Ячмінь бе­зо­с­тий — но­вий ек­зот на ук­раїнських по­лях

В Ук­раїні віддав­на ячмінь ви­ро­щу­ють як про­до­воль­чу та кор­мо­ву куль­ту­ру. По­при те, що ця куль­ту­ра у світі має ши­ро­ке ви­до­ве роз­маїття, в Європі, зо­к­ре­ма і в Ук­раїні, по­ши­рені ли­ше два підви­ди куль­тур­но­го яро­го яч­ме­ню: Hordeum vulgare — ба­га­то­ряд­ний та Hordeum distichum — дво­ряд­ний, які на­ле­жать до ро­ду Hordeum. Але більшість ячмінних сортів, ви­ро­щу­ва­них в Ук­раїні, на­ле­жить до підви­ду дво­ряд­но­го яч­ме­ню (в ньо­го зер­но більш вирівня­не) різно­ви­ду nutans (ос­тисті фор­ми).

Ос­нов­на особ­ливість бу­до­ви ко­ло­са яч­ме­ню по­ля­гає в то­му, що у ньо­го, на відміну від усіх інших ко­ло­со­вих хлібів, на кож­но­му ус­тупі ко­ло­со­во­го стриж­ня є три ко­ло­с­ки, тоді як у інших ко­ло­со­вих хлібів — тільки один. В од­них форм яч­ме­ню роз­ви­ва­ють­ся і пло­до­но­сять усі три ко­ло­с­ки, в де­я­ких — тільки один, в інших — від од­но­го до трьох ко­лосків. З ура­ху­ван­ням цих особ­ли­во­с­тей вид Hordeum sativum роз­поділя­ють на три підви­ди яч­ме­ню:

— ба­га­то­ряд­ний (ше­с­ти­ряд­ний) — у ньо­го на ус­тупі ко­ло­со­во­го стриж­ня є три пло­до­нос­них ко­ло­с­ки;

— дво­ряд­ний — має один пло­до­нос­ний ко­ло­сок на ус­тупі ко­ло­со­во­го стриж­ня. У цьо­го підви­ду бічні ко­ло­с­ки за­ли­ша­ють­ся безплідни­ми (не ут­во­рю­ють зер­на), тоб­то з кож­но­го бо­ку ко­ло­со­во­го стриж­ня ут­во­рюється по од­но­му вер­ти­каль­но­му ря­ду зе­рен, а всьо­го на ко­лосі два ря­ди, що і по­яс­нює йо­го на­зву;

— проміжний — на ус­тупі йо­го ко­ло­со­во­го стриж­ня містить­ся від од­но­го до трьох пло­до­нос­них ко­лосків (цей підвид зустрічається ду­же рідко).

Ба­га­то­ряд­ний ячмінь, на відміну від дво­ряд­но­го, вирізняється не­ви­рівняністю зе­рен. Си­ме­т­рич­ни­ми і більши­ми є за­зви­чай се­редні зер­на в кожній трійці ко­лосків, що си­дять на ус­тупі ко­ло­со­во­го стриж­ня. Бічні зер­на — дрібніші і не­си­ме­т­ричні.

Ко­жен із цих трьох підвидів та­кож мо­же різни­ти­ся за ос­тистістю ко­ло­са. Ос­тистість виз­на­чається за на­явністю або відсутністю ос­тюків на верхівках квітко­вих лу­сок. Де­які фор­ми яч­ме­ню ма­ють замість ос­тюків три­ло­па­теві при­дат­ки (фур­ки), та­кий ячмінь на­зи­вається фур­кат­ним.

От­же, за по­каз­ни­ком ос­ти­с­тості ячмінь мо­же бу­ти ос­ти­с­тим, фур­кат­ним та бе­зо­с­тим.

Бе­зості різно­ви­ди має як дво­ряд­ний, так і ба­га­то­ряд­ний ячмінь. Ос­нов­ним дже­ре­лом бе­зо­с­тості є ячмінь різно­ви­ду dundar, який бу­ло відкри­то у Малій Азії. Яким чи­ном ячмінь втра­тив свої ос­тю­ки та чо­му цьо­го не ста­ло­ся в інших країнах, є за­гад­кою. У ре­зуль­таті на­род­ної се­лекції країн Азії бу­ло відібра­но про­дук­тивні фор­ми бе­зо­с­то­го яч­ме­ню, що зу­мо­ви­ло їхнє ви­ро­щу­ван­ня у Ки­таї та Японії на знач­них пло­щах. Потім ці фор­ми бу­ли по­ши­рені в інші рай­о­ни зем­ної кулі, але до ос­тан­нь­о­го ча­су ніде не на­бу­ли особ­ли­во інтен­сив­но­го за­сто­су­ван­ня.

Сьо­годні посіви бе­зо­с­то­го яч­ме­ню є в США, Ка­наді та в інших країнах. І все ж до­нині ані вихідні, ані се­лекційні фор­ми не зай­ня­ли аре­а­лу, близь­ко­го за об­ся­гом до аре­а­лу ос­ти­с­тих яч­менів, на­сам­пе­ред то­му, що бе­зості яч­мені ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся мен­шою пла­с­тичністю, ніж ос­тисті.

Не­зва­жа­ю­чи на те, що бе­зості фор­ми яч­ме­ню ста­нов­лять знач­ний інте­рес для сільгоспви­роб­ництва, всі спро­би ство­рен­ня сортів та­ко­го ти­пу в Європі раніше закінчу­ва­ли­ся в кра­що­му разі ство­рен­ням но­вих, раніше невідо­мих різно­видів, що ма­ють дрібне зер­но і не­ви­со­ку вро­жайність, то­му се­ред вітчиз­ня­них се­лекціонерів ут­вер­ди­ла­ся пе­симістич­на дум­ка що­до мож­ли­вості ство­рен­ня ви­со­ко­в­ро­жай­них бе­зо­с­тих сортів із ви­со­ким рівнем адап­тив­ності до фак­торів се­ре­до­ви­ща.

І все ж інте­рес до те­ми ство­рен­ня ви­со­ко­про­дук­тив­но­го бе­зо­с­то­го яч­ме­ню в Ук­раїні та інших євро­пейсь­ких країнах не зга­сав, оскільки ство­рен­ня і ви­ро­щу­ван­ня та­ких ячмінних сортів по­лег­ши­ло б пе­ре­роб­ку зер­на, да­ло змо­гу без­печ­но за­сто­со­ву­ва­ти на корм по­ло­ву (че­рез ос­тю­ки, що за­подіюють шко­ду трав­но­му трак­ту сільсько­го­с­по­дарсь­ких тва­рин, во­на ви­ко­ри­с­то­вується не­ефек­тив­но або ж її про­сто ви­ки­да­ють), от­ри­ма­ти со­ло­му кра­щої якості, а та­кож ефек­тивніше ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ячмінь на зе­ле­ний корм. Крім то­го, під час зби­ран­ня вро­жаю ос­тю­ки знач­ною мірою збільшу­ють відхід зер­на у со­ло­му, за­би­ва­ю­чи жа­люзі со­ло­мо­тря­са, решіт і по­до­вжу­ва­ча решіт ком­бай­на.

Вза­галі віднос­но зна­чен­ня ос­тюків для рос­лин яч­ме­ню є до­волі не­од­но­значні дум­ки — як по­зи­тивні, так і не­га­тивні оцінки цьо­го ко­ло­с­ко­во­го відро­ст­ка-ще­тин­ки.

Відо­мо, що ос­тю­ки злаків ви­па­ро­ву­ють знач­ну кількість во­ди, то­му в бо­ротьбі із по­су­хою на­да­ють пе­ре­ва­гу бе­зо­с­тим різно­ви­дам. Крім то­го, підви­ще­не ви­ля­ган­ня ос­ти­с­тих хлібів ча­с­то пов’язу­ють зі збільше­ним на­ван­та­жен­ням ко­ло­са внаслідок до­дат­ко­во­го на­ко­пи­чен­ня кра­пель до­щу або ро­си на ос­тю­ках та збільшен­ня па­рус­ності рос­лин під час по­ривів вітру.

Втім, на дум­ку ба­га­ть­ох уче­них, ос­тю­ки ви­ко­ну­ють пев­ну по­зи­тив­ну роль. Так, завдяки їхньо­му функ­ціону­ван­ню збільшується крупність зер­на, оскільки ос­тю­ки бе­руть участь у фо­то­син­тезі й обміні ре­чо­вин, по­за­як є ор­га­на­ми виділен­ня. Та­кож у ос­ти­с­тих форм збільшується га­зо­обмін і транспірація, що за­хи­щає ко­лос від пе­регріван­ня.

Од­нак, на дум­ку опо­нентів, такі функції ос­тей, як транспірація і фо­то­син­тез, не є аб­со­лют­но не­обхідни­ми для рос­ли­ни — шля­хом се­лекції во­ни мо­жуть бу­ти цілком пе­ре­дані ли­с­тю та стеб­лам.

Сорти безостого ячменю

Пер­ший в Ук­раїні бе­зо­с­тий сорт яч­ме­ню Мо­дерн бу­ло вне­се­но до Дер­жав­но­го реєстру сортів у 2012 р. Цей сорт відно­сять до різно­ви­ду inerme. Рос­ли­ни се­ред­ньої ви­со­ти (88–110 см). Замість ос­тюків, на зовнішній квітковій лусці на­явні ви­ро­с­ти у формі зубців. Ко­лос дво­ряд­ний, має силь­ний вос­ко­вий наліт, пірамідаль­ний, нещільний (11,2 чле­ників на 4 см), се­ред­ньої до­вжи­ни (8,8 см). Сте­риль­ний ко­ло­сок зай­має па­ра­лель­не по­ло­жен­ня. Квіткові лу­с­ки гру­боз­мор­ш­ку­ваті, зі слаб­ко ви­ра­же­ною нер­вацією. Зер­но ви­дов­же­но-еліптич­не, жов­те, плівча­с­те. Ос­нов­на ще­тин­ка дов­го­во­ло­си­с­та. Ма­са 1000 зе­рен ста­но­вить 45–49 г.

Сорт відно­сять до се­ред­нь­о­с­тиг­лої гру­пи, три­валість ве­ге­тації — 87–97 діб. Стійкий до ви­ля­ган­ня (7,8–8,5 ба­ла), ду­же стійкий до по­су­хи (9 балів). Сорт є дже­ре­лом ком­плекс­ної стійкості до ура­жен­ня збуд­ни­ка­ми ле­тю­чої і кам’яної саж­ки (9 балів), сітча­с­то­го гельмінто­с­поріозу (7 балів) та по­шко­­джен­ня внутрішньо­с­теб­ло­ви­ми шкідни­ка­ми (8 балів). Про­дук­тив­на ку­щистість — 1,8 стеб­ла.

За гос­по­дарсь­ки­ми оз­на­ка­ми сорт відно­сять до напівінтен­сив­но­го ти­пу. Ре­ко­мен­до­ва­на гек­тар­на нор­ма висіву — 4,0–4,5 млн схо­жих насінин.

У кон­курс­но­му сор­то­ви­про­бу­ванні Інсти­ту­ту рос­лин­ницт­ва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН уро­жайність сор­ту Мо­дерн бу­ла більшою за по­каз­ник стан­дар­ту Га­лак­тик на 0,62 т/га (12%) за рівня про­дук­тив­ності 5,88 т/га. По­тенційна вро­жайність сор­ту Мо­дерн — 8,5–9,0 т/га. Вміст білка у зерні — 12,9–14,9%. Вихід кон­диційно­го насіння 75–85%.

