Захист плодового розсадника від кравчика-головача

Закладання високоврожайних промислових насаджень зерняткових культур потребує правильної організації розсадників і вчасного захисту рослин від шкідників і хвороб. До фітофагів, шкідливість яких у Лісостепу України останнім часом відчутно зросла, належить і кравчик-головач (Lethrus apterus Laxm.).

 
Кравчик-головач шкодить багатьом культурним трав'янистим і деревним рослинам (у розсадниках), в яких повністю згризає сходи сіянців, окремі пагони (в тому числі молоді пагони окулянтів), бруньки та листя саджанців під час заготівлі корму для личинок.
Сприятливі грунтові та кліматичні умови для його розвитку, збільшення частки незораних земель внаслідок відсутності впродовж тривалого часу господарської діяльності людини, широка і різноманітна трофічна база дикорослих і культурних рослин - основні чинники, що сприяли нагромадженню та розповсюдженню кравчика-головача, внаслідок чого він став доволі поширеним шкідником у багаторічних насадженнях (В. Ф. Дрозда, 1999, Ю. П. Яновський, 2001). Вирішальне значення в зниженні шкідливої дії цього небезпечного об'єкта в ценозі плодового розсадника належить хімічному методу (О. С. Матвієвський та ін., 1990).
Тому актуальним питанням сучасної стратегії захисту рослин від кравчика-головача у плодовому розсаднику є уточнення біологічних особливостей його розвитку та розробка ефективних заходів для зниження його шкідливості, це і було метою досліджень, які ми проводили впродовж 2005-2010 рр. в умовах дослідного господарства Інституту помології ім. Л.П. Симиренка НААН України.
Під час закладання польових дослідів використовували прийняті в ентомології методики (С. О. Трибель та ін., 2003).
Динаміку чисельності шкідника вивчали методом регулярних обліків на дослідних ділянках у полях вирощування підщеп (сіянців, відсадків) і саджанців яблуні, розташованих по периметру розсадника поряд із необробленими ділянками землі, де постійно була локалізована популяція кравчика-головача.

Ефективність дії випробовуваних препаратів проти дорослих особин кравчика вивчали завдяки обробці (обприскуванню) препаратами крайових смуг поля, де вирощували саджанці (підщеп) яблуні, за периметром розсадника та використанню зелених принад на основі осоту рожевого, берізки польової та люцерни, оброблених (обприсканих) інсектицидами. Слід враховувати біологічну особливість кравчика, яка полягає в тому, що його колонії формуються за межами агроценозів (на узбіччях доріг, необроблених ділянках із щільним грунтом). Звідси імаго мігрують у насадження культурних рослин, заготовляють корм. А тому обробка крайових смуг полів, де вирощують саджанці і підщепи яблуні, є найефективнішою. З огляду на це під час проведення дослідів було враховано, що найбільша щільність жуків у розсаднику буде на тих ділянках, які межують з цими необробленими полями (територією, де не проводили агротехнічний обробіток грунту), тобто безпосередньо в крайових смугах полів вирощування саджанців і підщеп яблуні.
Обприскування проводили ранцевим обприскувачем "Універсал-2" навесні за появи жуків і початку їхньої міграції на ділянки за чисельності жука не менше 4 екз./м2. Термін повторної обробки визначали в різні роки (місяці) залежно від чисельності кравчика-головача. Дослідні ділянки всіх варіантів обробляли вранці, в період інтенсивної міграції жука. Норма витрати робочої рідини становила 300 л/гектар.
Погодні умови за час проведення досліджень характеризувалися високими температурами - до 30,9...34,1°C (2007, 2008 рр.), дефіцитом вологи (в 2,1-3,0 раза менше в червні-серпні порівняно з багаторічними даними, 2007, 2009 рр.). Але в цілому давали змогу вирощувати якісний садивний матеріал з розвитком на ньому шкідливої ентомофауни.

