Золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis Woll.) — карантинний паразит, який уражує картоплю

В Україні, де профілактика поширення золотистої картопляної нематоди та запровадження карантинних заходів ускладнюються розпорошеністю плантацій картоплі, більшість яких зосереджена в приватному секторі, шкодочинність її постійно зростає.

Для вчасного виявлення вогнищ картопляної нематоди та запобігання її подальшому розповсюдженню варто систематично проводити обстеження насаджень картоплі. Це дасть змогу отримати інформацію про наявність паразита на певній території, визначити його чисельність, динаміку розвитку, а на підставі одержаних даних планувати відповідні карантинні заходи.
Для оцінки фітогельмінтологічної ситуації в Одеській області ми обстежили 10,7 га фермерських насаджень картоплі, а також присадибних ділянок Овідіопольського, Біляївського, Роздільнянського і Ширяївського районів, де картоплю вирощують у монокультурі й накопичення інвазії відбувається порівняно швидко. Для цього на присадибних ділянках нематологічним буром відбирали одну-дві проби грунту з глибини від 5 до 20 см, а на фермерських насадженнях картоплі — по чотири вихідних проби з кожного гектара.
Під час цвітіння картоплі, коли добре видно симптоми глободерозу, проводили візуальну оцінку загального стану рослин за 10-бальною шкалою. Обстежували за двома діагоналями та чотирма сторонами ділянки. У 40 місцях, розміщених на однаковій відстані одне від одного, оглядали по 10 кущів (усього 400 кущів). При цьому пригнічені рослини викопували та оглядали кореневу систему на наявність цист.
У результаті проведеного обстеження в приватному секторі Ширяївського району (смт Ширяєве), де картоплю вирощують на піщаному грунті як монокультуру, було виявлено вогнище золотистої картопляної нематоди загальною площею 0,42 гектара (рис.1).

2) яйце з личинкою

У зоні вогнища рослини мали пригнічений вигляд, були хлоротичні, а також спостерігалося порушення розвитку кореневої системи внаслідок створення вторинних фіброзних коренів. Ступінь пошкодження рослин глободерозом становив у середньому 1,6 бала.
Із некарантинних видів цистоутворюючих нематод роду Heterodera найчастіше зустрічалися бурякова (Heterodera schachtii Sch), вівсяна (Heterodera avenae Woll.) та горохова (Heterodera goettingiana Lieb.) і в незначній кількості хмелева (Heterodera humuli F.) та жабрієва нематоди (Heterodera galeopsidis Goff.).
У виявленому вогнищі зараження золотистою картопляною нематодою проводили спостереження за динамікою її чисельності протягом вегетаційного періоду і ступенем прояву глободерозу, враховуючи при цьому врожай картоплі та його збитки.
На основі одержаних результатів було встановлено, що чисельність паразита за сезон збільшилася вдвічі-втричі й становила в середньому 34,6–86,4 цисти на 100 см3 грунту, а ступінь пошкодження рослин картоплі глободерозом на дослідних ділянках сягнув 2,4 бала. При цьому спостерігалося слабке пожовтіння листя нижнього ярусу та утворення вторинних фіброзних коренів. Бульби картоплі,

3)  личинка

утворені на інвазійних рослинах, були дрібні, і було їх удвічі-втричі менше, ніж на здорових. Втрати врожаю картоплі з куща на дослідних ділянках становили 13,7–25,5 відсотка.
Найважливіші екологічні чинники, що впливають на якісний і кількісний склад популяції золотистої картопляної нематоди, — погодні умови, тип і склад грунту, а також рослини, що є для неї постійним або тимчасовим місцем заселення. Особливе значення для розвитку нематоди мають температура та вологість. Оптимальна температура повітря, потрібна для відродження личинок картопляної нематоди — 15…16°С, а оптимальна вологість — 70%. Для розвитку золотистої картопляної нематоди найсприятливіші легкі та пухкі грунти, тоді як важкі  стримують її розвиток.

4) самка на корінні картоплі

Поширюється золотиста картопляна нематода за допомогою цист із частинками грунту, що прилипають до бульб картоплі, цибулин, садивного матеріалу, тари та сільгоспінвентарю. Можливе також перенесення цист дощовими водами та вітром.
Локалізацію і ліквідацію золотистої картопляної нематоди здійснюють за допомогою протинематодних сівозмін з вирощуванням злакових і зернових культур, кукурудзи, овочів, багаторічних злакових і бобових трав.
Іншим перспективним засобом боротьби з картопляною нематодою є використання нематодостійких сортів, перевага яких полягає не тільки в збереженні врожаю картоплі на інвазійних фонах, а й у здатності очищувати грунт від цист нематоди. З огляду на це наші дослідження були спрямовані на вивчення ступеня пошкодження глободерозом районованих в Одеській області сортів картоплі, таких як Сорокаденка, Синьоочка, Кардинал, Слов’янка і Чарівниця. Результати досліджень, наведені в таблиці 1, свідчать про те, що на сортах картоплі Сорокаденка і Чарівниця післязбиральна кількість нематоди в грунті за вегетаційний період збільшилася в 1,5 та 1,9 раза, відповідно, тоді як на сортах Синьоочка, Слов’янка і Кардинал вона, навпаки, зменшилася вдвічі-втричі, а ефект очищення грунту від цист нематоди становив 65,1%; 53,5 та 51,9%, відповідно. Крім того, на сортах картоплі Сорокаденка і Чарівниця кількість бульб із куща в 1,4 та 1,7 раза менша, ніж на контролі, а збитки врожаю сягають 24,4 та 25,8%, тоді як на сортах картоплі Синьоочка, Слов’янка і Кардинал кількість бульб із куща майже зовсім різнилася з контролем і становила, відповідно, 12,6; 6,4 та 9,4 шт. проти 13,1; 7,3 та 10,7 шт. на контролі, а втрати врожаю коливалися від 5,5 до 11,0 відсотків (рис.2).
Отже, сорти картоплі Синьоочка, Слов’янка і Кардинал виявилися стійкими проти золотистої картопляної нематоди, тож їх можна використовувати для знищення вогнища.

Ю. Клечковський,
директор, канд. с-г наук
В. Большакова,
ст. наук. співробітник,
канд. с.-г. наук,
Дослідна станція з карантину винограду та плодових культур Інституту захисту рослин УААН