За­хист посівів цу­к­ро­вих буряків від бу­р’янів

У тех­но­логії ви­роб­ництва цу­к­ро­вих ко­ре­неп­лодів не­має дру­го­ряд­них ла­нок, тож однією з го­ло­вних є за­хист посівів від бур’янів.

І. Шам, канд. с.-г. на­ук,
Я. Ма­кух, канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них
куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН

Грун­то­во-кліма­тичні умо­ви Ук­раїни спри­ят­ливі для ви­ро­щу­ван­ня ба­га­ть­ох сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, се­ред яких важ­ли­ве місце на­ле­жить цу­к­ро­вим бу­ря­кам. На сьо­годні на вітчиз­ня­них те­ре­нах куль­ту­ра за­ли­шається єди­ним дже­ре­лом от­ри­ман­ня життєво не­обхід­но­го про­дук­ту хар­чу­ван­ня лю­дей — цу­к­ру. Ви­роб­ництво цу­к­ро­вих бу­ряків — до­сить склад­ний та копіткий про­цес, який по­тре­бує індивіду­аль­но­го підхо­ду до кож­но­го по­ля з ура­ху­ван­ням ком­плек­су фак­торів, се­ред яких: рівень за­без­пе­че­ності грун­ту по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, во­­ло­гою, якість йо­го об­робітку, фіто­санітар­ний стан по­ля то­що.
По­ряд із цим, план­тації цу­к­ро­вих бу­­ряків по­зи­тив­но впли­ва­ють на повітря, по­гли­на­ю­чи ба­га­то вуг­ле­кис­ло­го га­зу та виділя­ю­чи ки­сень, кількість яко­го пе­ре­ви­щує об’єм кис­ню, що про­ду­кується лісом із та­кої са­мої площі. Да­на куль­ту­ра до­сить ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­вує во­ду для ут­во­рен­ня су­хої ма­си, а та­кож за­ли­шає низь­ку кількість нітратів у грунті після зби­ран­ня. Сівозміни, в яких при­сутні по­ля цу­к­ро­вих бу­ряків, відзна­ча­ють­ся змен­шен­ням за­галь­ної за­бур’яне­ності посівів, тоб­то ви­ро­щу­ван­ня да­ної куль­ту­ри сприяє очи­щен­ню полів від не­ба­жа­ної рос­лин­ності та зро­с­тан­ню куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва.
У тех­но­логії ви­роб­ництва цу­к­ро­вих ко­ре­неп­лодів не­має дру­го­ряд­них ла­нок, тож однією з го­ло­вних є за­хист посівів від бур’янів. Мас­шта­би шко­ди, якої здатні за­вда­ти бур’яни, відомі всім, хто ви­роб­ляє сільсько­го­с­по­дарсь­ку про­дук­цію. Ши­ро­ко­ряд­ний спосіб сівби цу­к­ро­вих бу­ряків та мор­фо­логічні особ­ли­вості куль­ту­ри на по­чат­ко­вих ета­пах роз­вит­ку уне­мож­лив­лю­ють фіто­це­но­тич­ний спо­сіб про­ти­сто­ян­ня бур’янам про­тя­гом три­ва­ло­го періоду. То­му в су­час­них умо­вах за­сто­су­ван­ня гербіцидів — обов’яз­ко­ва умо­ва от­ри­ман­ня ви­со­ко­го та якіс­но­го вро­жаю ко­ре­неп­лодів.
Будь-яка хімічна си­с­те­ма за­хи­с­ту цу­к­ро­бу­ря­ко­вих посівів від бур’янів завж­ди пе­ред­ба­чає три-чо­ти­ри послідо­вних об­при­с­ку­ван­ня гербіци­да­ми та їхніми суміша­ми. В ос­тан­нь­о­му разі поєдну­ва­ти пре­па­ра­ти у ком­по­зиціях слід так, щоб вда­ло­ся до­сяг­ти по­си­лен­ня їхньої дії на рос­ли­ни бур’янів (си­нергізм) і гербіци­ди не пригнічу­ва­ли ефек­тив­ності один од­но­го. За­сто­со­ву­ють си­с­те­ми за­хи­с­ту від бур’янів, які вклю­ча­ють об­при­с­ку­ван­ня по ве­ге­тації куль­ту­ри та бур’янів (по­схо­до­ва), а та­кож такі, що, окрім то­го, пе­ред­ба­ча­ють ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту грун­то­вої дії (до­схо­до­ве вне­сен­ня) під час пер­шо­го об­при­с­ку­ван­ня (комбіно­ва­на). На су­час­но­му етапі на прак­тиці на­дається пе­ре­ва­га першій за­хисній си­с­темі.

   Ос­нов­ним кри­терієм під час ви­бо­ру гербіцидів є ви­до­вий склад бур’янів, який мож­на виз­на­чи­ти шля­хом відми­ван­ня насіння із зразків верх­нь­о­го (0–5 см) ша­ру грун­ту або без­по­се­ред­ньо на полі після по­яви сходів бур’янів. Най­с­кладніше за­хи­с­ти­ти посіви від од­норіч­них дво­доль­них видів, ад­же в Ук­раїні — ве­ли­чез­не їхнє різно­маніття, і всі во­ни ви­ро­би­ли низ­ку при­сто­су­вань до ви­жи­ван­ня. Пер­ше об­при­с­ку­ван­ня у по­схо­довій си­с­темі за­хи­с­ту про­во­дять після ма­со­вої по­яви сходів бур’янів. Най­е­фек­тивнішою бу­де об­роб­ка, як­що дикі рос­ли­ни пе­ре­бу­ва­ють у фазі сім’ядоль — по­яви двох листків. У по­даль­шо­му бур’яни ха­рак­те­ри­зу­ють­ся фа­зо­вою ре­зи­с­тент­ніс­тю до гербіцидів, що зу­мов­ле­на на­гро­ма­д­жен­ням епіку­ти­ку­ляр­них восків на ли­ст­ках. Такі рос­ли­ни стійкі навіть до підви­ще­них норм ви­т­ра­ти пре­па­ратів. Рос­ли­ни куль­ту­ри на час об­при­с­ку­ван­ня ма­ють бу­ти без оз­нак стре­су (ура­жен­ня за­мо­роз­ка­ми, по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми), інак­ше во­ни мо­жуть за­ги­ну­ти.