Умови вирощування безостого ячменю

Дружність про­ро­с­тан­ня насіння і по­яви сходів за­ле­жить від тем­пе­ра­ту­ри посівно­го ша­ру грун­ту. За оп­ти­маль­ної тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту схо­ди з’яв­ля­ють­ся на шо­с­тий-вось­мий день із по­льо­вою схожістю 80–90%. У пер­ший період роз­вит­ку бе­з­ос­то­го яч­ме­ню най­спри­ят­ливішою тем­пе­ра­ту­рою є 10…15°С, що знач­но ниж­че оп­ти­му­му для про­ро­с­тан­ня насіння (15…23°С). Ви­со­ка тем­пе­ра­ту­ра при­ско­рює роз­ви­ток та ско­ро­чує строк про­хо­д­жен­ня фа­зи кущіння і фор­му­ван­ня еле­ментів про­дук­тив­ності ко­ло­са. Важ­ли­вим тех­но­логічним прий­о­мом є пе­ред­посівна об­роб­ка насіння. Ми ре­ко­мен­дуємо за­сто­со­ву­ва­ти інсек­то-фунгіцидні про­труй­ни­ки, які за­хи­с­тять про­ро­ст­ки та схо­ди рос­лин від шкідників та хво­роб. Про­те вод­но­час во­ни де­що зни­жу­ють енергію про­ро­с­тан­ня, тож ці пре­па­ра­ти потрібно за­сто­со­ву­ва­ти у ба­ко­вих сумішах зі сти­му­ля­то­ром рос­ту Біог­лобін чи йо­го ана­ло­га­ми.

Бе­зо­с­тий ярий ячмінь, як і більшість інших йо­го підвидів, — над­зви­чай­но ви­мог­ли­вий до грун­то­вої ро­дю­чості, що по­яс­нюється ко­рот­ким ве­ге­таційним періодом і надмірно швид­ким за­своєнням еле­ментів жив­лен­ня, а та­кож сла­бороз­ви­не­ною ко­ре­не­вою си­с­те­мою (особ­ли­во у по­чат­кові періоди рос­ту та роз­вит­ку) із низь­ким рівнем за­своєння важ­ко­до­с­туп­них форм жив­лен­ня. То­му важ­ли­вою умо­вою інтен­сив­но­го рос­ту і роз­вит­ку яч­ме­ню є до­статнє за­без­пе­чен­ня йо­го лег­ко­роз­чин­ни­ми спо­лу­ка­ми по­жив­них ре­чо­вин у по­чат­кові фа­зи жит­тя — від про­ро­с­тан­ня до ви­хо­ду рос­лин у труб­ку. 
Бе­зо­с­тий ячмінь ду­же чут­ли­вий до грун­то­вої кис­лот­ності, особ­ли­во на ранніх ета­пах ор­га­но­ге­не­зу, й по­га­но рос­те на грун­тах із підви­ще­ним її рівнем. Оп­ти­маль­ним по­каз­ни­ком рН для рос­ту й роз­вит­ку куль­ту­ри є індекс 5,5–5,8. 

Бе­зо­с­тий ячмінь кра­ще ви­ро­щу­ва­ти на дер­но­во-підзо­ли­с­тих, сірих лісо­вих та чор­но­зем­них грун­тах із до­б­рою ае­рацією та се­ред­нь­ою щільністю.

У період ве­ге­тації яч­ме­ню посіви не­обхідно за­хи­с­ти­ти від бур’янів, хво­роб та шкідників. Ви­ко­ри­с­то­ву­ють пре­па­ра­ти, що доз­во­лені Дер­жав­ним реєстром.

Ба­га­торічні досліджен­ня, про­ве­дені в Інсти­туті рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН уп­ро­довж 2011–2015 рр., по­ка­за­ли, що за умо­ви якісно­го до­три­ман­ня на­уко­вих ре­ко­мен­дацій що­до ви­ро­щу­ван­ня сортів яч­ме­ню яро­го бе­зо­с­то­го по­тенціал йо­го про­дук­тив­ності в умо­вах сьо­го­ден­ня за­без­пе­чує одер­жан­ня кон­ку­рен­то­с­про­мож­ної про­дукції в га­лузі рос­лин­ництва.

Про­тя­гом 2011–2013 рр. вив­ча­ли пер­ший ук­раїнський сорт яч­ме­ню яро­го бе­зо­с­то­го Мо­дерн, а в на­ступні ро­ки об’єктом ви­про­бу­ван­ня і досліджен­ня став но­вий пер­спек­тив­ний сорт Вітраж.

За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що ефек­тивність по­пе­ред­ни­ка для яч­ме­ню бе­зо­с­то­го виз­на­ча­ла­ся фо­ном ор­га­но-міне­раль­но­го удо­б­рен­ня, де йо­го ви­ро­щу­ва­ли.

Так, у се­­­ред­нь­о­му за 2011–2013 рр. най­кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для сор­ту Мо­дерн на фоні без до­б­рив бу­ли бу­ря­ки цу­к­рові та соя, після яких уро­жайність сор­ту ста­но­ви­ла відповідно 2,68 та 2,60 т/га, при­чо­му різни­ця між кра­щим (бу­ря­ки цу­к­рові) та гіршим (ку­ку­руд­за) по­пе­ред­ни­ка­ми ста­но­ви­ла 0,54 т/га, або 20%.

За ор­ганічної си­с­те­ми удо­б­рен­ня (післядія гною) кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми та­кож бу­ли бу­ря­ки цу­к­рові й соя, після яких уро­жайність яч­ме­ню ста­но­ви­ла відповідно 3,15 та 3,06 т/га, але різни­ця вро­жай­ності між кра­щим (бу­ря­ки цу­к­рові) та гіршим (ку­ку­руд­за) по­пе­ред­ни­ка­ми бу­ла знач­но мен­шою — 0,21 т/га, або 7%.

За ор­га­но-міне­раль­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня (післядія гною + N30P30K30) кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми для бе­зо­с­то­го яч­ме­ню бу­ли бу­ря­ки цу­к­рові та ку­ку­руд­за із вро­жайністю після них на рівні 3,70–3,72 т/га, при­чо­му різни­ця вро­жай­­­ності між кра­щим (бу­ря­ки цу­к­рові) та гіршим (соя) по­пе­ред­ни­ка­ми бу­ла 0,19 т/га, або 5%. За інтен­сив­ної ор­га­но-міне­раль­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня (післядія гною + N60P60K60), не­зва­жа­ю­чи на за­галь­ний ви­со­кий рівень уро­жай­ності (3,72–3,82 т/га), різни­ця про­дук­тив­ності яч­ме­ню між досліджу­ва­ни­ми по­пе­ред­ни­ка­ми бу­ла мінімаль­ною у досліді, а са­ме: між кра­щим (ку­ку­руд­за) та гіршим (соя) по­пе­ред­ни­ка­ми — всьо­го 0,10 т/га, або 3%. Фор­му­ван­ня вро­жай­ності сор­ту Мо­дерн відбу­ва­ло­ся у прямій про­порції до нор­ми удо­б­рен­ня куль­ту­ри. Так, най­ви­щу вро­жайність (у се­ред­нь­о­му за по­пе­ред­ни­ка­ми — 3,76 т/га) бу­ло одер­жа­но за інтен­сив­ної ор­га­но-міне­раль­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня (післядія гною + N60P60K60). Втім, вра­хо­ву­ю­чи до­рож­не­чу міне­раль­них до­б­рив, вно­си­ти їх у такій кількості з еко­номічної точ­ки зо­ру не­доцільно. Най­ви­прав­данішим прий­о­мом є ви­ко­ри­с­тан­ня післядії гною — се­ред­ня вро­жайність куль­ту­ри ста­но­вить 3,05 т/га (табл. 1).

