Три­хо­г­ра­ма на озимій пше­ниці

Еко­номічна доцільність біологіч­ної бо­роть­би з підгри­за­ю­чи­ми сов­ка­ми - не­за­пе­реч­на, а ви­т­ра­ти на роз­ве­ден­ня й за­сто­су­ван­ня ко­рис­них ор­ганізмів оку­пову­ють­ся в 6-10 ра­зів, при­чо­му збільшен­ня окуп­ності зафіксо­ва­но са­ме за поєдна­ного й послідо­вно­го за­сто­су­ван­ня різних видів ен­то­мо­фагів.

А. Бо­гач,
ст. на­ук. співробітник
ІТВ "Біо­тех­ніка" НА­АНУ

Од­не з най­важ­ливіших за­вдань су­­час­но­го сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Ук­раїни - збільшен­ня ви­роб­ництва ви­со­ко­якісно­го зер­на. Успішне йо­го вирішен­ня знач­ною мірою за­ле­жить від убез­пе­чен­ня вро­жаю від шкідли­вих ор­ганізмів.
Під час роз­роб­ки ком­плекс­них си­с­тем за­ходів про­ти шкідників, хво­роб і бур'янів зер­но­вих куль­тур в ос­но­ву бу­ло по­кла­де­но по­тре­бу гар­монійно­го поєд­нан­ня всіх на­яв­них ме­тодів за­хи­с­ту рос­лин: се­лекцій­них, насінниць­ких, ка­ран­тин­них, аг­ро­технічних, ме­ханічних, фі­­зич­­­них, біологічних і хімічних.
Бе­зу­мов­но, пер­шо­ряд­не за­вдан­ня кож­ної си­с­те­ми за­ходів - за­сто­су­ван­ня та­ких ме­тодів, які спри­я­ють зни­щен­ню або різко­му змен­шен­ню кількості по­пу­ляцій шкідли­вих ор­ганізмів до по­чат­ку уш­ко­д­жен­ня куль­ту­ри, а та­кож збе­ре­жен­ню й ак­тивізації ко­рис­ної ен­то­мо­фа­у­ни й фло­ри та за­побіган­ню за­бруд­нен­ню шкідли­ви­ми ре­чо­ви­на­ми на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща.
Ос­танні ро­ки ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ча­с­тим уве­ден­ням зер­но­вих куль­тур і в без то­го по­ру­шені сівозміни. Як наслідок, фор­му­ють­ся якісно нові умо­ви роз­вит­ку для цілої низ­ки шкідників, що спри­чи­нює інтен­сив­не їхнє на­ко­пи­чен­ня й по­тре­бу здійснен­ня ком­плек­су за­хис­них за­ходів.

Підгризаюча совка на озимій пшениці
У посівах зер­но­вих куль­тур жи­ве до­сить ба­га­то ен­то­мо­фагів, які здат­ні істот­но змен­шу­ва­ти кількість де­я­ких не­без­печ­них видів шкідників. До чис­ла видів, які ос­танніми ро­ка­ми ство­рю­ють серй­озні про­бле­ми в за­хисті зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур, вар­то за­ра­ху­ва­ти підгри­за­ю­чих со­вок (ози­ма, ок­лич­на й ін.).
Підгри­за­ючі сов­ки, за да­ни­ми Го­ло­вної дер­жав­ної інспекції із за­хи­с­ту рос­лин, по­ши­рені в усіх зо­нах, і в період ве­ге­тації се­ред­ня кількість гу­се­ниць пер­шо­го й дру­го­го по­колінь ста­но­вить 0,1-1,5 екз./м2. При цьо­му зафіксо­ва­но осе­ред­ко­ве збіль­шен­­ня кількості до 3 екз./м2. У ре­ко­мен­даціях мож­на знай­ти чи­ма­ло хімічних пре­па­ратів для бо­роть­би з гу­се­ни­ця­ми со­вок (Бі-58 новий, Ну­релл Д, Мар­шал 25 то­що), од­нак мас­штаб­не їхнє за­сто­су­ван­ня не завжди ви­прав­да­не ні з еко­номічно­го, ні, тим більше, з еко­логічно­го по­гля­ду.
Бе­заль­тер­на­тив­но ефек­тив­но за­­хи­ща­ють посіви якісні аг­ро­технічні за­хо­ди, особ­ли­во дис­ку­ван­ня й куль­ти­вація, які знач­ною мірою спри­я­ють зни­щен­ню за­па­су со­вок у грунті, зо­к­ре­ма й зи­му­ю­чих, а та­кож доцільним є за­сто­су­ван­ня ен­то­мо­фа­га три­хо­г­ра­ми.

