Контроль бур’янів та хвороб на кукурудзі баковими сумішами

Останніми роками в Україні одним із пріоритетів для аграріїв залишається виробництво зерна кукурудзи. Проте внаслідок порушення сівозміни, використання спрощеної агротехніки та незбалансованого внесення мінеральних добрив різко зросли рівні потенційної засміченості орного шару ґрунту бур’янами й ураженості його шкідниками та хворобами.

Зниження інтенсивності агротехнічних прийомів на орних землях потребує відповід­ної компенсації шляхом широкого застосування хімічних засобів, що запобігають масовому розвитку небажаних шкідливих організмів, особливо на посівах широкорядного способу сівби: кукурудзи, сої, цукрових буряків.

Зміна клімату також вносить свої корективи в загальну картину фітосанітарного стану посівів — на жаль, у бік погіршення. Нетривалі періоди з холодною погодою останніми роками відзначають лише в ІІІ декаді січня (-13,5°С), а березень узагалі аномально теплий (середньодобова температура — 4,7…5,0°С за кліматичної норми 0,3°С). Такі погодні умови набувають усе більш сталого характеру, зумовлюють збільшення кількості патогенів і шкід­ників, що перезимували, сприяють скороченню інтервалу їхнього розвитку та збільшенню чисельності поколінь.

На період сходів кукурудзи (ІІІ декада квітня — І декада травня) перепади температури в нічний (0,6°С) і денний (12,2°С ) часи негативно впливають на проростання паростків, а часті дощі в ІІ та ІІІ декадах травня (випадає до 121,4 мм за норми 36,0 мм) — на подальший розвиток рослин. Натомість на розвиток бур’янового ценозу негативного впливу цих факторів не відзначено.

Через те, що рослини кукурудзи на початку вегетаційного періоду розвиваються дуже повільно, вони не можуть конкурувати з видами бур’янів, які адап­товані до різних погодних умов, швидко утворюють міцну надземну частину й сильну кореневу систему та значно пригнічують посіви. Крім того, рядки кукурудзи пізно змикаються, тому для розвитку бур’янів, що проростають одночасно зі сходами кукурудзи, створюються сприятливі умови.

Чутливість кукурудзи до бур’янів та її конкурентоспроможність неоднакові у різні фази вегетації культури. Так, до фази двох-трьох листків кукурудза малочутлива до сегетальної рослинності. Адже, за результатами наших досліджень, у розвитку рослин на контролі, де чисельність бур’янів на 1 м² становила 660 шт., та у варіанті з використанням ґрунтового гербіциду на основі діючої речовини диметенамід-П нормою 1,2 л/га (за кількості бур’янів 203 шт./м²) різниці не відзначено.

Проте від фази трьох і до восьми листків культури забур’яненість посівів призвела до різкого зниження врожайності, адже зумовила значне відставання рослин кукурудзи в розвитку. Так, висота кукурудзи на контролі була менша ніж у 1,4 разу, а довжина качана — лише 5–8 см. У варіантах із внесенням на посів гербіцидів ці показники становили 2,2–2,4 м та 12–18 см відповідно.

Слід зазначити, що за технології вирощування кукурудзи одного внесення ґрунтового гербіциду для ефективного захисту від бур’янів недостатньо.

Результати досліджень показали, що у варіанті з диметенамідом-П появу нової хвилі бур’янів спостерігали вже через 10 днів після обприскування (табл. 1).

У період вегетації обробку посівів кукурудзи проти однорічних та багаторічних дводольних, а також однорічних злакових бур’янів проводили гербіцидом на основі діючої речовини топрамезон + дикамба нормою 1,25 л/га. Перші ознаки дії гербіциду відзначено вже на третій день після обприскування. Пожовтіння та деформація верхівок спостерігали на таких бур’янах, як: куряче просо, грицики звичайні, лобода біла, падалиця ріпаку, гірчак березкоподібний, осоти, галінсога дрібноквіткова.

Найвищу технічну ефективність гербіцидів (96%) виявлено на 30-й день після обробки посівів. Кількість і сира маса бур’янів за збирання урожаю у варіантах, де проводили обприскування гербіцидами, зменшено на 67,3–77,7% у порівнянні з контролем (532,9 г/м²).

За роки досліджень на посівах кукурудзи відзначали інтенсивний розвиток кукурудзяної волохатої попелиці. У варіантах без інсектициду заселеність шкідником становила 70–80%, особливо з країв поля. Застосування інсектициду на основі піраклостробіну нормою 135 мл/га знизило заселеність рослин попелицею вдвічі, до того ж її кількість в колоніях була значно меншою.

Останніми роками на посівах кукурудзи спостерігають заселення бавовниковою совкою, пошкодження нею рослин є прямим наслідком ураження качанів хворобами, зокрема фузаріозом. На даний час таке псуван­ня культури шкідниками не має масового характеру, проте, за потепління клімату зона екологічного оптимуму деяких видів комах розширюється на північ. Це стосується кукурудзяного стеблового метелика та західного кукурудзяного жука, тому аграріям потріб­но проводити постійний моніторинг щодо появи даних видів шкідників на своїх посівах.

Найпоширенішими й шкодочинними хворобами на качанах кукурудзи за роки досліджень визначено: темну плісняву, сіру гниль, фузаріоз та гельмінтоспоріоз. На початку фази молочної стиглості на необроблених фунгіцидом варіантах розвиток фузаріозу, сірої гнилі та темної плісняви не перевищував 7,03%, гельмінтоспоріозу — 15,93%. Найпоширенішим захворюванням у дослідний період було темне пліснявін­ня качанів, яке становило 44,5–74,8%. За обприскування посівів фунгіцидом на основі діючої речовини піраклостробін розвитку фузаріозу та гельмінтоспоріозу не відзначено, а сірої гнилі та темної плісняви — на рівні 0,21–0,45% з поширенням — 2,2–21,2%.

Найвищу технічну ефективність піраклостробіну спостерігали у фазі молочної стиглості качанів, проти фузаріозу та гельмінтоспоріозу 100%, сірої гнилі — 75–81%, темної плісняви — 85–90%.

У фазі воскової стиглості ефективність фунгіциду проти хвороб була на рівні 64–80% (табл. 2).

Отже, в результаті проведених досліджень встановлено, що технічна ефективність ґрунтового гербіциду на основі діючої речовини диметенамід-П на посівах кукурудзи дозволяє стримати на 89% появу першої хвилі бур’янів, але за високої вологості повітря та низької температури застосування лише ґрунтового гербіциду є малоефективним.

За обприскування бур’янів у період вегетації кукурудзи найвищу технічну ефективність гербіцидів (96%) спостерігали в усіх варіантах із застосуванням суміші топрамезон + дикамба.

Обробка кукурудзи у фазі молочної стиглості качанів фунгіцидом на основі діючої речовини піраклостробін забезпечує 100%-ву ефективність проти фузаріозу та гельмінтоспоріозу, проти сірої гнилі — 75–81%, темної плісняви — 85–90%. У фазі воскової стиглості ефективність фунгіциду проти хвороб була на рівні 64–80%.

Завдяки високоефективному контролю бур’янів, хвороб та шкідників на посівах кукурудзи було додатково збережено 3,35–4,91 т/га зерна (на контролі — 4,48 т/га).

О. Сніжок, канд. с.-г. наук, старш. наук. співробітник,

Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН