Струк­ту­ра грун­ту

Струк­ту­ра грун­ту не є йо­го ста­лою ха­рак­те­ри­с­ти­кою і змі­нюється як під впли­вом при­род­них фак­торів (осад­ка та зли­пан­ня при­зво­дять до грун­то­во­го ущільнен­ня, роз­ри­ван­ня мо­ро­зом та корінням рос­лин — до роз­пу­шен­ня), так і внаслідок людсь­кої діяль­ності (проїзди техніки та при­ко­чу­ван­ня ущільню­ють грунт, оран­ка, куль­ти­вація та дис­ку­ван­ня — роз­пу­шу­ють). Ос­нов­ним за­вдан­ням об­робітку грун­ту є оп­тимізація йо­го струк­ту­ри. Ця стат­тя до­по­мо­же пра­виль­но оціни­ти її та об­ра­ти найпридатніший спосіб об­робітку.

Для за­без­пе­чен­ня оп­ти­маль­них умов життєдіяль­ності рос­лин грунт по­ви­нен ма­ти відповідну струк­ту­ру. Що ж їм по­тріб­но для жит­тя? За­без­пе­чен­ня по­вітрям, во­ло­гою та по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми у до­ступній формі. Ос­танні пе­ре­тво­рю­ють­ся на до­ступ­ну фор­му за­вдя­ки діяль­ності мікро­ор­ганізмів, яким для жит­тя потрібні, зно­ву ж та­ки, повітря і во­ло­га. Га­зо- та во­ло­го­обмін відбу­ва­ю­ть­ся че­рез різні по­ри між грун­то­ви­ми фракціями, яс­на річ, їх має бу­ти до­стат­ня кількість. Усі по­ри ма­ють різні ве­ли­чи­ну та функціональність: ве­ликі — повітряні, се­редні — водні та малі — мерт­во­водні.

Ве­ликі пори, діаме­т­ром по­над 1 мм, відповіда­ють за га­зо­обмін. На­си­чен­ня повітрям знач­ною мірою виз­на­чає тем­пе­ра­тур­ний ре­жим грун­ту. До­стат­ня кількість ве­ли­ких пор на­весні за­без­пе­чує швид­ше прогріван­ня землі, і во­на швид­ше стає при­дат­ною до висіву. Во­ло­га та­ки­ми по­ра­ми мо­же ру­ха­ти­ся тільки вниз. До­стат­ня кількість ве­ли­ких пор за­побігає за­сто­ю­ван­ню во­ди на по­верхні по­ля та за­без­пе­чує швид­ке пе­ре­не­сен­ня во­ло­ги у глибші грун­тові ша­ри. Се­редні по­ри, діаме­т­ром до 1 мм, че­рез капіля­ри підійма­ють во­ло­гу із глиб­ших шарів, а малі — ду­же не­знач­но­го діаме­т­ра, за­вдя­ки чо­му ут­во­рюється ва­ку­ум­ний тиск по­над 17 атм. Оскільки коріння рос­лин для всмок­ту­ван­ня во­ло­ги мо­же роз­ви­ва­ти тиск не більше 17 атм., то во­ло­га із ма­лих пор є не­до­ступ­ною для рос­лин — так зва­на мерт­ва во­да.

Не­до­статнє роз­пу­шен­ня грун­ту спри­чи­нює знач­не ущільнен­ня грун­то­вих фракцій та змен­шен­ня ча­ст­ки ве­ли­ких і се­редніх пор. За­ма­ла кількість ве­ли­ких пор мо­же зу­мо­ви­ти кис­не­ве го­ло­ду­ван­ня рос­лин та за­сто­ю­ван­ня во­ди на по­верхні по­ля. А за не­до­стат­ньої кількості се­ред­ніх — спо­с­теріга­ти­меть­ся гірше за­без­пе­чен­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин во­ло­гою із глиб­ших шарів грун­ту. На цьо­му фоні знач­ний відсо­ток ма­ють малі по­ри. Та­кий грунт ви­гля­да­ти­ме во­ло­гим, але знач­на ча­с­ти­на во­ди в ньо­му містить­ся у ма­лих по­рах і є не­до­ступ­ною для ко­ріння рос­лин. Надмірне роз­пу­шен­ня оз­на­ча­ти­ме змен­шен­ня ча­ст­ки ма­лих та се­редніх пор і збільшен­ня ве­ли­ких. Та­кий грунт швид­ко про­пу­с­ка­ти­ме во­ло­гу в глибші ша­ри, але ма­ло аку­му­лю­ва­ти­ме її і не змо­же підтя­гу­ва­ти в до­ступ­ну для рос­лин зо­ну. Че­рез надмірну ае­рацію у разі ви­со­ких тем­пе­ра­тур та­кий грунт бу­де схиль­ним до пе­регріван­ня.

Як­що фак­тор струк­ту­ри грун­ту є на­стільки важ­ли­вим і виз­на­чаль­ним у пи­танні вро­жай­ності, то вар­то приділя­ти йо­му на­леж­ну ува­гу. Ве­ден­ня кон­тро­лю за цим по­каз­ни­ком ста­ну грун­ту не по­тре­бує за­сто­су­ван­ня до­ро­гої апа­ра­ту­ри. Прості речі, які завжди є під ру­кою: ло­па­та, ніж і лист фа­не­ри — до­по­мо­жуть аг­рарію виз­на­чи­ти­ся з об­робітком та зе­ко­но­ми­ти не од­ну грив­ню.

Тож з до­по­мо­гою цієї не­хи­т­рої аму­ніції ви­ко­пай­те блок грун­ту з ор­но­го ша­ру (ку­бик розміром сторін 20 см). Візу­а­ль­­но оцініть грун­то­вий аг­ре­гат. Про­ведіть тест: скинь­те ку­бик грун­ту із ви­со­ти 1–1,5 м на фа­нер­ну до­шку. Блок грун­ту має роз­си­па­ти­ся на не­ве­ликі аг­ре­га­ти без гос­трих кутів. Оцініть міц­ність та фор­му аг­ре­гатів, на­явність ко­рін­ня та ходів до­що­вих черв’яків. Мож­на прослідку­ва­ти, яким чи­ном змінюється струк­ту­ра грун­ту за гли­би­ною: це дасть змо­гу пра­виль­но виз­на­чи­ти гли­би­ну об­робітку. Ви­ко­пай­те яму зав­глиб­шки 50–60 см. За­чистіть од­ну її стінку та спро­буй­те про­тк­ну­ти но­жем на різній гли­бині. Зу­сил­ля, які для цьо­го зна­доб­лять­ся, до­по­мо­жуть оціни­ти сту­пінь щільності грун­ту на різній гли­бині. Як пра­ви­ло, най­менші зу­сил­ля потрібні для ша­ру від 0 до 5–6 см (шар по­верх­не­во­го об­робітку), більші — для ша­ру від 7 до 25–27 см (шар ос­нов­но­го об­робітку), найбільші — для ша­ру зав­тов­шки 5–7 см під ор­ним ша­ром (шар плуж­ної підо­шви), у глиб­ших ша­рах щільність грун­ту змен­шується (шар при­род­ної стійкості струк­ту­ри грун­ту — на цю гли­би­ну не до­хо­дить ме­ханічне зу­сил­ля, що ство­рює шкідли­ве ущільнен­ня). На­явність ущі­ль­не­но­го пла­с­та під ша­ром ос­нов­но­го об­робітку є цілком при­род­ним яви­щем. Бо­ро­ти­ся з та­ким ущільнен­ням вар­то ли­ше у разі, як­що во­но ство­рює не­га­тив­ний вплив.

Як оціни­ти вплив ущільнен­ня?

Роз­пушіть стінку ви­ко­па­ної ями та пе­ревірте на на­явність у ній корінців рос­лин. Відсутність жи­вих корінців ниж­че рівня ущільнен­ня оз­на­ча­ти­ме йо­го ви­со­кий ступінь, тоб­то шкідли­вий вплив. Ана­логічний вис­но­вок мож­на зро­би­ти за відсут­ності ходів до­що­вих черв’яків. Зверніть ува­гу на роз­га­лу­жен­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин. Як­що на гли­бині ос­нов­но­го об­робітку корінці роз­хо­дять­ся навсібіч і розмішу­ють­ся го­ри­зон­таль­ним ша­ром — ущільнен­ня шкід­­ли­ве. Не­приємний за­пах та сіру­ва­тий колір грун­ту на рівні ущільнен­ня мо­же бу­ти наслідком за­стою во­ди на цій гли­бині і теж вка­зує на шкідливість ущільнен­ня. Рих­ли­ти грунт глиб­ше від ша­ру ос­нов­но­го об­робітку — це не­де­ше­ва і ри­зи­ко­ва­на спра­ва, то­му про­во­ди­ти її вар­то ли­ше після ос­та­точ­но­го пе­ре­ко­нан­ня в шкідли­вості впли­ву та­ко­го ущільнен­ня.

Пе­ред тим, як за­пу­с­ка­ти гли­бо­ко­роз­пу­шу­вач у по­ле, по­ста­рай­те­ся знай­ти відповідь на такі пи­тан­ня:    

По-пер­ше, чи про­мерз­не грунт на гли­би­ну шкідли­во­го ущільнен­ня (гли­би­ну підка­же про­ба стін­ки ями но­жем, опи­са­на ви­ще). Мо­роз най­кра­ще справ­ляється із шкідли­вим ущільнен­ням, роз­ри­ва­ю­чи грун­тові аг­ре­га­ти.

По-дру­ге, чи мож­на на цьо­му полі у ре­жимі ва­шої сівозміни чи з ог­ля­ду на інші фак­то­ри висіва­ти куль­ту­ри, рос­ли­ни яких ма­ють стриж­не­вий ко­рінь, на­при­клад, лю­цер­ну чи де­які си­де­ра­ти. Стриж­не­ве коріння та­кож ефек­тив­но бо­реть­ся зі шкідли­вим ущільнен­ням.    

По-третє, чи змо­же на такій гли­бині пра­цю­ва­ти плуг? На відміну від гли­бо­ко­роз­пу­шу­ва­ча, плуг мо­же ви­гор­ну­ти на по­верх­ню цілі «валізи», але в цьо­му не­має нічо­го страш­но­го. На по­верхні во­ни обов’яз­ко­во про­мерз­нуть, а мо­роз — це най­кра­щий спосіб бо­роть­би зі шкідли­вим ущільнен­ням грун­ту.    

По-чет­вер­те, і це, ма­буть, най­важ­ливіше пи­тан­ня: як запобіг­ти ут­во­рен­ню шкідли­во­го ущільнен­ня? Ад­же всі зга­да­ні ви­ще кро­ки ма­ти­муть сенс ли­ше у ком­плексі за­ходів.

Висновки

Тож, пам’ята­ю­чи про те, що зде­біль­шо­го са­ме струк­ту­ра грун­ту є виз­на­чаль­ним фак­то­ром вро­жай­ності, й оціни­ти її мож­на без жод­них труд­нощів з до­по­мо­гою про­стих зна­рядь, чи не кра­ще убез­пе­чи­ти се­бе від пе­ре­ущільнен­ня грун­ту і всіх не­приємно­с­тей, пов’яза­них із цим, ніж потім по­тер­па­ти від еко­номічно до­сить відчут­них наслідків. Як­що не­ве­лич­ка ям­ка на полі мо­же да­ти чітку відповідь на важ­ли­ве пи­тан­ня, яко­го об­робітку ба­жає ва­ше по­ле, то чо­му б її не ви­ко­па­ти...

В. Мірнен­ко,
ТОВ «Пьотінгер Ук­раїна»