Виявлення шкідника
Ефек­тивність бо­роть­би з сов­ка­ми ба­га­то в чо­му за­ле­жить від її своєчас­ності. Ви­яв­лен­ня яй­це­кла­док ози­мої та де­я­ких інших со­вок - не завжди про­ста спра­ва, вона по­тре­бує спеціаль­них на­ви­чок, а сиг­на­лом для ви­пу­с­кан­ня яй­цеїда - три­хо­г­ра­ми - є по­ява пер­ших яй­це­кла­док у ме­жах 0,4-0,6 яєць/м2. Запізнен­ня з ви­пу­с­кан­ням три­хо­г­ра­ми при­зво­дить до відро­д­жен­ня ча­с­ти­ни гу­се­ниць і по­тре­би ви­ко­ри­с­тан­ня інших за­хис­них ме­тодів.

   Для успішно­го виз­на­чен­ня стро­ків за­хис­них за­ходів мож­на за­сто­со­ву­ва­ти фе­ро­монні па­ст­ки, прин­цип дії яких по­ля­гає в то­му, що самці, при­ваб­лені за­па­хом син­те­тич­но­го фе­ро­мо­на сам­ки, ле­тять на ньо­го й при­ли­па­ють до об­роб­ле­ної ен­то­мо­логічним клеєм внутрішньої вклад­ки. За тиж­день до про­гно­зо­ва­но­го льо­ту ме­те­ликів на відстані 20-30 м від краю по­ля вста­нов­лю­ють па­ст­ки на кілоч­ках зав­виш­ки до 1 м з роз­ра­хун­ку 1-2 шт./10 га. Як­що за од­ну ніч на од­ну па­ст­ку впійма­ло­ся в се­ред­нь­о­му 1,5-2 самці, тоді потрібно ви­пу­с­ка­ти три­хо­г­ра­ми.
Застосування трихограми
В умо­вах Ук­раїни для бо­роть­би із сов­ка­ми ре­ко­мен­до­ва­но види три­хограми - Trichogram­ma evanes­cens W. і pintoi V. Вони ма­ють ви­со­ку плідність і до­б­ре роз­ви­ва­ють­ся за тем­пе­ра­ту­ри 18...30°С та віднос­ної во­ло­гості повітря 60-95 відсотків.
Три­хо­г­ра­ма мо­же пе­ре­зи­мо­ву­ва­ти в стадії до­рос­лої ли­чин­ки, що за­кінчи­ла жив­лен­ня, од­нак їхня кіль­кість у вес­ня­но-літній період не­знач­на, й для успішно­го стри­му­ван­ня роз­вит­ку шкідників потрібні ви­пу­с­кан­ня, які на­вод­ню­ють ен­то­мо­фа­га, розмно­же­но­го в ла­бо­ра­тор­них умо­вах. Слід за­зна­чи­ти, що па­ра­зит не здат­ний до ак­тив­но­го роз­се­лен­ня на значні відстані й об­ме­жується ко­рот­ки­ми пе­ре­льо­та­ми на 10-12 мет­рів.
У зо­нах постійної ефек­тив­ності для бо­роть­би з підгри­за­ю­чи­ми сов­ка­ми на по­лях під озимі куль­ту­ри три­хо­г­ра­му ви­пу­с­ка­ли двічі: на по­чат­ко­во­му етапі відкла­ден­ня яєць і на по­чат­ку ма­со­во­го їхнього відкла­дан­ня. Раніше бу­ли ре­ко­мен­дації що­до норм ви­пу­с­ку па­ра­зи­та (30 тис. осо­бин/га під час пер­шо­го ра­зу й 30-35 тис. - уд­ру­ге) з ко­ри­гу­ван­ням у разі збільшен­ня щільності яєць до 30 шт./м2 з ура­ху­ван­ням співвідно­шен­ня па­ра­зит/ха­зяїн 1:10.

   Де­що змінені по­год­но-кліма­тичні умо­ви й склад­нощі про­ве­дення точ­них обліків по­тре­бу­ють ко­ри­гу­ван­ня строків, крат­ності й норм ви­пу­с­кан­ня ен­то­мо­фа­га. Та­ка по­тре­ба обу­мов­ле­на тим, що з пев­ним під­ви­щен­ням тем­пе­ра­ту­ри в літні міся­ці й зни­жен­ням віднос­ної во­ло­гості повітря хоріон у яйці шкідни­ка швид­­ше ущільнюється, що зни­жує ефек­тивність па­ра­зи­ту­ван­ня ентомофага. То­му доцільно зміни­ти схе­му за­сто­су­ван­ня трихограми й ви­пу­с­ка­ти її тричі: на по­чат­ку відкла­ден­ня яєць і двічі че­рез п'ять днів із нор­мою ви­пу­с­ку - 35-50 тис. осо­бин/га, а з ура­ху­ван­ням щіль­нос­ті яєць ус­та­но­ви­ти нор­му ви­пу­с­ку па­ра­зи­та 1:5 (па­ра­зит: ха­зяїн).     

