Шкідники ріпаку готуються до нового сезону

На основі аналізу розвитку шкідників минулого року можна визначити ступінь їхнього поширення цього року та стратегічно заздалегіть розробити ефективний хімічний захист ріпаку.

Хрестоцвіті блішки заселяли сходи як озимого, так і ярого ріпаків на 30–95, макс. — 100% площ (Хмельницька та Дніпропетровська області) за чисельності 1,3–12, макс. — 35 екз./м2 в осередках Черкаської області, пошкодивши 2–12, макс. у Вінницькій області — 18% рослин. У 2012 р. їхня чисельність була дещо вищою, ніж у 2011 р., а от рівень пошкодження рослин — нижчим. В окремих областях (Одеська та Запорізька) відмічено збільшення чисельності фітофага, порівняно з минулим роком, у 2–3 рази (від 1 до 2,4 та від 2,1 до 6 екз./м2). Відсоток пошкоджених рослин у цих областях, порівняно з 2011 р., також збільшився вдвічі.
Зимуючий запас хрестоцвітих блішок — 0,5–6, макс. 11–12 екз./м2 в осередках Черкаської, Кіровоградської та Запорізької областей. Беручи до уваги значний зимуючий запас жуків, у 2013 р. за умов теплої сухої весни та доброї перезимівлі хрестоцвіті блішки можуть створити загрозу на незахищених ранніх сходах ярого та відростаючих рослинах озимого ріпаків.
Ріпаковий квіткогриз масово заселив посіви ріпаків озимого і ярого у період бутонізації-цвітіння на 11–93, макс. у Київській, Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Волинській та Рівненській областях — на 100% обстежених площ. Найменше — на 11% посівів — фітофага виявили у Житомирській області. У середньому по Україні ріпаковий квіткогриз заселив 87% посівів ріпаку за чисельності 1,3–5,1, макс. — 20–28 екз./рослину в осередках Кіровоградської, Тернопільської та Черкаської областей і пошкодив 2–31, макс. — 51,2–100% рослин у Київській області. Порівняно з 2011 р., у 2012 р. середня чисельність фітофага знизилась удвічі у Закарпатській та Херсонській областях. Зимуючий запас фітофага — 1–5, макс. в осередках Полтавської області та АР Крим — 8–11 екз./м2 достатній для створення у 2013 р. загрози посівам ріпаку за доброї перезимівлі жуків і теплої посушливої погоди навесні.
Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник був виявлений на 4–81, у Дніпропетровській області — на 100% площ культури. Пошкодження фітофагом становило 2–14, макс. у Тернопільській та Запорізькій областях — 22–37% рослин та 3–9% стручків переважно у слабкому (49–100%) та середньому (3–50%) ступенях. Середня чисельність — 0,5–3,1, макс. — 5,9 екз./рослину.
Зимуючий запас фітофага становить 0,2–0,4 екз./м2, що дещо вище за показники 2011 р. (0,1–0,3 екз./м2).
У поточному році можливе осередкове збільшення чисельності фітофага, особливо за сприятливих погодних умов та відсутності заходів обмеження його чисельності.
Ріпаковий пильщик (трач) заселяв 10–50, у Львівській області — 100% посівів озимого і ярого ріпаків. Личинки пильщика за чисельності 0,6–3, макс. — 7,6–15 екз./рослину в осередках Херсонської області пошкодили 2–10,7% рослин.
Восени 2012 р. несправжніми гусеницями ріпакового пильщика заселено 4–50% обстежуваних площ, пошкоджено 1–30% рослин за чисельності 0,9–3 екз., макс. у прикрайових смугах — 6 екз./м2.
У 2013 р. за сприятливих погодних умов під час льоту, відкладання яєць і розвитку личинок ймовірні осередки підвищеної чисельності та шкідливості ріпакового пильщика, але відчутного рівня загрози не очікується.
Капустяний стебловий прихованохоботник заселив 24–92,4% площ, зайнятих під ріпак у Київській, Чернівецькій, Хмельницькій, Рівненській, Тернопільській, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та 100% у Дніпропетровській областях за чисельності 1,0–2,3, макс. — до 8 личинок/рослину, пошкодивши 2–14% рослин. Зимуючий запас — 0,2–0,4 екз./м2, що на рівні тогорічного показника. У наступному році за доброї перезимівлі та сприятливих для розвитку погодних умов у весняний період можливі осередки підвищеної шкідливості фітофага.
