Від чого залежить урожайність жимолості

Жимолость їстівна належить до так званих нішевих культур, проте в останні роки все більше завойовує популярність серед споживачів і відповідно площі під нею постійно збільшуються. Причиною цього є незаперечні переваги культури: надранній період достигання ягід, унікально висока морозо- та зимостійкість, толерантність до шкідливих організмів, багатий поживний склад плодів, невибагливість до умов вирощування.

Значення жимолості їстівної — у її винятковій скоростиглості. Ягоди достигають найпершими в сезоні — на 7–10 днів раніше від суниці. Інша її цінність — висока зимостійкість. І нарешті — смакові якості ягід високо ціняться у світі.

Жимолость практично не втрачає своїх корисних властивостей в процесі переробки, тому переробка ягід жимолості дуже поширена в країнах заходу, зокрема в США й Канаді.

В природних умовах жимолость їстівна утворює невисокий прямостоячий, часто розгалужений, чагарник висотою від 0,5 до 1 м. В культурі він досягає висоти 1,5–2 м. Крона округла, напівкуляста, площинно-округла. Листки видовжені, цілокраї. Квітки двостатеві, жовті, з легким ароматом, трубчасто-воронкоподібної форми, зібрані в двоквіткове суцвіття.

У природних умовах жимолость їстівна утворює невисокий прямостоячий, часто розгалужений, чагарник висотою від 0,5 до 1 м. В культурі він досягає висоти 1,5–2 м

Запилення у жимолості перехресне — вона запилюється джмелями, мухами, рідше — бджолами та осами. Важливим елементом технології вирощування жимолості є якісне запилення, при цьому ефективним є використання спеціальних популяцій джмелів, зокрема Naturol Trio.
Плід — ягода, синьо-блакитного забарвленням і сильним восковим нальотом. Форма ягід — циліндрична, глечикоподібна, витягнута. Довжина ягід — 1,8–2,9 см, ширина і товщина 0,9– 1,5 см, маса — 0,9–2,8 г.

Смак стиглих плодів кисло-солодкий або кислий, з дуже приємним присмаком і слабким ароматом. Насіння дрібне, світло-коричневого до темно-коричневого кольору, в 1 г ягід близько 700 насінин. Велика кількість насіння в ягоді не помітна і не позначається на смакових якостях — воно надто дрібне.

Початок вегетації

Вегетація жимолості в наших умовах починається раніше від інших ягідних культур — наприкінці березня — на початку квітня при середньодобовій температурі 5…7 °С. Цвітіння починається через чотири тижні після початку розпускання вегетативних бруньок — наприкінці квітня — на початку травня за середньодобової температури 10…12 °С і триває залежно від погодних умов 10–15 днів.

Раннє цвітіння сприяє і ранньому достиганню ягід. В кінці травня — на початку червня вони вже готові для споживання. 

Сіянці жимолості вступають у плодоношення на 3–4-й рік після сівби, вегетативно розмножені рослини — на 1–2-й рік після садіння. В повне плодоношення рослини вступають у віці 5–7 років, урожай у цьому періоді вже досягає 1,5–2 кг/кущ. Тривалість періоду високої продуктивності значна –15–20 років.

Цвітіння починається через чотири тижні після початку розпускання вегетативних бруньок — наприкінці квітня — на початку травня за середньодобової температури 10…12 °С і триває залежно від погодних умов 10–15 днів

Жимолость може рости в різних ґрунтово-кліматичних зонах: до ґрунтів невибаглива. Добре росте в умовах достатнього зволоження, любить добре освітлені місця, в затінку плодоносить погано або зовсім не плодоносить.

Сортові ознаки у жимолості їстівної зберігаються при вегетативному розмноженні — живцями, відсадками, діленням куща. Найпростіший спосіб розмноження жимолості — зеленими живцями, що проводиться в холодному парнику, ящику чи на грядці з тимчасовим укриттям з поліетиленової плівки. Відсадками і діленням куща розмножують восени — наприкінці вересня — у жовтні чи рано навесні — у березні, до початку ростових процесів.

Кращий строк садіння в наших умовах — весна, але при необхідності можна висаджувати рослини і восени. Площа живлення рослин 2 х 1,5 м. При меншій площі живлення кущі, розростаючись, змикаються, затінюються, що знижує врожайність, ускладнює обробіток ґрунту і догляд за рослинами. Рослини після садіння, як правило, не потребують обрізування. 

Догляд за рослинами

У наступні роки догляд за дорослими рослинами полягає у розпушуванні ґрунту, знищенні бур’янів, а також видаленні сухого та поламаного гілля. Щоб забезпечити добре плодоношення, треба щорічно рано навесні вносити під кущ 8–10 кг перегною чи компосту, перемішаного з 40–50 г суперфосфату та 30–40 г калійної солі. Ягоди жимолості, що достигають раніше за інші плодово-ягідні культури, дуже полюбляють птахи, тому потрібно від них захищатися, наприклад, за допомогою сітки або електронних крикунів. 

Позитивний досвід вирощування жимолості на Житомирщині має фермер Андрій Ковальчук (Звягельський район). Використовуючи різні за терміном достигання сорти, можна розтягнути період збирання ягід аж до збору ранніх сортів лохини, що дає змогу забезпечити роботою працівників протягом довшого періоду часу.

Також позитивний досвід вирощування жимолості їстівної є в багатьох інших регіонах України, зокрема на Волині, Київщині, Черкащині, Слобожанщині тощо.

Як вирощують жимолость на Житомирщині

Місце проведення досліджень — ПСП «Вертикаль» (с. Киянка, Звягельського району Житомирської області). Ґрунт дослідної ділянки — дерново-підзолистий суглинковий. Вміст гумусу в орному шарі 1,2–1,4 %, азоту 1,7–1,9, фосфору 2,9–3,7, калію — 0,05–0,08 мг на 100 г ґрунту. рН сольовий — 7,1. Гідролітична кислотність 2,4–2,7 мг-екв на 100 г ґрунту. Такий тип ґрунту повністю придатний для вирощування насаджень жимолості їстівної. Звягельський район розташований на заході Житомирської області, лежить в межах Поліської низовини. Поверхня — горбиста низовинна рівнина. Середня температура січня -5,3 °С, липня 18,8 °С. Період з температурою понад 10 °С (період активної вегетації) становить 154–159 днів. Опадів 601 мм на рік, з них 72 % випадає в теплий період року. Висота снігового покриву 22 см.

Район належить до помірної теплої, вологої агрокліматичної зони. Кількість опадів за роки проведення досліджень відрізнялася від середніх багаторічних показників та між собою як за роками, так і за місяцями. Так, річна кількість опадів у 2022-му році була меншою за середню багаторічну (532 проти 601 мм), а у 2023-му — більшою (667 мм). Слід відзначити, що кількість опадів у період активної вегетації (травень-серпень) у 2023-му році була істотно вищою, ніж у 2022-му, що позначилося як на ростових процесах кущів жимолості, так і на більшій урожайності у 2023-му році. Також потрібно підкреслити, що опади у роки проведення досліджень випадали досить нерівномірно.

Середньорічна температура склала 10,5 (2022 рік) і 10,9 (2023 рік) °С, у той час як середній багаторічний показник складає 7,9 °С. Теплішими за норму були практично всі місяці протягом періоду досліджень. Прикметно, що у 2023-му році усі середньомісячні осінні, зимові і весняні температури були плюсовими, у той час як згідно багаторічних даних з від’ємними середніми температурами були грудень, січень і лютий. 
Слід зазначити, що жимолость їстівна є однією з найбільш морозо- та зимостійких плодово-ягідних порід, і підмерзання рослин у нашому досліді не спостерігалося ні в зимовий, ні у весняний періоди. Найбільш спекотними були літні місяці: червень (19,7…21,5°С), липень (20,6…21,2 °С) і серпень (19,4…20,3 °С).

В досліді вивчали продуктивність насаджень жимолості їстівної сорту Алісія за різних схем живлення кущів. Дослідження проводилися протягом 2022–2023 рр. Ягідні насадження заклали весною 2018 року за схемами: 3,0 х 0,6 м, 3,0 х 0,8 м, 3,0 х 1,0 м 3,0 х 1,2 м. Насадження незрошуване. Повторність досліду трьохкратна, у кожній повторності по 13 висаджених рослин.

Ягоди жимолості, що достигають раніше за інші плодово-ягідні культури, дуже полюбляють птахи, тому потрібно від них захищатися, наприклад, за допомогою сітки або електронних крикунів

Сорт Алісія виведений в результаті вільного запилення відбірної форми жимолості камчатської. Автори: В. О. Кібкало, С. М. Гризодуб. Кущ слаборослий (до 1,2 м), розкидистий. Рослина досить стійка до грибних хвороб і шкідників, зимостійка, скороплідна. Згідно досліджень середня врожайність з 1 га складає близько 3,9 т. Плоди середнього розміру або великі (масою 1,0–1,3 г), еліптичні, темно-сині, з восковим нальотом і нерівною поверхнею; при достиганні не осипаються. Шкірочка досить тонка. М’якоть м’яка, соковита, кисло-солодкого десертного смаку; дегустаційна оцінка в середньому 8,7 бала. Ягода містить, %: цукрів 7,7, органічних кислот 2,1, а також 45–50 мг на 100 г сирої маси вітаміну С. Транспортабельність ягід середня. Використання універсальне. Строк достигання ягід середньо-пізній, дозрівання дещо розтягнуте, що можна вважати плюсом за використання сорту у присадибному садівництві.

Вегетація рослин жимолості їстівної сорту Алісія (початок розпускання бруньок) розпочалася у 1-й декаді квітня незалежно від схеми розміщення рослин. Цвітіння в усіх варіантах також розпочалося одночасно — відразу після початку вегетації, у 2-й декаді квітня. На дозрівання плодів мала вплив схема садіння кущів. Так, дозрівання ягід за розміщення в ряду з відстанями 0,8–1,2 м розпочалося у 3-й декаді травня, а за відстані 0,6 м — у 1-й декаді червня. За такої загущеної схеми садіння (3,0 х 0,6 м) дозрівання ягід було також дуже розтягнутим, за схеми 3,0 х 0,8–1,0 — розтягнутим, а за схеми 3,0 х 1,2 — середньої тривалості. Така нерівномірність достигання очевидно пов’язана з гіршими умовами освітленості за зменшення відстані між рослинами в ряду. І якщо для присадибного садівництва дуже розтягнутий період дозрівання ягід не є критичним, а в деяких випадках навіть позитивним, то для промислових насаджень такий розтягнутий період дозрівання є мінусом, оскільки вимагає більших витрат на збирання, а також сприяє формуванню менших об’ємів разових товарних партій ягід. 

Загущена схема садіння (3,0 х 0,6 м) також призводить до затягування вегетації рослин (завершення листопаду у 1-й декаді листопаду порівняно з 3-ю декадою жовтня у решти варіантів), що знижує морозо- та зимостійкість кущів жимолості.

Найбільшу висоту та ширину після шести років росту мали рослини за схеми розміщення 3,0 х 1,2 м (відповідно 1,38 та 1,16 м). Найменшими розмірами відзначалися рослини за найбільш загущеної схеми 3,0 х 0,6 м (відповідно 0,74 та 0,65 м).

При вирощуванні насаджень жимолості їстівної важливо отримувати досить великий річний приріст пагонів, на якому закладаються генеративні бруньки під урожай наступного року. Активність росту пагонів, як було сказано вище, також тісно корелювала з відстанню між рослинами в ряду: найбільше пагонів (35,7–37,6 штук) утворювалося за відстані між рослинами 1,0–1,2 м. До того ж, вони біли найдовшими (17,6–19,8 см). За найбільш загущеної схеми розміщення (відстань в ряду 0,6 м) утворилося лише 25,2 пагона середньою довжиною 10,5 см на одному кущі. Відповідно сумарна довжина пагонів на кущі, що залежала від двох попередніх показників, також найбільшою була (6,28–7,44 м) за більшої відстані між рослинами в ряду (1,0–1,2 м). За найбільш загущеної схеми садіння (3,0 х 0,6 м) сумарна довжина пагонів на одному кущі склала лише 2,65 м.

