Симптоми дефіциту магнію на плодоовочевих культурах

Різні частини рослин, що мають зелене забарвлення, містять у собі зелений пігмент — хлорофіл, до складу якого входить магній — основний будівельний елемент, який відіграє важливу роль у фотосинтезі. Магній міститься також у запасній фосфорорганічній сполуці — фітині, який накопичується в насінні.

Рослини поглинають магнію стільки ж, скільки й фосфору, а іноді й більше. Він необхідний їм протягом усієї вегетації, особливо на початку розвитку й у період плодоношення. Магній разом із фосфором бере активну участь у всіх обмінних процесах, у перенесенні енергії, активізує багато ферментів, стимулює надходження фосфору з ґрунту і його засвоєння рослинами, сприяє накопиченню ефірних масел, жирів, підвищує захисні властивості рослин і, в першу чергу, їхню посухостійкість.

За нестачі магнію в рослині порушується процес утворення хлорофілу, що викликає хлороз (пожовтіння та інші зміни кольору) і мармуровість листя, гальмується синтез азотовмісних сполук, знижується кількість аскорбінової кислоти і глюкози, рослини відстають у рості й розвитку. Якщо в ґрунті мало магнію за високих концентрацій азоту, фосфору і калію, то в рослинах накопичуються нітрати.

Дефіцит магнію проявляється насамперед на кислих невапнованих ґрунтах, особливо на легких піщаних і супіщаних, з яких він легко вимивається. Мало його й у торфово-болотних ґрунтах. На кислих ґрунтах надходження магнію в рослини утруднено і, якщо не вносити гній, магній потрібно застосовувати щороку.

Потреба рослин у магнії неоднакова. Він належить до елементів, здатних до реутилізації (використовується рослинами повторно). За його нестачі в ґрунті рослини для утворення нових органів «перекачують » його зі старішого листя. Візуальні ознаки дефіциту магнію на рослинах проявляються на старих органах, коли в 100 г ґрунту його стає менше як 7–8 мг. Симптоми нестачі магнію у рослин такі.

Томат і перець

На старих листках між основними жилками утворюються окремі хлоротичні жовто-зелені плями, потім з’являються некрози, але жилки ще зберігають зелений колір. Листя в’яне, засихає і обпадає. Плоди дрібні, дозрівають передчасно, плодоніжки засихають. Дефіцит магнію особливо проявляється в період плодоутворення.

Морква

Нижні листки набувають неприродно яскравого забарвлення.

Огірки

На старіших листках з’являється хлороз. Пластинка листка втрачає зелений колір спочатку між великими жилками з країв. Самі жилки і пластинка смугою близько 5 мм навколо них ще зберігають нормальний зелений колір, тому жилкування на листках різко виділяється своїм забарвленням. Надалі ознаки нестачі магнію виявляються і на більш молодому листі, а на старих листках між жилками вже з’являються некрозні плями.

Картопля

У початковий період нестачі магнію листки здаються нормальними, хоча мають світло-зелений колір. Пізніше вздовж головної жилки з’являються хлоротичні плями, які потім збільшуються, а ділянки пластинки між жилками набувають блідо- або яскраво-жовтого забарвлення. Хлороз може починатися з верхівки листка. Листки стають крихкими, їхні краї закручуються догори. На зворотному їхньому боці з’являються симптоми жовтого хлорозу і бурого некрозу.

Буряки

На старіших листках, починаючи з країв, з’являється хлоротична мармуровість, яка пізніше перетворюється на світло-або темно-бурий некроз. Листя в’яне.

Петрушка

На старому, а іноді й на молодому листку з’являється жовта хлоротична мармуровість, потім жовто-бурий некроз. За великої нестачі магнію листя в’яне. Дефіцит магнію проявляється й у плодових культур.

На листках яблуні, особливо старих, уздовж головної жилки утворюються світло-зелені або жовтуваті плями за формою подібні до голок ялини , які поширюються і по краях листя. Останні, починаючи з нижньої частини пагонів, передчасно відмирають і обпадають. Довгі пагони оголюються, лише на їхніх кінцях залишається по кілька листків. Яблука слабо забарвлені, містять мало цукрів, не дозрівають у свій термін, погано зберігаються.

У чорної смородини нижні старі листки стають пурпурно-червоними, потім буріють, їхні краї загинаються.

Про нестачу магнію в агруса сигналізує червона облямівка по краях листя.

На листках малини, спочатку на нижніх старих, з’являються світло-жовті, жовті, помаранчеві, червоні відтінки, які доходять до черешків. Уздовж жилок видно зелені смуги. На завершальній стадії з’являються бурі некрози і старіше листя обпадає.

На темно-зеленому листку груші уздовж головної жилки, а в деяких випадках і по їхньому краю з’являються червонувато-бурі некрози, листя стає майже чорним. Може настати ранній листопад.

На листі суниці спочатку вздовж жилок з’являються жовтувато-зелені хлоротичні, а пізніше маленькі пурпурово-червоні плями, які потім зливаються, листок стає жовтувато-зеленим, за винятком зелених країв.

Черешня і вишня дуже чутливі до нестачі магнію. Перші симптоми з’являються на старіших листках: між жилками виникає помаранчевий або червонуватий хлороз, а потім некрози з «ялинковим » малюнком, листя жовтіє і передчасно обпадає.

Дуже рідко спостерігається надлишок магнію, який утворюється внаслідок порушення в ґрунті оптимального співвідношення між магнієм і кальцієм (1:5). Як правило, від надлишку магнію пошкоджуються корені рослин.

Усунення дефіциту магнію досягають внесенням його в ґрунт у складі комплексних або магнійумісних добрив. З огляду на велику потребу цього елемента в початковий період розвитку рослин, його слід вносити перед висіванням. Під час основного удобрення в ґрунт вносять сірчанокислий магній у кількості 20–30 г/м², а під томати, особливо в захищеному ґрунті, — 40–50 г/м². У районах із рясними опадами на легкопромивних ґрунтах використовують малорозчинні магнійумісні добрива (доломітове борошно, дуніт, силікати магнію тощо).

Якщо в рослин з’явилися ознаки магнієвого голодування, то я застосовую сірчанокислий магній. Вношу його в ґрунт і по листю у вигляді 1–2%-го розчину (100–200 г на 10 л води). Таке позакореневе підживлення дуже ефективне, його доцільно проводити три-п’ять разів протягом вегетації. Дво-чотириразове обприскування дерев після цвітіння вищевказаним розчином теж дає хороші результати. За правильного використання магнієвих добрив підвищуються схожість насіння та стійкість рослин до несприятливих погодних умов, урожай збільшується на 20–25%, поліпшуються смакові й дієтичні властивості овочів і плодів.

О. Русанов, овочівник-аматор

Журнал «Пропозиція», №10, 2020 р.