Мастит свиноматок: лікуйте профілактикою

Серед хвороб, що завдають значних економічних збитків господарствам, вагоме місце займає мастит. Найчастіше запальні процеси молочної залози спостерігають у перші два тижні після другого чи третього опоросів (переважно із таких тварин складається структура основного стада). Як ефективно уникнути непотрібних витрат на ліку­ва­н­ня та почати заробляти на здоров’ї стада — детальніше у цій статті.

І. Пла­хот­нюк, канд. вет. на­ук,
Біло­церківський НАУ
Мастити можуть виникати у свиноматок не лише після опоросу, але й після відлу­чен­ня по­ро­сят та під час вагітності. По­яву ма­с­ти­ту у сви­но­ма­ток, які вже по­ро­си­лись, частіше по­яс­ню­ють тим, що мо­лоч­на про­дук­тивність у них ви­ща, а ста­нов­лен­ня лак­тації відбу­вається швид­ше, ніж після пер­шо­го опо­ро­су.

Клінічна чи субклінічна фор­ми: що не­без­печніше?
Клінічну фор­му ма­с­ти­ту ви­яв­ля­ють у 13–20% ма­точ­но­го по­голів’я. Се­ред форм клінічно­го ма­с­ти­ту най­частіше реєстру­ють аб­сце­си мо­лоч­них па­кетів, рідше — се­роз­ний, се­роз­но-ка­та­раль­ний, гнійно-ка­та­раль­ний, фібри­ноз­ний та ге­мо­рагічний ма­с­тити. Ча­с­то реєстру­ють інду­рацію мо­лоч­ної за­ло­зи.
Ча­с­то­та ви­ник­нен­ня при­хо­ва­но­го за­па­лен­ня мо­лоч­них за­лоз у сви­но­ма­ток ста­но­вить 8–10%.
Не менш не­без­печ­ний і субклінічний ма­с­тит, оскільки йо­го прак­тич­но не­мож­ли­во своєчас­но діаг­но­с­ту­ва­ти. Од­нак він яв­ляє со­бою по­тенційний етіологічний фак­тор роз­вит­ку клінічно ви­ра­же­но­го за­па­лен­ня мо­лоч­них па­кетів та ча­с­то є нез’ясо­ва­ною при­чи­ною за­хво­рю­ван­ня і за­ги­белі підсис­них по­ро­сят.
Ви­яв­лен­ня при­чи­ни —
по­ло­ви­на лі­ку­ван­ня
З’ясу­ван­ня при­чин ви­ник­нен­ня ма­с­ти­ту кож­но­го ра­зу є не­одмінною пе­ре­д­умо­вою для за­сто­су­ван­ня ефек­тив­них за­собів бо­роть­би з ним.
У сви­ней за­па­лен­ня мо­лоч­них па­кетів роз­ви­вається уна­слі­док про­ник­нен­ня в мо­лоч­ну за­ло­зу збуд­ни­ка інфекції, го­ло­в­ним чи­ном — умов­но па­то­ген­них мікро­ор­ганізмів (Staphylococcus, Strepto­coc­cus, E.coli, Pseudomonas aeruginosa то­що).
Най­частіше во­ни про­ни­ка­ють у мо­­лоч­ну за­ло­зу че­рез по­шко­д­жен­ня шкір­но­го по­кри­ву мо­лоч­но­го па­ке­та (трав­ми, завдані зу­ба­ми по­ро­сят) і знач­но рідше — га­лак­то­ген­ним (проникнення че­рез со­ско­вий ка­нал) та ге­ма­то­ген­ним (кро­во­но­сними су­ди­на­ми) шля­ха­ми.
На по­чат­ку лак­тації ви­ник­нен­ня ма­с­ти­ту у сви­но­ма­ток обу­мов­ле­не зни­жен­ням рівня не­спе­цифічної ре­зи­с­тент­ності ор­ганізму на­прикінці вагітності та ро­до­вим стре­сом (особ­ли­во після за­­тяж­них, па­то­логічних ро­­дів), а та­кож на­пру­жен­ням фізіологічних про­цесів у зв’яз­ку з інтен­сив­ною лак­тацією та на­­бря­ком мо­лоч­ної за­ло­зи.
Усе­ре­дині та на­­при­кінці лак­тації за­­пальні про­це­си у мо­­лоч­ній за­лозі ча­с­то ви­ни­ка­ють унаслідок за­сто­ю­ван­ня мо­ло­ка за не­до­стат­нь­о­го відсмок­ту­ван­ня йо­го по­ро­ся­та­ми, у результаті рап­то­во­го відлу­чен­ня або їхньої за­ги­белі.
