Розвиток хвороб цукрових буряків в Україні

Розвиток хвороб цукрових буряків в Україні Погодні умови минулого року істотно вплинули на розвиток хвороб цукрових буряків. Надмірне випадання опадів, яке супроводжувалося високими температурами повітря та грунту як у денні, так і в нічні години, посилило розвиток церкоспорозу та кореневих гнилей у період вегетації. Коренеїд уперше з’явився на сходах у третій декаді квітня переважно на посівах, де висівали неякісно оброблене насіння. Кількість уражених проростків у цей період не перевищувала 10%. Зливові дощі посилили розвиток хвороби у низці областей переважно лісостепової зони. Це призвело до інтенсивного розвитку коренеїда на посівах Івано-Франківської (23%), Львівської (19%), Тернопільської (16,5%) та Київської (15%) областей. Загалом по Україні поширеність хвороби залишалася майже на тогорічному рівні (до 10%). Значніше ураження посівів спостерігалося там, де було порушено агротехніку вирощування культури, висівали неякісно оброблене насіння або ж оброблене фунгіцидом, який не повною мірою пригнічував збудників захворювання, що рясно заселяли грунти того чи іншого регіону. З огляду на запас інфекції в грунті, розвиток коренеїда в поточному році очікується в усіх зонах вирощування буряків, особливо тих, де в період сівби та у фазі розвитку сходів установиться суха та жарка погода. Появі хвороби сприятиме пошкодження сходів крихіткою (Черкаська область). Попередити розвиток хвороби та послабити її шкодочинність слід насамперед чітким дотриманням агротехніки вирощування культури (не допускати повернення посівів буряків через 1–2 роки на те саме місце, вносити органічні та мінеральні добрива в оптимальних нормах та належних строках сівби і обов’язково висівати насіння буряків, інкрустоване або оброблене захисно-стимулюючими композиціями, до складу яких включено фунгіциди або їхні суміші, здатні захищати сходи впродовж тривалішого часу). Пероноспороз (несправжня борошниста роса) з’являється спочатку в насінницьких господарствах Київської області (14%), а потім і на посівах буряків першого року життя. Проте, незважаючи на дощову погоду, хвороба значного поширення не мала і розвивалася майже на рівні 2000 року — 4,8% уражених рослин. Найінтенсивніший розвиток несправжньої борошнистої роси спостерігався в господарствах Київської (14%) та Кіровоградської (12%) областей. Попередити поширення хвороби можна вибракуванням уражених рослин перед збиранням врожаю маточних буряків, дотриманням просторової ізоляції між полями буряків та насінниками не менш як 1000 м. За появи захворювання на посівах фабричних та маточних буряків слід проводити обприскування фунгіцидами. Церкоспороз торік інтенсивно розвивався в усіх бурякосіючих господарствах. У цілому розвиток плямистості був у 1,5 раза більшим порівняно з тогорічним. Перші ознаки хвороби зафіксовано наприкінці червня на кормових буряках у Донецькій (13%) та цукрових — у Херсонській (1%) областях. Хвороба інтенсивно наростала, і вже в серпні у багатьох господарствах Чернігівської, Волинської та Львівської областей практично всі площі під цукровими буряками були охоплені плямистістю. Особливо сприяли розвиткові хвороби погодні умови: випадання теплих дощів, що супроводжувалося підвищеною температурою повітря (> 20°C). Сильніше плямистість виявилася в тих господарствах, де хімічних обробок посівів проведено не було. Нинішнього року розвиток церкоспорозу слід очікувати насамперед у тих господарствах, де порушується агротехніка вирощування цукрових буряків (спостерігаються загущеність посівів, нестача калійних добрив, частіше повернення посівів буряків на попереднє місце тощо). Плямистість значно пошириться, коли початок активної вегетації рослин (червень-липень) супроводжуватиметься сприятливими для розвитку гриба Cercospora beticola погодними умовами: наявністю ранкових рос або випаданням невеликої кількості дощів за середньодобової температури 17°С та вище. Борошниста роса (ерізіфоз) охопила понад 4% посівних площ. Відмічалася тенденція до послаблення розвитку хвороби в областях лісостепової зони (14,2%, порівняно з тогорічними 22%). Нинішнього року розвиток ерізіфозу матиме місце переважно у південних областях, і тільки за температури повітря 20...25°С та відносної вологості 70% та нижче. Вірусна жовтуха практичного значення не мала, у середньому по Україні розповсюдження хвороби не перевищувало 6%. Перші ознаки жовтухи спостерігалися у червні місяці на насінниках у областях Лісостепової зони та Полісся, а потім і на посівах буряків. Інтенсивніше розвивалась хвороба у господарствах Івано-Франківської (16%),Чернівецької (9%), Черкаської (9%) та Житомирської (7,5%) областей. Мозаїка розвивалася слабо, на посівах відмічалися поодинокі уражені рослини. Розвиток вірусних хвороб у поточному році матиме місце тільки за масового розселення попелиці — переносника вірусів на бурякокультурах. Фомоз (зональна плямистість) з’явився в середині липня осередками. Поширеність хвороби не перевищувала 6%, тобто залишалася на рівні минулого року. Найбільш сильний розвиток зональної плямистості спостерігався в Черкаській (11,1%), Полтавській (11%) та Київській (9,6%) областях. Розвиткові хвороби у 2002 році, сприятиме насамперед запас грунтової інфекції. Тому спочатку появу фомозу слід очікувати на рослинах, ослаблених умовами росту. Хвороби голодування. У низці господарств (Київської, 2,2%; Тернопільської, 2% і Львівської областей) у червні-липні, внаслідок вимивання азоту заливними дощами, у 3% рослин зафіксовано азотне голодування. Щоб попередити розвиток хвороб, спричинених нестачею того чи іншого елементу живлення та ослаблення їх шкодочинності, слід вносити органо-мінеральні добрив з осені та проводити підживлення посівів буряків навесні. Звичайна парша уразила коренеплоди буряків в 1,4 раза сильніше, ніж торік. Інтенсивний розвиток хвороби спостерігався в Тернопільській (15,8%), Хмельницькій (15,8%), Миколаївській (12,8%) та Київській (10,5%) областях. Розвиток звичайної парші слід очікувати й у 2002 році у поєднанні з підвищеною вологістю і температурою грунту. Пояскову паршу було відмічено в господарствах лісостепової зони. Найбільший її розвиток зафіксовано на посівах у Тернопільській (11%) та Київській (7,3%) областях. Гнилі коренеплодів під час вегетації розвивались інтенсивніше, ніж торік, чому сприяли погодні умови (підвищена вологість грунту, яка супроводжувалася високими температурами повітря). Фузаріозна гниль — одна з найрозповсюдженіших в Україні, нею уражено до 4% коренеплодів. Масове (до 60%) загнивання коренеплодів, переважно гібридів зарубіжної селекції, відмічено в окремих господарствах Харківської, Миколаївської, Львівської, Черкаської, Чернігівської областей. Афаномікозна гниль вперше у такій кількості зафіксована в господарствах Кіровоградської (10%), Київської (12%), Чернівецької та Чернігівської областей. Розвиткові хвороби сприяли надмірні опади і високі денні температури повітря (>25°С). Бура гниль зустрічалася переважно в господарствах поліської зони. Хвороба проявлялася осередками. Посилювало її розвиток надмірне зволоження грунту на початку активної вегетації. Дуплистість відмічена в господарствах лісостепової зони та Полісся. Розвиткові дуплистості сприяло різке й надмірне зволоження грунту, яке спровокувало швидке наростання тканин коренеплодів та їх розтріскування, особливо уражувалися гібриди зарубіжної селекції. Некроз судинно-волокнистих пучків, порівняно з минулим роком, збільшився у 2,2 раза. Сильніше уражені гібриди зарубіжної селекції. Особливо активно захворювання розвивалося на коренеплодах у Харківській (26%), Львівській (10%), Черкаській (7%), Київській (7%) та Чернігівській (6%) областях. Для запобігання розвитку хвороб коренеплодів цукрові бурякі слід висівати по кращих попередниках, не допускати повернення їх посівів (не раніше, ніж через 1–2 роки) на попереднє місце, вносити оптимальні норми органо-мінеральних добрив за правильного співвідношення елементів живлення, своєчасно проводити міжрядні розпушування у разі запливання грунту, а також висівати сорти та гібриди, більш стійкі до загнивання в тому чи іншому регіоні. Н. Запольська, канд. с.-г. наук