Фак­то­ри, що впли­ва­ють на нор­ми ви­т­ра­ти пе­с­ти­цидів

Ціла низка чинників може знижувати технічну ефективність гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів, але, як правило, їхня здатність ефективно контролювати шкідливі організми залежить від дотримання аграріями регламенту і рекомендацій виробників ЗЗР щодо застосування препаратів. Зокрема, важливою умовою отримання бажаних результатів використання пестицидів є дотримання норми їхньої витрати.

І. Сторчоус, канд. с.-г. наук

Гербіциди
Слід за­зна­чи­ти, що до го­ло­вних фак­торів, які не­га­тив­но впли­ва­ють на технічну ефек­тивність гербіцидів, на­ле­жать:
   за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів за невідповідних плю­со­вих тем­пе­ра­тур — ниж­че 10оС або ви­ще 25оС (тоб­то не­ба­жа­но про­во­ди­ти об­при­с­ку­ван­ня посівів у літній період із 10.00 до 18.00, за по­тре­би вне­сен­ня пре­па­ра­ту у разі спе­ки це кра­ще ро­би­ти вночі);
   зберіган­ня пре­па­ра­ту у ви­гляді го­то­во­го ро­бо­чо­го роз­чи­ну по­над до­бу;
   ви­па­дан­ня опадів менш ніж че­рез
3 год після об­при­с­ку­ван­ня;
   не­га­тив­ний вплив по­су­хи (особ­ли­во це сто­сується вне­сен­ня грун­то­вих пре­па­ратів, які мо­жуть і не про­яви­ти свою ефек­тивність);
   вплив по­год­них умов на за­сто­су­ван­ня де­си­кантів, яким вла­с­ти­во під дією УФ-ви­проміню­ван­ня швид­ко роз­кла­да­ти­ся;
   запізнен­ня зі стро­ка­ми об­роб­ки (особ­ли­во — упу­щен­ня най­чут­ливішої до пре­па­ра­ту фа­зи роз­вит­ку бур’янів);
   не­до­три­ман­ня нор­ми ви­т­ра­ти ро­бо­чо­го роз­чи­ну;
   за­сто­су­ван­ня суміші пре­па­ратів, скла­дові яких за поєднан­ня справ­ля­ють ан­та­гоністич­ну дію;
   стре­со­вий стан бур’янів, спри­чи­не­ний надміру жар­кою по­го­дою;
   на­явність на рос­ли­нах кра­пель ро­си або до­щу.
Слід відміти­ти, що ви­нят­ко­во важ­ли­ве зна­чен­ня для кон­тро­лю бур’янів у посівах куль­тур має вибір і пра­виль­ний роз­ра­ху­нок нор­ми ви­т­ра­ти гербіцидів. За­сто­су­ван­ня пре­па­ратів із за­ви­ще­ною нор­мою ви­т­ра­ти мо­же ста­ти при­чи­ною пригнічен­ня, зріджен­ня або навіть за­ги­белі куль­ту­ри, не­га­тив­но впли­ну­ти на якість про­дукції че­рез вміст у ній за­лиш­ко­вих кілько­с­тей пе­с­ти­ци­ду, ста­ти до­дат­ко­вим еко­номічним і еко­логічним на­ван­та­жен­ням. Об­при­с­ку­ван­ня пре­па­ра­том, нор­му ви­т­ра­ти яко­го свідо­мо змен­шу­ють, по­слаб­лює йо­го технічну ефек­тивність, що мо­же спри­я­ти роз­вит­ку ре­зи­с­тент­ності та спри­чи­ни­ти збільшен­ня за­бур’яне­ності, не­добір уро­жаю та зни­жен­ня йо­го якості.
