Півден­но­а­ме­ри­кансь­ка то­­мат­на міль в Ук­раїні —реальна не­без­пе­ка

Свіжі овочі та фрукти, як і низка інших продуктів харчування, завжди мали великий попит в українських споживачів. І якщо влітку-восени українці здебільшого купують плодоовочеву продукцію вітчизняного виробництва, то з настанням холодів багато хто надає перевагу імпортованим плодам.

А. Че­ломбітко, за­ступ­ник на­чаль­ни­ка,
О. Ба­шинсь­ка, завіду­вач інфор­ма­ційно-ме­то­дич­но­го відділу,
Укр­го­лов­держ­ка­ран­тин
Се­ред ве­ли­ко­го різно­маніття видів ім­порт­них овочів мож­на ви­о­кре­ми­ти кілька, які, за­зви­чай, ма­ють ви­со­ку по­пу­лярність у спо­жи­вачів, а от­же, їх най­більше за­во­зять в Ук­раїну. Це огірки, пе­рець, кар­топ­ля, різно­манітна зе­лень, пря­­нощі та помідо­ри. Об­ся­ги за­ве­зен­ня ос­танніх ста­нов­лять по­над 50% за­галь­ної кількості імпорт­них овочів (рис. 1).
По­ряд із без­пе­реч­ною ко­ри­с­тю для здо­ров’я лю­дей овочі імпорт­но­го по­хо­д­жен­ня мо­жуть бу­ти носіями не­без­печ­них ка­ран­тин­них шкідників, хво­роб і не­­ма­тод, які у разі акліма­ти­зації на те­ри­торії Ук­раїни мо­жуть за­вда­ти знач­них еко­номічних збитків вітчиз­ня­ним ви­роб­ни­кам. Ад­же за­галь­новідо­мо, що, по­трап­ля­ю­чи в но­ве се­ре­до­ви­ще, шкід­ли­вий ор­ганізм ве­де се­бе вкрай аг­ре­сив­но, інтен­сив­но розмно­жується і по­шко­д­жує рос­ли­ни.
   Од­ним із та­ких не­без­печ­них ор­ганіз­мів є ка­ран­тин­ний шкідник — півден­но­а­ме­ри­кансь­ка то­мат­на міль (на­уко­ва на­зва — Tuta absoluta Meyr.). По­хо­дить міль із Півден­но­а­ме­ри­кансь­ко­го кон­ти­нен­ту: у 1964 р. з’яви­ла­ся пер­ша інфор­мація що­до ви­яв­лен­ня цьо­го шкідни­ка в Ар­ген­тині. Зго­дом півден­но­а­ме­ри­кансь­ка то­мат­на міль роз­пов­сю­ди­ла­ся май­же в усі країни Півден­ної Аме­ри­ки, крім Гай­а­ни та Су­ри­на­му.
Перші відо­мості про T. absoluta в Єв­ропі з’яви­ли­ся з Іспанії, де у 2006 р. ви­я­ви­ли по­шко­д­жен­ня то­матів, за­вдані шкід­ни­ком у провінції Ва­ленсія та на Ібіці. Зго­дом, у 2008 р., міль ви­я­ви­ли вже в Ал­банії, Франції та Італії. У то­му са­мо­му році відміче­но по­яву T. absoluta в Аф­риці (Туніс та Ал­жир).
У країнах Азії шкідник відо­мий з 2009 р., йо­го впер­ше ви­я­ви­ли в Ізраїлі. На­разі він по­ши­ре­ний та­кож в Іра­ку, Ка­тарі, Сирії та Са­удівській Аравії.
У Російській Фе­де­рації то­мат­ну міль упер­ше ви­я­ви­ли в теп­ли­цях Крас­но­дар­сь­ко­го краю у 2010 р. На­ступ­но­го ро­ку цьо­го шкідни­ка ви­я­ви­ли вже у від­кри­то­му грунті в чо­ти­рь­ох рай­о­нах Крас­но­дарсь­ко­го краю та в од­но­му рай­оні Ре­с­публіки Ади­гея.
То­го са­мо­го, 2010-го, ро­ку во­гни­ща півден­но­а­ме­ри­кансь­кої то­мат­ної молі впер­ше ви­я­ви­ли й в Ук­раїні (АР Крим та Одесь­ка об­ласть) як у відкри­то­му грунті, так і в од­но­му теп­лич­но­му гос­по­дарстві, на за­гальній площі 9 га.
   У 2012 р. у ре­зуль­таті про­ве­де­но­го моніто­рин­гу впер­ше во­гни­ща шкідни­ка ви­я­ви­ли на Хер­сон­щині: ка­ран­тин­ний ре­жим вста­нов­ле­но у двох рай­о­нах і в об­лас­но­му центрі на за­гальній площі 79 га. У цій об­ласті міль ви­я­ви­ли у фе­ро­мон­них па­ст­ках на посівах то­матів у двох гос­по­дар­ст­вах і на те­ри­торії три­кі­ло­ме­т­ро­вої зо­ни Хер­сонсь­ко­го морсь­ко­го тор­го­вель­но­го пор­ту.
За да­ни­ми Служ­би звітів Євро­пейсь­кої і Се­ред­зем­но­морсь­кої ор­ганізації з ка­ран­ти­ну і за­хи­с­ту рос­лин (ЄОКЗР), на сьо­годні T. аbsoluta, крім Півден­ної Аме­ри­ки, роз­пов­сю­д­же­на у ба­га­ть­ох країнах Євро­пи, Аф­ри­ки й Азії (рис. 2).
Як вид­но з рис. 2, май­же в усіх країнах, що ма­ють вихід до Ат­лан­тич­но­го оке­а­ну, Се­ред­зем­но­го та інших морів (у т. ч. Ук­раїна та Росія), шкідник при­сутній або у відкри­то­му грунті, або в теп­ли­цях. Це, без­пе­реч­но, свідчить про те, що роз­се­лен­ня півден­но­а­ме­ри­кансь­кої то­мат­ної молі відбу­вається здебільшо­го морсь­ким шля­хом. Пер­ши­ми за­се­ля­ють­ся при­морські країни, й уже зго­дом шкідник по­трап­ляє до інших країн.
Гу­се­ниці шкідни­ка жив­лять­ся на всіх ча­с­ти­нах рос­лин то­матів і по­шко­д­жу­ють рос­ли­ни на всіх стадіях рос­ту. Во­ни ут­во­рю­ють ве­ликі міни на ли­ст­ках, ви­­гри­за­ють довгі хо­ди в стеб­лах і па­го­нах, зе­ле­них і дозрілих пло­дах, спри­чи­ню­ю­чи значні втра­ти вро­жаю як у теп­ли­цях, так і у відкри­то­му грунті. Це ду­же не­без­печ­ний шкідник, здат­ний за на­про­чуд ко­рот­кий термін зни­щи­ти від 50 до 100% уро­жаю.
Т. absoluta — най­пер­ший за шко­до­чинністю шкідник то­матів, що за­вдає найбільшої шко­ди у Південній Аме­риці як у полі, так і в теп­ли­цях (ЄОКЗР, 2005; CABI, 2007). У 2007 р., за рік після пер­шо­го ви­яв­лен­ня, T. absoluta за­вда­ла знач­­них збитків у провінції Ва­ленсія (Іспанія). Тут за кілька зи­мо­вих місяців втра­ти вро­жаю то­матів ста­но­ви­ли май­же 100%. Збит­ки, спри­чи­нені по­шко­д­жен­ня­ми плодів то­матів унаслідок жив­лен­ня шкідни­ка, ста­нов­лять по­тенційну за­гро­зу для всіх іспансь­ких ви­роб­ників то­матів і нині.
   Аналіз фіто­санітар­но­го ри­зи­ку (АФР) що­до цьо­го шкідни­ка, який про­ве­де­но у 2010 р. Служ­бою ка­ран­ти­ну і за­­хи­с­ту рос­лин Нідер­ландів для те­ри­торії Північно-Західної Євро­пи з особ­ли­вим ак­цен­том на Нідер­лан­ди та Ве­ли­ку Бри­танію, вста­но­вив пря­му за­леж­ність між інтро­дукцією півден­но­а­ме­ри­кансь­кої то­мат­ної молі та ве­ли­ки­ми фі­нан­со­ви­ми втра­та­ми для ви­роб­ників то­матів цих країн. Оскільки при­сутність шкідни­ка в теп­ли­цях мо­же при­зве­с­ти до не­при­пу­с­ти­мих рівнів збитків, цілком імовірно, що пер­шою ре­акцією ста­не ін­тен­сивніше ви­ко­ри­с­тан­ня інсек­ти­цидів. У найгіршо­му разі (за умо­ви, що всі теп­лиці за­ра­жені), за оцінка­ми спеціалістів, для кон­тро­лю T. absoluta в нідер­ландсь­ких теп­ли­цях потрібно 13–15 до­дат­ко­вих об­ро­бок, у Ве­ликій Бри­танії цей по­каз­ник мо­же ста­но­ви­ти 18. Орієнтов­на вартість цих до­дат­ко­вих об­ро­бок інсек­ти­ци­да­ми для Нідер­ландів ста­но­вить 4 млн євро/рік. Очікується, що інсек­ти­цид­ний кон­троль Т. absoluta не­га­тив­но впли­не на агентів біологічної бо­роть­би та джмелів. Як наслідок, ви­роб­ни­кам до­ве­деть­ся по­­вер­­ну­ти­ся до інтен­сив­но­го ме­ханічно­го за­пи­лен­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня інсек­ти­цидів замість біологічних агентів бо­­роть­би. За вис­нов­ка­ми ек­с­пертів, очі­кується, що міль не мож­на бу­де повністю кон­тро­лю­ва­ти й, по­при вжиті за­хо­ди ре­гу­лю­ван­ня, втра­ти вро­жаю оціню­ють­ся в 1–5% (5–25 млн євро/рік для Нідер­лан­дів).
Ван­тажі свіжих то­матів, бак­ла­жанів, пер­цю, а та­кож са­див­ний ма­теріал рос­лин-господарів (роз­са­да, де­ко­ра­тивні Solanaceae в гор­щи­ках) імпорт­но­го по­­хо­д­­жен­ня вва­жа­ють­ся ос­нов­ни­ми шля­ха­ми про­ник­нен­ня півден­но­а­ме­ри­кан­сь­кої то­мат­ної молі. Не ос­таннє зна­чен­ня для мож­ли­вості про­ник­нен­ня шкід­ни­ка має країна по­хо­д­жен­ня ім­порт­­них пас­ль­о­но­вих. Так, за дев’ять місяців 2012 р. до Ук­раїни імпор­то­ва­но май­же 40 тис. т то­матів, більшість із яких — ту­рець­ко­го по­хо­д­жен­ня.
   У 2010 р. бу­ло зафіксо­ва­но май­же 250 ви­падків ви­яв­лен­ня у ван­та­жах то­матів із Ту­реч­чи­ни та Сирії не­без­печ­них ка­ран­тин­них шкідників: кар­топ­ля­ної та півден­но­а­ме­ри­кансь­кої то­мат­них мо­лей. Тоді спро­би за­ве­зен­ня за­ра­же­них то­матів спо­с­теріга­лись у ба­га­ть­ох об­ла­с­тях Ук­раїни (шкідників ви­яв­ля­ли в Києві, 13 об­ла­с­тях та АР Крим). З ог­ля­ду на це, з черв­ня 2010 р. бу­ло вве­де­но мо­ра­торій на імпорт пас­ль­о­но­вих із Ту­реч­чи­ни та Сирії.
Про­те вже на кінець 2010 р. Ту­реч­чи­на повністю пе­ре­гля­ну­ла ро­бо­ту своїх теп­лич­них ком­плексів із ви­ро­щу­ван­ня пас­ль­о­но­вих. І після спільних інспек­ту­вань ви­роб­ни­чих по­туж­но­с­тей Дер­жав­на служ­ба з ка­ран­ти­ну рос­лин Ук­раїни ух­ва­ли­ла рішен­ня про знят­тя за­бо­ро­ни на вве­зен­ня пас­ль­о­но­вих із Ту­реч­чи­ни (січень 2011 р.).
Пас­ль­о­нові з Сирії по­ки що за­ли­ша­ють­ся під за­бо­ро­ною. Зня­ти за­бо­ро­ну на імпорт мож­на бу­де ли­ше тоді, ко­ли си­рійська сто­ро­на усу­не всі не­доліки, а міс­ця ви­роб­ництва пас­ль­о­но­вих пе­ревірять вітчиз­няні інспек­то­ри.
Ос­таннім ча­сом серй­оз­но не­по­коїть фіто­санітар­ний стан ово­че­вої про­дукції, зо­к­ре­ма то­матів, які над­хо­дять із Ту­реч­чи­ни та Іспанії. Так, цьо­го ро­ку спеціа­ліс­ти з ка­ран­ти­ну рос­лин ви­я­ви­ли півден­но­а­ме­ри­кансь­ку то­мат­ну міль у то­ма­тах із Ту­реч­чи­ни (сім ви­падків) та з Іспанії (п’ять ви­падків). Іспанські то­ма­ти за­во­зи­ли як ре­ек­с­портні ван­тажі че­рез Поль­щу та Сло­вач­чи­ну. В усіх цих ви­пад­ках за­ра­жені міллю ван­тажі не до­пу­с­ти­ли до роз­ван­та­жен­ня та вільно­го обігу в Ук­раїні, до них за­сто­су­ва­ли фіто­санітарні за­хо­ди (зне­за­ра­жен­ня), а кіль­ка ван­тажів бу­ло по­вер­ну­то імпор­те­рові.
Зва­жа­ю­чи на досвід ко­лег із Нідер­ландів, де Т. absoluta по­тра­пи­ла до теп­лич­них гос­по­дарств із за­ра­же­ним па­ку­валь­ним ма­теріалом і та­рою, які потім ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли для па­ку­ван­ня влас­но­го вро­жаю, мож­на зро­би­ти вис­но­вок про ре­аль­ну мож­ливість про­ник­нен­ня цьо­го шкідни­ка до вітчиз­ня­них теп­лиць, особ­ли­во як­що до них по­трап­ля­ють пло­ди чи та­ра імпорт­но­го по­хо­д­жен­ня. І як­що в теп­лиці, у разі ви­яв­лен­ня шкід­ни­ка, йо­го мож­ли­во зни­щи­ти за один-два ро­ки (про­ве­с­ти, на­при­клад, ви­мо­ро­жу­ван­ня і зміну куль­ту­ри), то у відкри­то­му грунті це зро­би­ти бу­де над­зви­чай­но склад­но.