Клястероспоріоз вишні і черешні

Серед багатьох хвороб вишні та черешні однією з найпоширеніших і найбільш шкодочинних вважається клястероспоріоз, збудником якого є гриб Clasterosporium carpophilum Aderh.

В Україні хвороба поширена в усіх зонах вирощування цих плодових культур, особливо в південно-східних і центра-льних областях. Так, в Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Вінницькій і Донецькій областях клястероспоріозом майже щороку уражується від 25-40 до 60-90% дерев вишні і черешні. Крім цього, хвороба розвивається також на інших кісточкових культурах: персику, абрикосі, сливі.
Ознаки прояву хвороби
Клястероспоріозом уражуються всі надземні органи рослини: листя, пагони, бруньки, квітки, зав'язі і плоди, - проте найтиповіші ознаки проявляються саме на листках. На них утворюються окремі дрібні (1-2 мм) округлі червоно-бурі плями (рис. 1). Протягом кількох днів вони збільшуються у розмірах до 3-5 мм, і тканини в цих місцях поступово відмирають. Центр таких плям світлішає, після чого відмерлі тканини випадають, а на листках утворюються дірки (отвори) з червонуватою облямівкою (рис. 2). Наявність облямівки - важлива діагностична ознака клястероспоріозу, за якою відрізняють цю хворобу від інших плямистостей (наприклад, від бактеріальної плямистості). Інколи окремі плями можуть зливатися, утворюючи після випадіння великі отвори і призводячи до обривання листкової пластинки (рис. 3-4).
   За сильного ураження на корі молодих пагонів з'являються невеликі округлі червоні плями з темнішою облямівкою. Згодом вони видовжуються, западають і розтріскуються. З таких пошкоджених ділянок часто витікає камедь (клейка в'язка речовина), після засихання якої залишається склоподібна плівка жовтуватого кольору. Тріщини періодично зарубцьовуються і знову розростаються. Це призводить до утворення навколо них наростів.
Камедь виділяється також із уражених бруньок, надаючи їм блискучого вигляду. Такі бруньки чорніють і відмирають, а квітки і зав'язі опадають.
На уражених клястероспоріозом плодах вишні та черешні з'являються виразкові плями (рис. 5). Тканина в місцях ураження руйнується і засихає, а плоди деформуються і розростаються однобоко.
   Шкідливість хвороби проявляється у пригніченні росту і розвитку рослин, зменшенні площі фотосинтетично активної листкової пластинки, передчасному опаданні листя (за сильного розвитку хвороби), зниженні кількості і якості врожаю. Унаслідок ураження пагонів, хвороба часто набуває хронічного характеру, що призводить до відмирання всієї рослини. Розвитку хвороби сприяє помірно тепла (19...26°С) дощова погода в літній період.
Основним джерелом інфекції клястероспоріозу є уражені рослинні рештки та пошкоджена хворобою деревина, де збудник зберігається у вигляді міцелію і конідій. Накопиченню і збереженню інфекції сприяє витікання камеді. Конідії як первинна інфекція починають формуватися за температури понад 4...5°С і наявності крапельної вологи. За допомогою вітру, дощу або комах вони потрапляють на молоді листки, спричинюючи їхнє ураження. Залежно від погодних умов і ступеня стійкості сорту, інкубаційний період хвороби становить лише два-чотири дні.

Профілактичні заходи
Для зниження інфекції клястероспоріозу потрібно зрізувати і спалювати уражені хворобою пагони. Цю операцію здійснюють восени перед опаданням листя, коли хворі пагони добре помітні візуально: наявність витіклої камеді і ураженого листя. Здійснення зазначеного заходу дає змогу обмежити поширення збудника хвороби у роки з теплою осінню і зимовими відлигами. Опале листя також збирають і спалюють. Відразу після видалення пагонів дерева обприскують 3%-ною бордоською рідиною.
За виявлення свіжих незначних тріщин кори уражені місця зачищають гострим ножем, захоплюючи 2 см навколишньої ділянки здорової кори і деревини. Зрізану кору спалюють, а рани дезінфікують 1%-ним мідним купоросом і замазують садовим варом.
Відносною стійкістю проти клястероспоріозу характеризуються сорти вишні: Норд Стар, Ранній десерт, Спутниця, Любительська, Відродження тощо - та сорти черешні: Зодіак, Ніжність та інші.
Для профілактики клястероспоріозу й обмеження його розвитку дерева обприскують рекомендованими фунгіцидами (табл.).
Витрата робочої рідини (від 2 до 10 л на дерево залежно від його віку і розмірів) має забезпечувати повне змочування листкової пластинки. Для підвищення імунітету й обмеження розвитку хвороби дерева можна також обприскувати біологічним препаратом Лепідоцид, в.р. (3-4 л/га).

О. Дерменко,
канд. с.-г. наук, кафедра фітопатології НУБіП України
Фото автора