Як змінюється годівля птиці: від універсальних кормових добавок до Precision Nutrition

Найдорожча помилка в птахівництві — не вибір «поганої» добавки. Це застосування навіть ефективної добавки без урахування конкретних  умов,  виробничих завдань. 

Галузь звикла ставити питання: «Наскільки ефективний той чи інший засіб?». Водночас відповідь рідко криється виключно у продукті, а передусім — у тому, як, коли та за яких умов його застосовують. Тому сучасна наука паралельно з пошуком нових рішень намагається переосмислити саме питання: не лише «чи працює продукт?», а й «за яких умов, на якому етапі та завдяки яким механізмам він забезпечує найкращий результат?». 

Донедавна ключовим завданням  управління здоров’я поголів’я було знищити патоген із застосуванням відповідного антибіотика. Зараз птахівництво розвивається у напрямку, де профілактика знижує потребу в лікуванні та запобігає розвитку захворювань. В Україні цей перехід зумовлений зокрема новим законом, що регулює застосування антибіотиків згідно із вимогами ЄС. Відмова від антимікробних препаратів вплинула і на підхід галузі до кормових добавок. 

Приблизно 10–15 років тому функціональність інгредієнта оцінювалась через приріст, конверсію корму та продуктивність. Покращення показників означало, що добавка «працює». Втім оцінка будь-якого рішення лише за кінцевим результатом — це спроба бачити наслідок, не усвідомлюючи його причини. Сьогодні науковий фокус змістився від фіксації продуктивності до розуміння біологічних механізмів. Важливо з’ясувати, за яких умов продукт є найбільш ефективним, та як його застосувати в реальному господарстві. Власне, це зумовлює потребу в комплексних науково-виробничих дослідженнях, які визначають біологічні передумови того чи іншого ефекту. Що таке концепція Precision Nutrition і чому філософія сучасної годівлі птиці передбачає відмову від універсальних кормів розповідає Ірина Матюха, науковиця R&D-центру Enzym Group.

Ірина Матюха, науковиця R&D-центру Enzym Group

 

Парадокс ефективності точного харчування: чому одна добавка дає різний результат

Філософія сучасної годівлі птиці спирається на концепцію Precision Nutrition, ідея якої передусім — у відмові від універсальних норм. Це означає, що ефективність функціонального інгредієнта, крім складу, визначається також відповідністю середовища. На результат впливає низка факторів: вид і генетика птиці, вік, рівень продуктивності, санітарний статус, стрес та стан кишкової мікробіоти. Тобто одна добавка діє абсолютно по-різному залежно від умов. Для одного господарства застосування може принести незначний приріст, водночас помітно покращити економіку іншого виробництва. Для максимального ефекту точна годівля передбачає адаптацію функціональних рішень до умов конкретного господарства. Оскільки середній показник ефективності не несе достатньо інформації, науковці визначають технологічні параметри, в межах яких кормовий компонент дає найкращий результат. 

За межами раціону: де формується ефективність вирощування

Основа точного харчування — кишечник. Саме тут функціональні кормові добавки розкривають свій біологічний потенціал. Загалом поняття «здоров’я кишечника» включає формування стабільної мікробіоти, підтримку епітеліального бар’єра, функціонування слизу та регуляцію місцевого імунітету. Це фундаментальна передумова для засвоєння поживних речовин, яка визначає продуктивність птиці. 

Для підтримки функцій кишечника використовують інгредієнти з різними механізмами дії. Серед них — дріжджові компоненти (бета-глюкани, мананолігосахариди, метаболіти), фракції (екстракти, клітинні стінки) та форми (пост-, пре-, пробіотичні дріжджі). Водночас для максимального практичного ефекту недостатньо обрати будь-який дріжджовий продукт. Важливо чітко розуміти, який інгредієнт відповідає за потрібну функцію кишечника у конкретних умовах господарства. Ефективність визначається не лише характеристиками самого інгредієнта, а й відповідністю його механізму дії фізіологічному стану птиці та конкретним виробничим умовам.

Еволюція технології: від сировини до керованого ефекту

З розвитком галузі змінилися і дріж­д­жо­ві рішення. Раніше дріжджова до­­бавка традиційно асоціювалося з до­датковим джерелом білка. Зараз це — біотехнологічна платформа, що охоплює функціональні кормові продукти різного по­­ходження, складу та цільового приз­начення на основі дріжджової клітини. 

Для підтримки функцій кишечника використовують інгредієнти з різними механізмами дії. Серед них — дріжджові компоненти (бета-глюкани, мананолігосахариди, метаболіти), фракції (екстракти, клітинні стінки) та форми (пост-, пре-, пробіотичні дріжджі)

Показово, що сучасні біотехнологічні компанії замість висушування біомаси реалізують цілий комплекс складних процесів: від селекції спеціалізованих штамів та оптимізації режимів ферментації до контрольованого гідролізу, очищення окремих фракцій клітини та стандартизації вмісту і рівня біологічно активних речовин. Власне, це дає змогу отримувати продукти з передбачуваною та гарантованою дією. Практична користь цього різноманіття в тому, що такі інгредієнти не є взаємозамінними. Фактично кожен із них відповідає за окрему біологічну задачу, а відтак дає конкретний ефект залежно від викликів окремого підприємства. Важливо розуміти ключові точки прикладання і біологічні мішені кожного з таких дріжджових продуктів — це є запорукою їх ефективного використання та успішного впровадження у програми годівлі тварин.

Перехід від загальних підходів до точного харчування перевіряється в реальних промислових умовах. Науково-виробничі випробування дріжджових продуктів в Україні  демонструють, як саме ці спеціалізовані рішення розв’язують конкретні бізнес-завдання у різних напрямах птахівництва. 

Бройлери: вирощування за безантибіотиковою технологією. Птиця, яку вирощують без кормових антибіотиків, потребує додаткової підтримки здоров’я та імунітету. В одному з досліджень до раціону бройлерів додали гідролізовані дріжджі. За дозування 0,3% продуктивність птиці зросла на 5,4%, а конверсія корму покращилася порівняно з контрольною групою. Збільшення дозування до 0,6% дало ще вираженіший результат: продуктивність зросла на 11,58%, водночас покращилася конверсія корму. Це дозволило зберегти темпи росту та скоротити витрати на раціон. 

Кури-несучки: зміцнення організму в період яйцекладки. Для підтримки продуктивності курей-несучок у межах дослідження до раціону додали пробіотичні дріжджі. Після їхнього введення підвищилась несучість і покращилась конверсія корму. За дозування 50–100 г/т на 20–25 тижнях також зафіксували зміцнення шкаралупи та зменшення частки пошкоджених яєць. Окрім того, спостерігали зниження впливу стресу та зміцнення великогомілкової кістки.

Гуси: підвищення засвоєння поживних речовин в молодняку. Ефективність вирощування гусей залежить зокрема від поживності корму. У межах випробування до раціону птиці додавали інкапсульований комплекс пробіотичних дріжджів і травних ферментів. За дозування 150 г/т жива маса гусей зросла до 9% порівняно з контрольною групою. Також зафіксували збільшення тривалості яйцекладки, середньої несучості та маси яєць, що в сукупності покращило показники продуктивності.

М’ясні перепели: інтенсивне нарощування м’язової маси. Прибутковість вирощування м’ясних перепелів залежить від виходу м’яса та ефективності використання корму. У межах дослідження до раціону птиці впродовж 35 днів додавали активні дріжджі. За цей період маса тіла перепелів зросла на 7,8% порівняно з контрольною групою, також зафіксували збільшення маси окремих груп м’язів. Водночас витрати корму на 1 кг приросту зменшилися на 3%. 

Як показують дослідження та досвід практичного застосування, сучасні дріжджові продукти — це вже не просто кормовий інгредієнт, а інструмент точного вирішення конкретних виробничих завдань: від підтримки здорової кишкової мікробіоти, посилення імунної та антиоксидантної стійкості до покращення продуктивних показників. Їхня ефективність визначається не лише властивостями продукту, а точністю його вибору, відповідністю біологічній мішені та умовам конкретного виробництва. Саме тому тваринництво поступово відходить від «універсальної» кормової добавки, обираючи систему годівлі на основі наукових даних. Функціональні дріжджові технології дають господарству практичний інструмент для збереження здоров’я поголів’я, покращення продуктивності та економічної ефективності.