Особливості вирощування розсадної цибулі

Для отримання раннього врожаю ріпчастої цибулі практикують вирощування її у розсадний спосіб. При цьому врожай дозріває на 2–3 тижні раніше, ніж за безрозсадного способу вирощування. Найбільш технологічний варіант – виробництво розсади у касетах. Переваги цього способу:

• практично повне приживання рослин;
• значне зменшення витрат праці та підвищення її продуктивності;
• економія насіння порівняно з безрозсадним способом вирощування.

Вирощують розсаду в парниках та теплицях. Вирощування в теплицях краще, тому що в них набагато легше підтримувати режим мікроклімату, ніж у парниках.

Перед засипанням ґрунтової суміші касети необхідно продезінфікувати в насиченому (0,5–1 %) розчині перманганату калію. Піддавати касети термічній обробці не рекомендується, адже це може призвести до порушення структури і, відповідно, псування касет.

З розсади врожай дозріває на 2–3 тижні раніше, ніж за безрозсадного способу вирощування

Ґрунтосуміші рекомендується збагачувати макро- та мікроелементами з розрахунку на 1 м³: аміачної селітри – 0,8–1,5 кг, суперфосфату – 3–5 кг, хлористого калію – 0,5 кг, сірчанокислої міді – 1,5–2 г, борної кислоти - 1,5-2 г, сірчанокислого марганцю — 11-15 г і сірчанокислого цинку — 11-15 г.

Розсаду у теплицях вирощують протягом 50–55 днів. Висів проводять наприкінці січня – на початку лютого. У кожну чарунку касети висівають по 5 насінин цибулі. У результаті в кожній чарунці вийде по 3–4 рослини.

Ґрунтосуміші у касеті не повинно бути вище за рівень перегородок, інакше коріння рослин із різних чарунок переплететься між собою. Для прискорення появи сходів та отримання вирівняної розсади касети з насінням рекомендується пророщувати у термокамері з оптимальною температурою (20…25 °С).

Усі операції проводяться в такому порядку:

1. підготовка ґрунтосуміші (перемішування, збагачення елементами живлення, рН = 6–7);
2. доведення температури ґрунтосуміші та касет до температури пророщування;
3. після рівномірного прогрівання ґрунтосуміші до температури пророщування нею наповнюють касети та висівають насіння (проводити сівбу слід у теплому приміщенні, не допускаючи охолодження ґрунтосуміші);
4. полив касет теплою водою;
5. розміщення касет у розігріту термокамеру (їх слід скласти в стопку та накрити поліетиленовою плівкою);
6. систематичний огляд касет (за першої появи проростків касети виносять у теплицю на постійне місце).

Щоб уникнути виходу коренів рослин за межі об’єму чарунки між дном касети і ґрунтом повинен бути повітряний прошарок не менше 10 см.

Рекомендовано такий температурний режим вирощування розсади:

До появи сходів — 22...25 °С;

після появи сходів протягом 4–5 днів — 10...12 °С вдень і 8...10 °С вночі;

Надалі — 18...20 °С вдень і 12...14 °С вночі.

За 10–12 днів до висаджування в ґрунт розсаду починають гартувати. Плівку знімають практично повністю, накриваючи теплиці лише за сильних похолодання. Загартована розсада витримує заморозки до -5…-6 °С.

За вирощування касетної розсади особливу увагу слід приділяти якості поливу. Касети на підставках повинні бути встановлено горизонтально. У разі нерівномірного поливу або навіть за невеликого нахилу касет в одних чарунках спостерігатиметься нестача води, а в інших — її надлишок. При цьому чарунки, які недостатньо политі, пересихають, проросле насіння та рослини гинуть або пригнічуються, розсада виходить невирівняною, що, своєю чергою, призводить до труднощів під час її висаджування, догляду за рослинами та збирання врожаю (цибулини виходять невирівняними, знижується ранній урожай).

Перед висаджуванням озсада повинна мати 2–4 справжні листки завдовжки 15–18 см

Перед висаджуванням касети поливають до такого стану, щоб рослина з грудочкою землі легко виймалася з чарунки. Висаджування в ґрунт проводять наприкінці березня — на початку квітня, залежно від конкретних погодних умов. Розсада повинна мати 2–4 справжні листки завдовжки 15–18 см. Схема посадки розсади орієнтовно становить 25–30х15 см. В одне гніздо висаджується чарунка з грудочкою землі і 3–4 рослинами в ній. Густота стояння рослин має становити 120–130 тис. чарунок/га (у кожній чарунці — по 3–4 рослини, що відповідає 500–550 тис. росл./га).

О. Максименко, агроном