9 лютого 2024
Полювання на шкідників ріпаку жовтою пасткою
Проста пластикова пастка жовтого кольору з мильною водою — зручний інструмент моніторингу шкідників ріпаку. У Німеччині вони дуже популярні у фермерів (у нас в Україні останніми роками їх також можна помітити на полях) для підрахунку ріпакових шкідників, їх починають встановлювати на той час, коли температури ґрунту перевищує 7 °С. Жовтий колір пасток дуже приваблює жуків. Небагато засобу для миття посуду, залитого в пастку, руйнує поверхневий натяг води, внаслідок чого жуки тонуть та їх зручно підрахувати.
Німецькі фермери здебільшого спостерігають за ріпаковим та капустяним довгоносиком. Вони перезимували в ґрунті і прилітають у насадження ріпаку за настання сонячної та теплої погоди. Після живлення довгоносики відкладають яйця у стебло. Як тільки-но личинки потрапляють у стебло, вони стають невразливими до дії агрохімічних пестицидів. Ось чому для фермерів жовті пастки є простим, дешевим і доступним діагностичним приладом, що дає змогу побачити, скільки шкідників є у полі на даний момент й обрати стратегію захисту.
Ріпаковий стебловий довгоносик – один із найнебезпечніших шкідників культури. Після літа через два-три дні живлення самки вже готові відкладати яйця. Плямистий капустяний довгоносик небезпечний менше, оскільки період живлення до яйцекладки довший – 10–14 днів. Тим не менш, капустяний довгоносик створює шляхи входу для капустяної мухи і є її попередником, оскільки відкладає яйця в стручки.Капустяна муха відкладає до 30 яєць у заздалегідь пошкоджені стручки, її личинки підгризають коріння.
Для фермерів жовті пастки є простим, дешевим і доступним діагностичним приладом
Також у пастки можуть траплятися ще такі злісні шкідники, як блішки. Ріпакова блішка харчується на сім’ядолях і сходах ріпаку, пошкоджуючи молоді рослини та відкриваючи шлях грибним патогенам, далі в сезон шкідники годуються тканинами стручка.
Ріпакові (капустяні) блішки — збірна назва дрібних листоїд них жуків еліптичної або овальної форми довжиною менше 2,5 мм. Якщо їх потривожити, вони використовують свої потужні задні ніжки, щоб відстрибнути, звідси й назва блішка (крім будови задніх кінцівок, вони більше нічим не схожі зі звичайними блохами, адже ті належать до кровосисних комах).
Також у пастки можуть траплятися ще такі злісні шкідники, як блішки.
Здатність блішок підтримувати великі зимуючі популяції робить їх небезпечними весняними шкідниками культури. Близько восьми видів земляних блішок нападають на ріпак, з них найпоширеніші — хрестоцвіта та смугаста блішка. Значних збитків можна запобігти, якщо захистити ріпак від пошкодження блішками протягом двох-трьох тижнів після появи сходів. Після від танення рослинних решток, в яких зимують жуки, пройде від 5 до 11 днів, перш ніж перші блішки стануть активними. Залежно від температури, може пройти ще три тижні, перш ніж усі дорослі особини, що зимують, покинуть місця зимівлі. Дорослі особини смугастої блішки починають з’являтися трохи раніше ніж хрестоцвітої.
Визначити економічні пороги необхідно вирішити, чи буде листкове обприскування проти блішок правильною інвестицією. Оскільки рішення про боротьбу здебільшого приймають до посіву, під час обробки насіння, обприскування по листку застосовують у разі продовження високого тиску шкідників на сходи. Збитки від наслідків живлення шкідників найбільш серйозні, коли блішки атакують точку росту, обмежуючи здатність рослин до повторного зростання.
Якщо у пастці виявлено блішки, то слід негайно оцінити ступінь дефоліації листя. Застосування засобів контролю у разі 25 % дефоліації знизить ризик того, що блішки досягнуть рівня, за якого розвиток рослин суттєво сповільниться, а втрати врожаю зростатимуть. Дослідження з переоцінки цих порогових значень показали, що ріпак із втратою до 25 % площі листя дає таку саму врожайність, що й ріпак взагалі без втрати площі листя. А от за сильної навали шкідника втрата площі листя може швидко зростати з 25 до 50 % і вище. Тут без хімічного захисту вже ніяк не обійтися.
Моніторинг шкідників за допомогою пастки є профілактикою стійкості шкідників до інсектицидів, оскільки дає змогу застосовувати агрохімію лише за перевищення ЕПШ від шкідливих-комах. В інших випадках краще покладатися на допомогу ентомофагів. Наприклад, на блішок полюють личинки золотоочкі, оса-браконід Microctonus vittatae паразитує на дорослих блішках, їх знищують цвіркун польовий і деякі хижі клопи.
О. Єрмоленко,. за матеріалами www.agrarheute.com
Читайте також
Інтерв'ю
ТОП новин за тиждень
Наші партнери