Вив­чен­ня но­во­го сор­ту яч­ме­ню яро­го бе­зо­с­то­го Вітраж по­ка­за­ло, що в се­ред­нь­о­му за 2014–2015 рр. не­за­леж­но від си­с­те­ми удо­б­рен­ня кра­щим по­пе­ред­ни­ком бу­ла соя, а гіршим — ку­ку­руд­за, при­чо­му ко­ли­ван­ня вро­жай­ності між ни­ми бу­ло мак­си­маль­ним (0,97 т/га, або 47%) на фоні без до­б­рив, а мірою інтен­сифікації си­с­те­ми удо­б­рен­ня змен­шу­ва­ло­ся до та­ких по­каз­ників: 0,88 т/га (29%) — за післядії гною, 0,71 т/га (19%) — на фоні післядії гною + N30P30K30 і 0,71 т/га (17%) — на фоні післядії гною + N60P60K60. Слід відзна­чи­ти, що сорт Вітраж у ро­ки досліджень ду­же до­б­ре відгу­ку­вав­ся на вне­сен­ня до­б­рив. Так, як­що на фоні без до­б­рив се­ред­ня за по­пе­ред­ни­ка­ми йо­го вро­жайність ста­но­ви­ла 2,62 т/га, то за ор­ганічної си­с­те­ми удо­б­рен­ня во­на зро­с­та­ла до 3,52 т/га. За ор­га­но-міне­раль­ної — до 3,99 т/га, а найбільшою (4,38 т/га) бу­ла за інтен­сив­ної ор­га­но-міне­раль­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня (післядія гною + N60P60K60) (табл. 2).

Та­ким чи­ном, ак­ту­альність то­го чи іншо­го по­пе­ред­ни­ка для яч­ме­ню яро­го бе­зо­с­то­го виз­на­ча­ла­ся ге­но­ти­пом сор­ту та по­год­ни­ми умо­ва­ми періоду ви­ро­щу­ван­ня. Досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що мірою інтен­сифікації си­с­те­ми удо­б­рен­ня ко­ли­ван­ня вро­жай­ності сортів яч­ме­ню між по­пе­ред­ни­ка­ми змен­шу­ва­ло­ся.

Обробіток грунту для вирощування ячменю безостого

Важ­ли­вим тех­но­логічним ас­пек­том ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню бе­зо­с­то­го є си­с­те­ма ос­нов­но­го об­робітку грун­ту. За ре­зуль­та­та­ми на­ших досліджень без­по­ли­це­вий ос­нов­ний об­робіток грун­ту, порівня­но із по­ли­це­вим, зу­мов­лю­вав істот­не зни­жен­ня вро­жай­ності яч­ме­ню (за 2011–2013 рр. — у се­ред­нь­о­му на 0,30 т/га), при­чо­му найбільшим зни­жен­ня вро­жай­ності (0,51 т/га) бу­ло після бу­ряків цу­к­ро­вих, а най­мен­шим (0,16 т/га) — після ку­ку­руд­зи (табл. 3).

Сорт яч­ме­ню бе­зо­с­то­го Вітраж, який вив­ча­ли у 2014–2015 рр., та­кож фор­му­вав найбільшу вро­жайність за по­ли­це­во­го об­робітку грун­ту — в се­ред­нь­о­му за по­пе­ред­ни­ка­ми 4,38 т/га, що опо­се­ред­ко­ва­но на 0,41 т/га, або 10%, більше порівня­но із відповідним по­каз­ни­ком за без­по­ли­це­во­го об­робітку. У цей період різни­ця у ко­ли­ванні рівня вро­жай­ності між мінімаль­ним та мак­си­маль­ним її зна­чен­ням за­леж­но від об­робітку грун­ту за по­пе­ред­ни­ка­ми бу­ла не­знач­ною — 0,09 т/га (табл. 4).

От­же, після усіх по­пе­ред­ників, що вив­ча­ли­ся про­тя­гом періоду досліджень, найбільшу вро­жайність сор­ти яч­ме­ню бе­зо­с­то­го фор­му­ва­ли за по­ли­це­во­го ос­нов­но­го об­робітку грун­ту. Втім, вибір спо­со­бу ос­нов­но­го об­­ро­бітку грун­ту, який, до речі, є однією із найви­т­рат­ніших ста­тей тех­но­логії ви­­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри, потрібно виз­на­ча­ти, ко­ри­с­ту­ю­чись еко­номічною доцільністю, вра­хо­ву­ю­чи окупність пе­ре­ви­щен­ня ви­т­рат над­бав­ка­ми вро­жай­ності.