   Як пра­ви­ло, пер­ши­ми у посівах з’яв­ля­ють­ся схо­ди ранніх ярих та зи­му­ю­чих бур’яно­вих видів, се­ред яких: жабрій зви­чай­ний, ло­бо­да біла, гірчак по­че­чуй­ний, гірчак роз­ло­гий, ро­маш­ка не­па­ху­ча, гірчи­ця по­льо­ва, редь­ка ди­ка, рут­ка лікарсь­ка, підма­рен­ник чіпкий, фіал­ка по­­льо­ва, та­ла­бан по­льо­вий, ку­ко­ли­ця нічна, ла­тук ди­кий, ка­ла­чи­ки не­помітні та інші. Про­ти цих та низ­ки інших бур’я­нів під час пер­шо­го об­при­с­ку­ван­ня вно­сять пре­па­ра­ти бе­та­наль­ної гру­пи на ос­нові фен­ме­ди­фа­му, де­с­ме­ди­фа­му та ето­фу­ме­за­ту.
По­зи­тив­но за­ре­ко­мен­ду­ва­ло се­бе їхнє поєднан­ня з гербіци­да­ми на ос­нові ме­тамітро­ну. На­при­клад, під час пер­шо­го вне­сен­ня мож­на поєдна­ти: Бе­­танал Ек­с­перт, к. е., 1,0 л/га + Голтікс, 70 з. п., 1,0 кг/га + Сільвет, 0,06 л/га. По­верх­не­во-ак­тив­на ре­чо­ви­на Сільвет до­дається для поліпше­но­го про­ник­нен­ня діючої ре­чо­ви­ни у тка­ни­ни рос­лин бур’янів. Пе­ре­ва­гою та­ко­го поєднан­ня є про­лон­го­ва­на дія суміші, ад­же Голтікс, 70 з. п., по­па­да­ю­чи на по­верх­ню грун­ту, ство­рює за­хис­ний ек­ран, що пе­ре­шко­д­жає по­яві но­вих сходів бур’янів. По­ряд із цим, гербіцид здат­ний ефек­тив­но пра­цю­ва­ти за не­ви­со­ких плю­со­вих тем­пе­ра­тур повітря (5°С), що стає в при­годі під час за­тяж­ної хо­лод­ної вес­ни. На­ступ­не об­при­с­ку­ван­ня при­па­дає орієнтов­но на 7–14-й день після пер­шо­го, ко­ли у по­сівах зно­ву зафіксо­ва­но ма­со­ву по­яву бур’янів. У цей час тем­пе­ра­ту­ра повітря та грун­ту підви­щується, що сприяє про­ро­с­тан­ню пізніх ярих видів бур’янів: щи­риці зви­чай­ної, пор­ту­ла­ку го­род­нь­о­го, пас­ль­о­ну чор­но­го, пло­с­ку­хи зви­чай­ної, не­за­бут­ниці дрібно­квітко­вої та ін­ших. У цей пе­­ріод до­реч­ною бу­де об­роб­ка сумішшю гер­­­біцидів: Бе­та­нал Ек­с­перт, к. е., 1,0 л/га + Карібу 50, ЗП (три­суль­фу­рон­ме­тил), 30 г/га + Тренд 90, 200 мл/га. Тем­пе­ра­ту­ра повітря прогрі­вається до 20°С, що сприяє ефек­тивній ро­боті гербіцидів бе­та­наль­ної гру­пи.
Че­рез 10–14 днів після дру­го­го вне­сен­ня про­во­дять чер­го­ве об­при­с­ку­ван­ня, під час яко­го мож­на за­сто­су­ва­ти та­ку суміш: Бе­та­нал Ек­с­перт, к. е.,
1,0 л/га + Карібу 50, ЗП, 30 г/га + Тренд 90, 200 мл/га + Пан­те­ра, к. е. (хіза­ло­фоп-П-те­фу­рил), 1,0 л/га.
Вод­но­час із на­ве­де­ни­ми ви­ще ви­да­ми схо­дить ве­ли­ка кількість од­но­річних зла­ко­вих бур’янів: мишій си­зий і зе­ле­ний, елев­зи­на індійська. Са­ме про­ти ос­танніх і спря­мо­ва­на дія грамініцидів на ос­нові діючих ре­чо­вин: хіза­ло­фоп-П-те­фу­ри­лу, хіза­ло­фоп-П-ети­лу, га­лок­си­фоп-R-ме­ти­лу, про­па­хізо­фо­бу, кле­то­ди­му та ін. До­да­ю­чи грамініцид у суміш, слід пам’ята­ти, що вод­но­час зро­с­тає кон­цен­т­рація по­­верх­не­во-ак­тив­них ре­чо­вин у ро­бо­чо­му роз­чині, і в разі спе­кот­ної по­го­ди ви­ни­кає вірогідність при­гні­чен­ня куль­ту­ри.
За та­ких умов про­тиз­ла­кові гербіци­ди кра­ще вно­си­ти ок­ре­мим об­при­с­ку­ван­ням. Оп­ти­маль­ною фа­зою за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів є фор­му­ван­ня од­норічни­ми зла­ко­ви­ми бур’яна­ми трьох-чо­ти­рь­ох листків. Біологічна ефек­­­тивність дії опи­са­ної ви­ще си­с­те­ми за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів у ми­ну­ло­му ро­­ці в зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня ста­но­ви­ла 93%, вро­жайність ко­ре­неп­лодів ся­га­ла 59 т/га за їхньої цу­к­ри­с­тості 17,2%.