Ре­ко­мен­до­вані нор­ми за­сто­су­ван­ня гербіцидів вста­нов­ле­но на підставі ба­га­торічних досліджень, які про­во­ди­ли у ла­бо­ра­тор­них і по­льо­вих умо­вах відповідно до ве­ге­таційно­го періоду пев­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої куль­ту­ри. То­му, за­сто­со­ву­ю­чи гербіци­ди, слід пам’ята­ти, що їхні нор­ми ви­т­рат чітко за­ле­жать як від «при­ро­ди» пе­с­ти­ци­ду, йо­го технічної ефек­тив­ності, так і від ме­ханічно­го скла­ду грун­ту та вмісту в ньо­му ор­ганічної ре­чо­ви­ни.
Під час ви­бо­ру оп­ти­маль­ної нор­ми гербіци­ду потрібно ке­ру­ва­ти­ся тим, що во­на за­ле­жить від ви­до­во­го скла­ду і фа­зи роз­вит­ку бур’янів, сту­пе­ня засмічен­ня по­ля, грун­то­вих особ­ли­во­с­тей, ста­ну по­год­них умов, мож­ли­вої не­га­тив­ної післядії пре­па­ра­ту на на­ступні куль­ту­ри у ланці сівозміни то­що.
На­при­клад, досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що пре­па­рат на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни флу­а­зи­фоп-П-бу­тил ре­ко­мен­дується за­сто­со­ву­ва­ти для кон­тро­лю од­норічних зла­ко­вих бур’янів із нор­мою ви­т­ра­ти 0,5–1,0 л/га, при­чо­му 0,5 л/га — до­стат­ня нор­ма гербіци­ду для об­при­с­ку­ван­ня бур’янів у фазі од­но­го-двох листків, а 1,0 л/га — для об­при­с­ку­ван­ня у пізніші фа­зи (два-чо­ти­ри ли­ст­ки у бур’янів). Вод­но­час для об­ме­жен­ня шкідли­вості ба­га­торічних зла­ко­вих бур’янів цей пре­па­рат ре­ко­мен­ду­ють за­сто­со­ву­ва­ти із нор­мою ви­т­­­­­­­­­­­­­­­ра­ти 1,0–2,0 л/га. Крім то­го, слід вра­хо­ву­ва­ти фа­зу роз­вит­ку бур’янів та їхню чи­сельність на полі.
Препарати із д. р. калійна сіль гліфосату, 550 г/л (наприклад, Напалм Форте) знищують найзлісніші бур’яни за низької норми внесення — 2–4 л/га. Напалм Форте слід застосовувати до або під час висіву культури та враховувати тип бур’янів: для багаторічних зла­­кових — у фазі 4–5 листків бур’яну, для багаторічних широколистих — у фа­­­­зі цвітіння, але до початку старіння. Ефек­тивно працює вже за температуривід 5°С.
Оп­ти­маль­на нор­ма грун­то­вих гербіцидів за­ле­жить на­сам­пе­ред від ме­ха­ніч­но­го скла­ду і вмісту гу­му­су в грунті. Так, досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що під час за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів на ос­­нові діючої ре­чо­ви­ни пен­ди­ме­талін (наприклад, Стоп, к. е.) у посівах сої, соняшнику ре­­ко­мен­до­ва­но вно­­­­­­­си­ти гербіцид із нор­мою ви­т­ра­ти 3,0–6,0 л/га. Цей са­мий пре­па­рат мож­на за­сто­со­ву­ва­ти із міні­маль­ною нор­мою ви­т­ра­ти за ви­ко­ри­с­тан­ня на грун­тах із лег­ким ме­ханічним скла­дом (супі­­­­ща­них, лег­ких суг­лин­ках) або із низь­ким вмістом ор­ганічної ре­чо­ви­ни (мен­ше 2%). І на­впа­ки, мак­си­маль­но доз­во­ле­на нор­ма до­пу­с­ти­ма у разі об­­при­с­ку­ван­ня суг­лин­ко­вих грунтів або тих, які містять по­над 3,5% гу­му­су (чор­но­зе­ми і тор­фові).
На гли­ни­с­тих грун­тах із ви­со­ким вмістом гу­му­су грун­тові гербіци­ди справ­ля­ють три­валішу дію, ніж на лег­ких ма­ло­гу­мус­них. То­му для за­без­пе­чен­ня ви­со­кої ефек­тив­ності грун­то­вих пре­па­ратів на лег­ких грун­тах їх вно­сять у 1,5–2 ра­зи мен­ше, ніж на важ­ких. Та­­ким чи­ном під час за­сто­су­ван­ня грун­то­вих гербіцидів на лег­ких грун­тах із ре­ко­мен­до­ва­них норм за­сто­со­ву­ють мінімаль­ну, на суг­ли­ни­с­тих і гли­ни­с­тих — се­ред­ню, на чор­но­зе­мах і торф’яни­ках — мак­си­маль­ну. 

   Гербіци­ди грун­то­вої дії на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни ме­то­лах­лор (зокрема, Дабл Трай, к .е.) є ефек­тив­ним за­со­бом за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків, соняшнику, кукурудзи на по­чат­ку ве­ге­тації. На грун­тах лег­ко­го ме­ханічно­го скла­ду і не­ви­со­кої ємності грун­то­во­го по­гли­наль­но­го ком­плек­су (вміст гу­му­су — в ме­жах 3–4%) за­сто­со­ву­ють мінімаль­ну нор­му, а підви­ще­ну — на суг­лин­ко­вих і важ­ких грун­тах і вмістом гу­му­су 4–5% та на торф’яни­ках. Оп­ти­маль­ним спо­со­бом є вне­сен­ня пре­па­ратів у грунт із не­гай­ним за­гор­тан­ням під час пе­ред­посівної куль­ти­вації або після сівби куль­ту­ри, але до по­яви сходів рос­лин.
Виз­на­ча­ю­чи нор­му ви­т­ра­ти гербіцидів за­леж­но від фіто­санітар­ної си­ту­ації, слід бра­ти до ува­ги не тільки ме­ханічний склад грун­ту та вміст у ньо­му ор­ганічних ре­чо­вин, а й особ­ли­вості кон­крет­но­го по­ля, а са­ме ви­до­вий склад бур’янів та ступінь засміче­ності ни­ми, фа­зу роз­вит­ку куль­тур­них рос­лин і бур’янів та еко­логічні умо­ви. 
Ре­ко­мен­дації що­до нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів ма­ють ди­фе­ренційо­ва­ний ха­рак­тер і пред­став­лені, як пра­ви­ло, у ви­гляді пев­но­го чис­ло­во­го інтер­ва­лу, яким ке­ру­ють­ся відповідно до періоду за­сто­су­ван­ня, ко­ли куль­турні рос­ли­ни стійкі до впли­ву гербіци­ду, а бур’яни пе­ре­бу­ва­ють у най­чут­ливіших фа­зах. Оби­ра­ю­чи потрібну нор­му, мен­шу із ре­ко­мен­до­ва­но­го інтер­ва­лу, слід вра­хо­ву­ва­ти, що на її ефек­тивність впли­ва­ють такі фак­то­ри: доміну­ван­ня у посівах ма­лорічних видів бур’янів, ви­со­ка віднос­на во­логість повітря, оп­ти­маль­на для ве­ге­тації рос­лин тем­пе­ра­ту­ра, ранні фа­зи роз­вит­ку бур’янів (фа­за сім’ядоль­них листків), не­знач­ний ступінь за­бур’янен­ня посівів, легкі за ме­ханічним скла­дом грун­ти, бідні на ор­ганіку. І на­впа­ки, мак­си­маль­на ве­ли­чи­на нор­ми ви­т­ра­ти гербіци­ду із ре­ко­мен­до­ва­но­го інтер­ва­лу бу­де ефек­тив­ною за пе­ре­ва­жан­ня стійких ба­га­торічних видів бур’янів, у разі по­су­ш­ли­вих умов та ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри повітря, на пізніх фа­зах роз­вит­ку бур’янів, за ви­со­ко­го сту­пе­ня засмічен­ня посівів, на важ­ких за ме­ханічним скла­дом грун­тах, ба­га­тих на ор­ганіку.
