«Сирна війна», «чорне» молоко і Ко

28-29 лютого в Києві відбувся V Всеукраїнський молочний конгрес, який зібрав близько 620 учасників. На ньому були підняті цьогорічні болючі для молочарів питання. Доповіді учасників конгресу надали чимало цікавої інформації.

А. Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com

Держава не втомлюється підтримувати
За словами Олександра Сеня, заступника міністра аграрної політики, поточний рік має стати періодом активного розвитку молочної галузі. А у Державному бюджеті вже передбачені необхідні для цього дотації. Їхній механізм передбачає різні види виплат. Це й повернення ПДВ із продажу вироблених кормів, і відшкодування придбання племінного молодняку, часткове відшкодування будівництва виробничих приміщень та комбікормових заводів тощо.
Доповідачі ще раз нагадали учасникам конгресу - а це здебільшого виробники молока, - що варіантів  отримати допомогу від держави дуже багато. Однак для багатьох аграріїв ці кошти - нездійсненна мрія. Із запланованих для дотацій 83 млн грн фактично у 2011 р. сплачено 32 млн. За даними Держказначейства, на сьогодні зареєстровано 50,9 млн грн кредиторської заборгованості за виплатами для виробників (за 2011 р.).
Взагалі-то, міністерство аграрної політики та продовольства спільно з НААНУ розробило національний проект «Відроджене скотарство», бо саме воно потребує особливої уваги та стимулювання від уряду. На думку чиновників, показники, встановлені цією програмою, реальні. Це і збільшення виробництва молока з 11,1 до 15 млн т, і збільшення питомої ваги поголів'я корів на сільгосппідприємствах, стимулювання нарощування поголів'я за рахунок власного відтворення тощо. На цю програму підтримки молочної галузі спрямовано 374 млн грн.

Чи в змозі українське молоко вийти на міжнародний ринок?
«Сирна війна» завдала дуже багато клопоту і міністерству, і виробникам. Останні вже вкотре страждають від несправедливого заниження закупівельних цін. Тому учасники конгресу виступили із закликом протесту проти безпідставного зниження цін на закупівлю молока у зв'язку з «сирною війною» тими переробниками, які не виробляють сир або не експортують свою продукцію до РФ.
Україна входить у десятку найбільших експортерів молочної продукції на сьогоднішній день. Тож реальні шанси продовжувати займати цю нішу або й навіть збільшити обсяги експорту молока вдвічі, на думку доповідачів конгресу, українські молочарі мають.
А от на внутрішньому ринку ситуація трагічна: українці стали менше споживати молока. Частково виною цьому - низька купівельна спроможність, яка з кожним роком лише слабшає, а частково - «антиреклама» молока, виробленого в Україні. Мовляв, невідомо якої воно якості, та й чи взагалі той продукт, що на полицях, є молоком? Тому наші молочарі мають довести, що якісне молоко в Україні таки виробляють.
Найважче, однак, вплинути на якість молока вдається в приватному секторі. Андрій Дикун, президент Асоціації виробників молока, навіть назвав таке молоко «чорним». Бо жодного контролю якості воно не проходить. Тож виходить, що половина всього молока,  вироблюваного в Україні, - низької якості, і відповідність молочних продуктів міжнародним та вітчизняним стандартам залишається під великим сумнівом.
Окрім загальноекономічних питань, на конгресі були порушені й питання технології виробництва молока у господарствах: ветеринарні аспекти, годівля та менеджмент молочної ферми. А наступного дня відбулися технічні візити учасників конгресу до господарств: ТОВ «Вітчизна» Сумської та ПСП «Авангард» Чернігівської областей.
Попри всі ті негаразди, що переслідують наших молоковиробників, усе ж є господарства, які отримують навіть понад 8 тис. тонн! Цього року лідерами галузі стали: ТОВ «Українська молочна компанія», АТЗТ «Агро-Союз», СТОВ «Агрофірма «Маяк», СТОВ «Промінь», СТОВ «Росія», ТОВ «Агропродукт ЛТД», ТОВ «Вітчизна». Тож хочеться побажати іншим молочарям рівнятися на лідерів та не коритися труднощам!