Як знизити шкідливість пшеничного трипса?

Пшениці в Україні шкодить пшеничний трипс. Останніх 5 років він заселяє 40-90 і навіть 100% площ посівів у степовій зоні та 12-65% - у лісостеповій; у Поліссі - малочисельний.  У період виходу рослин озимої пшениці в трубку чисельність дорослих комах становила в середньому 2-15, максимально 20-40 і навіть 70-90 екземплярів на одне стебло. У період формування зерна на рослинах розвивалися личинки, і в одному колосі їх нараховувалося в середньому 2-30, максимально 40-90 і навіть 130 екземплярів.

Найбільші осередки пшеничного трипса мали місце в АР Крим, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій областях. Підвищена його шкідливість спричинила плюсклість і зниження маси зерна пшениці. І це значною мірою пов'язано з тим, що захисні заходи здійснювалися у вкрай недостатніх обсягах, хоча даний шкідник, поряд з іншими, завжди є в центрі уваги Головної державної інспекції захисту рослин Мінагрополітики України. Масове розмноження й водночас висока шкідливість пшеничного трипса можливі за сприятливих умов перезимівлі, сухої й теплої погоди в період виходу рослин у трубку - наливання зерна.
Доросла комаха темно-коричневого, майже чорного кольору, завдовжки 1,5-2 мм. Личинка блідо-червона, 1,4-1,8 мм завдовжки.
Зимують дорослі личинки в прикореневих рештках стерні або в грунті. Навесні пробуджуються з підвищенням температури поверхневого шару грунту до 8°С. Перетворення на пронімфу і німфу та дорослих комах відбувається з кінця квітня до половини травня. Виліт їх триває більше місяця. Заселяють пшеницю у фазі виходу в трубку - колосіння, де шкідники живляться й розмножуються. Самиці відкладають яйця купками по 4-8 шт. на колоскові лусочки й стрижні колоса. Плодючість - 23-28, максимально - до 50 яєць. Через 6-7 днів виплоджуються личинки, які живляться соками зерна й колоскових лусок. Личинки зазвичай зосереджуються у борозенці зерна, заповнюючи простір між зерном і лусочками. Внаслідок пошкоджень колоски деформуються, утворюється білоколосиця, маса зерен знижується на 8-12%, на них з'являються жовто-бурі плями, зерно зсихається, стає плюсклим. Перед збиранням урожаю пшениці личинки стають повнозрілими й переходять у грунт на зимівлю. Розвивається шкідник в одному поколінні.
Пшеничний трипс розмножується найінтенсивніше в посушливі роки, але надто високі температури повітря й суховії згубно впливають на нього. Зниженню чисельності шкідника сприяє підвищена вологість грунту восени й навесні.
Регуляторами чисельності пшеничного трипса є хижі клопи, золотоочки, кокцинеліди. Найбільше значення мають хижий трипс аелотрипс і хижий жук малашка.

Заходи захисту  
Зважаючи на зазначене, для зниження чисельності й шкідливості пшеничного трипса потрібна комплексна система захисту посівів, складовими якої є агротехнічні, хімічні заходи тощо.
Важливе значення для обмеження зимуючого запасу шкідника мають раннє лущення стерні та глибока зяблева оранка. Внаслідок цього гине 80-90% його личинок.
Зниженню шкідливості трипса сприяють передпосівна культивація зябу під ярі культури, а також ранні й стислі строки сівби ярої пшениці, оскільки при цьому прискорюються розвиток і достигання рослин.
За масової появи шкідника варто здійснити обприскування посівів пшениці Актарою 25 WG, в.г. (0,10-0,14 /га), Бі-58 Новим, к.е. (1,2-1,5 л/га), Блискавкою, к.е. (0,10 л/га), Данадимом 400, к.е. (1,0-1,5 л/га), Децисом Профі 25 WG, в.г. (0,04 кг/га), Штефесіном, к.е. (0,25 л/га), Карате Зеоном 050 CS, мк.с. (0,2 л/га), Протеусом 110 OD, о.д. (0,5-0,75 л/га), Фастаком, к.е. (0,10 л/га), Фатрином, к.е. (0,1-0,15 л/га), Ф'юрі, в.е. (0,07-0,1 л/га), Шарпеєм, мк. е. (0,2 л/га) тощо.
Критерієм доцільності проведення хімічних обробок посівів озимої пшениці проти пшеничного трипса є економічні пороги шкідливості: на початку колосіння - 10-15 імаго на 1 стебло, у фазі молочної стиглості - 40-50 личинок на один колос.
Обробки проти личинок трипса в зоні Степу поєднують із застосуванням проти личинок клопа шкідливої черепашки як тракторною, так і авіаційною апаратурою згідно з "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

М. Круть,
канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин НААНУ