«Каруселі»: доїти зсередини чи ззовні?

Усе більше господарств «моляться» на доїльні «каруселі» із зовнішнім розташуванням робочого місця оператора. Які переваги та недоліки мають такі установки порівняно із тими, що передбачають внутрішнє розташування дояра?

Наразі у Німеччині не потрібно довго шукати ферму із новісінькою доїльною установкою типу «карусель». І не тільки на великих підприємствах у Східній Німеччині можна побачити нові моделі різних виробників. Також у регіоні Нижнього Рейну господарства, що розвиваються, все більше інвестують у великі «каруселі» на 40, 50 та навіть більше місць.

Висока пропускна спроможність зовнішньої «каруселі»
Усе частіше під час купівлі ротаційної установки вибір керівників господарств падає на «карусель», в якій оператор стоїть ззовні ротаційної платформи. «Мета такої системи - висока пропускна спроможність, якої легше досягти за зовнішнього розташування дояра, ніж за внутрішнього», - пояснює др. Лутц Дасслер, дорадник із доїльної техніки з Регіонального об'єднання контролю продуктивності сільськогосподарських тварин (LKV), Саксонія.
За вільного входу та виходу тварин та послідовності в процесі доїння можна, - наприклад, на зовнішній «каруселі» на 48 місць - видоїти понад 200 (!) корів за годину. Така пропускна спроможність на внутрішній «каруселі», саме монтування якої потребує багато місця, навряд чи можлива, тому що такі установки на практиці будують невеликими. На внутрішній установці на 28 місць за послідовного процесу доїння, якщо не виникає ніяких проблем із коровами, можна видоїти 120 тварин за годину.
Досягненню вищої пропускної спроможності зовнішніх установок сприяють кілька чинників, детальніше на яких зупинимося нижче (плюси-мінуси установок подаємо в порівнянні).
   Позиціонування: позаяк корови стоять на платформі паралельно одна до одної (Side-by-Side) головою до центра, установки можна значно збільшити за розмірами. Найчастіше сьогодні можна знайти зовнішні «каруселі» на 40-
60 місць. Та є установки й на 80 місць.
На внутрішніх установках корови здебільшого розташовуються за системою «ялинка», що потребує більше місця. Хоча й система «паралель» також можлива на внутрішніх установках, та рух корів на платформі дещо ускладнюється. Наразі існує дуже мало внутрішніх установок на понад 40 місць, тому що тоді непропорційно різко зростає потреба у більших площах.
   Швидший процес заганяння та виганяння тварин: із зони очікування корови заходять у стійло зовнішньої установки прямо - це економить час. Якщо вхід широкий та неслизький, тваринам також неважко після доїння покинути установку через такий вихід.
   Короткий шлях до корови: дояр проходить короткий шлях від однієї корови до іншої та може швидко, злагоджено з рухом установки, надіти доїльні стакани ззаду між кінцівками тварини.
Коли мова йде про ферму із зовнішньою установкою, то тут мається на увазі велика ферма з найманими робітниками, які хочуть за короткий час видоїти багато корів. Таке господарство дотримується філософії: кожен оператор видоює якомога більше корів за годину.
Бернд Шайбель, дорадник із доїльної техніки з Нідеркрюхтена, називає межу обслуговування під час доїння - 500 корів: «До цієї кількості корів робота внутрішньої установки, можливо, ще має сенс. За більшої кількості корів треба вже замислитися про зовнішню "карусель". Однак це не слугує суворим правилом, тому що ще є великі господарства, які цінують переваги внутрішніх "каруселей"».
   Оглядовість: великий плюс внутрішньої установки, порівняно із зовнішньою, - краща оглядовість кожної тварини та всього доїльного процесу в «каруселі». Збої, як, наприклад, спадання доїльних стаканів із вимені, оператор бачить вчасно та може швидко зреагувати.
У зовнішніх установках, навпаки, тварини зникають із поля зору дояра дуже швидко. Якщо корова скинула доїльний апарат, з відомих причин це помічають або запізно, або зовсім не помічають. І якщо процес доїння здійснює лише одна людина, майже немає шансів, що доїльний апарат буде вчасно надіто знову. До того ж, дояру у зовнішній установці доводиться пройти довший шлях до потрібної тварини, ніж за доїння із внутрішнім розміщенням місця оператора. За порушень доїльного процесу, які сталися поблизу виходу тварин з установки, дояр мусить задля їхнього усунення пройти вздовж усієї «каруселі». Наявності другої людини для такої роботи, власне, не передбачено.
Перевагою зовнішніх установок є те, що дояр заходить в установки з нижнього рівня та має добру оглядовість прямо із зали для очікування. Якщо виникають затори руху тварин, він може вчасно зреагувати.
У внутрішніх установках оператор, навпаки, відгороджений від порушень процесу доїння, що виникають із зовнішнього краю. Зазвичай він, за потреби усунення проблем із доїнням, може залишити своє місце з певними труднощами: лише через тунель або сходи.
   Доїльний процес та потреба у персоналі: усі дорадники рекомендують мати двох доярів для роботи на зовнішній «каруселі», тому що для одного оператора важливі види доїльних робіт залишаються неохопленими, і від цього страждає ефективність. «Не існує ідеального стада, тож часто трапляється так, що один доїльний апарат спадає або ж корови не видоюються до кінця. Якщо ж доїння проводити за всіма правилами, наявність другої одиниці робочої сили обов'язкова», - пояснює експерт із доїльної техніки Бернд Шайбель.
Це значить: одна людина здоює перші цівки молока, миє вим'я та надіває доїльний апарат. Другий працівник турбується про те, щоб доїльні стакани трималися добре, надіває ті, що були збиті, знову на вим'я та дезінфікує дійки. Однак існують і автоматичні машини для дезінфекції дійок, наприклад, пульверизатори, встановлені на місці вигону тварин із установки, проте для них придатні не всі види дезінфектантів, та й витрати цих засобів доволі високі.
Для забезпечення максимальної пропускної спроможності на зовнішніх установках потрібно мати навіть трьох доярів: «За дотримання умов охорони праці та гігієни на зовнішній установці на 50 місць з одним оператором не можна досягти максимальної пропускної спроможності: потенціал повністю не використовується, і таким чином кожне доїльне місце коштує дорого», - висловлює думку Уве Остус із фірми Boumatic («Боуматік»).
А внутрішню «карусель» на 28 місць ще може обслуговувати одна людина - за умови, що доїльний процес іде рівномірно, без численних зупинок, а оператор працює зосереджено. Швидкість руху платформи має відповідати потребам доїльного процесу. Завдяки короткій відстані між входом на установку та виходом із неї, можна навіть операцію занурювання дійок у дезінфікуючий засіб включити до роботи дояра.
За більшої кількості місць також і у внутрішній установці для ефективного обслуговування корів під час доїння потрібно залучати двох доярів. Взагалі, облаштовуючи установку певною кількістю місць, слід орієнтуватися на те, скільки корів за годину може якісно видоїти дояр і скільки доярів загалом працює на фермі. Розрахунки роблять виходячи з того, що за 1 люд

год якісно можна видоїти приблизно 100 корів.

Додатково до доярів, задіяних безпосередньо в процесі доїння (незалежно, чи у внутрішній, чи у зовнішній установках), залучають іншу робочу силу: тваринників для здійснення заганяння/виганяння корів. Поряд із автоматичними механізмами загону/вигону ці працівники забезпечують рівномірне входження корів на установку та контролюють зміну груп. Багато господарств використовують установки з годівницями, що мають фіксатор для голови тварин. Таких годівниць більше потребують внутрішні установки, для того щоб правильно розмістити тварин.
   Зміна груп: у зовнішніх установках тварини з однієї групи, які дояться повільно, можуть проходити друге коло на «каруселі», не заважаючи основному процесу доїння. Як опцію виробники пропонують для цього дужку, що фіксує тварину так, що вона залишається на своєму місці. У внутрішніх установках, навпаки, «карусель» зупиняють, поки така корова не видоїться повністю.
У зовнішніх установках одне доїльне місце може без проблем залишатися пустим. У внутрішніх «каруселях» без розподілу місць тварини самовільно переміщуються на вільне місце та тим самим перебивають увесь доїльний процес, тоді як для ефективності доїння корови мають залишатися на своїх місцях!
Натомість відбір окремих тварин для внутрішніх установок дещо простіший, тому що тварини залишають платформу окремо та по черзі. У зовнішніх установках багато тварин часто водночас підходять до виходу, а для того, щоб їм вийти, вони мають розвернутися тулубом.
Кількість груп для видоювання має бути оптимальною, тому що скупчення тварин під час зміни груп розтягує в часі тривалість доїльного процесу.
   Заганяння та виганяння тварин: для зовнішніх установок механізм загону/вигону тварин набагато важливіший, аніж для внутрішніх, тому що тварини змушені постійно виходити з «каруселі» задкуючи. Саме просторі світлі зали для очікування з механізмом заганяння тварин та, насамперед, добротна міцна підлога установки тут є незамінними. Виробники пропонують підлоги зі штучного матеріалу зі спеціальною зернистістю або гумову підлогу. Крім того, на підлозі у місці виходу тварин із доїльного станка слід зробити щілини, щоб запобігти накопиченню гною.
Прохід для вигону тварин у збірний зал (для видоєних корів) у зовнішніх установках, до того ж, має бути достатньо широким, тобто дорівнювати розміру кількох доїльних місць, щоб тварини могли без проблем розвернутися і безперешкодно вийти з установки. Для легшого вигону тварин виробники пропонують різноманітну допомогу, наприклад, водяні розпилювачі.
   Автоматизація: для досягнення високої пропускної спроможності, особливо у зовнішніх установках, їх потрібно максимально автоматизувати. Автоматизовані процеси: подавання вакууму до доїльного апарата та його зняття, замірів кількості молока - обов'язкові. Також рекомендується автоматична стимуляція молоковіддачі, тому що під час окремих процесів доїння мануальної стимуляції буває недостатньо. Раціональною була б і автоматика для додоювання, яку, однак, пропонує лише фірма Impulsa («Імпульса»). Сервісні «руки», або автоматичні підтримувачі шлангів на краю платформи, в обох системах потрібні для правильної посадки доїльних апаратів на вим'я тварини. Автоматична проміжна дезінфекція за високої пропускної спроможності в обох установках є нормою.
   Охорона праці та комфорт: дояр у зовнішній установці краще, ніж у внутрішній, захищений від можливих ударів корів завдяки їхньому розташуванню за типом «паралель» (за такого розміщення тварин кожна з них, до того ж, стоїть окремо від сусідньої у боксі, що забезпечує більше спокою).
Позаяк за обох систем дояр рідко відходить від свого робочого місця, потрібно змонтувати зручну підлогу зі штучного матеріалу або гуми - плитка для цього занадто слизька. За позмінної роботи доцільно змонтувати підлогу, що піднімається.
   Ціни: виробники не роблять великої різниці між обома системами. Діапазон цін лежить між 4500 та 10000 євро за доїльне місце і залежить від різного виду облаштування.
Загалом витрати на перебудову приміщення для монтування внутрішніх установок вищі, ніж для зовнішніх. І навпаки, в останніх, у зв'язку з 24-годинним навантаженням на платформу, вона має бути зроблена міцнішою і, до того ж, максимально автоматизованою.