Отже, активність ростових процесів кущів жимолості їстівної сорту Алісія напряму залежить від схеми розміщення рослин: із зменшенням відстаней між кущами в ряду ростові процеси послаблюються, що очевидно пов’язано із погіршенням умов освітлення, живлення і вологозабезпечення.
Урожай ягід з куща в середньому за 2 роки досліджень найменшою була за схеми розміщення 3,0 х 0,6 м — усього 0,17 кг, що досить мало для насаджень такого віку. Це пов’язано з тим, що загущення рослин в ряду призводить до погіршення їх освітленості, особливо в середині кущів, що в свою чергу веде до різкого зниження закладання генеративних бруньок. Також при цьому посилюється конкуренція між рослинами за вологу та елементи живлення. Відповідно за більш розрідженого розміщення рослин в ряду (3,0 х 1,0–1,2 м) такі проблеми зникають, при цьому врожайність з куща збільшується у понад 2 рази, досягаючи 0,37–0,38 кг.

Плоди сорту Алісія середнього розміру або великі (масою 1,0–1,3 г), еліптичні, темно-сині, з восковим нальотом і нерівною поверхнею; при достиганні не осипаються

В нашому досліді найбільший урожай жимолості їстівної сорту Алісія з одного гектара отримано за схеми садіння 3,0 х 1,0 м — 12,34 ц. Найближчим за даним показником був варіант з розміщенням рослин за схемою 3,0 х 0,8 м (11,2 ц/га), але з врахуванням того, що кущі жимолості будуть продовжувати інтенсивно рости ще протягом кількох років, загущення тут буде посилюватися і відповідно урожайність насаджень зменшуватиметься. За найбільш розрідженої схеми садіння в досліді (3,0 х 1,2 м) недобір урожаю і зараз (10,67 ц/га), і в майбутньому буде зберігатися за рахунок меншої кількості рослин на одиниці площі. 

Якщо робити аналіз урожайності за роками, то в усіх варіантах вона була меншою в 2022-му році, ніж в 2023-му. Це пов’язано з наростанням урожайності з одного куща одночасно зі збільшенням їх розміру. Тому можемо прогнозувати підвищення врожайності насаджень жимолості в досліді протягом наступних трьох-чотирьох років. 

Такий показник, як середня маса ягід, напряму залежить від площі живлення рослин: за більш загущеної схеми (3,0 х 0,6–0,8 м) маса ягід різко знижується, складаючи лише 0,9–1,1 г, у той час як за більш розрідженої схеми (3,0 х 1,0–1,2 м) вона досягає 1,3 г.

Характерним є зміна цього балансу залежно від ступеня загущення рослин в ряду: зміна смаку від солодко-кислого за розрідженої схеми (3,0 х 1,0–1,2 м) до кисло-солодкого за більш загущених схем (3,0 х 0,6–0,8 м). При цьому за самої щільної схеми садіння (3,0х0,6м) зникає також десертний смак ягід. Таким чином, дегустаційна оцінка ягід в досліді варіювала від 8,7–8,8 бала за схеми садіння 3,0 х 1,0–1,2 м до 7,4 бала за схеми садіння 3,0 х 0,6 м. 

За найбільш загущеного садіння (відстань між рослинами в ряду 0,6 м) збільшується складність відриву ягід (тобто вони важче відриваються від гілочок), що є великим мінусом і очевидно пов’язано із затягування процесів достигання у зв’язку із більшим затіненням.

Екологічна ефективність вирощування ягід жимолості їстівної

В останній час питанням екології приділяють все більше уваги і в нашій країні, і в світі загалом. В цьому контексті важливим є розробка екологічно безпечних технологій вирощування продукції рослинництва. Жимолость їстівна як плодова культура є відносно молодою. Важливо також те, що ця рослина для України є інтродуцентом. Практика плодівництва показує, що інтродуковані рослини у перші кілька десятиліть після початку вирощування у новій зоні зазвичай майже не хворіють та майже не пошкоджуються шкідниками. І жимолость їстівна у цьому плані не виняток. 

В нашому досліді найбільший урожай жимолості їстівної сорту Алісія з одного гектара отримано за схеми садіння 3,0 х 1,0 м — 12,34 ц

Протягом періоду проведення наших досліджень (2022–2023 рр.), а також і з часу закладання насаджень (2018 р.) рослини на плантації практично не хворіли, за винятком дуже незначного ураження листя плямистостями. Шкідників на рослинах жимолості взагалі не спостерігалося. Це дало змогу взагалі не використовувати засобів захисту рослин, таким чином уникнувши пестицидного навантаження на екосистему. Отже, вирощування сорту жимолості їстівної Алісія у нашому досліді було винятково екологічно ефективним, оскільки вдалося уникнути пестицидного навантаження на довкілля через практичну відсутність шкідливих організмів в насадженнях.

Економічна ефективність вирощування ягід сортів жимолості їстівної

При розрахунках економічної ефективності використовували рекомендації Інституту садівництва НААН України. Розрахунки проводили у цінах 2023-го року. Вартість продукції у різних варіантах була різною і залежала від двох чинників: урожайності та ціни реалізації. Урожайність в насадженнях визначалася схемою садіння та коливалася у перерахунку на 1 га від 9,56 ц за схеми 3,0 х 0,6 м до 12,34 ц за схеми 3,0 х 1,0. 

Збільшення відстані між рослинами в ряду до 1,2 призвело до зниження врожайності (10,67 т/га) через зменшення кількості рослин на одиниці площі. Ціна реалізації ягід залежала від їх товарних якостей і була прямо пропорційною площі живлення, підвищуючись від 5,2 тис. грн за 1 ц за схеми 3 х 0,6 м до 7,3 тис. грн за 1 ц за схеми 3 х 1,0–1,2 м. 

Практика плодівництва показує, що інтродуковані рослини у перші кілька десятиліть після початку вирощування у новій зоні зазвичай майже не хворіють та майже не пошкоджуються шкідниками. І жимолость їстівна у цьому плані не виняток

Отже, найбільшу вартість продукції в досліді отримано за схеми розміщення рослин 3,0 х 1,0 м — 90,08 тис. грн з 1 га, у той час як за найменшої схеми розміщення — 3,0 х 0,6 м — урожай був мінімальним (9,56 тис. грн з 1 га). Таке істотне зниження вартості продукції пов’язано з погіршенням 25 світлового, водного та поживного режимів, що призвело до зниження урожайності та погіршення товарних якостей ягід.

Виробничі витрати з вирощування ягід жимолості коливалися в досліді в межах 50,47–56,15 тис. грн/га. Собівартість вирощування ягід жимолості в досліді була найвищою за схеми садіння 3,0 х 0,6 м (5,28 тис. грн за 1 ц), а найнижчою — за схеми садіння 3,0 х 1,0 м (4,55 тис. грн за 1 ц). Найкращі показники економічної ефективності в досліді отримано за схеми садіння 3,0 х 1,0 м — прибуток 33,93 тис. грн з 1 га за рівня рентабельності 60,4 %. Близькі, хоча й гірші показники отримано за схеми розміщення рослин 3,0 х 1,2 м — прибуток 24,99 тис. грн з 1 га за рівня рентабельності 47,2 %. Вирощування жимолості їстівної сорту Алісія за схемою 3,0 х 0,6 м є збитковим: збитки 0,76 тис. грн з 1 га за рівня рентабельності мінус 60,4 %.

К. Демянчук, Поліський національний університет