Особливості вирощування пшениці за «ноу-тілл»

Знову звертаємося до досвіду США, які є піонером і законодавцем мод у даній технології, і публікуємо висновки кооперативної дорадчої служби штату Оклахома.

Переводити пшеницю з оранки на ноу-тілл чи ні? Як зазначають фахівці кооперативної дорадчої служби шт. Оклахома, це одне з найчастіших запитань з боку їхніх земляків-фермерів. І одне з найважчих у плані відповіді. Адже відповідь залежить від таких чинників, як кількість уваги, яку фермер може приділити своєму полю, можливості запровадження певних сівозмін, небезпеки ерозії грунту, наявності і вартості робочих рук, потреби в придбанні додаткової техніки та вартості пального. Загалом при переході на «ноу-тілл» при вирощуванні зернових колосових:

зростають:

кількість доступної для рослин вологи;

захворюваність окремими хворобами за умов недотримання сівозміни;

загальна активність комах;

кількість необхідних зусиль і уваги з боку управлінців;

значення сівозміни;

витрати на посівну техніку;

витрати на гербіциди;

потреба в азоті в короткостроковій перспективі;

стратифікація поживних елементів і кислотність грунту;

роль якості посівного матеріалу і вибору сорту.

знижуються - ерозія грунту; потреба в робочій силі, пальному, загальній потужності машинного парку та грунтообробній техніці.

залишаються незмінними – потреба в макроелементах у довгостроковій перспективі та щільність грунту.

Техніка

Хоча набір техніки для вирощування пшениці за традиційно технологіє і за «ноу-тілл» багато в чому схожий, й є суттєві відмінності. Перш за все вони стосуються роботи з пожнивними рештками. Подрібнена солома має бути розподілена по полю максимально рівномірно ще в процесі жнив. Це покращує умови сівби наступника. Добре налаштована високоякісна посівна техніка у хорошому стані – це те, що перш за все необхідно при вирощуванні зернових колосових за технологією «ноу-тілл».

На перших порах для «ноу-тілл» застосовували сівалки для традиційної технології, лише незначно допрацьовані. В новому столітті з’явилися більш досконалі машини. Однією з найважливіших інновацій стали більш важкі сівалки, сконструйовані з метою ефективного перенесення ваги сівалки на дискові сошники – як гідравлічно, так і напряму.

На ринку існує дві базові конструкції: в одній сошники застосовуються для переміщення пожнивних решток, інша просто прорізає пожнивні рештки. Кожна має свої переваги й недоліки, але обидві висівають насіння однаково ефективно. Ефективне проходження через пожнивні рештки – чи то за допомогою сошників, чи то за допомогою дисків – має ключове значення. Дискові сошники, що ефективно прорізують пожнивні рештки, запобігають забиванню ними механізму та потраплянню їх у борозну. Останнє перешкоджає хорошому

контакту насінини з грунтом і призводить до гіршої схожості, особливо якщо під час сівби сухо

або спекотно.

Сівалки з сошниками менше забиваються, бо пожнивні рештки зрізуються й перемішуються з грунтом. Забивання ще більше знижується, якщо не сіяти в час, коли пожнивні рештки жорсткі, наприклад, рано вранці. Залежить цей фактор і від попередників. Так, після пасовища проблем з пожнивними рештками менше, ніж за середнього врожаю пшениці чи кукурудзи. Водночас грунт після пасовища щільніший.

Сівалки для «ноу-тілл» зазвичай дорожчі, ніж для традиційної технології. Щоправда, ця різниця частково компенсується за рахунок нижчої вартості всього комплекту техніки. Також виходом може бути придбання вживаної сівалки (деякі досить досконалі моделі випускаються вже більше 10 років) або оренда.

Сівозміна

Позитивний вплив сівозміни на врожайність найвищий саме за технології «ноу-тілл». Головний фактор, яким керуються при складанні сівозміни у США, - економічний. Тому виробникам пшениці радять включати в сівозміну в першу чергу сою й кукурудзу.

Ущільнення грунту

Ущільнення грунту – одна з проблем, яка підштовхує переходити на «ноу-тілл». Однак при вирощуванні зернових ущільнення грунту за «ноу-тілл» приблизно таке саме, як і за традиційної технології. За традиційної технології вирощування зернових ущільнення грунту є наслідком проходів техніки та роботи грунтообробних агрегатів, за «ноу-тілл» - тільки проходження техніки. Однак за «ноу-тілл» надзвичайно важливо не допускати зростання щільності грунту, адже можливості її зменшення обмежені.

Щоб мінімізувати подальше ущільнення грунту в умовах «ноу-тілл», слід обмежити проходження техніки, застосовувати шини низького тиску або змінювати на тракторах стандартні шини на шини з радіальним кордом. Особливо важливо забезпечити мінімальний тиск техніки на грунт у роки, коли доводиться збирати врожай у вологу погоду. Важливо пам’ятати, що на коліях, що утворились у вологу погоду, грунт можна розпушити до необхідного рівня тільки грунтообробною технікою, а за технології «ноу-тілл» це неможливо. Таким чином, слід бути готовим до відступу від технології «ноу-тілл» в окремі роки.

Інколи в сівозміні застосовують кормові трави, які не скошують, а просто випасають на них худобу. Пересування худоби, як і техніки, теж спричиняє ущільнення грунту, причому незалежно від технології обробітку грунту. Однак за «ноу-тілл» грунт не так сильно деформується від навантажень при проході худоби. Втім, на перезволожених полях слід уникати ущільнення і від проходу техніки, від проходу худоби.

Родючість і рН грунту

Успішний нульовий обробіток грунту починається з правильного управління кислотністю й родючістю грунту. За нульового обробітку окислювальні процеси в грунті та розподіл елементів живлення дещо інший, ніж за традиційного, по причині менш інтенсивного перемішування грунту, відтак, перед переходом на «ноу-тілл» слід виконати аналіз грунту на кислотність і елементи живлення.

Після переходу на «ноу-тілл» виконувати аналіз грунту на кислотність слід кожні 2 роки. За потреби розкислення при «ноу-тілл» вноситься така сама норма вапна, як і за традиційної технології, з тією лише різницею, що за «ноу-тілл» корекція рівня рН відбувається повільніше. Більше того, внесення азоту на поверхню грунту за «ноу-тілл» спричиняє дуже високу кислотність у верхньому шарі, яка впливає не тільки на ріст культури, а й на ефективність пестицидів.

За дефіциту фосфору й калію відповідну кількість добрив слід внести до переходу на «ноу-тілл». Як і за традиційного обробітку грунту, за «ноу-тілл» фосфор і калій краще вносити смугами, а не врозкид. За «ноу-тілл» переваги смугового внесення проявляються ще більше, адже фосфор і калій мігрують у грунті дуже повільно. До того ж фосфор, розкиданий по поверхні, інтенсивніше змивається.

Пожнивні рештки на полях, що обробляються по «нулю», сприяють інфільтрації води в грунт, знижують стік і втрати води на випаровування. Водночас вони сприяють втраті азоту, якщо азотні добрива розкидаються на пожнивні рештки. Уникнути цих втрат можна, якщо вносити азотне добриво в грунт за допомогою сошників.

Крім того, частину азоту можуть зв’язувати мікроорганізми в процесі розкладу пожнивних решток з високим співвідношенням вуглецю до азоту. Це може знизити кількість доступного азоту на ранніх стадіях, однак компенсувати це можна, внісши від третини до половини загальної норми азоту в грунт до сівби. За правильної агротехнології потреба в азоті за «ноу-тілл» приблизно дорівнюватиме потребі за традиційного обробітку грунту.

Економіка

Економічна ефективність нульового обробітку грунту залежить від розміру господарства, грунтів, клімату, культур, що вирощуються і наявності та вартості робочої сили. З економічної точки зору «ноу-тілл» має перевагу, коли фермеру доводиться з тих чи інших причин збільшувати оброблювану площу. Наприклад, у деяких місцевостях США «ноу-тілл» зробила можливим вирощування сої або сорго другою культурою після пшениці. Можливості вирощування другої культури за традиційного обробітку грунту скромніші через втрати грунтової вологи і стислість оптимальних термінів виконання операцій. «Ноу-тілл» дає змогу легко перетворити пасовище на ріллю. Однак тут треба порівнювати не економіку «ноу-тілл» з економікою традиційної технології, а економіку культури і пару в першому випадку і культури та пасовища в другому. В обох випадках за однакового розміру ферми «ноу-тілл» дає змогу обробити більші площі, тож інвестиції в сівалку для «ноу-тілл» слід порівнювати з інвестиціями в розширення площ.

Фермерам у США все важче знайти кваліфікованих найманих механізаторів, і в цій ситуації ті, хто перейшов на «ноу-тілл», виграють. Адже середній фермі, що вирощує пшеницю на «ноу-тілл», достатньо одного трактора, а необхідна потужність трактора для сівалки для «ноу-тілл» значно менша, ніж у грунтообробних машин, що використовуються за традиційної технології, та й витрати пального суттєво нижчі.

Механічні сівалки для «ноу-тілл» можуть бути вдвічі-втричі дорожчими за сівалки для традиційної технології, а пневматичні – на 30-40% дорожчі, ніж сівалки для традиційної технології аналогічної ширини захвату. Зі зростанням ширини захвату різниця в ціні знижується.

Економіку нульового обробітку грунту покращило зниження цін на гліфосат після того, як сплив термін патентного захисту на цей препарат.

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com