   На рин­ку пе­с­ти­цидів Ук­раїни пред­став­ле­но до­сить ши­ро­кий спектр пре­па­ратів, які мож­на за­сто­су­ва­ти для за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від не­ба­жа­ної рос­лин­ності. У 2010 р. за­реєстро­ва­но Бе­та­нал Макс Про 209 OD, що вклю­чає чо­ти­ри діючі ре­чо­ви­ни (фен­ме­ди­фам, де­с­ме­ди­фам, ето­фу­ме­зат, ле­на­цил). Та­ка комбінація діючих ре­чо­вин роз­ши­рює спектр дії гербіци­ду, а та­кож дає змо­гу от­ри­ма­ти ви­со­ку ефек­тивність дії у разі зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря. Крім цьо­го, ле­на­цил за по­па­дан­ня на грунт, а не на рос­ли­ни бур’янів, про­дов­жує пра­цю­ва­ти як гербіцид грун­то­вої дії. Під час пер­шо­го об­при­с­ку­ван­ня мож­на вне­сти Бе­та­нал Макс Про 209 OD, о. д., у нормі 1,5 л/га. За дру­го­го об­при­с­ку­ван­ня — за­сто­су­ва­ти суміш цьо­го пре­па­ра­ту з Карібу 50, ЗП,
30 г/га + Тренд 90, 200 мл/га, а під час тре­ть­о­го — очи­с­ти­ти по­ле від од­­но­річних злаків, за­сто­су­вав­ши будь-який грамініцид (Пан­те­ра, к. е., 1,0 л/га). Та­ка си­с­те­ма хімічно­го за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів у ми­ну­ло­му році за­без­пе­чу­ва­ла у дослі­дах чи­с­то­ту посівів на рівні 95%.
Мож­ли­ве за­сто­су­ван­ня комбіно­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту, що вклю­чає вне­сен­ня пре­па­ратів грун­то­вої дії. На ефек­тив­ність дії та­ких гербіцидів впли­ває рівень зво­ло­же­ності грун­ту, йо­го ме­ханічний склад, ве­ли­чи­на рН, вміст гу­му­су. Вне­сен­ня мож­ли­ве до, під час та після сівби куль­ту­ри, але до по­яви її сходів, нор­ма ви­т­ра­ти ро­бо­чо­го роз­чи­ну збільшується, порівня­но з по­схо­до­ви­ми гербіци­да­ми, до 300–400 л/га. За­сто­су­ван­ня та­ко­го за­хо­ду стри­мує пер­шу хви­лю бур’янів про­тя­гом міся­ця. На­при­клад, у комбіно­ваній си­с­темі мож­на за­сто­су­ва­ти Ду­ал Голд 960 ЕС, к. е., у нормі ви­т­ра­ти 1,6 л/га, особ­ли­во, як­що грунт силь­но за­сміче­ний насінням од­норічних зла­ко­вих видів бур’янів. Дру­ге вне­сен­ня гербі­ци­дів, яке бу­де вже по­схо­до­вим, мо­же вклю­ча­ти суміш: Бе­та­нал Ек­с­перт, к. е., 1,0 л/га + Голтікс, 70
з. п., 1,0 кг/га + Сільвет, 0,06 л/га. За на­ступ­ної ма­со­вої по­яви сходів бур’янів ефек­тив­ною бу­де ком­по­зиція: Бе­та­нал Ек­с­перт, к. е., 1,0 л/га + Карібу 50, ЗП, 30 г/га + Тренд 90, 200 мл/га + Пан­те­ра, к. е., 1,0 л/га. Та­кий підхід до за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів на дослідних ділян­ках за­без­пе­чу­вав е­фективність дії на рівні 91% і от­ри­ман­ня 58 т/га ко­ре­неп­лодів за їхньої цу­к­ри­с­­тості 17,1%.

   У посівах мо­жуть бу­ти ви­яв­лені ба­га­торічні бур’яни, най­частіше — ко­ре­не­вищні (пирій по­взу­чий) та ко­ре­не­па­ро­ст­кові (осот жов­тий, бу­дяк по­льо­вий) ви­ди. Такі рос­ли­ни ма­ють по­туж­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му, що містить ве­ликі за­па­си пла­с­тич­них ре­чо­вин, за­вдя­ки чо­му во­на швид­ко роз­ро­с­тається і дає жит­тя но­вим мо­ло­дим рос­ли­нам бур’яну — ут­во­рю­ють­ся ло­кальні місця на полі, засмічені ба­га­торічни­ми ви­да­ми. За на­яв­ності пи­рію по­взу­чо­го вно­сять грамініци­ди у збільше­них нор­мах за ви­со­ти бур’яну не мен­ше 10–15 см, а від осотів по­ле мож­на очи­с­ти­ти за до­по­мо­гою пре­па­ратів на ос­нові клопіраліду. Най­кра­щий період для об­при­с­ку­ван­­ня — від фа­зи ро­зет­ки до по­чат­ку фор­му­ван­ня ге­не­ра­тив­но­го па­го­на у бур’яну. Але найдієвішим та не­до­ро­гим ме­то­дом очи­щен­ня по­ля від ба­га­торіч­них видів бур’янів за­ли­шається зни­щен­ня їх у посівах по­пе­ред­ни­ка — ози­­мої пше­ниці.     