Ячмінь є однією із найдавніших зернових культур, які вирощують у всіх сільськогосподарських регіонах світу. Широке використання ячменю зумовлене багатьма його цінними властивостями. Завдяки високій адаптаційній здатності він вирощується в найсуворіших умовах: високо в горах і степових районах, при підвищеній вологості або посухи. Тому питання оцінки сортових ресурсів ячменю ярого є важливою частиною агротехнічних досліджень, оскільки від її рівня залежить ефективність виробництва та розвиток різних галузей господарства на основі даної культури.
Ячмінь ярий вирощують в Україні для різних цілей, серед яких найбільш значущими є пивоварний та кормовий напрями.
Пивоварний ячмінь є однією з основних сировинних культур для пивоварної промисловості. В Україні виробництво пива демонструє сталий розвиток, тож місцеві пивоварні підприємства потребують стабільного постачання високоякісної сировини. Пивоварний ячмінь характеризується особливими вимогами до якості зерна: високий вміст білка, хороші технологічні характеристики (клейковина, маса 1000 зерен, схожість тощо), що дає змогу отримувати високоякісний продукт.
Ячмінь для пивоваріння має важливе значення для розвитку економіки,оскільки пивоварна галузь є однією з найбільших у країні, зокрема на внутрішньому ринку, а також для експортних поставок. Білки зерна визначають поживні властивості харчового та кормового ячменю, саме вони впливають на солодові характеристики пива. Білки ячменю становлять близько 8–20 % маси зернівки.
Іншим важливим напрямом використання ячменю є кормовий напрям, оскільки ячмінь є важливою складовою частиною раціонів для різних видів тварин. У кормовому виробництві ячмінь застосовується як для годівлі сільськогосподарських тварин, так і як інгредієнт у комбікормах. Кормовий ячмінь зазвичай має нижчу якість у порівнянні з пивоварним, але його висока поживна цінність забезпечує хороший приріст ваги у тварин.
Ще римський історик Пліній старший (23–73 рр. н.е.) писав, що ячмінь був головним продуктом харчування римських гладіаторів, він давав силу м’язам і перешкоджав ожирінню. Високі харчові властивості зерна ячменю відзначав і знаменитий лікар стародавнього світу Гіппократ. Ячмінь використовувався в харчових цілях в стародавньому Єгипті, Греції та Римі. У багатьох регіонах світу, таких як Африка, Тибет, Китай, Корея, Японія, ячмінь ніколи не втрачав свого значення як продукт харчування. Ячмінь нині – це основне джерело здорового способу життя сучасної людини.
Перлову і ячну крупу виготовляють із зерна скловидного крупнозернистого дворядного ячменю. У середньому зерно ячменю містить 12 % протеїну, 64,6 % безазотистих екстрактивних речовин, 5,5 % клітковини, 2,1%жиру, 13% води, 2,8 % золи.
Із зерен ячменю отримують борошно, яке використовують як домішку до пшеничного або житнього борошна при випіканні хліба. Через низьку якість клейковини хліб із чистого ячмінного борошна має невеликий об’єм і швидко черствіє. Із зерен ячменю виготовляють замінники кави та солодові екстракти, які використовують у кондитерській, алкогольній та фармацевтичній промисловостях.
Увага до ячменю як харчового продукту в світі особливо зросла за останні 10–15 років у зв’язку з новітніми клінічними, харчовими та біохімічними дослідженнями зернових продуктів із ячменю, проведеними в авторитетних лабораторіях провідних країн світу. Ці дослідження продемонстрували винятково високу харчову цінність зерна ячменю і, перш за все, його здатність бути профілактичним засобом проти трьох найсерйозніших захворювань минулого століття: ішемічної хвороби серця, діабету і навіть раку товстої кишки.
В Україні площа посіву ячменю ярого за останні десятиліття мали певні коливання в бік зменшення, але віднедавна це пов’язано з кризою, яка була спричинена військовою агресією. Згідно з даними Державної служби статистики України, площа посіву ячменю ярого у 2014 р. становила близько 1979,8 тис. га, а у 2024 р. − 839,3 тис. га (рис.1).
Валовий збір ячменю ярого в Україні також має значні коливання залежно від погодних умов та площ посівів, але в середньому країна збирає близько 2,9–5,1 млн т зерна щорічно. Основою підвищення врожайності ячменю ярого та збільшення валових зборів із мінімальними затратами є впровадження нових технологій та високопродуктивних сортів. Урожайність ячменю ярого останніми роками дещо покращилася і становить в середньому 2,8–4,1 т/га (рис.2).
Україна є великим виробником пива,тому значна частина врожаю ячменю йде на пивоваріння. Крім того, ячмінь використовують у виробництві комбікормів для сільськогосподарських тварин. Враховуючи також потреби для виробництва борошна та крупи, внутрішні потреби сягають близько 3–4 млн тонн на рік.
Україна є одним з найбільших експортерів ячменю у світі. Протягом останніх років експорт ячменю в середньому становить 3-5 млн тонн на рік. Основними покупцями українського ячменю є країни Європейського Союзу,Єгипет, Іран та країни Азії. Ячмінь експортується як для кормових, так і для пивоварних потреб, що забезпечує значні валютні надходження для країни.
Підбір сортів повинен базуватися, по-перше, на основних характеристиках нашої дійсності – посухо- та жаростійкості, по-друге, на показниках високої врожайності та стійкості сортів до хвороб, зокрема борошнистої роси.
Для аграрія наразі немає проблем із нестачею насіння. Підбір сортів, які найбільш придатні для конкретних ґрунтово-кліматичних умов, буде основою для отримання високих та стабільних врожаїв цієї культури. За підрахунками науковців та аграріїв, вплив обраного сорту на формування майбутнього урожаю оцінюється від 20 % до 50 %, що є вагомим показником за вирощування культури.
Для пивоварної промисловості кращими сортами вважаються такі, в яких вміст білка становить 9–11%. Для пивоваріння в Україні створено такі сорти, як Тівер, Сєбастьян, Дорідний, МІП Шарм, Орвел, Юкатан, що мають високі показники якості зерна для пивоварної промисловості. Ці сорти здатні забезпечити стабільний урожай, що відповідає вимогам пивоварів щодо вмісту білка, маси 1000 зерен та клейковини.
У сортів харчових і кормових напрямів накопичення білка має становити 13–15%. До сортів ячменю ярого кормового напряму використання належать Галичанин, Дорінка, Шедевр, які мають високу врожайність та здатні забезпечити оптимальні показники вмісту білка для годівлі тварин. Вони характеризуються добрими адаптивними властивостями щодо різних кліматичних умов і здатні давати стабільні врожаї навіть в умовах посухи.
Наявні також універсальні сорти ячменю, які придатні як для пивоварного, так і для кормового використання. Прикладом таких сортів є Степовий та Сонячний, які мають високу продуктивність та добрі органолептичні характеристики.
Нещодавно створено нові сорти ярого ячменю з високим потенціалом урожайності. Проте у виробничому плані генетичний потенціал сорту ще далеко не вичерпаний. Це пов’язано з рівнем ресурсної забезпеченості господарства,частими відхиленнями погодних умов у період вегетації від оптимальних,порушенням агротехнічних строків виконання агротехнічних заходів та їх невідповідністю біологічним особливостям сортів, що використовують у господарстві. Тому в таких умовах перспективними можуть бути технології, які передбачають внесення порівняно невеликих доз мінеральних добрив у поєднанні з висівом за кращими попередниками і забезпечують отримання майже оптимального врожаю.
Велика увага у нашій державі приділяється створенню нових сортів у наукових установах, що входять в систему Національної академії аграрних наук України. З-поміж них слід виділити такі: Селекційно-генетичний інститут − Національний центр сортовивчення та сортознавства, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Інститут кормів та сільського господарства Поділля та інші.
Основний метод селекції, який використовують в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН при створенні нових сортів ячменю ярого, є внутрішньовидова гібридизація за еколого-географічним і генетичним походженням сортів із подальшим спрямованим добором елітних рослин.
Так правильний підбір батьківських форм для гібридизації, вивчення селекційного матеріалу і добір з урахуванням реакції на погодні умови дали змогу створити тут низку сортів ярого ячменю. У Державному Реєстрі сортів рослин,придатних для поширення в Україні, станом на кінець 2024 року налічується 12 сортів ячменю ярого селекції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН: Барвистий, Тівер, Арістей, Айріс, Сірінг, Айжан, Діантус, Брант,Сіон, Барвін, Амадей та Рагнар.
Надійний вибір для фермерів
Веселопільський (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН)
Веселопільський — це високоврожайний сорт ярого ячменю, який відзначається стійкістю до посухи та ураження грибковими хворобами. Його часто вирощують у степових і лісостепових зонах, де кліматичні умови можуть бути доволі жорсткими. Окрім високої врожайності, цей сорт вирізняється відмінною якістю зерна, що робить його популярним як серед фермерів, так і серед переробних підприємств.
Основні характеристики: висока посухостійкість, врожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови вирощування: лісостеп, степові зони.
Переваги: стійкий до хвороб, високий рівень адаптації до складних умов.
Сєбастьян («Сейет Плантефоредлинг І / С», Данія)
Себастьян — сорт, який відзначається високою продуктивністю та стійкістю до збудників основних хвороб ячменю. Цей сорт придатний для вирощування у різних регіонах, особливо в умовах помірного клімату. Він популярний у пивоварній галузі завдяки високій якості зерна.
Основні характеристики: врожайність до 60 ц/га, висока якість зерна.
Ідеальні умови вирощування: помірний клімат.
Переваги: ідеально підходить для пивоваріння, висока врожайність.
Рамір («Заатен Юніон», Німеччина)
Сорт Рамір відзначається своєю стійкістю до основних грибкових хвороб і посухи. Його вирощують переважно в регіонах із посушливим кліматом. Завдяки високій якості зерна, Рамір придатний як для кормових, так і для продовольчих потреб. Цей сорт часто вибирають фермери, які прагнуть отримати стабільний урожай навіть у складних кліматичних умовах.
Основні характеристики: стійкість до хвороб, посухостійкість, врожайність до 50–55 ц/га.
Ідеальні умови вирощування: посушливі зони.
Переваги: адаптований до посушливих умов, стійкий до захворювань.
МІП ШАРМ (Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла)
Високоурожайний сорт ячменю ярого пивоварного напряму. Характеризується оптимальним поєднанням високого потенціалу врожайності, пивоварної якості та комплексу інших цінних господарських ознак: середньоранній (на відміну від пізньостиглих західних сортів, колоситься та дозріває на 5–7 діб раніше); посухостійкий (перевищує аналоги за врожайністю у посушливі роки на 0,7–1,5 т/га); середньонизький (висота рослин 65–70 см) з міцною соломиною, що забезпечує високу стійкість до вилягання (8–9 балів); дуже висока стійкість до борошнистої роси
Ці сорти ярого ячменю представляють собою надійний вибір для фермерів, які шукають стабільні врожаї та стійкість до хвороб. Кожен із них має свої сильні сторони, що дає змогу обрати найкращий варіант залежно від клімату та потреб фермерського господарства.
Одним із останніх результатів напрацювань селекціонерів інституту – сорт Рагнар, який занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2024 році. Цей сорт переважає усереднену врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п’ять попередніх років,у зоні Степу на 0,96 т/га (+26,3 %), у зоні Лісостепу – на 0,24 т/га (+4,6 %), у зоні Полісся – на 1,0 т/га (+23,9 %). Найвищі показники врожайності за роки випробування отримано на Тернопільській філії УІЕСР – 8,21 т/га у 2023 році, Львівській філії УІЕСР – 7,05 т/га та Тернопільській філії УІЕСР – 7,26 т/га у 2024 р. Тривалість періоду вегетації становить 84–90 діб. Сорт має середній вміст білка у зонах Степу (12,8 %), Лісостепу (12,9 %) та Полісся (12,6 %) із масою 1000 зерен 47–51 г. Сорт є стійким до обсипання та посухи (8–9 балів). Особливістю сорту є висока стійкість проти ураження основними хворобами: борошнистою росою – 8–9 балів, бурою іржею – 8–9 балів, гельмінтоспоріозом − 8 балів. Рекомендовані зони вирощування сорту – Степ, Лісостеп і Полісся.
Перспективи розвитку сортових ресурсів ячменю ярого в Україні пов’язані з упровадженням нових високопродуктивних сортів, які зможуть краще адаптуватися до змін кліматичних умов, а також із розвитком агротехнологій. Водночас розвиток сортових ресурсів ячменю ярого вимагає постійного вдосконалення агротехніки та селекційної роботи для досягнення високих результатів в умовах змінюваного клімату. Важливими напрямами є покращення стійкості сортів до хвороб та шкідників, а також підвищення якості зерна для пивоварних і кормових потреб. Окрім того, розвиток органічного виробництва може стати важливим фактором підвищення конкурентоспроможності українського ячменю на зовнішніх ринках.
І. Засядько, Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН