Про «здоров’я» пшениці озимої дбаємо з літа Моніторинг та захист в осінній період

Т. Віннічук, канд. біол. наук, завідувач відділу захисту рослин
від шкідників і хвороб,
В. Пасацька, наук. співробітник,
Н. Гаврилюк, мол. наук. співробітник,
ННЦ «Інститут землеробства НААН»

За умов ранньої сівби та тривалої теплої погоди, особливо після колосових попередників, за внесення високих доз азотних добрив восени на загущених посівах може виникнути потреба захисту рослин від комплексу шкідливих організмів: цикадок (70-150 особин на 1 м2), злакових попелиць (5-10 особин на рослину), злакових мух (30-50 на 100 помахів сачком), підгризаючих совок (понад 2-3 гусениці на м2), хлібного туруна (2-3 личинки на м2); борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, іржі, плямистостей. Обробку слід провести препаратами, рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні...» на поточний рік. Для захисту пшениці озимої від снігової плісняви ефективне протруєння насіння препаратами Кінто Дуо, Фундазол, Вінцит Форте, Віта-класик, Дерозал 500 SC, Максим 025 FS, Віват або обприскування посівів восени чи навесні фунгіцидами Фундазол, Беназол та Беногард за норми витрат 0,3-0,6 кг/га. Також ці препарати ефективні для захисту зернових культур від борошнистої роси, офіобольозної та фузаріозної кореневих гнилей, церкоспорозу. Проти злакових мух ефективні обприскування інсектицидами Бі-58 новий, к. е., Біммер, к. е., Децис ф-Люкс, к. е., та ін.; проти хлібних турунів - Нурелл-Д, к. е., Піринекс 48, к. е., Нортон, к. е., та ін.; проти сисних шкідників - Альтекс 100, к. е., Енжіо 247 SC, к. с., Карате 050 EC, к. е., Кілер, к. е., Оперкот Акро, к. с., Фаскорд КЕ, к. е., та ін.
   За наближення чисельності сисних шкідників (цикадок, попелиць, кліщів) до ЕПШ рекомендовано провести крайові обробки посівів інсектицидами, що дасть змогу також попередити поширення вірусних хвороб на посівах пшениці озимої в осінній період вегетації. Під час планування проведення хімічних обробок слід враховувати наявність і кількість у посівах природних ентомофагів, що регулюють чисельність шкідливих комах. У посівах пшениці озимої розмноження фітофагів обмежують такі хижаки, як кокцинеліди (сонечко семикрапкове), стафініліди, жук-малашка, хижі жужелиці. Наприклад, одна личинка сонечок за період свого розвитку здатна знищити 600-700 особин попелиць. Із збільшенням шкідника чисельність кокцинелід також зростає, за співвідношення хижак-попелиця 1:20 - 1:50 хімічні обробки не проводять.
   За високої агротехніки зернових культур на 1 га поля може налічуватися близько 60 тис. особин хижих жужелиць. Вони знищують яйця, личинки, лялечки та імаго багатьох видів шкідливих комах. Так, одна особина волосистої (або зернистої) жужелиці за нестачі води і високої температури повітря протягом доби може знищити сім-десять личинок коваликів чи кілька десятків бульбочкових довгоносиків. Існує ще багато видів дрібних жужелиць, яких відносять до родини Bembidion - їх іще називають «бігунами». Вони знищують яйця злакових мух (ефективність - до 95%). Бігуни дуже ненажерливі, і кожен із них протягом доби з'їдає 80 яєць комах-шкідників, пробігаючи за цей час близько 12 км. Також значну роль у знищенні яєць та личинок шкідників відіграють жужелиці з інших родин: Glivina, Calathus, Broscus, Pterostichus, Colosoma, Carabus.
   Своєчасне проведення лущення стерні і глибокої зяблевої оранки знищують до 90% трипсів. Обмежують чисельність попелиць такі заходи: внесення фосфорно-калійних добрив, знищення падалиці та бур'янів лущенням і заорюванням стерні, прохолодна та дощова погода, особливо сильні тривалі зливи. Безполицева оранка після збирання врожаю зменшує кількість шкідників, які живуть у грунті, в три-чотири рази завдяки збільшенню чисельності ентомофагів. За дотримання науково обгрунтованих сівозмін чисельність зоофагів на полях значно зростає.

Захист проти мишоподібних гризунів
Істотної шкоди господарствам завдають мишоподібні гризуни. Щороку, заселяючи великі площі сільськогосподарських угідь, вони завдають значних економічних збитків сільськогосподарському виробництву. Їхня шкідливість особливо відчутна у роки масового розмноження. Потенціал розмноження мишоподібних шкідників ніколи не реалізується повністю, але навіть за цих умов чисельність певних видів гризунів може збільшуватись у 50-500 разів. Тому боротьбу із ними слід проводити систематично у комплексі з профілактичними заходами.
Озимим посівам відчутної шкоди гризуни завдають уже восени, куди вони переселяються із полів пізніх просапних культур та місць літньої резервації. За зиму мишоподібні гризуни зріджують посіви озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав: навесні серед зеленіючих рослин помітні лисини. Восени найшкідливіша полівка звичайна. Найчастіше вона селиться в багаторічних травах, озимих пшениці, житі, ячмені, інших злаках, а також у посівах озимого ріпаку. Протягом року полівка може дати до 10 приплодів по 5-8 малят щомісяця. Піку розмноження полівка звичайна досягає у жовтні-листопаді. Вона харчується зерновими культурами та ріпаком.
   Таким чином, своєчасне проведення комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних та хімічних заходів дасть змогу попередити або утримати на низькому рівні розвиток шкідливих організмів у посівах пшениці озимої восени, що сприятиме кращій перезимівлі рослин та підвищить їхню стійкість до шкідників і проти хвороб у ранньовесняний період.