Вплив азотного підживлення на врожайність пшениці озимої після соняшника

На сьогодні у зв’язку з різким збільшенням посівних площ соняшнику виробничники все більше використовують його в структурі попередників пшениці озимої. Одним із основних елементів технології її вирощування після соняшнику є оптимізація системи удобрення, у результаті якої відбувається найбільш повне забезпечення потреб рослин у поживних елементах протягом всього періоду вегетації. Особливо важливим є азотне підживлення посівів, яке повинно бути помірним з осені та достатнім у період виходу в трубку й формування елементів структури врожайності.

При цьому слід ураховувати подорожчання мінеральних добрив, внесення яких у підвищених нормах призводить до зростання собівартості вирощеного зерна та зниження рентабельності, що зумовлює необхідність пошуку найбільш економічно доцільних норм і строків внесення азотних добрив.

Незважаючи на достатню кількість досліджень із азотними добривами, єдиної думки щодо оптимальних норм і строків їхнього внесення з урахуванням попередника немає. Тому ці питання є актуальними та потребують подальшого вивчення.

З метою визначення впливу різних норм та строків азотного підживлення на формування врожайності та якості зерна пшениці озимої протяґом 2021–2023 рр. у польовій сівозміні Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН було проведено відповідні досліди. Досліджуваний сорт пшениці озимої Здобна (Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН ). Ґрунт – чорнозем типовий середньоґумусний. Попередник – соняшник. Уміст легкогідролізованого азоту в орному шарі ґрунту низький, а рухомих форм фосфору та калію – підвищений. Площа облікової ділянки – 25,0 м², повторність – триразова. Підживлення посівів проводили у два строки (восени та весною) у нормах N₃₀, N₆₀, N₉₀, N₁₂₀. Слід зазначити, що через воєнне вторгнення рф на наші землі та близькість дослідних ділянок до лінії бойових дій весняне підживлення посівів у 2022 р. не проводили.

З підвищенням дози азотного підживлення посівів рівень урожайності пшениці озимої сорту Здоба збільшувався

За результатами досліджень встановлено, що ефективність різних норм (N₃₀, N₆₀, N₉₀ та N₁₂₀) і строків (осінь, весна, осінь + весна) внесення азотних добрив (аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію) у фазі кущіння пшениці озимої після соняшнику значною мірою залежала від погодних умов року. З підвищенням дози азотного підживлення посівів рівень урожайності пшениці озимої сорту Здоба збільшувався.

Залежно від строку проведення азотних підживлень нормою N₃₀ зростання врожайності зерна у середньому становило 0,91–1,02 т/га або 23,3–26,1 % до контролю (3,91 т/га). При цьому істотної різниці в урожайності за варіантами строку внесення аміачної селітри не встановлено.

Найбільш ефективним та економічно доцільним було підживлення посівів у дозі N₆₀, що у середньому за строками внесення забезпечило підвищення врожайності зерна на 1,57 т/га (40,2 %) до контролю (без добрив) та на 0,62 т/га (15,9 %) порівняно до варіанту N₃₀. Найбільшу надбавку зерна 1,70 т/га (43,5 %) за врожайності 5,61 т/га одержано у варіанті весняного підживлення, що на 0,21–22 т/га вище порівняно до двох інших строків внесення аміачної селітри.

Слід зазначити, що, незалежно від строків підживлення, внесення підвищених доз азоту у варіантах N₉₀ та N₁₂₀ не приводило до істотного збільшення врожайності порівняно з нормою N60. При цьому найбільш високу врожайність пшениці озимої на рівні 5,61–5,69 т/га та приріст зерна 1,70–1,78 т/га (43,5–45,5 %) до контролю одержано за весняного підживлення посівів.

Порівняльне вивчення ефективності застосування різних форм азотних добрив (аміачна селітра, карбамід, сульфат амонію) у фазі кущіння після соняшнику у дозі N₆₀ показало, що за осіннього внесення істотної різниці між варіантами за рівнем урожайності (5,34–5,41 т/га) не встановлено.

За весняного підживлення посівів у дозі N₆₀ найвищі показники врожайності (5,61 т/га) та надбавки зерна (43,5 %) отримано у варіанті внесення аміачної селітри, а найнижчі (5,12 т/га або 31,0 %) – за внесення карбаміду.

Встановлено, що дворазове підживлення посівів загальною дозою N₆₀ (осінь N30 + весна N30) забезпечило найвищий рівень урожайності у варіанті з карбамідом – 5,42 т/га, що на 0,30 т/га або 7,7 % вище порівняно з одноразовим весняним підживленням нормою N60. При цьому у варіанті з аміачною селітрою навпаки відмічалося незначне зменшення надбавки зерна (на 0,21 т/га або 5,4 %) порівняно з варіантом весняного внесення.

Після попередника соняшник найефективнішим було підживлення посівів пшениці озимої в дозі N60, що у середньому за строками внесення забезпечило підвищення врожайності до контролю на 40,2 %

Слід зазначити, що незалежно від строків азотного підживлення посівів у дозі N₆₀ найменші надбавки зерна до контролю одержано у варіантах внесення сульфату амонію, які були практично рівнозначними і становили у середньому за роками 1,40–1,50 т/га або 35,8–38,4 %.

Таким чином, після попередника соняшник найефективнішим було підживлення посівів пшениці озимої в дозі N₆₀, що у середньому за строками внесення забезпечило підвищення врожайності до контролю на 40,2 %. Найбільшу надбавку зерна на рівні 1,70 т/га (43,5 %) одержано у варіанті весняного підживлення посівів у фазі кущіння. Внесення більш високих доз азоту (N₉₀ і N₁₂₀) було економічно не доцільним.

С. Попов, доктор с.-г. наук, професор, С. Авраменко, доктор с.-г. наук, с.н.с., Ю. Попов, аспірант

Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН