Оптимальні строки підживлення пшениці

Підживлення по мерзлоталому грунту — здається, обов’язкова складова технології вирощування озимої пшениці в господарствах України. Але нинішня зима збиває господарів з пантелику, адже грунт так і не замерз аж до Водохрещ і може так і не замерзнути до весни. Тож знайомимо українських аграріїв з напрацюваннями тих американських регіонів, де тривалий стійкий сніговий покрив не встановлюється, а морози змінюються відлигами кожні кілька днів.

У місті Коламбія, що в штаті Міссурі, який входить до т. зв. кукурудзяного поясу, а, отже, до числа провідних сільськогосподарських штатів, середня мінімальна температура січня становить -6,2°С, максимальна — +3,6°С лютого — відповідно -3,9°С і +6,6°С, березня — 1,1 і 12,9 градусів тепла. Середня кількість днів з опадами у вигляді снігу: в січні — 3,6, у лютому — 3,3 і в березні 1,3. Поблизу міста протягом двох сезонів поспіль проводили досліди впливу строків підживлення озимої пшениці на її врожайність. Азот вносили нормою 77 кг д. р./га в різні строки: в середині січня, середині лютого і в середині березня. Дослід показав, що за внесення азоту в середині березня врожайність була на 6,8 ц/га вища, ніж за внесення в середині лютого, і на 13,6 ц/га вища, ніж за підживлення в середині січня.

Крім того, протягом 16 років порівнювали внесення такої ж кількості азоту в 2 різні терміни — в середині лютого і в середині березня. І знову порівняння вийшло на користь більш пізнішого строку підживлення: в цьому випадку врожайність була вищою на 4,6 ц/га. Березневе підживлення проводилося якраз перед виходом у трубку. Це, на думку науковців ботанічного факультету Університету шт. Міссурі, найкращий час для підживлення пшениці азотом на більшій частині полів. В умовах затяжної весни оптимальний час для підживлення азотом зміщується пізніше — аж до початку квітня.

Різниця в урожайності між лютневим і березневим підживленнями може бути компенсована вищою нормою внесення азоту в лютому. Досліди показали, що оптимальна норма внесення азоту за підживлення в березні — 89,5 кг/га. В цьому випадку середня врожайність пшениці становила 45,6 ц/га. Щоб добитися приблизно такої самої врожайності (43,5 ц/га), підживлюючи пшеницю в лютому, оптимальна норма внесення азоту становила 105,3 кг/га. Ясна річ, нижча врожайність і вища норма внесення погіршувала економіку вирощування — в середньому на $87,5 на гектар.

Якщо все-таки господарство підживлює пшеницю в ранні строки, вчені ботанічного факультету Університету шт. Міссурі радять вносити добриво з контрольованим вивільненням азоту — наприклад, карбамід у гранулах з поліуретановим покриттям. Полімерне покриття уповільнює вивільнення азоту. Так, гранульований карбамід з поліуретановим покриттям за внесення в середині січня забезпечив урожайність пшениці на 10 ц/га вищу, ніж звичайний карбамід, а за внесення в середині лютого — на 6,8 ц/га вищу. Водночас за підживлення в середині березня вищу врожайність (на 2,7 ц/га) показала ділянка, на яку був внесений звичайний карбамід.

Єдиний випадок, коли вчені ботанічного факультету Університету шт. Міссурі все-таки рекомендують раннє підживлення пшениці — це коли вона кущиться слабо. В ідеалі пшениця повинна сформувати кілька стебел на рослину (крім основного стебла) ще восени. Якщо пшениця не має двох добре розвинутих стебел (окрім головного), вона потребує азотного підживлення в фазі кущіння. Внесення азоту в цю фазу стимулюватиме кущіння. В цьому випадку пшениці потрібен швидкодоступний азот, тобто добрива без полімерного покриття. Занадто слабке кущіння матиме наслідком знижену врожайність. Тому якщо густота стеблостою в цій фазі не перевищує 880 стебел/м², то такі поля краще підживлювати в фазі кущіння, ніж перед виходом у трубку. Стимуляція кущіння навесні все одно не доведе густоту стеблостою до оптимального рівня, якщо зріджений стеблостій спостерігався з осені, але це все одно краще, ніж якщо нічого не робити.

В деяких грунтово-кліматичних умовах вища врожайність досягається, якщо весняне підживлення здійснюється не за один раз, а розділяється як мінімум на два внесення. Прикладом таких умов є легкі грунти, які азот, внесений з осені, погано утримують протягом зими. Навіть азот, внесений в фазу кущіння, може на таких грунтах вимитися глибше кореневої зони.

Карбамід — прекрасне добриво, але з одним недоліком: при внесенні врозкид з нього схильний випаровуватися аміак. Залежно від кліматичних умов такі втрати азоту можуть досягати половини внесеного обсягу. Середні обсяги втрат можна оцінити в 25%. Запобігти цим втратам можна, загорнувши добриво в грунт. Але як бути, якщо працюєш за технологією мінімального обробітку грунту?

Загально визнано, що випаровування аміаку становить проблему при удобренні ярових культур, таких, як кукурудза. Але багато сільгоспвиробників впевнені, що на озимих злакових культурах випаровування аміаку — не проблема. Однак останні дослідження, виконані навіть у найхолодніших штатах, в т. ч. на Алясці (там у найтепліших місцях завдяки глобальному потеплінню вже отримують стабільні врожаї ячменю й картоплі – ред.) переконливо доводять, що втрати аміаку з карбаміду відбуваються в значних обсягах навіть за низької температури і навіть із замерзлого грунту. Річ у тім, що розклад карбаміду в чисто хімічній реакції, яка має місце в грунті, набагато менше чутливий до температури, ніж інші реакції (наприклад, перехід азоту з аміачної форми в нітратну), що відбуваються в клітинах живих організмів. Дослідження Університету шт. Міссурі показало, що застосування інгібітора уреази забезпечує прибавку врожайності в 3,4 ц/га незалежно від строку внесення: в середині січня, середині лютого чи середині березня.

При цьому за підживлення в середині березня втрати азоту з класичного карбаміду становили 13,6 кг/га, а з застосуванням інгібітора уреази — 1,1 кг/га. Водночас дощ протягом кількох днів після внесення класичного карбаміду переносить азот у грунт і запобігає його втратам. Тому, якщо прогноз показує, що протягом дня чи двох після підживлення очікується дощ, на думку вчених ботанічного факультету Університету шт. Міссурі, можна обійтися й без інгібітора уреази.

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com