Захист соняшнику від шкідників і хвороб

Шкідники

На полях ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва в сезоні 2018 року сходи соняшнику пошкоджували дротяники, несправжні дротяники, личинки пластинчастовусих жуків, жуки піщаного мідяка, сірого й чорного бурякових довгоносиків, кравчик (по периметру полів), а також гусениці підгризаючих совок.

Дротяники та несправжні дротяники пошкоджують насіння, що проростає, коріння та підземну частину стебла, чим спричиняють загибель рослин і зрідження посівів. Коріння й під­земні стебла рослин культури перегризають личинки хрущів, капустянка й гусениці підгризаючих совок.

Рано навесні листя молодих рослин соняшнику об’їдають жуки піщаного мідяка, кравчик (по периметру полів), сірий буряковий довгоносик, місцями — чорний довгоносик, пошкодження якими спричиняє загибель схо­дів. Гусениці совок підгризають молоді рослини біля поверхні ґрунту, перегризають підземні стебла. Найбільше вони шкодять посівам у пізні строки сівби.

Значної шкоди соняшнику в пері­од вегетації у роки масових розмножень можуть завдавати гусениці лучного метелика. Спочатку вони живляться на рослинах, скелетуючи листки, а пізніше з’їдають тканину листків повністю, залишаючи лише великі жилки.

Стебла пошкоджують соняшниковий вусач і соняшникова шипоноска, котрі останніми роками набули економічного значення у південних областях України. Личинки вусача проробляють у серцевині стебел ходи, спрямовані вниз, до коренів. Ці ушкодження призводять до переломів стебла, відставання рослин у рості та передчасного їхнього в’янення. Личинки соняшникової шипоноски живляться серцевиною стебла, виїдаючи в ній вузькі звивисті ходи.

Значної шкоди соняшнику останніми роками по всій Україні завдають сисні шкідники. На листі та кошиках у літній період утворюють колонії геліхризової попелиці, котра мігрує з кісточкових плодових дерев. Листки, кошики та сім’янки пошкоджує ягідний клоп та комплекс клопів-сліпняків, що спричинює плюсклість насіння.

Загалом на території Україні значної шкоди соняшнику завдають 24 види комах, із яких 21 вид — багатоїдні шкідники і тільки три — спеціалізовані.

Система заходів боротьби з шкідниками соняшнику має включати такі етапи:

обов’язкове дотримання сівозміни!

вирощування лише панцирних сор­тів соняшнику;

для обмеження розмноження соняшникового вусача та шипоноски обов’язкове лущення післязбиральних решток та дискування важкими дисковими боронами чи оранка полів на глибину 25–27 см. Це спри­яє загибелі личинок, зимуючих у «пеньках» посіву після жнив;

не слід сіяти соняшник поруч із багаторічними травами — резерваторами різних видів клопів-сліпняків;

висівати культуру слід на полях із низьким рівнем заселеності ґрунту дротяниками, несправжніми дротяниками та личинками пластинчастовусих;

використовувати для висіву лише насіння районованих сортів і гібридів, попередньо оброблене протруйниками, які містять у своєму складі інсектицидні речовини системної дії, що дають змогу знищувати ґрунтоживучих шкідників та шкідників сходів на перших етапах розвитку рослин;

в разі перевищення економічного порогу чисельності бурякових довгоносиків чи гусениць підгризаючих совок на сходах культури — застосовувати дозволені до використання в Україні інсектицидні препарати шляхом обприскування рослин;

для боротьби з гусеницями лучного метелика, люцернової совки, попелицями та клопами посіви обприскують інсектицидами, дозволеними до використання в Україні (проти лускокрилих можна використати біопрепарати).

Хвороби

На полях ННВЦ «Дослідне поле» ХНАУ ім. В.В. Докучаєва 2018 року одними з найпоширеніших хвороб на соняшнику були біла гниль, або склеротиніоз (збудник — Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary.), сіра гниль (збудник — Botrytis cinerea Pers.), пероноспороз, або несправжня борошниста роса (збудник — Plasmopara helianthi Novot. f. Heliantі), іржа (збудник — Puccinia helianthi Schw.), фомоз, або чорна плямистість (збудник — Phoma oleracea var. helianthi Sacc.), попеляста гниль стебла, або вугіль­на гниль (збудник — Sclerotium bataticola Taub.), альтернаріоз (збудник — Alternaria alternata (Fr.) Кеіssl.), фомопсис, або бура плямистість стебел, або рак стебел (збудник — Phomopsis helianthi Munt.) та септоріоз, або бура плямистість листя (збудник — Septoria helianthi Ellis et Kellerm.).

Метеорологічні умови вегетаційного періоду більше сприяли розвитку збудника фомопсису соняшнику. У третій декаді травня поширеність хвороби становила 10,9%, а в період цві­тіння (друга декада липня) — зросла до 21,9%. Це зумовлено високою середньодобовою температурою пові­тря (25,0°С) за дуже високої кількості опадів — 90 мм. За вегетаційний період склались посередні умови, близькі до оптимальних, для розвитку патогену, тому розвиток хвороби варі­ював за вегетаційний період у межах 2,4–4,6%, чому сприяла середня вологість повітря на початку періоду вегетації (табл. 1).

Урожайність соняшнику сорту Борей у варіанті з раннім строком висі­ву становила 2,14 т/га, що більше, ніж у варіанті з пізнім строком, на 0,18 т/га. Це можна пояснити тим, що оптимально ранні строки висіву сприяють формуванню оптимальних для соняшнику показників росту й розвитку.

Для забезпечення отримання ста­більних урожаїв соняшнику важливим фактором є не лише агротехнічний метод захисту від хвороб, а й хімічний метод. На сучасному етапі розвитку промисловості й сільського господарства він найефективніший. Згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні у 2018 році», для захисту соняшнику від збудника фомопсису дозволено застосування протруйника ТМТД, 40% в.с.к., та фунгіцидів для обприскування в період вегетації: Аканто Плюс, 28% к.с., Амістар Екстра, 280 SC к.с., Колфуго Супер, 20% в.с., Регент, 20% к.е., і Тайтл, 50% в.г.

Система заходів захисту від хвороб соняшнику має включати такі етапи:

обов’язкове дотримання сівозміни: повернення на попереднє поле не раніше ніж за дев’ять років і просторова ізоляція між промисловими та насінницькими посівами, яка має становити не менше як 1000 м;

для обмеження розвитку й поширеності хвороб обов’язковим є лущення посіву з післязбиральними рештками та дискування важкими дисковими боронами чи оранка полів на глибину 25–27 см. Це сприяє швидкому перегниванню рослинних решток і перешкоджає проростанню падалиці, внаслідок чого знищується більша частина інфекційного початку та не утворюються резервації патогенів;

використання високоякісного насін­ня районованих сортів чи гібридів, відносно стійких чи толерантних до однієї або кількох хвороб;

вирощування соняшнику по кращих попередниках, котрими є озимі та ярі зернові колосові культури, які знижують ризик ураження хворобами. Не слід висівати соняшник після багаторічних трав, цукрових буряків, суданської трави й сорго, які надмірно виснажують ґрунт;

у насінницьких посівах проти хвороб соняшнику можна застосувати видалення та знищення хворих рослин під час моніторингових обстежень. Такі прочищення посівів проводять у фазі трьох-чотирьох пар справжніх листків та перед цвітін­ням рослин, а також перед збиранням урожаю, якщо мали місце пізні форми ураження хворобами;

використовувати для висіву лише насіння районованих сортів і гібри­дів, попередньо оброблене протруйниками широкого спектра, які міс­тять у своєму складі фунгіцидні речовини з лікувальним і терапевтичним ефектом;

для захисту соняшнику від хвороб у період вегетації застосовують обприскування рослин упродовж вегетації культури одним із дозволених до використання в Україні фунгіцидних препаратів;

у вологі роки чи у виробничі сезони з високим рівнем розвитку хвороб потрібно проводити десикацію посі­вів перед збиранням урожаю одним із дозволених до використання в Україні десикантів, що швидко підсушує тканини рослин і перешкоджає подальшому розвитку патогену.

С. Станкевич, канд. с.-г. наук, доцент,

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Журнал «Пропозиція», №4, 2019 р.

Гусениця бавовникової совки на кошику соняшника

Колонія геліхризової попелиці на соняшнику

Клопи-сліпняки на кошику соняшника

Буряковий довгоносик

Геліхризова попелиця

Гусениця лучного метелика

Гусінь озимої совки

Ковалик смугастий

Мідляк піщаний

Південний сірий довгоносик

Соняшникова шипоноска