Фумігація від А до Я

С. Кріводонов,  
генеральний директор ТОВ "Спецспектор"
Технологія фумігації препаратами на основі фосфіну

Після закінчення підготовчих робіт і отримання акта щодо безпечної герметизації чи акта щодо безпечності об'єкта для проведення фумігаційних робіт приступають безпосередньо до внесення препарату фосфіну (у вигляді пігулок) на знезаражуваному об'єкті під постійним контролем фахівців Держінспекції із карантину рослин і територіальної санепідслужби. Час фумігації не має перевищувати 1,5-2 годин.
Дозування препарату на основі фосфіну добирають залежно від стану знезаражуваної продукції, виду виявлених шкідників і стадій їхнього розвитку, температури вантажу (враховуючи і температуру води на глибині осідання судна), потреби створення в знезаражуваному об'єкті середовища достатньої концентрації вільної пари фуміганту для отримання за час експозиції летальної дози препарату для найстійкішого виду шкідника.
   Перед початком фумігації відповідальний за фумігацію ретельно перевіряє остаточну готовність технічних засобів, а також готовність власне об'єкта для знезараження і тільки після цього дає вказівку про початок фумігації.
Для введення фуміганту (пігулок або гранул препарату фосфіну) на суднах використовують фумізливи, а також металеві зонди, які з'єднуються сполучними муфтами на потрібну довжину. Згідно з попередніми розрахунками, гранули чи пігулки вносять рівномірно за допомогою фумізливів, які розподіляють у трюмі так, щоб на кожен квадратний метр припадала однакова кількість препарату фосфіну (з обов'язковою фіксацією фумізливів мотузками до кілочків, для того щоб під час дегазації їх за потреби було легко витягувати з трюму).
   Для внесення пігулок або гранул до сипких вантажів, що містяться в залізничних вагонах, контейнерах і автотранспорті, використовують прилад для їхнього укладання - металевий зонд (кожна його ланка - завдовжки 1,5 м із внутрішнім діаметром 30 мм, складові з'єднуються сполучною муфтою на потрібну довжину). Для досягнення рівномірного розташування пігулок або гранул в оброблюваному вантажі зонд уводять в кожен квадратний метр знезаражуваної продукції двічі, за правильного його введення пігулки зісковзують трубкою на рівній відстані одна від одної.

Потрібно стежити, щоб на препарат не потрапляла рідкокраплинна волога або конденсат. Після внесення визначеної кількості пігулок, гранул спеціалісти фумігаційного загону остаточно герметизують об'єкт знезараження, наклеюють на трюмах застережні написи: "Небезпечно: отруйний газ", "Вміст цього трюму (контейнера, залізничного вагона, складу) піддано фумігації".

