Кліщі — небезпечні шкідники плодових культур

Яблуня - одна з найпопулярніших плодових культур, яку вирощують у промислових масштабах в усіх агрокліматичних зонах України. Пошкоджує яблуню близько 150 видів шкідників, зокрема й 12 видів кліщів. У разі їхнього масового розмноження шкодочинність проявляється не лише в зменшенні врожаю, а й у погіршенні його якості: яблука стають дрібними і не відповідають стандарту сортової продукції.

О. Власова,
канд. с.-г. наук, провід. наук. співробітник,
Інститут захисту рослин НААН України

На сьогодні в Україні здійснено велику дослідницьку роботу з фауни, систематики, біології кліщів, розробки заходів боротьби з шкідливими видами. Встановлено, що в українських садах плодові культури найбільше ушкоджують  шість видів кліщів: звичайний павутинний, глодовий, червоний плодовий, бурий плодовий, садовий павутинний і плодова плоскотілка.
Червоний плодовий кліщ (Panonychus ulmi Koch)  ушкоджує сади Великої Британії, Швеції, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Польщі, Угорщини та Болгарії. В колишньому Радянському Союзі червоний плодовий кліщ найбільшої шкоди завдає садам Балтії, Таджикистану, Молдови, Вірменії. В Україні у великій кількості зустрічається в Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Донецькій, Львівській областях. Червоний плодовий кліщ є небезпечним шкідником яблуні, груші, вишні, сливи, аличі, мигдалю, персика, виноградної лози, смородини, цитрусових, інжиру, терну, крушини, акації білої і багатьох інших культур. Кліщ селиться на нижньому боці листків, проколює епідерміс, паренхіму і висмоктує їхній вміст. Ушкоджені клітини втрачають значну частину хлорофілу, забарвлюються у бурий колір і відмирають. Побуріле листя з'являється, зазвичай, у середній частині крони. Особливо небезпечні весняні пошкодження. При цьому в листках яблуні активність деяких ферментів (пероксидази, каталази) збільшується на початку зараження кліщами, але наприкінці вегетації активність цих ферментів вища на листках, які не уражені кліщами.
   Вважається, що 20-25 кліщів на одному листку наприкінці липня менш небезпечні, ніж 1-3 кліщі в травні. Це пояснюється тим, що ушкодження в період активного росту й розвитку рослини негативно впливає на ріст бруньок і формування врожаю. У другій половині літа шкідник впливає здебільшого на накопичення резервних запасних речовин, що може бути однією з причин зниження морозостійкості дерев.
Червоний плодовий кліщ зимує в стадії яйця на корі гілок. Найбільше яєць самки відкладають на плодушках, у розгалуженнях гілок, а восени - на плодах.
Зимостійкість яєць червоного плодового кліща вища в першій половині зими та різко знижується в березні - квітні. Відродження личинок із перезимувалих яєць починається за середньодобової температури 10...12°С, що збігається з цвітінням сливи або порожевінням бутонів у яблуні. Оптимальна  температура для відродження  личинок - 12...17°С.
Глодовий кліщ (Tetranychus viennensis Zacher) поширений у Великій Британії, Німеччині, Австрії, Франції, Болгарії, фіксували його в Бразилії та в європейських пострадянських країнах. Глодовий кліщ сильно ушкоджує яблуні, груші, сливи, черешні, горіх. Відомо, що кліщ сприяє поширенню захворювань паршею та борошнистою росою яблуні. В Україні (у великій кількості) зустрічається в Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Донецькій, Львівській областях. У підзоні Південного Степу України за масового заселення дерев глодовим кліщем втрати врожаю яблуні сягають 23-25%.
Характерною ознакою пошкодження дерев цим видом є пожовкле та покручене  листя, а в серпні та вересні - оголені гілки з дрібними плодами. У глодового кліща запліднені самиці зимують під відмерлою корою штамбів, а також у ловчих поясах, лялечкових оболонках яблуневої плодожерки, менше - під опалим листям. У Криму глодовий кліщ у місцях зимівлі не утворює густого павутиння.
   Павутиння захищає кліщів від хижаків, зміни вологості, пилу, вберігає від висихання. Із місць зимівлі вони виходять наприкінці квітня - в травні. В умовах Криму глодовий кліщ розвивається в шести поколіннях.
Бурий плодовий кліщ поширений скрізь, крім тропіків. Його виявлено на островах Шпіцберген і Нова Земля, в Австралії, Новій Зеландії. Зустрічається й на території колишнього Радянського Союзу: в Україні, Грузії, Казахстані, в Краснодарському та Ставропольському краях Російської Федерації.
Бурий плодовий кліщ (Bryobia redikorzevi Reck) пошкоджує яблуню, грушу, сливу, аличу, вишню, черешню, абрикос, персик, мигдаль. Зафіксовано його й на винограді та інжирі, гранаті, грецькому горісі. В умовах України він найменше ушкоджує абрикос, персик, мигдаль. На черешні та вишні бурий плодовий кліщ зустрічається переважно навесні та восени. Влітку на цих породах його мало.
Бурий плодовий кліщ зимує в стадії яйця. Строк виходу личинок із  перезимувалих яєць залежить від місцевості та погодних умов року, але, зазвичай, збігається з фенофазою розпускання бруньок плодових дерев. Перші кліщі з'являються на початку другої половини квітня - першої половини  травня. Личинки переходять на листки рослин, де й розвиваються далі.
Бурий плодовий кліщ вирізняється великою здатністю до міграції. Він може не лише переміщуватися гілками в межах крони одного дерева, а й переноситися вітром із заселених дерев на здорові. За вегетаційний період розвивається в кількох поколіннях.
Звичайний павутинний кліщ (Tetranichus urticae Koch) - широкий поліфаг: відомо близько 200 рослин із різних родин, на яких може живитися кліщ. Зовнішніми ознаками ушкодження рослин цими кліщами є поступове знебарвлення й всихання листя. За рік павутинний кліщ може дати близько 20 поколінь. Самки звичайного павутинного кліща зимують невеликими колоніями на бур'янах, під опалим листям та відшарованими ділянками кори на плодових деревах. Навесні мігрують на листя, де, розмножуючись, створюють великі колонії як із нижнього, так і з верхнього боку. Спочатку віддають перевагу молодому листю, а коли популяція розростається, заселяють і густо вкривають павутиною все листя. Восени, коли скорочується денне освітлення, знижується температура та погіршуються умови живлення, самки міняють зеленувате забарвлення на червоне й мігрують у місця зимівлі.
Кліщі паразитують на листі, за допомогою верхніх щелеп проколюють тканину, висмоктують вміст клітин. Листя черешні спершу стає білим, а згодом жовтіє. В сливи воно набуває «мармурового» забарвлення, а в яблуні бурого. Більші листки яблуні в разі пошкодження вкриваються дрібними білими плямочками і вже в червні стають неповноцінними, бо втратили велику кількість хлорофілу. За масового розмноження кліщів і сильного ураження, клітини на листі починають відмирати. Як наслідок, листкова пластинка поступово буріє. Пошкоджене листя черешні, вишні, абрикоса й персика вкривається блідими плямами, здебільшого біля головної жилки. На цих породах дерев ушкоджене листя не буріє.
   Відповідно до особливостей біології й часу появи на кронах дерев  кліщів та стадій їхнього розвитку, захисні заходи слід здійснювати в ранньовесняний, весняний і літній періоди.
У ранньовесняний період (до розпускання бруньок) застосовують препарат 30В, дозволений для використання на яблуні та черешні до розпускання бруньок за температури не нижче 4°С проти зимуючих яєць червоного й бурого плодових кліщів (60 л/га). Можливе обприскування яблуні проти плодових кліщів і влітку зі зниженими нормами витрати (40 л/га). Максимальна повторність обробок - три. Термін очікування до збирання врожаю яблук становить 20 днів.
Обприскування здійснюють за допомогою ранцевого пневматичного обприскувача. Норма витрати препарату - 0,6 л (весняний період) і 0,4 л (літній) на 10 л води. Норма витрати робочої рідини - 8-10 л на доросле плодоносне дерево (суцільне обмивання).
У весняний період (від початку розпускання бруньок до цвітіння) дерева обприскують, щоб знищити личинок, а також самок глодового, звичайного та туркестанського павутинних кліщів. Проти популяції  кліщів застосовують специфічні акарициди (Демітан, Ортус, Омайт, Аполло).
Демітан дозволено для використання в Україні проти кліщів на яблуні та груші (0,6 л/га), норма витрати препарату - 6 мл на 10 л води. Максимальна повторність обробок - дві. Очікування до збирання врожаю яблук - 30 днів.
Ортус дозволено для використання в Україні проти кліщів на яблуні (0,5-0,75 л/га), норма витрати препарату -  5-7,5 мл на 10 л води. Максимальна повторність обробок - одна. Очікування до збирання врожаю - 30 днів.
Омайт дозволено для використання в Україні проти кліщів на яблуні (2 л/га), норма витрати препарату - 2 мл на 10 л води. Максимальна повторність обробок - дві. Строки очікування до збирання врожаю - 45 днів.
Аполло дозволено для використання в Україні проти кліщів на яблуні (0,4-0,6 л/га), норма витрати препарату - 6 мл на 10 л води. Максимальна повторність обробок - дві. Очікування до збирання врожаю яблук - 30 днів.
У літній період (після цвітіння й до осені) обробку акарицидами здійснюють за результатами спостережень за динамікою чисельності популяцій шкідливих кліщів і акарифагів. У разі потреби застосовують зазначені вище препарати.