У результаті проведених досліджень було встановлено, що в умовах Лісостепу України кравчик-головач (Lethrus apterus Laxm.) є одним з найнебезпечніших фітофагів у розсадниках яблуні, де відрізає сходи сіянців і молоді пагони окулянтів під час заготівлі поживи для личинок. Частка його серед усіх шкідливих видів із родини Scarabaidae - платівковусі ряду Coleoptera - жорсткокрилі у шкілці сіянців становить 15,1%, у маточнику вегетативно розмножуваних підщеп - 16,7, у полях вирощування саджанців - 10,9-12,6 відсотка.  
Встановлено, що жук зимує в грунті на глибині 40-46 см, навесні (половина - кінець квітня) з'являється на поверхні. Масовий вихід шкідника спостерігали з 15 квітня по 25 травня, а поодинокі його особини з'явилися в першій - другій декаді червня і навіть 3 липня (2009 р.). Після цього жуки облаштовують (рис. 2) тимчасові нори під кутом (25-30°) і завглибшки 15-20 см, у яких вони живуть і ховаються вночі. Жуки досить активні вдень, особливо в теплі сонячні дні. Після парування самець і самиця облаштовують спільну нірку з боковинами та заготовляють поживу для майбутнього покоління. Нірка складається з косого верхнього коліна 18-30 см завдовжки, яка переходить у вертикальний хід, що йде на глибину 50-75 см. По ходу цього коліна самиця робить комірку завдовжки 2-3 см, в стінку якої відкладає одне яйце, після чого камеру заповнює подрібненими зеленими часточками рослин (шматочками листків, молодих паростків), потім їх закриває землею. Наприкінці липня - напочатку вересня з'являються молоді жуки.
У результаті проведених лабораторних досліджень встановлено, що одна самиця може відкладати 8-12, максимум 18 яєць. Стадія яйця триває 10-15 днів. Личинка живиться рослинними рештками, живе в камері близько 20 днів, перетворюється на лялечку, з якої через 10-15 днів виходить жук, який залишається зимувати в комірці.
 Резервації шкідника - на необроблених ділянках (лісосмуги, гідранти поливних систем, узбіччя доріг інше), що межують із плодовим розсадником. Щільність нір у таких місцях у середньому за роки досліджень становила 6,3 шт./м2. На відстані 25-45 м від місць резервації шкідника загибель рослин від пошкоджень цим фітофагом у шкілці сіянців становила 18-30%, кількість пошкоджених "вічок" на рослинах у першому полі розсадника (однорічки) - 55-78, а в полях саджанців другого року вирощування бруньки були пошкоджені на 25-37 відсотків.
Отже, кравчик-головач є постійним фітофагом в агроценозі плодового розсадника, і захист рослин у полях вирощування підщеп і саджанців має бути складовою сучасної технології отримання садивного матеріалу.
За результатами наших досліджень можна рекомендувати виробництву такі заходи обмеження чисельності шкідника:
1. Для зниження шкідливості кравчика-головача в шкілці сіянців яблуні, маточнику вегетативно розмножуваних підщеп і у полях вирощування саджанців слід застосовувати (ІІІ декада квітня - ІІІ декада травня) зелені принади на основі осоту рожевого, берізки польової та люцерни, оброблені (обприскані) інсектицидами Моспілан, р.п. (1,0 г, тут і надалі норма витрати препарату вказана з розрахунку на 10 л води), Актара 240 SC, к.с. (1,5 мл), Енжіо 247 SC, к.с. (2,0 мл), Конфідор, в.р.к. (2,5 мл), Каліпсо 480 SC, к.с. (2,5 мл), Біская, 240 ОD, о.д. (5,0 мл), Протеус 110 ОD, о.д. (7,5 мл), Коннект 112,5 SC, к.с. (5,0 мл).
2. Для захисту шкілки сіянців поля вирощування відсадків (вегетативних підщеп) і полів вирощування саджанців від кравчика-головача в період міграції і активного живлення (ІІІ декада квітня - ІІІ декада травня) слід проводити обприскування рослин препаратами: Каліпсо 480 SC, к.с. (0,25 л/га), Актара 25 WG, в.г. (0,14 кг/га), Актара 240 SC, к.с. (0,15 л/га), Енжіо 247 SC, к.с. (0,18 л/га), Протеус 110 ОД, о.д. (0,75 л/га), Біская 240 OD, о.д. (0,5 л/га) і Моспілан р.п. (0,25 кг/га) з нормою витрати робочої рідини 600 л/га - за обробки крайових смуг полів і периметра розсадника.
Тривалість дії (захисний ефект) випробовуваних препаратів становить не менше 25 днів, а за їхньої низької токсичності (третя група токсичності за лінією ВООЗ) дає змогу рекомендувати їх для використання в плодовому розсаднику, де повсякденно працює робочий персонал, що пов'язано з особливостями технології вирощування садивного матеріалу.
 Застосування згаданих вище заходів для зниження шкідливої дії кравчика-головача є більш доступним, економічно обгрунтованим і безпечним для довкілля та працюючих.

Ю.Яновський,
д-р с.-г. наук, проф., завкафедри захисту
і карантину рослин Уманського національного університету садівництва