Ріпаковий прихованохоботник виявлений на 40–54% обстежених площ у Волинській та Кіровоградській областях, де за чисельності 1,9–4, макс. — 12 личинок/рослину пошкодив 13–25% ріпаку. Зимуючий запас — 0,3 екз./м2. У 2013 р. існуватиме потреба в інсектицидному захисті ріпаків від прихованохоботника у вищезазначених областях.
Капустяна стручкова галиця (комарик) заселила 6–90% посівів ріпаку за середньої чисельності 3–18, макс. у Волинській, Тернопільській та Івано-Франківській областях — 26–32 екз./стручок та пошкодила 2–9, макс. у Київській областях — 20% стручків на 3–21,6% заселених рослин.
У 2013 р. можливе збільшення чисельності стручкової галиці за сприятливих погодних умов під час льоту шкідника та в період цвітіння ріпаку, шкідливість фітофага підвищуватиметься за умов теплої погоди і частих опадів у фазі формування стручків ріпаку.
Капустяна попелиця у 2012 р. розвивалась на посівах озимого і ярого ріпаків протягом усієї вегетації в різні фази онтогенезу. Шкідник за чисельності 1–7,4 екз./рослину у фазі сходів пошкодив 1–11% рослин. Максимального поширення фітофаг набув у фазі цвітіння і заселив 3–16, макс. — 28% рослин за чисельності 3–31, макс. — 220 екз./рослину у Вінницькій області. У 2013 р. за умов доброї перезимівлі яєць капустяної попелиці можуть сформуватися осередки підвищеної чисельності шкідника у Вінницькій та Івано-Франківській областях.
Озима совка. Шкідливість озимої совки в посівах ярого ріпаку мала осередковий характер і була незначною. За середньої чисельності 0,4–2 екз./м2 гусениці шкідника пошкодили 1–5% рослин у слабкому ступені.
Восени 2012 р. гусениці фітофага у фазі сходів озимого ріпаку заселили 4–18, макс. у Дніпропетровській області — 100% площ за чисельності 0,4–0,8 екз./м2 і осередково пошкодили 1–3% рослин.
У 2013 р. за сприятливих умов перезимівлі, помірно теплої вологої погоди протягом вегетації озима совка розвиватиметься і шкодитиме осередково.
Білан, капустяна совка. Чисельність личинок біланів і капустяної совки була в межах 0,1–1,0 екз./м2, за пошкодження 2–10,5% рослин. Перевищення ЕПШ біланів (2 екз./м2) відмічено в осередках АР Крим (2–12 екз./м2) та в деяких господарствах Тернопільської та Київської областей — 3–20 екз./м2. У поточному році загроза масового розмноження та шкідливості капустяної совки малоймовірна. Капустяний та ріпаковий білани можуть створити осередки підвищеної щільності за умов доброї перезимівлі та сприятливих умов для їхнього розвитку (20…26°С, помірна вологість), особливо у Київській області та АР Крим.
Оленка волохата у посівах озимого ріпаку виявлена у Київській, Чернігівській та Миколаївській областях, де за чисельності 0,7–3, макс. — 6 екз./рослину пошкодила 2–15, осередково 25% рослин та 10–15% квіток.
У поточному році у зазначених областях ймовірне зростання осередкової шкідливості фітофага, особливо на площах, що межують з багаторічними насадженнями.
Хрестоцвіті клопи (ріпаковий, розмальований, гірчичний) заселили 7,4% площ озимого ріпаку в Харківській обл., пошкодивши 2,5% рослин за чисельності 0,8, макс. — 2 екз./м2. У поточному році за масового розмноження фітофага можливі пошкодження ними молодих рослин і насінників культури.
Ріпаковий листоїд був виявлений у Полтавській, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях, АР Крим на 12–90% та у Дніпропетровській та Сумській областях — на 100% обстежених площ, де за чисельності 0,3–3, макс. 15 жуків/м2 пошкодив 1–8, макс. у Запорізькій області — 34% рослин. Збільшення чисельності та шкідливості фітофага, порівняно з 2011 р., відмічено у Запорізькій області, зменшення — у Миколаївській та АР Крим.
Зимуючий запас становить 0,5–1,2 яєць/м2, що дещо вище показників минулого року. У 2013 р. можливе пошкодження шкідником сходів ярого ріпаку осередково у вищезазначених областях.
Капустяна міль. Шкідливість капустяної молі у 2013 р. залежатиме від кліматичних умов та ураженості ентомофагами. Ймовірність підвищеної чисельності фітофага зростатиме за умов сухої жаркої погоди в період вегетації.

Л. Кава, канд. с.-г. наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
С. Станкевич,
Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва