Єфективність вирощування телят методом підсосу

Одним із ефективних елементів технології виробництва яловичини може бути вирощування молочних телят під коровами-годувальницями методом підсосу. Традиційно вирощування телят у м’ясному скотарстві в молочний період проводиться методом вільного підсосу під коровами-годувальницями до восьмимісячного віку. Але при вирощуванні молодняку худоби молочного напряму продуктивності цей метод у незмінному вигляді застосовувати не можна, оскільки корови молочного і молочно-м’ясного напрямів продуктивності при тривалому вирощуванні під ними телят, особливо за низького рівня годівлі, різко втрачають живу вагу та відтворні функції. Телята при цьому пізно привчаються до поїдання об’ємистих кормів, що негативно впливає на подальший їх ріст і розвиток. Ці негативні явища дуже різко проявляються в телят при вирощуванні методом вільного підсосу під первістками. Ми вивчали ефективність вирощування молочних телят за вільного (близько чотирьох місяців) підсосу під первістками молочного напряму продуктивності порівняно з вирощуванням телят за традиційним методом ручного випоювання. Дослідження провели у СТОВ “Мрія” Іванківського району Київської області у двох групах первісток чорно-рябої породи з приплодом. У кожній групі було по п’ять корів і п’ятеро телят — від народження до чотиримісячного віку. У першу (контрольну) групу відібрали корів, яких після отелення доїли, а їхніх телят у молочний період випоювали вручну (тричі на добу) й утримували дрібногруповим методом. Ці корови в нічний період і під час доїння були на прив’язі, а решту часу — на вигульному майданчику. Враховуючи низьку продуктивність корів унаслідок недостатньої годівлі, все видоєне від них молоко повністю випоювали телятам. У другу (дослідну) групу відібрали первісток, телят від яких до чотирьохмісячного віку вирощували методом вільного підсосу. При цьому протягом першого тижня після отелення корів утримували так само, як і тварин першої групи, а телята були біля своїх матерів на регульованому підсосі, тобто лише під час доїння корів першої групи. На восьмий день після отелення корів-годувальниць разом з приплодом переводили на групове безприв’язне утримання з вільним доступом телят до своїх матерів. Раціони піддослідних корів в обох групах були аналогічними і майже не відрізнялися від рівня годівлі решти тварин стада в господарстві (табл. 1). За деякими показниками, особливо в зимово-стійловий період, вони не забезпечували потребу тварин в енергії і поживних речовинах. Крім того, кукурудзяний силос, використовуваний для годівлі як тільних корів, так і тих, що отелилися, характеризувався високою кислотністю і низькою якістю (рН — 3,5 од., титрована кислотність — 28,7 мл, загальний вміст кислот — 2,21%, співвідношення молочної, оцтової і масляної кислот — 54,47 : 38,91 : 3,62, вміст аміаку — 38,5 мг%), що негативно впливало на стан здоров’я телят та їхню стійкість до шлунково-кишкових захворювань. Телята обох груп до чотиримісячного віку мали вільний доступ до сіна, комбікорму і соковитих кормів. У результаті проведених досліджень встановлено, що у крові телят дослідної групи відмічено зниження паличко- та сегментоядерних лейкоцитів, — відповідно, на 23,8 і 19,4% (так званих малих фагоцитів, кількість яких підвищується при запальних процесах), а також моноцитів (великих фагоцитів, кількість яких зростає у разі порушення обмінних процесів в організмі, зокрема при накопиченні кислих продуктів обміну). Водночас встановлено тенденцію до підвищення в крові телят дослідної групи вмісту лімфоцитів на 14,6%, що може свідчити про підвищення (порівняно з ручним випоюванням) в їхньому організмі імунно-захисних властивостей при вирощуванні методом підсосу. Телята дослідної групи за чотиримісячний період майже не хворіли, тоді як усі ровесники контрольної групи перехворіли на кишково-шлункові хвороби і для їх лікування використовували як відвари трав, так і лікувальні препарати. Показники продуктивності піддослідних корів і телят наведено в таблиці 2. Середньодобові прирости живої ваги в корів контрольної і дослідної груп за чотири місяці досліду перебували на низькому рівні, що зумовлено недостатньою годівлею. Вирощування телят дослідної групи методом вільного підсосу під коровами-годувальницями до чотиримісячного віку позитивно вплинуло на рівень їхньої продуктивності порівняно з вирощуванням за допомогою ручного випоювання. Так жива вага дослідних телят у чотиримісячному віці була на 5,2 кг, або на 10%, більшою, ніж у контролі (102,4 кг проти 93,8 кг; р 0,05). При цьому седньодобовий приріст у телят контрольної групи становив 580 г, а в досліді — 652 г, або на 72 г (+12,4%) був більший (р0,05). Телята дослідної групи мали кращий вигляд, блискучішу шерсть, відзначалися більшою рухливістю. Загальний середньодобовий приріст живої ваги в корів і телят дослідної групи був на 52 г (+5,8%) більший, ніж у контролі (952 г проти 900, р0,05). При цьому кормів на приріст живої ваги у корів і телят дослідної групи витрачено на 5,8% менше, ніж у контрольних тварин. Отже, результати проведеного досліду свідчать про ефективність вирощування молочних телят під коровами-первістками методом вільного підсосу до чотиримісячного віку. Але подальше утримання телят за цим методом, особливо за низького рівня годівлі корів-первісток, негативно позначається на прирості їхньої живої ваги і вгодованості. Тому після чотиримісячного віку рекомендуємо переводити телят на рослинні корми й збиране молоко, а первісток — на відгодівлю з наступною здачею їх на м’ясокомбінат. Продуктивніших первісток доцільно використовувати для відтворення у м’ясному скотарстві з метою отримання помісного приплоду. За нинішніх умов значного скорочення поголів’я худоби приватного сектора додаткове одержання від непридатних для відтворення в молочному скотарстві первісток телят при вирощуванні їх методом підсосу може стати значним резервом підвищення виробництва яловичини. В. Кебко,
канд. біол. наук, завлаб,
Інститут розведення і генетики тварин УААН,
К. Найденко,
канд. с.-г. наук, доцент,
Національний аграрний університет