Крім то­го, ма­с­тит мо­же ста­ти наслід­ком по­ру­шен­ня тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му. Так, за­па­лен­ня мо­лоч­них па­кетів ви­ни­кає у сви­ней, яких ут­ри­му­ють у примі­щен­нях із про­тя­га­ми або не­до­стат­нь­ою кількістю підстил­ки — приміщен­ня ста­ють во­логі та хо­лодні.
Однією із суттєвих при­чин по­ши­рен­ня ма­с­ти­ту у гос­по­дар­ст­вах є не­до­стат­ня ува­га об­слу­го­ву­ю­чо­го пер­со­на­лу до ви­яв­лен­ня за­па­лен­ня у мо­лоч­них за­ло­зах сви­но­ма­ток, що зу­мов­лює йо­го роз­ви­ток і не­своєчас­но на­да­не ліку­ван­ня.
Не ви­клю­че­на і спад­ко­ва схильність тва­рин до ма­с­ти­ту — кра­тер­на фор­ма сосків у сви­но­ма­ток пе­ре­шко­д­жає нор­маль­но­му ви­ве­ден­ню мо­ло­ка із за­ло­зи, що сприяє роз­вит­ку в ній за­паль­них про­цесів.
Ма­с­тит ви­ни­кає під час за­паль­них про­­цесів у ста­те­вих ор­га­нах, унаслідок за­три­ман­ня посліду, після­ро­до­вої са­премії, за­­хво­рю­ван­ня шлун­ко­во-киш­ко­во­го трак­ту.
Ак­цент — на діаг­но­с­ти­ку
Ма­с­тит не ли­ше зумовлює страж­дан­ня тва­рини, але й мо­же ста­ти при­чи­ною не­зво­рот­них змін у струк­турі мо­­лоч­ної за­ло­зи, що з ве­ли­кою вірогідністю при­зве­де до по­вно­го при­пи­нен­ня лак­тації та ви­б­ра­ку­ван­ня свиноматки.
Перші клінічні оз­на­ки гос­тро­го ма­с­ти­ту по­чи­на­ють про­яв­ля­ти­ся че­рез до­бу після опо­ро­су. У хво­рих тва­рин відміча­ють погіршен­ня за­галь­но­го ста­ну, підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри тіла та втра­ту апе­ти­ту. Сви­но­мат­ка ле­жить на че­реві, підво­дить­ся не­­охо­че, не до­пу­с­кає по­ро­сят для ссан­ня або не­га­тив­но ре­а­гує на цей про­цес. Ура­жені мо­лочні па­ке­ти збільшені, на­бряклі, гіпе­ремійо­вані, ущільне­ні, із ви­ра­же­ною бо­лючістю під час паль­пації, місце­ва тем­пе­ра­ту­ра підви­ще­на. Се­к­рет мо­­же бу­ти без ви­ди­мих змін, од­нак, за­­леж­но від фор­ми за­па­лен­ня, на­бу­ває сіру­ва­то­го, ро­же­во­го, зе­ле­но­го чи іншо­го відтінку із ча­ст­ка­ми ка­зеїну, фібри­ну, крові чи гнійно­го ек­су­да­ту. Гос­тре за­па­лен­ня охоп­лює до 90% мо­лоч­них па­­ке­тів — рідко ура­жен­ня відміча­ють у од­но­му чи двох па­ке­тах. Частіше ма­с­тит ре­­єстру­ють у задніх мо­лоч­них па­ке­тах, аніж у пе­редніх.
Субклінічний ма­с­тит ха­рак­те­ри­зуєть­ся гіпо­га­лактією та має хронічний пе­ребіг. За­па­лен­ня мо­лоч­ної за­ло­зи протікає без чітко ви­ра­же­них оз­нак (ха­рак­тер­но для син­д­ро­му ММА). Се­к­рет мо­же не ма­ти чітких ви­ди­мих змін, а па­ренхіма під час паль­пації має ущільнені вуз­ли­ки. Після чер­го­во­го опо­ро­су про­дук­тивність зни­жується або повністю при­пи­няється.
Аб­сцес роз­ви­вається після на­не­сен­ня трав­ми. Спо­чат­ку на­вко­ло ра­нок роз­ви­вається об­ме­же­не за­па­лен­ня. Сви­но­мат­ка хви­люється під час ссан­ня по­ро­ся­та­ми і мо­же вста­ва­ти. У по­даль­шо­му під шкірою з’яв­ля­ють­ся бо­лючі га­рячі та щільні ут­во­рен­ня різно­го розміру. За­леж­но від кількості ут­во­ре­них аб­сцесів у сви­но­мат­ки мо­же підви­щу­ва­тись тем­пе­ра­ту­ра тіла, погіршу­ва­ти­ся за­галь­ний стан і апе­тит. Со­сок стає скло­подібним та на­пру­же­ним, а під час здо­ю­ван­ня виділяється се­к­рет із домішка­ми гною.