Захист саду до розпускання бруньок

Про мабутній врожай варто подбати задалегідь. А сад віддячить дбайливому господарю якнайкраще.

У плодових дерев, кущових ягідників і суниці внаслідок потепління проходить розвиток, набрякають бруньки. Проте відчутне зниження температури повітря навколишнього середовища, яке може настати в лютому-березні, спричинить загибель плодових утворень. Якщо відбудуться подібні неприємні погодні метаморфози, то врожаю не буде зовсім або він буде незначний. Незважаючи на несприятливі погодні умови та невтішні для рослин наслідки перезимівлі (в період спокою - набубнявіння бруньок), потрібно вжити комплекс заходів із догляду за плодовими та ягідними культурами. Виконання зазначених нижче робіт має профілактичну дію, яка проявляється у зменшенні чисельності шкідників та інфекційного запасу збудників хвороб у період вегетації. Враховуючи те, що за умов теплої зими можлива добра перезимівля шкідливих об'єктів, профілактичні заходи проти них є надзвичайно важливими.
Більша частина шкідливих організмів, завдаючи шкоди плодовим та ягідним культурам, пристосувалася перезимовувати на поверхні грунту, всередині або зверху опалого листя і рослинних решток, у верхньому шарі грунту. Деякі види шкідників і збудників хвороб зимують під старою відсталою корою або в тріщинах на дереві. У вологу погоду біля дерева простилають плівку чи тканину і зчищають із штамбів і скелетних гілок дерев стару кору, під якою діапаузують гусениці підкорової листовійки, сливової, східної та яблуневої плодожерок, глодова кружкова міль, глодовий і звичайний павутинний кліщі, яблуневий квіткоїд тощо. Виконувати цю операцію потрібно негострою скребачкою, щоб не травмувати здорову тканину дерева, інакше через ранки можуть проникнути хвороботворні мікроорганізми, що уражують деревину. Зчищені рештки старої кори виносять за межі саду і спалюють або закопують у грунт на глибину 40 сантиметрів.
Восени викорчовують і спалюють дерева, уражені вертицельозом, бактеріальним раком кісточкових, вірусними хворобами. Грунт під ними дезінфікують хлорним вапном (100 г/м2), яке розкидають із дальшим загортанням у грунт.
Різкі коливання температури повітря в другій половині зими спричинюють морозо-сонячні опіки. Окрім морозобоїн і сонячних опіків, упродовж вегетаційного періоду в рослин з'являються різноманітні рани: від обрізання, буреломів, а також рани, завдані гризунами. У розвилках і біля основи скелетних гілок після морозо-сонячних опіків кора буріє, відстає, скручуючись доверху. Таку кору видаляють, вирізаючи 2-3 см здорової тканини, та спалюють. Якщо хвору кору залишити, то в ній селяться збудники хвороб деревини, й рослина поступово всихає. Рану дезінфікують 1% розчином мідного купоросу (10 г/л води); після нанесення розчину потрібно, щоб він засвоївся, підсох, і тільки потім рану замазують садовим варом або глиною зі свіжим коров'яком (у співвідношенні 1:1). Перед замазуванням рани можна обробити гетероауксином (0,5 г/10 л води). Великі рани після нанесення замазки обв'язують тканиною або мішковиною, тільки не плівкою.
Для лікування ран застосовують садову замазку "БлагоСад", виготовлену за рецептом, розробленим в Інституті садівництва. На поверхню свіжої рани, підготовану попередньо зазначеним вище способом, її наносять тонким шаром (до 1 мм). У разі оброблення старих, всохлих, ран перед нанесенням замазки рану зачищають гострим ножем до живих тканин. Замазка, виготовлена на основі фармакологічного ланоліну з додаванням стимуляторів росту та препаратів фунгіцидної дії, сприяє ефективному заживленню ран на деревах, кущах, виноградній лозі, що встановлено науковими дослідженнями. Лікування ран у такий спосіб сприятиме їхньому швидкому заживленню і запобігатиме зараженню деревини грибами. Таку операцію проводять у відлигу за температури довкілля понад 0°С.
Очищені штамби та розгалуження скелетних гілок вдруге (після осіннього вапнування) білять 20% розчином вапна та 3% розчином мідного купоросу (2 кг + 300 г/10 л води) з додаванням 2 кг глини. Як засіб проти обгризання саджанців плодових культур зайцями та мишоподібними гризунами застосовують препарат Цервакол екстра, 25% п.с., який рекомендований "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".
   Проти пошкоджень штамбів молодих дерев зайцями застосовують стебла соняшнику, очерет або пергаментний папір. Для захисту саджанців не використовують солому, стебла кукурудзи, оскільки це є принадою для мишей. Уникають обмазування штамбів риб'ячим та іншими тваринними жирами, рослинними й мінеральними оліями, які знижують морозостійкість дерев.
Після танення снігу в саду згрібають опале листя і компостують його, використовуючи після перепрівання як органічне добриво. Грунт обережно перекопують на глибину 10 см, щоб не пошкодити мичкувату кореневу систему ягідників. Компостування листя та рослинних решток і перекопування грунту значно знижують запас шкідників (чорний сливовий та яблуневий плодові пильщики, сірий бруньковий довгоносик, вишнева муха на плодових і пильщики та галиці на ягідниках) і хвороб, які зимують у листках, під ними та у верхньому шарі грунту.
Із дерев знімають і закопують у землю чорні муміфіковані плоди, які є джерелом інфекції плодової гнилі (концентричне розміщення спорових купок) та моніліального опіку (хаотично розміщені дрібні спорокупки). Останнє десятиріччя дерева вишні та абрикоса масово уражуються моніліальним опіком під час квітування (весняна форма). Прохолодна і дощова погода сприяє розвитку хвороби.
Збудник борошнистої роси зберігається у вигляді міцелію на уражених пагонах у хворих бруньках, які різняться із здоровими сіруватим відтінком. Вирізання всохлих, уражених пагонів, плодушок дасть змогу значно зменшити зимуючий запас інфекції та підвищити ефективність захисту рослин від борошнистої роси та моніліального опіку.
Видалення порості, звисаючих до землі гілок, проріджування крони та зниження її висоти до 3-3,5 м дають змогу істотно зменшити чисельність шкідників, поліпшити мікроклімат і догляд за деревами. Всі зрізи на гілках діаметром понад 2 см відразу після обрізування замазують садовим варом, масляною фарбою або глиною з коров'яком.
   Дерева яблуні сприйнятливі до парші, персик - сильно уражується кучерявістю листя, вишня та абрикос - зазнають шкоди від моніліального опіку, клястероспоріозу, кокомікозу, сливи - чутливі до клястероспоріозу, полістигмозу. Для запобігання розвитку хвороб плодові дерева на початку появи зеленого конуса обприскують 3% бордоською рідиною (300 г мідного купоросу + 300-400 г свіжогашеного вапна/10 л води). Мідний купорос розчиняють у теплій воді в емальованій або дерев'яній ємності. Якщо персик не захистити від кучерявості, а інші породи - від збудників хвороб, листя і зав'язь почнуть обпадати. Обприскування бордоською рідиною проводять зранку або ввечері, можна і вдень, коли немає вітру. Штангу обприскувача спрямовують спочатку на стовбур, потім поступово переходять на верхні та нижні гілки. Робочий розчин бордоської рідини, завдяки свіжогашеному вапну, добре прилипає до оброблюваної поверхні гілок дерева. Після підсихання обприскані дерева стають світло-блакитними, тому обробка має назву "блакитне обприскування". Норма витрати робочої рідини на 10-15-річне дерево під час використання обприскувача "Ера" становить 7-8 л, на молоде - 2-3 л. Кількість робочого розчину зменшується в 2,5 раза з використанням сучасних обприскувачів марок "Квазар" або "Матабі". Атмосферні опади, що випадають після обприскування, змочують дерева і поступово розчиняють нанесений фунгіцид. Краплі бордоської рідини падають на листкові розетки, пагони, які утворилися після обробки, створюючи на них захисну плівку, яка перешкоджатиме проростанню спор парші та інших збудників хвороб, що поширюються садом комахами, птахами, вітром. Отже, проведення "блакитного обприскування" на початку появи зеленого конуса має тривалий період захисної дії і звільняє сад від хвороботворних організмів протягом весняного періоду.
Для зниження щільності популяцій зимуючих стадій шкідників на зерняткових і кісточкових культурах проти щитівок, несправжньощитівок, кліщів, листовійок, попелиць, медяниць, молей насадження обприскують препаратом 30В, 76% к.е. Норма витрати інсектициду у фермерських садах і в насадженнях спецгоспів - 40 л/га, а в умовах приватного сектору - 0,6 л/20 л води. Препарат 30В застосовують на кущових ягідниках (агрус, різні види смородини, малина) проти попелиць, щитівок, несправжньощитівок, кліщів і листовійок в аналогічних нормах витрати. Обробку проводять до розпускання бруньок за температури повітря не нижче 40 С. Інсектицид ефективний проти шкідників, що зимують у стадії яйця та гусениці. Механізм дії препарату 30В - асфіксія, яка настає внаслідок покриття особин тонкою маслянистою плівкою і порушення дихання через припинення доступу повітря. Під час обробки плодових дерев і кущів бордоську рідину та препарат 30В не змішують.
Придбайте феромонні пастки для відловлювання самців каліфорнійської щитівки, яблуневої, сливової та східної плодожерок, а також кольорові пастки для вишневої мухи, плодових пильщиків, грушевої листоблішки (для встановлення строків масового льоту й доцільності проведення хімічних обробок). Заготуйте хвойну тирсу або солом'яну січку для мульчування грунту під суницею, щоб захистити дозріваючі ягоди від сірої гнилі.
Подбайте про придбання засобів захисту. Асортимент препаратів, рекомендованих для використання у промислових і приватних садових насадженнях, великий. Вони пройшли всебічні випробування у насадженнях спецгоспів та на присадибних ділянках і рекомендовані для захисту плодових і ягідних рослин від шкідливих організмів у насадженнях різних форм власності.

І. Шевчук,
канд. с.-г. наук,
Інститут садівництва НААНУ