Система заходів захисту хлібних запасів

Закінчення. Початок у №7/2007

Обробка зерна на елеваторах. Під час зберігання продовольчого, фуражного чи насіннєвого зерна в силосах елеваторів, що потребує довготривалого захисту, застосовують інсектициди для його консервації. Обприскування здійснюють на транспортерній стрічці під час подання зерна в силос чи на бункер елеватора. При цьому відпадає потреба у перемішуванні зерна, оскільки, крім контактної дії, деякі інсектициди діють фумігаційно в усій масі зерна. Витрати рідини при цьому становлять 0,75–1 л/т зерна, за якої його вологість підвищується не більше ніж на 0,1 %, що не потребує додаткового вентилювання.
Г.А.Закладной рекомендує обробку зерна при завантажуванні в силоси елеватора чи зі складу в склад, з одного засіку в інший за допомогою спеціального пневматичного розпилювача інсектицидів, який можна встановити у будь-якому приміщенні.
Технологія обробки зерна дуже проста. Вона забезпечується спеціальним пневматичним розпилювачем інсектицидів (ПРІ). Схему наведено на рисунку. До самотоку зерна прикріплюється камера розпилювача. У бак через горловину заливають рідкий інсектицид, що гнучким шлангом через зажим надходить до форсунки, де розпилюється стиснутим повітрям, що подається через шланг від компресора.
Зерно, що просипається всередині самотічного рукава, захоплює аерозольні частки інсектициду та надходить на зберігання. Витрата інсектициду регулюється зміною положення кронштейна на робочій стійці відносно до форсунки залежно від інтенсивності подавання зерна.
Переваги цієї технології, порівняно з фумігацією зерна, наведено в таблиці 3.
Перетворюючи препарати (наприклад, Простор 420, к.е.) на аерозоль із розміром краплин < 50 мкм і заповнюючи ним приміщення складу — силосу елеватора та інших об’єктів, забезпечуємо добрі результати дезінсекції за істотного зменшення тривалості обробок їхньої вартості порівняно з газовою фумігацією.
Обробка зерна в засіках насипом (принцип “сендвіча”). Невеликі партії зерна в господарствах (за зберігання 20–50 т) можна надійно захистити від шкідників безпосередньо пошаровою обробкою поверхні під час засипання в засіки. Для цього використовують інсектицид Актеллік 500 ЕС з нормою витрати 16 мл/т зерна і Простор 420, к.е., — 15 мл/т з витратою робочої рідини 0,5–1 л/т (див. табл. 2, “Пропозиція”, №8/2007). Обробка здійснюється за допомогою ранцевого обприскувача.
Товщина шару зерна при цьому має бути в середньому 30–50 см. Після заповнення засіку поверхню вирівнюють і обробляють інсектицидом. Тривалість захисної дії за такої обробки становить 6–8 місяців.
Перед вийманням зерна його ретельно перемішують для того, щоб рештки препарату не перевищували ДР.
Захист затареного зерна і зернопродуктів. Слід зазначити, що у борошні, крупі не допускається наявність живих чи мертвих комах.
У складських приміщеннях, де зберігають затарені мішки, контейнери тощо, слід дотримуватись ідеальної чистоти та порядку. Неприпустима наявність тут будь-яких сторонніх предметів, порожніх і напівзаповнених продуктами мішків, щитів, старого забрудненого обладнання. Постійне зачищення транспортерів, вікон, дверних косяків, балок тощо, де нагромаджуються і зберігаються шкідники.
Періодично, особливо влітку, всі поверхні обладнання, стін, підлоги, стелі слід обробляти інсектицидами контактної дії. У разі потреби у тривалому зберіганні затарених продуктів слід на поверхню штабелів нанести дрібнокрапельним розпилюванням чи аерозолем препарати на основі активної речовини малатіон (Фуфанон 570). Після висихання на поверхні мішковини залишається інсектицидна плівка, що зберігає свої властивості кілька місяців.
Після відвантаження частини штабеля його оголену поверхню знову слід обробити інсектицидом.
У разі зараження затареного зерна чи зернопродуктів шкідниками слід здійснити фумігацію.
Оцінка ефективності захисних заходів. Ефективність захисних заходів визначають:
n під час фумігації приміщень, зерна Фосфіном — одразу по закінченні дегазації;
n під час обробки зерна інсектицидами контактної дії — через 15–20 діб після обробки;

Зерноїд квасолевий: а — імаго; б — лялечка

n під час знезараження приміщень вологим і аерозольним способами інсектицидами контактної дії — не раніше, ніж через 1 добу після обробки.
Проби після фумігації відбирають із дотриманням заходів особистої безпеки.
Під час визначення якості проведених робіт здійснюють обстеження на зараженість. У відібраних на аналіз пробах зерна, відходах підраховують кількість живих і суму мертвих і паралізованих шкідників. Паралізовані належать до загиблих.
Надалі оцінюють ефективність дезінсекції за формулою:
Е = 100 х (М + П) ,
               М + П + Ж   
де Е — ефективність дезінсекції, %;
М — кількість загиблих шкідників, екз.;
П — кількість паралізованих шкідників, екз.;
Ж — кількість живих, екз.
За ефективності на рівні 90–95% заходи вважають доволі ефективними. Досягти 100% ефективності практично неможливо.
Дотримання наведеної системи захисту зерна і продуктів його переробки під час зберігання гарантує надійне зберігання без втрат і погіршення якості за пошкоджень небезпечними шкідниками запасів

С. Трибель,
д-р с.-г. наук, проф.
О. Стригун,
канд. с-г. наук
М. Гетьман,
наук. співробітник,
Інститут захисту рослин УААН