Спецможливості
Новини

Максим Федорченко: переважне право держави — корупційний актив

01.08.2011
669
Максим Федорченко: переважне право держави — корупційний актив фото, ілюстрація

Керівник ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні" Максим Федорченко вважає, що законопроект "Про ринок земель" передбачає таку роль держави на ринку, яка створює передумови для ручного, контрольованого, управління купівлею-продажем державних земель. Чому саме - у прямій мові експерта.

Керівник ІРЦ "Реформування земельних відносин в Україні" Максим Федорченко вважає, що законопроект "Про ринок земель" передбачає таку роль держави на ринку, яка створює передумови для ручного, контрольованого, управління купівлею-продажем державних земель. Чому саме - у прямій мові експерта.

Ринок землі треба запроваджувати. Іншого виходу немає. Чи буде це корисно? Так, у довгостроковій перспективі це матиме позитивний вплив на економіку. Країна і всі ми станемо загалом багатшими тією чи іншою мірою.
Але соціально це буде непривабливо. Та знову-таки: іншого виходу немає. Чому це буде соціально непривабливо? Тому що залучення у ринковий обіг ресурсів, які належать найбіднішим верствам населення, веде до перерозподілу цих ресурсів на користь найбагатших верств населення. До того ж, завважте: нерухомість, основний засіб, буде обміняно на гроші, які піддаються інфляції, витрачаються, пропадають у банках...

Увесь позитив - у довгостроковій перспективі
Володіння власністю приносить вигоди лише у довгостроковій перспективі. Довгострокові інвестиції - це розкіш, яку собі можуть дозволити лише багаті. Бідні не можуть собі дозволити накопичувати доходи від власності впродовж поколінь. Бо бідні. Тому селяни продаватимуть землю: щоб лікуватися, навчатися, тікати з села, ховати своїх небіжчиків тощо.
Володіння землею було б корисним і приємним для селян, аби вони мали постійну роботу із пристойною платнею, пенсію чи заощадження. Та роботи немає, пенсія мізерна, кревні заощадження,.. скажімо, таємничо зникли.
Та попри все, сільські домогосподарства забезпечують чи не половину аграрного виробництва України! Однак вони самі є першими споживачами цієї продукції.
То кому принесе безпосередню вигоду впровадження ринку землі? Сумнівно, що саме селянам. Головна небезпека - "байкарство" органів влади: вони завзято розповідають сьогодні селянам про молочні ріки, кисільні береги.
Чому в Україні такий занепад соціальної сфери села та й міста також? Чому рве труби, не працює зливна каналізація; чому розбиті дороги; чому відсутні лікарні, школи, клуби, кінотеатри, бібліотеки; чому роками не відновлюють енергопостачання???
Невже через відсутність ринку землі? Ні. Розвинута соціальна інфраструктура села - надзвичайно дороге задоволення, Україні воно просто не по кишені. Україна - держава бідна з огляду на дві позиції: ВНП на душу населення та розподіл ВНП з концентрацією левової частки в руках мізерного відсотка громадян.
Тож треба сказати людям правду: покращання на селі можливе тільки в довгостроковій перспективі та потребує набагато глибших реформ, аніж саме лише скасування мораторію.
Прогнозуємо корупцію
Щодо проекту закону ("Про ринок земель". - Ред.). Таке враження, що він скопійований із законодавства країни зі сталими традиціями фермерства, де фермери є провідною виробничою структурою сільського господарства. В Україні це зовсім не так. По суті, проект фіксує подальше відчуження виробників від засобів виробництва. Економічно це не виправдано. Соціально - дуже привабливо. Здається, що розробники пішли шляхом передвиборчого популізму.
Що стосується ролі держави, здається, що проект слід було б назвати "про підтримку і розвиток корупції у земельних відносинах". Він передбачає таку роль держави на ринку, яка створює передумови для ручного, контрольованого, управління відчуженням державних земель (ліцензування, підготовка ліцитаторів, регулювання, розпорядження держземлями). Щодо декларування доходів під час купівлі землі - якщо справді це буде на суму 150 тисяч гривень - ніхто не декларуватиме нічого, бо не буде угод на таку суму. Якщо по 5 тисяч - це 30 га, а де такі паї?
Крім того, держава виступатиме занадто активним гравцем на ринку приватних земель завдяки її суперпереважному праву. А без критеріїв реалізації переважного права це право перетворюється на корупційний актив.
Давайте спрогнозуємо корупцію:
- якщо попиту на землю нема, селяни платитимуть чиновнику за реалізацію державою або місцевою громадою переважного права;
- якщо попит є, селяни або фермери платитимуть чиновнику за відмову від права;
- якщо місцева влада представлена місцевими ж товаровиробниками, зацікавленими у придбанні землі, ототожнена з ними, держава поводитиметься нейтрально - ось тобі й зловживання;
- на замовлення зацікавлених осіб держава зможе скуповувати землю, аби передавати її у довгострокову оренду. Знову-таки - зловживання.
Де ж тут ринок?
Поки є час, слід ще попрацювати над цим проектом, аби він не перекреслював відповідь "ТАК" на питання: "Чи запроваджувати ринок земель сільгосппризначення?".

Записала Марина Моісеєва
m.moiseieva@univest-media.com

Інтерв'ю
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як

1
0