Дегазація
Після закінчення експозиції приступають до проведення дегазації. Дегазація - природні або штучні процеси видалення газу з об'єкта, на якому проводили фумігацію. Для дегазації продукції в елеваторах, складських приміщеннях ХПП, на переробних підприємствах застосовують, в основному, природне провітрювання, для чого відкривають окремі вікна і двері, вентиляційні канали тощо. Для визначення обсягу дегазації складів і продукції від залишків препарату фосфіну використовують індикаторні трубки. Також для прискорення дегазації окремих штабелів із продукцією можуть бути використані вентилятори (наприклад, ВМ-20), які встановлюють таким чином, щоб вентилятор, що подає повітря, інтенсивно обдував штабель. Дегазацію продукції, яку піддавали знезараженню препаратами фосфіну, проводять дві-три доби (залежно від температури повітря). Після закінчення термінів проведення дегазації за допомогою індикаторних трубок (для препаратів фосфіну) перевіряють результати дегазації у вільних від продукції просторах складу.
   Індикаторні трубки, або трубки Дрейгера, - скляні трубки з наповнювачем, обробленим розчинами хімічних реактивів. вони призначені для контролю забруднення повітря токсичними речовинами. Концентрацію останніх визначають за довжиною або інтенсивністю фарбування шару наповнювача після пропускання через індикаторну трубку певного обсягу досліджуваного повітря.
За взаємодії з фосфіном, що міститься в пробі повітря, індикаторний шар забарвлюється в темний колір: довжина потемнілого шару відповідає кількості фосфіну, що пройшла через трубку. За чітко визначеного обсягу проби повітря і за довжиною пофарбованого шару визначають концентрацію фосфіну в досліджуваній пробі. Оскільки концентрація фосфіну являє собою відношення його кількості в даному обсязі повітря до розміру цього обсягу, для правильного вимірювання слід ретельно стежити за розміром відібраної проби, що прокачується.
   Зручнішою та ефективнішою альтернативою трубкам Дрейгера є використання портативного детектора газу (наприклад, Multi Pro, Toxi Pro, Рас III та інших, зареєстрованих в Україні, виробників). Портативний датчик вимірює одночасно і безперервно небезпечні для життя людини гази. Він обладнаний єдиною кнопкою, яка запускає і контролює всі операції цього приладу, тому його так просто використовувати. Крім того, з великого екрана легко й зручно зчитувати інформацію за будь-яких умов.
   Дегазація продукції буде ефективнішою, якщо її проводити за температури повітря, вищої за температуру продукції. У весняно-осінній період дегазацію продукції проводять тільки вдень, а в нічні години вікна й двері щільно закривають.
Що ж стосується дегазації транспортних засобів, суден, то не раніше ніж мине одна година після відкриття всіх трюмів і лазових люків, видалення з продукції залишків препаратів на основі фосфіну і вимкнення вентиляторів рециркуляційної системи, фахівець із фумігації визначає вміст фосфіну в повітрі на висоті 0,5-1,0 м і в міжвантажному просторі, результати вимірів фіксує в судновому журналі.
Якщо концентрація залишкового фосфіну перевищує мінімально допустимі величини, проводять додаткову дегазацію через годину. Після проведення додаткової дегазації фахівець проводить повторне дослідження проб повітря. Огляд продукції і відбір проб дозволено проводити тільки за повністю відкритих кришок трюмів і лазових люків. Огляд вантажу в трюмах дозволяють проводити лише в тому разі, якщо концентрація фосфіну в усіх трюмах відповідає наведеним нормам.
У процесі вивантаження фахівець із фумігації періодично контролює вміст фосфіну в повітрі робочої зони докерів, особливо біля завантажувальних люків вагонів. Якщо вміст фосфіну в робочій зоні перевищує 0,1 мг/м3, розвантаження зупиняють на одну годину для проведення додаткової дегазації. Дозвіл на спускання людей у трюм дає фахівець із фумігації лише в тому разі, якщо в повітрі над поверхнею зерна на висоті 0,5-1,0 м вміст фосфіну не перевищує 0,1 мг/м3. Перш ніж спускатися в трюм і провадити там роботи із частково вивантаженим зерном, працівники мають убезпечити себе запобіжним поясом із страхувальним кінцем. На палубі в цей час має перебувати інший працівник, який повинен безперервно спостерігати за тим, хто спускається або працює в трюмі. Працівники зобов'язані користуватися засобами індивідуального захисту органів дихання (протигазами), рукавицями згідно з вимогами галузевих норм.

Якщо з яких-небудь причин не вдалося до початку вивантаження зерна видалити або виявити всі фумігаційні стрічки, касети тощо, фахівець із фумігації організовує прибирання препаратів, що залишилися в процесі вивантаження зерна.
Вийняті залишки препаратів залишають відкритими із підвітряного боку на палубі, біля трюмів не менше ніж на 20-30 хв для подальшого видалення залишків фосфіну. Потім їх укладають у тару (коробки, бочки, мішки тощо) згідно з чинними вимогами.
   Укладати в тару залишки препаратів на основі фосфіну потрібно нещільно, саму тару тримати відкритою, щоб забезпечити постійне провітрювання. Робити це слід у віддаленому від перебування людей місці.
Адміністрація порту організовує вивезення залишків препаратів на основі фосфіну у відведене для цього місце на території порту; для спалювання в сміттєспалювальних печах або утилізації в місцях, узгоджених територіальною санепідслужбою.
Представники порту і фахівець із фумігації складають акт довільної форми (у двох екземплярах - для обох сторін) про знищення залишків препарату на основі фосфіну.
Рішення про початок проведення робіт із механічного очищення трюмів після вивантаження продукції приймає фахівець із фумігації тільки після аналізу повітря на висоті одного метра від днища трюмів і за вмісту фосфіну в цій зоні, що не перевищує 0,1 мг/м3. Усі розпорядження про допуск суднових працівників до виконання службових обов'язків, дозвіл спускання їх у трюми для зачищення фахівець із фумігації обов'язково записує у спеціальному журналі вимірів із зазначенням даних: хто, кому, коли дав відповідне розпорядження, а також годин початку і закінчення робіт у даних зонах.
Перед початком дегазації вантажів у контейнерах, вагонах або автотранспорті керівник фумігаційних робіт вживає заходів для того, щоб на відстані 50 м навколо об'єкта дегазації, особливо з підвітряного боку, було припинено проведення всіх видів робіт, зокрема на кранах, і унеможливлення перебування людей у цій зоні на термін, що забезпечує видалення з контейнера, вагона або автомобіля найбільшої концентрації пари фумігантів.
   Дегазацію вантажів у контейнерах, вагонах, автомобілях здійснюють шляхом природного провітрювання - протягу - через вентиляційні отвори (жалюзі) і відкриті двері. Термін закінчення робіт із дегазації встановлюють на підставі даних перевірки наявності фосфіну вимірюванням його вмісту в повітрі підконтрольного об'єкта на рівні дверного отвору. Закінчення тривалості дегазації визначають на підставі аналізів газоповітряних проб, узятих серед продукції в глибині контейнера, вагона або автомобіля. Перший аналіз проводять через дві години після початку дегазації, другий - через чотири, а подальші - залежно від отриманої концентрації перших двох аналізів. Усі вимірювальні роботи проводять також у засобах індивідуального захисту (протигази).
Залишки фосфіну зсипають у крафт-мішки і передають за актом підприємству, яке проводить утилізацію, або спалюють чи закопують. На підставі даних визначення концентрації, що підтвердили відсутність фосфіну в транспортних засобах, спеціаліст, що проводив фумігацію, доводить до відома телефонограмою санітарно-епідеміологічну службу про закінчення дегазації і дозволяє допуск робітників до виконання службових обов'язків чи виробничих процесів.
Розширення імпорту сільськогосподарської продукції як рослинного, так і тваринного походження і внутрішніх перевезень потребує впровадження в практику нових технічних засобів і нових технологій.

Фумігаційні майданчики та ємності
Для проведення робіт із знезараження вантажів, транспортних засобів потрібно мати фумігаційний майданчик, причал, фумігаційну ємність або складське приміщення, пристосоване для фумігації. Такими можуть слугувати, наприклад, вакуумні фумігаційні камери великої продуктивності, розраховані на знезараження завантажених товарних вагонів, безвакуумні камери, обладнані пристроями для проведення фумігації за новою технологією.
 Найважливішою умовою ефективної газової дезінсекції є повна герметичність ємностей, у яких проводять знезараження, й оснащення їх потрібним устаткуванням і контрольно-вимірювальними приладами. Для знезараження застосовують вакуумні і безвакуумні камери, а також пристосовані для цієї мети приміщення і нестандартні герметичні ємності.
Для фумігації бромистим метилом бавовни і сухофруктів можуть бути встановлені дві металеві вакуумні камери усіченої форми місткістю 320 м3 кожна, що вміщує один чотиривісний або два чотиривісних вагони. Комплекс камер складається з: машинного відділення з вакуум-насосом, газозарядного відділення, спеціального технічного пристрою для повторного використання пари фумігантів шляхом її перекачування з однієї камери (після закінчення газації) в іншу. Повторне використання фуміганту усуває забруднення повітря на робочих місцях і знижує норму витрати препарату на 30-50% залежно від сорбційної активності продукції. Добова продуктивність вакуумної камери - 300-350 т, річна - 100-150 тис. тонн.

Для фумігації великих партій вантажів, що перебувають у залізничних вагонах, фахівці фірми намагаються будувати вакуумні камери не металеві, а залізобетонні обсягом 300 м3 - для вагонів, і близько 150 м3 - для автомашин і контейнерів. Протягом восьмигодинного робочого дня в камерах можна провести чотири фумігації, за безперервної роботи кількість фумігацій може досягти вісьми-десяти на добу, враховуючи, що в одній місткості - сім камер. Великі вакуумні камери, що відповідають міжнародним стандартам, побудовані в основних портах Франції, Бразилії, Іраку і низки інших пунктів.
Окрім вакуумних камер, є також і безвакуумні фумігаційні камери, знезараження в яких відбувається в умовах атмосферного тиску. Розроблені і рекомендовані до впровадження в практику конструкції потужних безвакуумних камер загальною місткістю 860 м3 (на сім вагонів продукції), з чотирма секціями по 215 м3 кожна, на фундаменті із стінами з паленої цегли на складному розчині, підлога, стіни, стеля яких ретельно заштукатурені цементним розчином; стіни і стелю покривають також калійним розчинним скла, а потім олійною фарбою. У таких камерах створюється надійна герметичність. Управління апаратурою (газовипаровувачі, вентиляційно-рециркуляційна система) - дистанційне. Для вантаження і вивантаження продукції використовують автонавантажувачі. За допомогою спеціального технічного пристрою, розміщеного в ізольованій кімнаті, визначають робочу концентрацію парів фумігантів.
Також безвакуумні фумігаційні камери використовують для знезараження посадкового матеріалу плодово-ягідних, субтропічних, декоративних культур, цибулин квіткових рослин та іншої продукції.
Акт про герметичну безпечність об'єкта та акт про безпечність технологічного процесу знезараження в фумігаційних ємностях видає районна СЕС під час уведення його в експлуатацію.