Норма висіву ячменю безостого

Вста­нов­лен­ня оп­ти­маль­них норм висіву є важ­ли­вим пи­тан­ням тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня пи­во­вар­но­го яч­ме­ню, ад­же від цьо­го за­ле­жить рівень уро­жай­ності і якість зер­на. Зрідже­ний стеб­лостій при­зво­дить не тільки до втрат вро­жаю, але й спри­чи­нює фор­му­ван­ня менш вирівня­но­го зер­на із підви­ще­ним вмістом білка. Своєю чер­гою, над­лиш­ко­ве за­гу­щен­ня збільшує ри­зик ви­ля­ган­ня посівів. Нор­му висіву слід виз­на­ча­ти, вра­хо­ву­ю­чи зо­ну ви­ро­щу­ван­ня, рівень куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва, до­зу до­б­рив, ро­дючість грун­ту, особ­ли­вості сор­ту то­що.
Тра­диційно для зви­чай­но­го ос­ти­с­то­го яч­ме­ню ре­ко­мен­ду­ють нор­му висіву насіння у ме­жах 5,5–6,0 млн насінин/га, але досліджен­ня, про­ве­дені із бе­зо­с­тим сор­том яч­ме­ню Вітраж, по­ка­за­ли, що за та­кої висівної нор­ми йо­го вро­жайність істот­но змен­шу­ва­ла­ся по­­рівня­но із мен­ши­ми нор­ма­ми сівби за всіх варіантів удо­б­рен­ня.

Так, у се­ред­нь­о­му за 2014–2015 рр. найбільшу вро­жайність (у се­ред­нь­о­му за фо­на­ми удо­б­рен­ня — 3,82 т/га) сорт яч­­ме­ню бе­зо­с­то­го Віт­раж фор­му­вав за нор­ми висіву 3,5 млн шт./га, що відповідно на 0,22 т/га (6%) більше, ніж за нор­ми 4,5 млн шт./га та 0,49 т/га (13%) — порів­ня­но із нор­мою висіву 5,5 млн на­­­­­­сінин/га.

За фо­на­ми удо­б­рен­ня різни­ця вро­жай­ності між кра­щою (3,5 млн шт./га) та гіршою (5,5 млн шт./га) за вро­жай­ністю висів­ни­ми нор­ма­ми ко­ли­ва­ла­ся від 0,27 т/га (10%) — на фоні без до­б­рив до 0,59 т/га (15%) — за ор­­га­ніч­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня (табл. 5).

Та­ким чи­ном, ячмінь бе­зо­с­тий най­доцільніше висіва­ти зни­же­ни­ми нор­ма­ми у ме­жах 3,5–4,0 млн шт./га, втім, цей по­каз­ник потрібно ко­ри­гу­ва­ти за­леж­но від ге­но­ти­пу сор­ту, по­пе­ред­ни­ка та стро­ку сівби.

Фор­му­ван­ня вро­жай­ності сор­ту яч­ме­ню яро­го бе­зо­с­то­го Мо­дерн за по­пе­ред­ни­ка­ми бу­ло рівноз­нач­но обу­мов­ле­не та­ки­ми по­каз­ни­ка­ми струк­ту­ри посіву, як гу­с­то­та про­дук­тив­них сте­бел на оди­ниці площі та се­ред­ня ма­са зер­на із ко­ло­са, які після кра­що­го по­пе­ред­ни­ка (бу­ряків цу­к­ро­вих) ста­но­ви­ли відповідно 464 шт./м2 та 0,74 г.

Та­кож бу­ло вста­нов­ле­но, що після бу­ряків цу­к­ро­вих бу­ла най­ви­щою озер­неність ко­ло­са — в се­ред­нь­о­му 16,2 шт., що відповідно на 1,2 та 1,3 шт. більше, ніж після ку­ку­руд­зи та сої (табл. 6).

За ре­зуль­та­та­ми досліджень вста­нов­ле­но, що в се­ред­нь­о­му за 2011–2013 рр. сорт яч­ме­ню бе­зо­с­то­го Мо­дерн фор­му­вав ви­сокі по­каз­ни­ки вмісту білка та крох­ма­лю у зерні, при­чо­му ці по­каз­ни­ки більшою мірою зу­мов­лю­ва­ли­ся ге­­но­ти­пом сор­ту, аніж інши­ми дослід­жу­ва­ни­ми еле­мен­та­ми тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня.

Так, на фоні без до­б­рив вміст білка у зерні яч­ме­ню ко­ли­вав­ся від 12,1 — піс­­ля ку­ку­руд­зи до 12,3% — після бу­­ряків цу­к­ро­вих та сої, а за інтен­сив­ної ор­га­но-міне­раль­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня ці по­каз­ни­ки зро­с­та­ли до 13,4 — після сої та 13,5% — після бу­ряків цу­к­ро­вих і ку­ку­руд­зи.
Вміст крох­ма­лю у зерні на фоні без до­б­рив ко­ли­вав­ся від 60,7 — після по­пе­ред­ників ку­ку­руд­за й соя до 60,8% — після бу­ряків цу­к­ро­вих, а за інтен­сив­ної ор­га­но-міне­раль­ної си­с­те­ми удо­б­рен­ня відміче­но тен­денцію до змен­шен­ня цих по­каз­ників від 59,4 — після бу­ряків цу­к­ро­вих до 59,7% — після ку­ку­руд­зи (табл. 7).

Сорт Вітраж у се­ред­нь­о­му за 2014–2015 рр. фор­му­вав найбільший вміст білка у зерні після сої як по­пе­ред­ни­ка: на фоні без до­б­рив цей по­каз­ник ста­но­вив 12,0%, а на фоні післядія гною + N60P60K60  — 13,3%, що відповідно на 0,5 та 0,3% більше, ніж після ку­ку­ру­дзи, та на 0,8 і 0,7% — ніж після бу­ряків цу­к­ро­вих.

Найбільший вміст крох­ма­лю у зерні у сор­ту Вітраж одер­жа­но після по­пе­ред­ни­ка ку­ку­руд­за, який на фоні без до­б­рив ста­но­вив 59,4%, а на фоні післядія гною + N60P60K60  — 58,1%, що відповідно на 0,2 та 2,4% більше, ніж після сої, та на 0,7 і 0,8% — ніж після бу­ряків цу­к­ро­вих (табл. 8).

Висновок

От­же, фор­му­ван­ня по­каз­ників якості зер­на яч­ме­ню яро­го бе­зо­с­то­го більшою мірою за­ле­жа­ло від си­с­те­ми удо­б­рен­ня, аніж від по­пе­ред­ників. Вста­нов­ле­но, що мірою інтен­сифікації си­с­те­ми удо­б­рен­ня вміст білка у зерні сортів яч­ме­ню бе­зо­с­то­го зро­с­тав, а вміст крох­ма­лю — змен­шу­вав­ся. Та­ким чи­ном, на сьо­годні ук­ра­їн­ським аг­раріям потрібно за­сто­со­ву­ва­ти ком­плекс­ний підхід що­до тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню яро­го бе­зо­с­то­го.

Особ­ли­ву ува­гу слід приділя­ти впро­ва­д­жен­ню новітніх тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри та якісно­му ви­ко­нан­ню тех­но­логічних опе­рацій, ко­ри­с­ту­ю­чись по­ра­да­ми на­уко­вих кон­суль­тантів.

За та­ко­го зва­же­но­го підхо­ду бе­зо­с­тий ячмінь ви­прав­дає сподіван­ня фер­мерів і за кілька років по­ся­де знач­не місце у струк­турі посівних площ зер­но­вих куль­тур Ук­раїни.

С. Ав­ра­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, док­то­рант, провід. на­ук. співробітник,
К. Мань­ко, канд. с.-г. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
О. Усов, мол. на­ук. співробітник,
Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН