Кореневі гнилі були повсюдно в посівах — від весняного кущіння до молочно-воскової стиглості, охопивши 55–100% обстежених площ за ураження 8–33%, максимально — близько 50% рослин (Вінницька, Волинська, Донецька, Житомирська, Київська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська обл. та АР Крим). Снігову плісняву було виявлено в господарствах Київської, Львівської, Хмельницької та Херсонської областей на 20–58% рослин. З іржастих хвороб домінувала бура листкова іржа: на площі 35–65% було уражено 10–30% рослин, місцями 50–100%. Жовтою іржею в степових і лісостепових зонах за розвитку хвороби 17–50% було охоплено 100% площ ячменю, 25% рослин (Закарпатська обл.).
Борошнистою росою у фазі колосіння в 22 областях на 90–100% площ було уражено 30–50% рослин, максимально в осередках — 70–100% рослин за розвитку хвороб 15–38%, на ярих культурах — 40–100% площ, 16–40% рослин, максимально — 60–82% (Вінницька, Одеська обл.) та 13–30% уражених рослин ячменю, максимально — 65–100% (Вінницька, Київська, Одеська, Чернігівська обл.). Септоріоз листя домінував у посівах озимої пшениці на 70–100% площ, де в середньому було уражено 20–50% рослин, місцями — близько 65–100% за розвитку хвороби 10–35% (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська обл. та АР Крим).
Серед хвороб колосу фузаріозом і септоріозом було охоплено 4–10% площ, уражено 2–10% рослин, максимально — 25–30% (Івано-Франківська, Сумська обл.), летючою і твердою сажкою на площі 5–15% уражено 0,2–3% рослин. У господарствах Івано-Франківської та Львівської областей на 4–8% рослин було виявлено оливкову плісняву на площі 7–10%.
На 45–100% площ ячменю у фазі колосіння гельмінтоспоріозом було уражено 12–46% рослин за розвитку хвороби 10–22, максимально — 55–100% (Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Миколаївська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Чернігівська, Чернівецька обл. та АР Крим).
Восени на сходах озимини кореневі гнилі виявили на 45–100% площ, уражених рослин налічувалось 2–19% (Волинська, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська, Рівненська, Харківська обл.), бура листкова іржа вкрила 5–15% площ, 2–5% рослин, борошниста роса — 20–85% площ, максимально — 100% (Харківська, Чернігівська обл.) за ураження 2–12% рослин, максимально — 30–35% (Донецька, Львівська обл.) за розвитку хвороби — 3,5%.
У 2006 році слабкі та помірні поширення й розвиток хвороб зернових культур слід очікувати повсюдно, а в осередках на загущених посівах і площах після стерньових — вони матимуть більшу шкодочинність.
Шкідники цукрових буряків
і технічних культур
У 2005 році заселення сходів цукрових буряків звичайним буряковим довгоносиком було помічено із середини травня. В період масового заселення на 25–50% обстежених площ налічувалось імаго — 0,2–1,7, личинок — 0,6–2,0, максимально — 6,0–8,0 екз./м2 (Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська обл.), в осередках — близько 14,0 екз./м2 (Черкаська обл.), було пошкоджено — 10–47% рослин. Сірий буряковий довгоносик заселив 40–60% площ за чисельності на рівні 0,3–1,0, максимально — 3,0–4,0 екз./м2 (Вінницька, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Черкаська обл.), в осередках — до 8,0 екз./м2 (Рівненська обл.), було пошкоджено 8–18% рослин.
Популяція звичайного бурякового довгоносика має значний запас міцності і в цьому році створюватиме небезпеку сходам цукрових буряків передусім у наведених вище областях.
Упродовж вегетації було помічено активне живлення бурякових блішок, які повсюдно заселяли сходи на площі 50–100% обстежених, на 5–40% рослин за чисельності 3,0–8,0, максимально — 15,0–25,0 екз./рослину (Вінницька, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Рівненська, Сумська, Черкаська обл.), було пошкоджено 20–50% рослин. Щитоноски на 40–100% обстежених площ за чисельності 0,5–2,0 екз./м2 пошкодили близько 35% рослин. Бурякову крихітку виявили в межах 15,0–80,0, максимально — 120,0–300,0 екз./м2 (Вінницька, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Одеська, Чернігівська обл.), в осередках близько 650,0 екз./м2 (Вінницька обл.). Буряковою мінуючою мухою було заселено 60–100% площ, 10–25% рослин за чисельності 1,0–6,0 лич./рослину; буряковою міллю — 6–12% рослин за чисельності 2,0–4,0 екз./рослину. Листкова бурякова попелиця заселила 40–70% площ, 10–40% рослин, за чисельності імаго 1,0–4, личинок — 5,0–25,0, максимально — 75,0–120,0 екз./рослину (Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Рівненська, Харківська, Черкаська обл.), було пошкоджено 10–35% рослин. Гусениць листогризучих совок знайшли на 35–100% площ, пошкодили 10–30% рослин. Коренева бурякова попелиця не мала господарського значення: виявили на 5% площ за чисельності 6,0–10,0, в осередках — до 42,0 екз./коріння (Дніпропетровська обл.), пошкодила близько 10% рослин.
З урахуванням показників заселених площ і середньої чисельності перерахованих видів у 2006 році за сприятливих погодних умов слід очікувати значної шкодочинності від комплексу основних шкідників цукрових буряків на посівах в усіх зонах бурякосіяння.
Коренеїд знайдено в усіх зонах бурякосіяння. Перші ознаки захворювання помічено в половині травня, надалі хвороба охопила 45–80% площ за середнього ураження 5–26% рослин. Найбільшого поширення хвороба набула у Вінницькій, Волинській, Київській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях, де уразила близько 40% рослин. Церкоспороз поширився на 70–100% площ, уразив 30–75% рослин, за розвитку хвороби 10–27%. У деяких господарствах хвороба набула характеру епіфітотії (Вінницька, Волинська, Донецька, Кіровоградська, Київська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська, Черкаська, Харківська обл.). Фомоз охопив 43–100% площ, 9–35% рослин, максимально — близько 50% рослин (Вінницька, Волинська, Житомирська, Кіровоградська, Київська, Львівська, Полтавська, Черкаська, Харківська обл.). Пероноспороз уразив у середньому 6–14% рослин, максимально — 20% (Чернівецька обл.). Вірусна жовтяниця поширилася на площі 54–100% в Івано-Франківській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Чернівецькій, Черкаській областях, максимально уразила 25–35% рослин за розвитку хвороби до 20%, вірусна мозаїка — 15–85% площ, 3–14% рослин. Борошниста роса охопила 35–100% площ, 7–45% рослин (Вінницька, Житомирська, Київська, Миколаївська, Одеська, Чернігівська, Чернівецька, Харківська обл.). Ураження рослин кормових і столових буряків рамуляріозом виявлено на 7–12% рослин у Вінницькій, Івано-Франківській та Львівській областях.
Розвиток хвороб цукрових буряків набуватиме поширення в 2006 році за сприятливих погодних умов, а саме: регулярні опади, відносна вологість повітря вище 70%, за денних температур 22...25°С, нічних — не нижче 15°С.
На посівах соняшнику (25–65% площ) живилися: піщаний мідляк, дротяники та несправжні дротяники, які мали чисельність у межах 0,5–2,2 екз./м2, польові трипси та геліхризова попелиця, що заселили 10–40% рослин за чисельності личинок 8,0–30,0 екз./рослину, пошкодили 10–30% рослин. Чисельність сірого довгоносика утримувалась на рівні 0,2–0,8 екз./м2. Польові клопи-сліпняки заселили близько 50% рослин, за чисельності імаго 0,5–2,0, личинок — 0,3–0,5 екз./м2. На півдні гусениці бавовникової совки живилися на 7–17% рослин за чисельності 0,3–0,7 екз./м2; соняшникова вогнівка заселила 3% рослин за чисельності 3,0 екз./рослину. В 2006 році за сприятливих погодних умов (особливо в період появи сходів) слід очікувати помірної шкодочинності шкідливих фітофагів соняшнику. У більшості степових і лісостепових областей слід приділити особливу увагу моніторингу підгризаючих і листогризучих совок (озима, бавовникова тощо), соняшникової вогнівки, оскільки за умов спекотної помірно вологої погоди лускокрилі шкідники спроможні утворити осередки високої чисельності й шкодочинності.
Гнилями було пошкоджено 42–100% обстежених площ соняшнику. Уражених білою виявили 6–20% рослин, сірою — 5–12%, максимальне ураження гнилями (30–45% рослин) зафіксовано в Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій та Черкаській областях. Пероноспороз проявився у фазі 3–4-х справжніх листків, згодом охопив 75–100% площ, уразив 10–30% рослин, максимально — близько 60% (Харківська обл.), фомоз розповсюдився на 78–100% площ за ураження 17–45% рослин, найбільше хвороба уразила листки нижнього та середнього ярусів. Розвиток інших хвороб соняшнику й максимальне ураження рослин виявляли місцями. Через великий запас збудників хвороб у грунті, рослинних рештках, насінні за сприятливих погодних умов вегетаційного періоду 2006 року (помірно тепла з підвищеною вологістю погода) можливі поширення та помітна шкодочинність основних хвороб соняшнику в усіх зонах вирощування.
На 25–100% площ озимого ріпаку було виявлено живлення ріпакового квіткоїда, листоїдів та хрестоцвітних блішок. Чисельність квіткоїдів становила 2,0–5,0, максимально — 15,0–25,0 екз./м2 (Житомирська, Львівська, Рівненська, Сумська, Хмельницька обл.) було пошкоджено 20–50% рослин, місцями — 75–100% рослин, листоїд і хрестоцвітні блішки оселились на 20–40% рослин за чисельності 1,0–5,0 екз./м2. Восени на сходах озимого ріпаку на 50–100% площ, на 10–45% рослин живилися хрестоцвітні блішки за чисельності імаго 0,5–5,0 екз./м2, попелиці виявлено на 15–50% рослин за чисельності від 3,0 до 20,0 екз./рослину. Зважаючи на значний зимуючий запас шкідників (за доброї перезимівлі та оптимальних умов для розвитку), в 2006 році можна очікувати підвищену чисельність і шкодочинність фітофагів ріпаку.
Річний прогноз фітосанітарного стану дає змогу завчасно спланувати зони та об’єкти фітосанітарного моніторингу в 2006 році, обгрунтувати можливі обсяги та асортимент потрібних пестицидів.
В. Федоренко,
О. Бакланова,
В. Чайка,
Інститут захисту рослин УААН;
М. Котелянець,
О. Сядриста,
Головдержзахист