Зимоярка — весняний шанс аграрія!

У сучасному землеробстві дедалі більшого значення набуває освоєння досягнень селекції та насінництва. Науковці підрахували, що зростання валових зборів зерна на земній кулі протягом останніх 70 років більш як на половину зумовлено генетичним поліпшенням рослин — тобто впровадженням у широкомасштабне виробництво нових сортів і гібридів.

Арифметика ж урожаю дуже проста — добрий сорт і диктатура технології. На цьому трималося і тримається все зерновиробництво світу.

Експериментальні дані вказують на те, що досвідом багатьох поколінь доведено — формування продуктивності рослин відбувається на початку її росту і розвитку, тож саме від того, який потенціал буде закладено в цей період, залежить рівень урожайності та якісні показники врожаю. Водночас варто відзначити, що початковий період росту і розвитку рослин пшениці озимої визначається, насамперед, строками сівби.

Від строків сівби залежить процес проходження всіх фаз росту та розвитку рослин, стійкість проти несприятливих умов зимівлі, ураження хворобами й шкідниками як на початковому, так і на подальших періодах.

Враховуючи це, в країнах Західної Європи з високим рівнем урожайності пшениці озимої (Нідерланди — 7,81 т/га, Велика Британія —7,78 т/га, Німеччина — 6,26 т/га та ін.) сівбу озимих культур проводять у більш ранні строки. Так, у Великій Британії вважають, що значна частина підвищення врожайності пшениці озимої отримана внаслідок перенесення сівби на ранні строки.

Рання сівба є також складовим елементом інтенсивних технологій вирощування пшениці озимої в Німеччині.

В Україні навпаки, в останні роки нерідко практикується пізня сівба пшениці озимої, що пов’язано зі значним потеплінням клімату, подовженням осінньої вегетації рослин і строків збирання культур-попередників, створенням сортів нового покоління з інтенсивним стартовим ростом. Проте пізня сівба майже в усіх регіонах України призводить до суттєвого зниження врожайності.

Дефіцит ґрунтової вологи та посухи, особливо в осінній період вегетації, вже є нормою для більшості регіонів України, й отримання повноцінних сходів стає проблемою номер один, через що виникає необхідність зміщення сівби пшениці озимої на більш пізні строки.

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України має на озброєнні сорти спеціального типу використання, лідером серед яких є сорт дворучка — Зимоярка. Основна його перевага — можливість висівати як у озимий, так і в ярий посів.

Сорт пшениці Зимоярка занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для вирощування в Україні, і рекомендований для Поліської та Лісостепової зон. Проте добрі врожаї Зимоярка забезпечує й у зоні Степу, особливо за ранньовесняної сівби. Є одним із перших в Україні сортів–дворучок, який можна висівати восени — наприкінці оптимальних строків, під зиму, в зимові відлиги та рано навесні. Також ефективно використовувати його для пересіву зріджених або загиблих посівів озимини. Підсів сортом Зимоярка у лютневі вікна в поперек зріджених посівів збільшує її врожайність у півтора-два рази.

Сорт Зимоярка посухостійкий, холодо- та морозовитривалий, стійкий проти вилягання, проростання зерна в колосі, невибагливий до типу ґрунту та способу його обробітку, має стійкий імунітет до низки хвороб, відзначається потужним стартовим розвитком.

Ще одна особливість Зимоярки — колос майже золотий, а стебло і листя — зелені. Отже, фотосинтез має тривалу дію, завдяки чому рослина буквально п’є силу сонця і землі аж до збирання врожаю.

Цей стан науковці називають ремонтантністю.

Зерно сорту Зимоярка має високі борошномельні та хлібопекарські властивості, містить 13,8–14,6 % білка, 28,1–31,8 % сирої клейковини, сила борошна — 296–359 а.о., об’єм хліба зі 100 г борошна — 1050–1130 мл, загальна оцінка хлібопекарських властивостей становить 4,2–4,5 бала. Належить до сильних пшениць. За даними оригінатора (ІФРГ НАН України) за роки конкурсного випробування врожай сорту Зимоярка становив 7,8–8,5 т/га як озима форма та 6,5–7,4 т/га — як яра, що суттєво перевищувало врожайність сортів-стандартів.

Не можна не відзначити й той факт, що суттєві прибавки врожаю сорту Зимоярка до національного стандарту — 0,43–1,11 т/га отримано у 20 сортодослідах 11 областей України, зокрема прибавки 1,0–1,11 т/га в п’яти сортодослідах у Львівській, Київській та Тернопільській областях.

Максимальні врожаї сорту — 9,44 та 8,56 т/га — отримано у випробуваннях по різних попередниках на Миргородській державній сортовипробувальній станції Полтавської області та 9,08 т/га в НДЦ «Сорт» Київської області. Високі врожаї сорту Зимоярка, 8,16 та 8,40 т/ га, одержано в Центрі сортознавства і сортовивчення (м. Біла Церква, Київська обл.) та 8,19 т/га на Кіровоградській ДСС (с. Новоселиця, Кіровоградська обл.), що достовірно перевищує національні стандарти.

У виробничих випробуваннях у господарстві ТОВ НВА «Перлина Поділля» Хмельницької області отримано врожай Зимоярки 6,9 т/га озимої форми та 6,4 т/га ярої. У виробничих умовах Дослідного сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України в ярому посіві сорт Зимоярка забезпечив урожайність на рівні 7,5 т/га.

Це один з найвищих рівнів продуктивності ярої пшениці в країні у виробничих умовах.

Слід зазначити, що сорт Зимоярка має незаперечні переваги подовження періоду осінньої сівби, його можна висівати наприкінці оптимальних строків сівби озимих, під час зимових відлиг та ранньою весною. Аграрії мають можливість пересіву зрідження або загиблих озимих тією самою культурою.

Для забезпечення високих урожаїв зерна та насіння сорту Зимоярка рекомендовано проводити ранньовесняне підживлення по мерзлоталому ґрунту та внесення добрив з осені на бідних ґрунтах, а також захист рослин від шкідників і хвороб, особливо після викидання колосу. Інші агротехнічні вимоги є типовими для озимих і ярих пшениць.

Добрий сорт — запорука врожаю. В Україні буде колоситись нива золота, а сорт пшениці Зимоярка, завдяки високому генетичному потенціалу, забезпечить вам вагомі прибутки.

З питань придбання насіння зернових культур селекції фізіології і генетики рослин (зокрема, сорту пшениці Зимоярка та гібриду кукурудзи Достаток 300 МВ звертайтеся до Дослідного сільськогосподарського виробництва ІФРГ НАН України: (04571) 2 99 00, (067) 95-72-902, (050 98-39-232, (068) 77-66-096; dsvifrg@ukr.net