   Роз­се­ля­ти три­хо­г­ра­му ба­жа­но на стадії іма­го або за 5-10 год до її відро­д­жен­ня (за ме­ха­нізо­ва­но­го за­сто­су­ван­ня), щоб за­побіг­ти втра­там біома­те­рі­а­лу, бо до­­бо­ве пе­ре­бу­ван­ня яєць си­то­т­ро­ги (ла­­бо­­­­ра­тор­ний ха­зяїн ен­­то­­­мо­фа­га), за­ра­же­них три­­хо­г­ра­мою, на зем­­лі й ли­ст­ках рос­лин при­зво­дить до 15-30%-но­го зни­щен­ня їх при­род­ни­ми хи­жа­ка­ми: - ту­ру­на­ми, ста­філі­ні­да­­ми, па­ву­ка­ми, кліща­ми.
Як­що три­хо­г­ра­му го­ту­ють для  роз­се­лен­ня вручну, тоді за до­бу до по­чат­ку льоту яй­ця си­то­т­ро­ги роз­фа­со­ву­ють у скляні бан­ки з роз­ра­хун­ку 100000 осо­бин на 1 л ємності, кла­­дуть ту­ди по 200 шма­точків м'яко­го фільтру­валь­но­го па­пе­ру й за­кри­ва­ють бяз­зю або дрібно­дір­час­тою ка­п­ро­но­вою сіткою. Зберіга­ють їх за тем­­пе­ра­ту­ри 27...30°С і яс­к­ра­во­го освітлен­ня до по­чат­ку ма­со­во­го льо­ту. Три­хо­г­рам, які ви­­ле­тіли, підго­до­ву­ють 20%-ним цу­к­ро­вим або ме­довим си­ро­пом про­тя­гом 5-10 год. Та­ка підгодівля сприяє підви­щен­ню по­шу­ко­вої здат­ності па­ра­зи­та й збіль­шен­ню плідності са­мок на 20-30%. До­рос­ла три­хо­г­ра­ма в при­роді мо­же жи­ви­ти­ся па­со­кою рос­лин і не­кта­ром квіток, що теж сприяє її життєздат­ності.
   Тех­но­логічна схе­ма за руч­но­го роз­се­лен­ня пе­ред­ба­чає роз­кла­ден­ня ен­то­мо­фа­га в 100-200 точк./га. За ме­ха­нізо­ва­ного спо­со­бу із ви­ко­ри­с­тан­ням ма­лої авіації важ­ли­во здійс­ню­ва­ти цю ро­бо­ту в безвітря­ну по­го­ду, щоб за­по­бігти знесенню біома­теріалу пові­тря­ни­ми по­то­ка­ми. Роз­се­ля­ють три­хо­г­ра­му в ран­кові (з 5 до 10) або вечірні (з 18 до 22) го­ди­ни.
У бо­ротьбі з сов­ка­ми мож­ли­ве од­но­час­не за­сто­су­ван­ня три­хо­г­ра­ми з ефек­тив­ним па­ра­зи­том гу­се­ниць шкідників - бра­ко­ном (Bracon hebetor Say.), що па­ра­зи­тує на гу­се­ницях се­редніх і стар­ших віків. Бра­ко­на мож­на за­сто­со­ву­ва­ти один-два ра­зи в співвідно­шенні па­ра­зит/ха­зяїн 1:20. Прак­ти­ка засвідчує: 1000-1200 осо­бин бра­ко­на/га бу­ває до­стат­ньо для змен­шен­ня кількості шкідників.

   Важ­ли­во на­го­ло­си­ти, що за­сто­су­ван­ня бра­ко­на сприяє змен­шен­ню зи­му­ю­чо­го за­па­су шкідників та на­ко­пи­чен­ню па­ра­зи­та й фор­му­ван­ню стійкішої біологічної рівно­ва­ги.
Слід за­зна­чи­ти, що аль­тер­на­ти­ви ви­ко­ри­с­тан­ню ко­рис­них ор­ганізмів у прямій бо­ротьбі з підгри­за­ю­чи­ми й інши­ми ви­да­ми со­вок не­має. На­оч­ним при­кла­дом мо­же слу­гува­ти ек­с­пансія ба­вов­ня­но­го та інших видів со­вок, які "успішно" ство­рю­ють серй­озні про­бле­ми сільгоспви­роб­ни­кам, а ті, своєю чер­гою, попри мас­штаб­не за­­сто­су­ван­ня "най­про­су­нутіших" хі­­міч­­­них пре­па­ратів, не мо­жуть за­без­пе­чи­ти ста­біль­но­го за­хис­но­го ефек­ту й таким чином за­в­да­ють не­по­прав­ної шко­ди ко­рисній ен­то­мо­фа­уні на­ших аг­ро­це­нозів.