Аграрії проти експортного мита на сою та ріпак: ВАР звернулася до парламенту

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), яка представляє понад 1300 малих і середніх фермерських господарств з усієї України, закликала народних депутатів не допустити введення нових експортних мит на сою та ріпак.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ВАР.

Йдеться про поправки до законопроєкту №13134, які підтримав профільний комітет Верховної Ради 13 червня. Згідно з ними, експортне мито на ці культури має скласти 10%, якщо продукцію вивозить не сам агровиробник або кооператив. Іншими словами, більшість фермерів, які не мають можливості самостійно експортувати, будуть змушені платити це мито.

У ВАР наголошують: це рішення дискримінує дрібні та середні господарства.

«Фермер, який має 200 гектарів ріпаку, не зможе сам вивезти його на експорт — він змушений продавати перекупникам, а це означає, що отримає менше», — пояснюють у спілці.

Крім того, у ВАР звертають увагу на ще кілька важливих моментів:

1. Аграрна кооперація в Україні розвинена слабо, зокрема через відсутність податкових стимулів. Тому звільнення кооперативів від мита на практиці нічого не змінить для більшості виробників.
2. Запропоновані зміни, за словами аграріїв, виглядають як спроба штучно знизити ціни на сировину для внутрішніх переробників.
3. Постійне мито суперечить Угоді про асоціацію з ЄС, яка забороняє запровадження нових експортних обмежень без чітких часових рамок.

У зверненні також згадують «соєві правки» 2017 року, які вже мали негативні наслідки: ціни впали, посіви скоротилися, а згодом ринок повернувся до зростання, але вже з меншої виробничої бази.

«Повторення цього сценарію у 2025 році є неприйнятним і позбавленим стратегічного сенсу з точки зору довгострокових інтересів України», — зазначає ВАР.

Аграрії просять парламентарів винести ці правки на окреме голосування і не підтримувати їх. Вони наголошують, що нові обмеження можуть вдарити не тільки по доходах фермерів, а й по економіці агросектора загалом.

ВАР очікує, що Верховна Рада ухвалить рішення, які не суперечитимуть міжнародним зобов’язанням України і не шкодитимуть розвитку села.