Мелотрія шершава: екзотична смакота

Серед величезного розмаїття овочевих культур останніми роками все більшого поширення набувають екзоти. Частина з них придатна для вирощування в наших умовах і дає непогані врожаї. Інші активно випробовуються на «міцність», а деякі вважаються поки ще останніми новинками. Однією з таких незвичайних пропозицій на ринку стала мелотрія шорстка. Більшість джерел про неї говорить як про карликовій вид кавуна. Але насправді це — абсолютно нова для нас культура, яка не має відношення ні до однієї з рослин, на які вона схожа.

Мелотрія шорстка. Трохи географії

Мелотрію шорстку зовсім не випадково приписують до численних різновидів кавуна. Її дрібні ягоди довжиною не більше 3-х і шириною 2 см мають дуже схоже з ними забарвлення: по світло-зеленому фону йдуть розмиті темно-зелені смужки. Якщо зірвати плід і показати окремо від рослини — дійсно, міні-кавун! Та й росте мелотрія у вигляді довгої ліани, що дуже нагадує кавунові батоги.

Втім, якщо плоди спробувати на смак, багатьом він нагадуватиме огірок із «кислинкою». І в поздовжньому розрізі дві половинки виглядають немов половинки огірка. І запах дуже схожий. А от біле насіння за формою більше нагадує кавунове.

Завдяки такій подібності ця рослина має безліч народних назв: «мексиканський мініатюрний кавун», «мишачий кавун», «мексиканський кислий огірок», «мексиканський кислий корнішон», «африканський огірок», «огірок колібрі», а також «кукамелон», «пепкін» і «мишача диня».

Родом мелотрія шорстка з Центральної Америки. Там вона росте як доволі агресивний бур’ян. Стелячись по землі і піднімаючись на опори, трав’яниста ліана пригнічує інші культури. Завдяки теплому клімату на батьківщині є багаторічною рослиною і розмножується не лише насінням, а й бульбами.

Мелотрія шорстка — це трав’яниста ліана

Мелотрія шорстка — це трав’яниста ліана

В Європу мелотрія шорстка потрапила зовсім недавно, у 1987 році. Застосування знайшла, переважно, в якості декоративної рослини, екзотичного доповнення та прикраси ресторанних страв, а також як цікавий та смачний інгредієнт овочевих консервованих асорті з огірками, томатами і перцем.

Сьогодні в продажу можна знайти (здебільшого через інтернет) одразу кілька сортів мелотрії шорсткої — «Малютка», «Міні-огірочок», «Колібрі», «Шапіто». Однак особливих відмінностей в них не знайти.

Мелотрія шорстка. Трохи ботаніки

Незважаючи на те, що мелотрія шорстка (Melothria scabra) — це і не кавун, і не огірок, спільне з цими культурами у неї все ж таки є — приналежність до сімейства Гарбузові. Рід у мелотрія окремий — Мелотрія, в нього входять близько 166 видів, більша частина яких — неїстівні.

Листя у ліани опушені, трикутні, трисегментовані з гострими кінцями сегментів. На рослині утворюються і жіночі, і чоловічі квітки. Їх легко відрізнити: перші розташовуються по одному, зацвітають раніше, другі зібрані по-кілька, розпускаються пізніше. Форма квіток воронкоподібна. Забарвлення — жовте.

Жіночі квітки мелотрії розташовуються по одному і зацвітають раніше, ніж чоловічі

Мелотрію шорстку можна використовувати і як декоративну рослину, листя якої не жовтіє до морозів

Батоги ліани розвиваються швидко. За сезон виростають більш 3-х метрів. За допомогою вусиків легко підіймаються на опору.

На коренях рослини утворюються досить великі, масою до 400 г, схожі на батат, бульби. Таким чином, урожай з куща становить до 6 кг «огірочків» і близько 6 кг бульб.

Мелотрія шорстка. Трохи агрономії

Рекомендації по вирощуванню мелотрії не містять якихось суворих правил. Культура невибаглива. Любить сонце, хоча може миритися і з напівтінню. Як і всі гарбузові, віддає перевагу добре обробленим удобреним ґрунтам. Потребує регулярного поливу та опори.

Визначаючись з ділянками для вирощування, слід віддати перевагу таким, на яких опори не заважатимуть  (не затінятимуть сусідні рослини), і де в попередніх декількох сезонах не росли гарбузові. Кращими попередниками, як й у всього сімейства гарбузових, можуть бути бобові, картопля, часник, капуста білокачанна рання, кукурудза, капуста цвітна, петрушка, цибуля. На колишнє місце культуру рекомендується повертати не раніше ніж через два роки.

В наших умовах вирощувати мелотрію шорстку можна виключно насінням, адже бульби складно зберегти до весни. Висівання можна здійснювати відразу в ґрунт (у південних областях), або в стаканчики для отримання розсади. В останньому випадку висів здійснюється на початку квітня. У першому, орієнтуючись на місцеві умови, за умови, коли ґрунт прогрівся до 10 ° С.

Сівба на розсаду й у відкритий ґрунт. У разі висіву на розсаду в горщики дрібне насіння мелотрії можна або злегка втиснути в ґрунт, або присипати невеликим шаром просіяної землі і злегка утрамбувати (для кращого зчіплювання із субстратом). Полити (змочити поверхню землі з пульверизатора) і поставити в тепле місце (температура близько 24 ° С).

Мелотрію можна вирощувати через розсаду

Мелотрія на шпалері. Ну чим не огірки?

Приблизно через 10 діб з’являться сходи. Після того, як розсада сформує 2–3 справжніх листочки, можна починати провітрювання для загартування рослин або переставити горщики в прохолодніше місце з температурою 18...21 ° С.

Мелотрія шорстка (Melothria scabra) — багаторічна  трав’яниста ліана з роду мелотрія сімейства Гарбузові. Походить із тропічних лісів Центральної Америки і іноді культивується заради маленьких їстівних плодів, що нагадують за смаком кислуваті огірки.

Мелотрія шорстка, крім плодів, утворює бульби вагою до 400 г, за розмірами і формою нагадують бульби батату, які можна використовувати в салатах. З однієї рослини збирають 5-6 кг плодів і 1–1,5 кг бульб.

Коли мине загроза зворотних заморозків, рослини можна пересадити у відкритий ґрунт. Відстань між ними повинна становити не менше 50 см. І добре відразу ж передбачити опору. По ґрунту мелотрію краще не пускати, бо кущ повинен добре провітрюватися.

У разі прямого висівання на постійне місце важливо не поспішити і дочекатися стійкого тепла. У відкритому ґрунті насіння сходитиме трохи довше, іноді до 2–3-х тижнів. Причому, що тепліше, то швидше.

Догляд за мелотрією шорсткою. Поливати ліану (краще теплою водою) необхідно регулярно, рясно, під корінь, не потрапляючи на листя. Прищипувати батоги не потрібно.

Із хвороб в наших умовах мелотрію найчастіше уражує борошниста роса, до інших же захворювань має досить високий імунітет. З цієї причини за сезон можна провести кілька профілактичних обробок проти борошнистої роси дозволеними для обробки огірків препаратами, наприклад Джек Пот, Кабріо Дуо, Квадріс 250, Луна Експіріенс, Топаз 100, Топсін-М, Фитал, Циделі Топ; біопрепаратами (Фітоспорин та ін.) або народними засобами — розчином господарського мила, молочною сироваткою, настоєм коров’ячого гною.

Збирання врожаю і використання плодів. Плоди у мелотрії починають з’являтися вже через кілька тижнів після сходів і, як у всіх гарбузових, можуть перестигати. Тому збирати їх потрібно регулярно, не допускаючи затвердіння шкірки. З перезрілих плодів збирають насіння.

Урожай ось таких «огірочків» становить до 6 кг з куща

Завдяки розмірам і смаковим особливостям, мелотрію шорстку використовують у салатах, замінюючи огірки, як прикрасу різних страв, для консервування.  Кислого присмаку її плодам надає шкурка, і що старший плід, то більше кислоти. Однак через розміри «міні-огірки» не очищують, а намагаються зібрати раніше, поки не утворилися тверді насінини. Для консервування також краще використовувати «молоді огірочки», бо товста шкірка зрілої мелотрії  псує смак.

Цікаво. П’ятиграмові «кавуни» — хіт продажів

Як правило, мелотрію шорстку вирощують заради маленьких їстівних плодів зі смаком огірка. А ось маркетинг мелотрії, зокрема у Туреччині, побудований на схожості з кавунами.

Як розповів турецькому інформаційному агентству Demirören менеджер тепличного господарства з виробництва мелотрії, схожість з кавунами дає змогу успішно продавати врожай. Назва «мелотрія шорстка» у людей не на слуху, а от «міні-кавуни» — це вже розкручений бренд.

Бурак Акбулут, менеджер з маркетингу компанії Erüst Tarım, яка вирощує ці екзотичні рослини в теплицях в Анталії і сусідній провінції Бурдур, каже: «Ми почали продавати мелотрію, включаючи в пропозицію і описання «п’ятиграмові міні-кавуни», через інтернет після річного пілотного виробництва. Ціна упаковки в 100–150 г становить 15–20 турецьких лір (2,0–2,7 дол. США)».

Акбулут сказав, що саме завдяки зрозумілому для споживачів образу, продажі відразу пішли вгору. Покупцям припали до душі крихітні плоди — їх дуже легко споживати: «Ви можете їсти мелотрію, як сливу, одну за одною». Компанія вирощує мелотрію 12 місяців на рік у теплицях.

www.hurriyetdailynews.com

Бульби культури, на жаль, зберігаються тільки в певних умовах — у вологому торфі в підвалі, до весни їх зберегти дуже складно. До того ж, з часом вони втрачають поживність. Тому зазвичай їх вживають в їжу відразу ж після збирання. Завдяки солодкуватому смаку і соковитості  з них готують салати.

І не огірок, і не кавун. Це мелотрія шорстка

Також мелотрію шорстку можна використовувати і як декоративну рослину — висаджувати в підвісні кашпо, біля альтанки або паркану. Листя у неї не жовтіє, тим самим декоративність зберігається до самих морозів.

Оксана Гула, агроном