Краплинний полив для цибулі у ФГ «Добродзій» на Миколаївщині

Вирощування цибулі потребує чимало праці, часу та постійного догляду за рослинами. Особлива увага їй потрібна на початку вегетації, коли тільки починає формуватись коренева система та листя. У господарстві «Добродзій» з Миколаївщини знають із власної практики як вирощувати цибулю в умовах посушливого степу півдня України та наскільки важливе зволоження ґрунту для цієї рослини.

На врожай ріпчастої цибулі впливає багато факторів, але найбільше значення мають опади. Це пов’язано з тим, що коренева система цибулі розташована близько до поверхні ґрунту, який швидко пересихає, а сама рослина не дуже добре поглинає вологу. До того ж насіння цибулі проростає повільно: у відкритому ґрунті після висіву сухого насіння сходи зазвичай з’являються лише через 15–20 днів. Саме тому в травні та червні ґрунт має бути достатньо вологим. Якщо в цей період бракує вологи, насіння може погано сходити або не прорости зовсім. Недостатня кількість опадів на початку вегетації також уповільнює ріст коренів і розвиток листя.

На врожай ріпчастої цибулі впливає багато факторів, але найбільше значення мають опади

Про господарство та умови вирощування цибулі

Фермерське господарство «Добродзій» спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних та трошки овочевих культур. Тут вирощують пшеницю, ячмінь, з олійних культур — соняшник та ріпак, а з овочевих – агрофітоценози цибулі ріпчастої.

Фермерське господарство «Добродзій» створене в 2011 році, на той час займало 17 га орної землі. Розташоване господарство в степовій зоні України, у селі Новолазарівка, Баштанського району Миколаївської області. За 2023 рік посівна площа пшениці озимої становила 32 га, ячменю озимого — 29,5 га, соняшника — 128 га, цибулі — 6,06 га. Ґрунти в обробітку — черноземи звичайні середньогумусні на лесах.

Клімат зони, в якій розташована дослідна ділянка, — помірноконтинентальний, типовий для цього регіону. Річний перебіг температури слабковиражений і характеризується перепадом екстремальних температур. Літо, як правило, спекотне та сухе. В окремі спекотні літні дні температура повітря може зростати до 41,2 0 С. У той же час тривалість безморозного періоду тут досить велика і сягає 157–165 діб. За цей період у регіоні надходить до 2/3 річної норми атмосферних опадів. Проте загальна кількість опадів, що надходять протягом року, невелика і становить середньому 375 мм. 

Ґрунти ділянки, де проводились дослідження з вирощування цибулі, середньо суглинкові. Легкогідролізованих форм азоту в орному шарі ґрунту (0–0,3 м) міститься не більше 20,8 мг/кг сухої ваги ґрунту. Для більшості зрошуваних сільськогосподарських культур цього недостатньо, щоб сформувати високий урожай.
Ґрунти дослідної ділянки характеризуються також і невисоким вмістом доступних форм фосфору, яких в орних горизонтах міститься не більше 24,1–24,4 мг/кг. А ось обмінного калію в ґрунті міститься досить багато. Розподіл концентрації обмінних форм калію по горизонтах ґрунту змінюється від 225 до 324 мг/кг. Реакція ґрунтового середовища близька до нейтрального, а в природному середовищі — слаболужна. Однак систематичне застосування «кислих» добрив знизило рН ґрунтового середовища в орному шарі до 6,6–6,7.

Середня щільність складання орного шару, 1,24 г/см³ , дещо збільшується для розрахункового шару 0,45 м (1,27 г/см³ ).

Вміст максимальної гігроскопічної вологи по шарах ґрунту було не однаковим і змінювалося від 7,55 % в орних горизонтах до 8,35 % на глибині 0,3 м.

Гібриди ріпчастої цибулі, що брали участь в експерименті, відрізняються дуже високою продуктивністю і рекомендуються до вирощування також і в умовах Півдня країни

При проведенні експериментальних досліджень використовували гібриди цибулі Банко F1 (біла, Сингента), що набув широкого поширення в регіоні та РедРум F1 (червона, Bejo). Ці гібриди ріпчастої цибулі відрізняються дуже високою продуктивністю і рекомендуються до вирощування також і в умовах Півдня країни. 

Гібрид Банко F1 належить до пізньостиглих і в регіоні переважно вирощується для подальшого зберігання. У середньому дозрівання настає через 120–130 днів після посіву, хоча цей показник може змінюватися залежно від погодних умов і забезпечення теплом упродовж вегетації. Гібрид формує великі, однорідні та щільні цибулини округлої форми з добре сформованими покривними лусками бронзового кольору, які щільно прилягають до цибулини.

Гібрид РедРум F1 належить до середньоранніх. Завдяки щільним покривним лускам, які добре тримаються на цибулині, урожай відзначається тривалим періодом зберігання. Ще однією важливою перевагою гібрида є висока стійкість до стрілкування, що дає змогу отримувати стабільні врожаї навіть у мінливих погодних умовах посушливого континентального клімату.

Попередньою культурою для ріпчастої цибулі в рік досліджень була озима пшениця. Система обробки ґрунту під дослідну культуру включала проведення дискових лущень безпосередньо одразу після збирання попередника. У разі, якщо після цього випадали опади, що провокували проростання бур’янів, обробку ґрунту дисковими боронами повторювали. При сухій осені відростання бур’янів після першого лущення практично не спостерігалося, у зв’язку з чим другою операцією в системі обробітку ґрунту відразу призначалася відвальна оранка. Відвальна оранка проводилася під зяб і призначалася, якщо дозволяли погодні умови, за оптимальної вологості 43 ґрунту (65–70 % НВ). Операцію виконували агрегатом з енергетичного засобу - трактора МТЗ-82 та трисекційного культурного плуга ПЛН-3-35.

Безпосередньо перед проведенням зяблевої оранки вносили частину розрахункової дози мінеральних добрив. Загальна доза мінеральних добрив, N₇₅P₄₅K₄₅, була розрахована виходячи з показників природної родючості ґрунту та з урахуванням планованої, на рівні 20 т/га, врожайності цибулі. Восени перед оранкою зябу вносили 45 % фосфорних добрив і до 30 % – форм калію, для мінерального живлення. Інші добрива вносили з поливною водою у підживлення. Вносили добрива у формі аміачної селітри з вмістом азоту 34%, аммофосу (50 % Р₂О₅ та 10 % N), сульфату калію (51 % К₂О) та суперфосфату (21,00 % Р₂О₅).

Навесні, коли ґрунт досягав фізичної стиглості, проводили покривне боронування у два сліди. У роки з ранньою весною додатково виконували суцільну культивацію дослідної ділянки — її проводили в міру появи бур’янів на полі. Безпосередньо перед посівом ґрунт на дослідних ділянках обробляли активними тракторними фрезами та одночасно прикочували оброблені смуги. Це допомагало покращити водно-фізичні властивості ґрунту й забезпечити кращий контакт насіння із ґрунтом під час сівби. На ділянках, де вивчали ефективність грядкової технології вирощування цибулі, передпосівний обробіток проводили агрегатом МТЗ-82 у комплекті з фрезерним грядкоутворювачем «Койот 1200». Такий агрегат дає змогу одночасно фрезерувати ґрунт і формувати грядки потрібного профілю для посіву.

Одна з найбільш відповідальних операцій - посів насіння ріпчастої цибулі - проводилася надійною сівалкою точного висіву Maschio Gaspardo  OLIMPIA для дворядного посіву. Крім високих показників виконання технологічного процесу, ця сівалка дає змогу чітко налаштовувати параметри посіву, включаючи міжрядкову відстань, число рядків, точність та рівномірність розподілу насіння, що важливі для дотримання умов, поставлених схемою досліду. Щоб під час проведення досліду всі варіанти відрізнялися лише за потрібними показниками, рослини цибулі в рядку розміщували на відстані 0,04 м одна від одної. Залежно від кількості рядків у посівній стрічці, яку змінювали відповідно до програми досліджень, норма висіву становила 400 тис. насінин на гектар при шестирядковому способі сівби.

Для поливу цибулі на дослідній ділянці була змонтована система краплинного зрошення конструкції «Євровінд», укомплектована краплинними трубопроводами з водовипусками, розміщеними через 0,2 м. Продуктивність крапельниць 1,5 л/год. Поливні трубопроводи системи крапельного зрошення розкладали безпосередньо слідом за посівним агрегатом. Поріг передполивної вологості ґрунту не нижче 80 % НВ підтримували краплинними поливами від посіву до початку активного зростання цибулини, а на рівні 70 % НВ – від початку активного росту до початку дозрівання цибулини. 

Поливну норму і тривалість поливу за варіантами досвіду диференціювали з урахуванням заданої глибини промочування ґрунту. Догляд за посівами полягав у проведенні вегетаційних підживлень мінеральними добривами, проведенні заходів по боротьбі з бур’яном, шкідниками і хворобами.

Протягом вегетаційного періоду цибулі проводили 1–2 міжрядні культивації агрегатом МТЗ-82 + КРН-5,6. Крім того, з посівів працювали хімічними препаратами, зокрема, - препаратом Гоал 2А проти дводольних бур’янів та препаратом Фюзілад Форте проти однодольних (злакових) бур’янів. Роботу виконували у фазі 3 справжніх листків. Після посіву обов’язково обробляли ґрунт проти такого небезпечного шкідника як дротяний черв’як. Обробку здійснювали препаратом Діазол профі нормою 2,2 л/га. Тривалість дії препарату 22–32 днів, тому інсектицид вносили кожні 20 днів до фази утворення цибулини. Для боротьби з цибулевою мухою і цибулевим мінером використовували препарат Конфідор Максі. Протягом вегетаційного періоду проводилося два полива через 35 днів із нормою 1 л/га, а також одночасно проводилося обприскування з нормою 1 л/га. Для захисту рослин від пероноспорозу застосовували фунгіцид Ридоміл Голд у нормі 2,15 кг/га. Урожай на дослідних ділянках збирали суцільним способом, вручну, формуючи цибулю у валки тощо.

Крапельне зрошення характеризується локальним розподілом вологи у ґрунті під час проведення вегетаційних поливів. Ця особливість визначає і більшість переваг краплинного зрошення, і основні відмінності від інших способів поливу. Головною перевагою краплинного зрошення є можливість дозованої подачі зрошувальної води безпосередньо в прикореневу зону рослин. Це здійснюється в процесі низькоінтенсивної подачі вологи крапельним способом у місцях водовипусків крапельниць. Це зумовлює точкову подачу вологи в ґрунт. У процесі поливу формується початкове (точкове) зволоження, з якого волога переміщається як вертикальному, так і в бічному (горизонтальному) напрямках.

Результати: зрошення посівів та їх густота

В умовах посушливого степового клімату важливо правильно поєднувати режим зволоження ґрунту з проведенням вегетаційних поливів. Для такої вологолюбної культури, як ріпчаста цибуля, атмосферні опади мають значення, однак їх зазвичай недостатньо для забезпечення рослин вологою впродовж усього періоду вирощування. При краплинному зрошенні водний режим ґрунту регулюється не одразу на всьому масиві сільськогосподарського поля, а локально, як правило, у прикореневій зоні рослин. Ця особливість формування водного режиму ґрунту при краплинному зрошенні зумовлює необхідність суворого дотримання регламенту проведення поливів та планування режимів зрошення.

При краплинному зрошенні водний режим ґрунту регулюється не одразу на всьому масиві сільськогосподарського поля, а локально, як правило, у прикореневій зоні рослин. Ця особливість формування водного режиму ґрунту при краплинному зрошенні зумовлює необхідність суворого дотримання регламенту проведення поливів та планування режимів зрошення

Формування водного режиму ґрунту відбувається неоднаково у різних сільськогосподарських культур, а також залежить від низки факторів, серед яких особливе значення мають:

1. тип і вологоємність ґрунту, що зумовлюють діапазон доступної рослинам ґрунтової вологи; 
2. передполивний рівень вологості ґрунту, що визначає ступінь допустимого висушування ґрунту в розрахунковому шарі перед проведенням чергового вегетаційного поливу; 
3. потужність зволожуваного горизонту ґрунту, що визначає загальні запаси доступної ґрунтової вологи після поливу і, власне, поливну норму; 
4. агрометеорологічні умови, що складаються на конкретному сільськогосподарському полі.

Зі збільшенням урожайності в межах різних схем посіву зменшується частка великих цибулин діаметром понад 40 мм і водночас зростає кількість цибулин середнього розміру — 20–40 мм. Подібна тенденція спостерігалася і при збільшенні густоти рослин за рахунок більшої кількості рядків у стрічці та меншої ширини міжрядь. Водночас за однакової густоти стояння кращі результати давали схеми посіву, де площа живлення рослин була ближчою до квадратної — у таких варіантах частка великих цибулин була дещо вищою.

При посадці сівалкою практично всі цибулини належали до фракції ріпки. Середня маса цибулин зростала в міру зниження густоти стояння в межах кожної схеми посіву.

Збільшення густоти стояння до вказаних величин підвищить врожайність при кожній схемі посіву, хоча збільшення густоти стояння до наведених меж знижує вихід цибулі – ріпки та зменшує масу цибулин. Можливо, що збільшення густоти стояння вище за показники, зазначені для кожної схеми, призведе до підвищення врожайності. Підвищення рівномірності розміщення рослин у посіві при однаковій густоті стояння за рахунок схем посіву переважно наближають конфігурацію площі живлення до квадратної збільшує врожайність і середню масу цибулин.

Залежність продуктивності цибулі від густоти стояння, т/га

Дослідження показали, що на режим поливу цибулі впливають спосіб сівби та особливості розміщення рослин у посівах. Найменшу кількість поливів за однакових умов проводили на ділянках із чотирирядковим способом сівби. Коли кількість рядків у стрічці збільшували до шести або восьми, поливи доводилося проводити частіше, а їх загальна кількість у середньому зростала на 1–2 за сезон.

Зі збільшенням глибини зволожуваного шару ґрунту потреба у краплинних поливах зменшувалася. Це пов’язано з тим, що під час поливу в ґрунті накопичувалося більше доступної для рослин вологи, а сама поливна норма зростала. Водночас кількість проведених поливів не завжди відповідала фактичним витратам зрошувальної води.

У дослідах динаміка використання зрошувальної води помітно змінювалася залежно від глибини зволоження ґрунту при краплинному поливі. Дослідження показали, що при збільшенні зволожуваного шару ґрунту з 0,2 до 0,3 м загальні витрати води на підтримання необхідного рівня передполивної вологості зменшувалися. Водночас це зниження не було стабільним і в різних випадках становило від 10 до 120 м³/га. Ще однією особливістю використання зрошувальної води в дослідах була нерівномірність цієї залежності. Зокрема, при збільшенні глибини зволожуваного шару ґрунту з 0,2 до 0,3 м витрати води для підтримання необхідного рівня передполивної вологості зазвичай зростали на 23–45 м³/га.

Протягом вегетаційного періоду витрати зрошувальної води розподіляються нерівномірно. Найменше зрошувальної води для підтримки заданих порогів передполивної вологості ґрунту витрачалося в періоди «сівба-сходи» та «сходи – утворення 5-го листка». Найбільші витрати зрошувальної води (до 280–450 м³/га) потрібні для підтримки заданих порогів передполивної вологості ґрунту в період активного зростання цибулини. Таким чином, підтримання диференційованого, 80–70 % НВ, порога передполивної вологості ґрунту в шарі 0,3 м пов’язане з необхідністю проведення до 10–15 вегетаційних поливів із загальним витратою зрошувальної води в межах 750–1300 м³ /га. 

Краплинний полив як спосіб низькоінтенсивного зрошення допомагає зменшити втрати води через її просочування в глибші шари ґрунту. Основними джерелами вологи для ґрунту в таких умовах є атмосферні опади, природні запаси вологи в ґрунті та поливна вода. Найбільше ж води витрачається на забезпечення росту й розвитку рослин цибулі.

Аналіз результатів досліджень показав, що при вирощуванні ріпчастої цибулі в посушливих умовах Степу роль опадів і природних запасів ґрунтової вологи є незначною. За вегетаційний період на частку атмосферних опадів припадало лише 17,5–35,8 % від загального об’єму води, отриманого посівами. Ще меншу частину потреб рослин забезпечували запаси ґрунтової вологи — лише 6,9–17,4 %.

Для покращення продовольчого забезпечення країни важливо підвищувати ефективність землеробства, впроваджувати врожайні сорти й гібриди та використовувати сучасні технології вирощування культур. Ріпчаста цибуля займає важливе місце в харчуванні людини, тому її вирощуванню приділяють значну увагу.

У Миколаївській області, як і загалом в Україні, цибулю часто вирощують через насіння або сівок. Однак такий спосіб потребує значних витрат праці й коштів на вирощування та зберігання посадкового матеріалу, а також підвищує ризик ураження рослин хворобами та шкідниками. Вирощування цибулі-ріпки безпосереднім висівом насіння дає змогу уникнути цих проблем.

За вирощування цибулі різних груп стиглості перевагу рекомендується надавати середнім та пізнім сортам чи гібридам

Рекомендації для цибулі на зрошенні

Найвища врожайність цибулі гібридів Банко (23,7 т/га) та Ред Рум (19,7 т/га) була за сформованої густоти стояння 400 000 шт./га й 500 000 шт./га відповідно. За вирощування цибулі різних груп стиглості перевагу рекомендується надавати середнім та пізнім сортам чи гібридам. Для створення оптимальних умов росту, активного розвитку рослин і отримання стабільного врожаю цибулі гібридів Банко F1 та РедРум на рівні 18–24 т/га при краплинному зрошенні важливо дотримуватися водозберігаючих технологій.

Щоб забезпечити найкращу ефективність краплинного поливу, рекомендується:

1. Підтримувати передполивну вологість ґрунту на рівні 80–70 % НВ у шарі ґрунту 0,30 м;
2. Під час планування та коригування режимів поливу враховувати погодні умови й уточнені біокліматичні показники;
3. Проводити посів стрічковим способом із шістьма рядками у стрічці;
4. Готувати ґрунт за грядковою технологією та розміщувати посівні стрічки на сформованих грядках. 

Загальна продуктивність залежала від загущеності посівів (як тому приклад гібрид Банко). У виробничих умовах можна запроваджувати вирощування цибулі ріпчастої за густоти стояння згідно проведеного досліду, а також оптимальної зволоженості 70–80 % від НВ за глибини зволоженого ґрунтового шару до 30 см.

Роман Добродзій, Дніпровський державний аграрно-економічний університет