Ріпак. Цілеспрямований захист від шкідників

У практиці застосування систем захисту рослин особливе значення має цілеспрямований захист посівів ріпаку від шкідників, з багатьох видів яких найнебезпечнішими є ріпаковий квіткоїд та хрестоцвіті блішки. Через них можна втратити до 40–50% врожаю. Ріпак найбільш вразливий до ушкодження шкідниками в період від початку появи сходів до цвітіння, причому пошкодження відбуваються із різними ступенями інтенсивності, залежно від погодно-кліматичних умов, регіонів вирощування, сівозмін, стану посівів тощо. Здебільшого неможливо обійтися без застосування хімічних засобів боротьби. Надалі ці заходи слід проводити лише проти найважливіших видів шкідників у поєднанні з заходами щодо їх своєчасного виявлення та ефективного захисту рослин. Ріпакова блішка
Її відносять до найбільш загрозливих шкідників сходів. Це жук розміром 3–4,5 мм, видовжено-яйцеподібної форми, забарвлення варіює від блискучо-синього до чорного кольору. Личинка — до 7 мм завдовжки, брудно-білувата з темно-коричневою голівкою, має три пари ніг. Блішки розвиваються, як правило, в одному поколінні і перезимовують у стадії дорослого жука під рештками рослин у верхньому шарі грунту. Найбільшої шкоди жуки завдають навесні в ясну й суху погоду при поступовому підвищенні температури. Ознаки та час ушкодження
Жук пошкоджує сім’ядольні листки та першу пару справжніх на ярому ріпаку, вигризаючи паренхіму зверху листка у вигляді круглих “віконець”, залишаючи шкірку чи кругло-овальний отвір. При більших пошкодженнях ці отвори можуть зливатися, внаслідок чого сім’ядолі та перші листки засихають. А якщо пошкоджена і точка росту, то рослина гине. За підвищення температури повітря понад 5...6°С жуки виходять з місць зимівлі і живляться на різних капустяних культурах, пізніше переміщуючись на молоді рослини ярого ріпаку. Літо проводять у прохолодних, затінених і з достатньою вологістю місцях. На початку вересня жуки покидають місця перебування і переміщуються на посіви озимого ріпаку. Приблизно через 10–15 днів розпочинається період яйцекладки. Яйця блішки відкладають в основному в грунт на глибину від 1 до 2 см прикореневого шару. Захист посівів
У разі масового розмноження, хрестоцвіті блішки за короткий строк (за один день) здатні повністю знищити ніжні сходи ріпаку. І як підтверджує наш досвід, у разі висівання непротруєним насінням обробки сходів інсектицидами часто буває недостатньо. Використання посівного матеріалу, протруєного препаратом Чинук, 20% т. к. с., забезпечує надійний захист молодих рослин ріпаку до стадії 4-х справжніх листків. Як правило, при цьому відпадає потреба в застосуванні інсектицидів. Лише у разі збереження тенденції щодо повного пошкодження понад 10% листків проводять додатковий захист сходів. Ріпаковий квіткоїд
Як і ріпакова блішка, ріпакового квіткоїда відносять до розряду найнебезпечніших і розповсюджених шкідників ріпаку. Це чорний жук видовжено-овальної форми з довжиною тіла від 1,5 до 2,5 мм, спинка має блискуче зеленувато-сине забарвлення, не літає, при дотику падає на землю. Личинка завдовжки від 3,5 до 4,0 мм, світло-сіра в дрібних чорних наростах, з бурою голівкою і трьома парами коротких ніг. На кожній верхній частині тулуба має дві або три темних плями. Ознаки ушкодження
Ріпаковий квіткоїд знищує маленькі бутони повністю, а у великих вигризає тичинки і маточку, залишаючи в них відкриті отвори. Прогризені отвори різного розміру нерівномірно розміщені по площині бутонів. Пошкоджені бутони з часом сохнуть та осипаються, внаслідок чого не утворюються зав’язь та стручки. Час ушкодження
Навесні при прогріванні грунту до 10°С жук залишає місця зимівлі і живиться бур’янами з родини капустяних, а за температури понад 15°С він перелітає на поля ріпаку, де заселяє спочатку їх краї. За сонячної і теплої погоди ріпаковий квіткоїд швидко поширюється на всю площу. Оскільки живиться він майже виключно пилком, то пошкоджує зазвичай чашолистики і плодову зав’язь. Після початку цвітіння цей шкідник уже не завдає особливої шкоди рослинам. Захист посівів
В умовах континентального клімату ріпаковий квіткоїд належить до одного з найбільш злісних шкідників при вирощуванні ріпаку, при цьому посіви ярого ріпаку зазнають більшої шкоди, ніж озимого, оскільки останній має більший потенціал формування бутонів, чим може частково компенсувати заподіяні втрати. Від початку фази розетки і включно до періоду цвітіння висока температура повітря сприяє швидкому розмноженню шкідника і, таким чином, — масовому заселенню ним товарних посівів. Протягом усього цього періоду проводять регулярне обстеження полів. При перевищенні порогу шкодочинності ріпакового квіткоїда проводять обробку інсектицидами. За температури понад 20°С ефективність деяких з них знижується, і тому інколи проводять повторне обприскування через кілька днів. Якщо 10% польового масиву вже повністю цвіте, обробку можна не проводити, жук харчується пилком розкритих квіток. Існує також менш витратний спосіб проведення ефективної боротьби із ріпаковим квіткоїдом шляхом обробки виключно країв поля, оскільки шкідник заселяє насамперед ті його частини, що межують з лісом чи лісосмугами. З цією метою доцільно спланувати крайове обсівання поля (мінімально — на ширину обприскувача) ранньостиглими сортами або гібридами ріпаку. Це дасть можливість оптимізувати як методи контролю, так і захисту від шкідників. Висновок
Ріпакова блішка (як і інші хрестоцвіті блішки) та ріпаковий квіткоїд становлять найбільшу загрозу під час вирощування ріпаку. Інколи ще значної шкоди завдає капустяна попелиця. Однак вона лише час від часу з’являється на рослинах за вологих і теплих погодно-кліматичних умов у період утворення і розвитку стручків. Для боротьби зі шкідниками існує широкий вибір ефективних інсектицидів, причому найновіші з них не завдають шкоди бджолам і не справляють негативного впливу на якість зібраного врожаю. Ретельний контроль за посівами ріпаку від появи сходів і до цвітіння в поєднанні з цілеспрямованим захистом від шкідників дадуть змогу максимально зберегти врожай від втрат. М. Круть, канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин УААН,
О. Гауе, “НПЦ – Лембке”