Не ре­ко­мен­до­ва­но відтерміно­ву­ва­ти за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів до ма­со­вої по­яви сходів бур’янів, оскільки технічна ефек­тивність гербіцидів знач­но зни­жується, і навіть за­сто­су­ван­ня їхніх мак­си­маль­них норм вне­сен­ня не дасть очіку­ва­но­го ефек­ту. Більшість бур’яно­вих рос­лин у та­ко­му разі вже на­бу­дуть різно­го сту­пе­ня фа­зо­вої ре­зи­с­тент­ності до дії пре­па­ратів. Особ­ли­во зро­с­тає рівень ре­зи­с­тент­ності дво­доль­них видів бур’янів до дії гербіцидів після фор­му­ван­ня рос­ли­на­ми чо­ти­рь­ох листків. За­без­пе­чи­ти їхню за­ги­бель у такі фа­зи прак­тич­но не­мож­ли­во, тож прий­нят­тя рішен­ня про про­ве­ден­ня за­ходів бо­роть­би із бур’яна­ми у цей час — спра­ва не­ефек­тив­на і не­раціональ­на.
Та­ким чи­ном, ви­хо­дя­чи із на­ве­де­но­го ви­ще, об­при­с­ку­ван­ня посівів доцільно про­во­ди­ти за умо­ви, ко­ли більшість сходів бур’янів пе­ре­бу­ває у фа­зах сім’ядоль — двох листків.

Фунгіци­ди
Вибір фунгіци­ду за­ле­жить від іден­тифіко­ва­них по­точ­них хво­роб, сту­пе­ня їхньо­го роз­вит­ку, доміну­ван­ня пев­них збуд­ників та виз­на­чен­ня за­хво­рю­вань, які мо­жуть пізніше да­ти роз­ви­ток.
Важ­ли­вим чин­ни­ком, що впли­ває на збе­ре­жен­ня та якість уро­жаю, є стро­ки за­сто­су­ван­ня фунгіцидів. Для найв­далішо­го їхньо­го визначення  потрібно ко­ри­с­ту­ва­ти­ся ко­рот­ко­ст­ро­ко­вим про­гно­зом фіто­санітар­ної си­ту­ації. Слід вра­хо­ву­ва­ти, що зовнішні оз­на­ки хво­ро­би, помітні під час окомірно­го обліку, мо­жуть свідчи­ти, що оп­ти­маль­ний строк об­при­с­ку­ван­ня уже бу­ло про­пу­ще­но.
То­му нор­му ви­т­ра­ти за мен­шим зна­чен­ням із ре­ко­мен­до­ва­но­го інтер­ва­лу мож­на за­сто­со­ву­ва­ти тільки у разі пра­виль­ної іден­тифікації збуд­ни­ка хво­ро­би. Пізніші об­при­с­ку­ван­ня про­во­дять за­леж­но від три­ва­лості дії фунгіци­ду, по­год­них умов та рівня по­ши­рен­ня хво­ро­би. Три­валість за­хис­ної дії си­с­тем­них фунгіцидів ста­но­вить два-чо­ти­ри тижні, інко­ли до­вше, а кон­такт­них — сім-де­сять днів, але здебільшо­го до ви­па­дан­ня пер­ших знач­них опадів.
Стро­ки об­ро­бок у сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві за­зви­чай пов’язу­ють із фе­но­логічни­ми фа­за­ми роз­вит­ку рос­лин, найс­при­ят­ливіши­ми для за­ра­жен­ня збуд­ни­ка­ми хво­роб. Слід су­во­ро до­три­му­ва­ти­ся нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту, не до­пу­с­ка­ти її змен­шен­ня. Ви­ко­ри­с­тан­ня мен­ших норм при­зво­дить не тільки до втра­ти технічної ефек­тив­ності фунгіцидів, але й до по­яви стійких рас збуд­ників хво­роб.
Крім то­го, нор­му ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни потрібно виз­на­ча­ти ви­хо­дя­чи із фа­зи роз­вит­ку куль­ту­ри, а са­ме за­леж­но від ви­со­ти рос­лин та їхньої густоти. Для ре­зуль­та­тив­но­го ве­ден­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва і максимального ­ кон­тро­лю хво­роб потрібно про­во­ди­ти постійний моніто­ринг роз­вит­ку ос­танніх у посівах куль­тур, на ос­нові чо­го про­гно­зу­ють інтен­сив­ність ура­жен­ня тим чи іншим збуд­ни­ком.

Інсек­ти­ци­ди
Технічна ефек­тивність інсек­ти­цидів за­ле­жить від рівномірності по­крит­тя рос­лин ро­бо­чим роз­чи­ном. То­му нор­ма ви­т­ра­ти ро­бо­чо­го роз­чи­ну має бу­ти до­стат­нь­ою. А та­кож на неї впли­ва­ють по­годні умо­ви, зо­к­ре­ма тем­пе­ра­ту­ра повітря, опа­ди (для кон­такт­них пре­па­ратів), фа­зо­ва і стадійна чут­ливість шкідників до пре­па­ратів. Крім то­го, на технічну ефек­тивність пре­па­ратів що­до впли­ву на шкідливі ор­ганізми та на стійкість рос­лин до по­шко­д­жень фіто­фа­га­ми впли­ва­ють такі фак­то­ри, як ме­ханічний склад грун­ту, йо­го щільність, вміст гу­му­су, вміст NPK, кис­лотність та во­логість.
Три­валість за­хис­ної дії інсек­ти­цидів за­ле­жить від ви­ду шкідни­ка, стійкості діючої ре­чо­ви­ни пре­па­ра­ту, по­год­них умов. Зо­к­ре­ма, ви­сокі денні тем­пе­ра­ту­ри і інтен­сив­не со­няч­не освітлен­ня впли­ва­ють на фо­с­фо­рор­ганічні і піре­т­роїдні пре­па­ра­ти та­ким чи­ном, що во­ни швид­ко роз­кла­да­ють­ся на не­ток­сичні для ко­мах спо­лу­ки. Крім то­го, за ви­со­кої ден­ної тем­пе­ра­ту­ри і низь­кої во­ло­гості повітря зни­жується про­никність ку­ти­ку­ли листків, збільшується тов­щи­на вос­ко­во­го ша­ру, що не­га­тив­но впли­ває на технічну ефек­тивність дії си­с­тем­них інсек­ти­цидів (як і будь-яких інших пе­с­ти­цидів си­с­тем­ної дії), а та­кож на здатність кра­пель ріди­ни ут­ри­му­ва­ти­ся на рос­ли­нах. За умов підви­ще­ної со­няч­ної ак­тив­ності ціла низ­ка шкідників різних видів (дов­го­но­си­ки, щи­то­но­с­ки, мерт­воїди, гу­се­ниці луч­но­го ме­те­ли­ка, сов­ки) хо­вається у грунт, у за­тишні місця, во­ни скру­чу­ють ли­с­тя, обпліта­ють йо­го па­ву­ти­ною, що ус­клад­нює їхній кон­троль. Для ре­зуль­та­тивнішо­го зни­щен­ня та­ких шкідників об­при­с­ку­ван­ня ре­ко­мен­до­ва­но про­во­ди­ти вве­чері, збільшу­ю­чи нор­му ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни, ціле­с­пря­мо­ва­но об­при­с­ку­ва­ти рос­ли­ни, за­сто­со­ву­ю­чи пре­па­ра­ти із три­ва­лим періодом дії.
Ко­ма­хи на­ле­жать до пойкіло­терм­них тва­рин, тем­пе­ра­ту­ра тіла яких за­ле­жить від тем­пе­ра­ту­ри на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. І як­що во­на знач­но ви­ща або ниж­ча від оп­ти­му­му, ко­ма­ха мо­же впа­с­ти у теп­ло­ве або хо­ло­до­ве заціпеніння, і тоді ефек­тивність
дії будь-яко­го інсек­ти­ци­ду бу­де
не­ви­со­кою.
Де­які пре­па­ра­ти (на­при­клад, піре­т­роїди) під дією УФ-ви­проміню­ван­ня та ви­со­ких тем­пе­ра­тур ду­же швид­ко (уп­ро­довж двох-п’яти днів) роз­кла­да­ють­ся, то­му не ма­ють три­ва­ло­го ефек­ту. Інсек­ти­ци­ди із гру­пи син­те­тич­них піре­т­роїдів ста­нов­лять 80–90% за­галь­но­го асор­ти­мен­ту. На відміну від хло­р­ор­ганічних та фо­с­фо­рор­ганічних спо­лук, во­ни діють за мен­ших норм ви­т­ра­ти (у ме­жах 100–200 г/га), але їхня технічна ефек­тивність ви­ща.
Слід вра­хо­ву­ва­ти місце пе­ре­бу­ван­ня шкідни­ка. Під час кон­тро­лю ози­мої сов­ки потрібно об­при­с­ку­ва­ти при­зем­ну ча­с­ти­ну рос­ли­ни, бо са­ме там шко­дить гусінь. Під час кон­тро­лю по­пе­ли­ці вар­то вра­хо­ву­ва­ти те, що во­на мо­же бу­ти схо­ва­на все­ре­дині скру­че­но­го ли­ст­ка, че­рез що про­ник­нен­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну до неї ус­клад­не­не. Ана­логічна си­ту­ація ха­рак­тер­на для при­хо­ва­но­с­теб­ло­вих шкідників, ли­­чин­ки яких роз­ви­ва­ють­ся усе­ре­дині стеб­ла і не­до­ступні для кон­так­ту із пре­па­ра­том. Та­кож слід бра­ти до ува­ги три­валість льо­ту ко­мах та дії то­го чи іншо­го пре­па­ра­ту.
Інсектицид Твікс (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) має контактну, фумігантну, локально системну та репелентну дію, тому контролює широкий спектр грунтових, сисних, гризучих шкідників, у т. ч. тих, що ведуть прихований спосіб життя. Препарат також має акарицидний ефект — знищує кліщів, стійких до фосфорорганічних ін­­сектицидів, а також високоефективний за широкого діапазону температур (від 5°С до 30°С).
Дія си­с­тем­них інсек­ти­цидів за­ле­жить та­кож від ста­ну рос­ли­ни, оскільки діюча ре­чо­ви­на по­ши­рюється ра­зом із со­ком рос­лин. Як­що тур­гор рос­лин зни­жується, технічна ефек­тивність пре­па­ра­ту та­кож мо­же змен­шу­ва­ти­ся.
Знач­ну ува­гу слід приділя­ти техніці об­при­с­ку­ван­ня, пра­виль­но­му до­бо­ру фор­су­нок, для то­го щоб за­без­пе­чи­ти по­вноцінне по­крит­тя ро­бо­чим роз­чи­ном усієї по­верхні рос­ли­ни. За спе­кот­ної по­го­ди ли­ст­ки рос­ли­ни по­кри­ва­ють­ся вос­ко­вим на­льо­том для за­побіган­ня транспірації во­ди, тож під час об­при­с­ку­ван­ня та­ких рос­лин ро­бо­чий роз­чин не втри­мується на по­верхні ли­ст­ка. У та­ко­му разі до пре­па­ра­ту потрібно до­да­ва­ти спеціальні сур­фак­тан­ти, які за­без­пе­чу­ва­ти­муть ут­ри­ман­ня кра­пель інсек­ти­ци­ду на ли­ст­ковій по­верхні.
Не до­пу­с­кається ви­ко­ри­с­тан­ня за­бруд­не­ної та жор­ст­кої во­ди для при­го­ту­ван­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну, то­му що та­ка во­да знач­но зни­жу­ва­ти­ме технічну ефек­тивність пре­па­ра­ту, че­рез те що ча­с­ти­на йо­го ад­сор­бу­ва­ти­меть­ся ор­ганічни­ми спо­лу­ка­ми за­бруд­не­ної во­ди.
Су­час­на аг­ро­номія відчу­ває по­тре­бу інтен­сивнішо­го роз­вит­ку на­уко­во-технічно­го про­гре­су в на­прямі роз­роб­ки і за­сто­су­ван­ня но­вої тех­но­логії об­роб­ки посівів пе­с­ти­ци­да­ми.
Так, ви­ко­ри­с­тан­ня ма­шин-об­при­с­ку­вачів но­во­го по­коління, що фор­му­ють краплі у ме­жах 80–300 мк, знач­но підви­щує технічну ефек­тивність пе­с­ти­цидів. У світовій прак­тиці такі ма­ши­ни вже за­­сто­со­ву­ють — це ма­ло- й уль­т­ра­ма­ло­об’ємні об­при­с­ку­вачі, що да­ють змо­гу зни­зи­ти нор­ми ви­т­рат пе­с­ти­цидів на 25–50%. На жаль, сьо­годні че­рез не­до­ско­налість техніки аг­рохіміка­ти нерідко вно­сять нерівномірно, що знач­но зни­жує технічну ефек­тивність їхньої дії і до то­го ж підви­щує вміст цих ре­чо­вин у про­дукції рос­лин­ництва. У роз­ви­не­них країнах, по­при ве­ликі мас­шта­би за­сто­су­ван­ня пе­с­ти­цидів, їхній вміст у хар­чо­вих про­дук­тах щороку змен­шується, на­сам­пе­ред, за­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню новітньої техніки і су­час­ної тех­но­логії вне­сен­ня.
 
   Ви­роб­ни­ки ЗЗР у рег­ла­мен­тах їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня по­да­ють нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів за діючою ре­чо­ви­ною у літрах чи кіло­г­ра­мах технічно­го про­дук­ту на 1 га. Низ­ка ви­роб­ників гербіцидів ви­пу­с­ка­ють пре­па­ра­ти з однією і тією са­мою діючою ре­чо­ви­ною, але із різним її вмістом. Щоб за­сто­со­ву­ва­ти такі про­дук­ти з од­на­ко­ви­ми ви­мо­га­ми, нор­ми ви­т­ра­ти слід по­да­ва­ти у діючій ре­чо­вині. Для пе­ре­хо­ду від діючої ре­чо­ви­ни до пре­па­ра­тив­ної фор­ми ко­ри­с­ту­ють­ся фор­му­лою:
Н = (н × 100)/C,
де Н — нор­ма ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту, кг, л/га;
н — нор­ма ви­т­ра­ти за діючою ре­чо­ви­ною, кг, л/га;
С — вміст діючої ре­чо­ви­ни у пре­па­ра­тивній формі, %.
За до­по­мо­гою на­ве­де­ної фор­му­ли мож­на роз­ра­ху­ва­ти нор­ми ви­т­ра­ти для будь-яко­го пре­па­ра­ту. Зна­ю­чи нор­му ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту і вміст діючої ре­чо­ви­ни, мож­на до­сить лег­ко виз­на­чи­ти нор­му ви­т­ра­ти гербіци­ду на 1 га:
н = (Н × С)/100.
На посівах про­сап­них куль­тур за­для змен­шен­ня пе­с­ти­цид­но­го на­ван­та­жен­ня гербіци­ди за­сто­со­ву­ють стрічко­вим спо­со­бом, об­роб­ля­ю­чи за­хис­ну зо­ну ряд­ка без зміни нор­ми ви­т­ра­ти на стрічку. Але в ціло­му ви­т­ра­ти гербіцидів у роз­ра­хун­ку на всю пло­щу змен­шу­ють­ся вдвічі-втричі і ста­нов­лять:
Н стр. = Н суц. × (S/M),
де Н стр. — нор­ма ви­т­ра­ти гербіцидів за стрічко­во­го за­сто­су­ван­ня, кг, л/га;
Н суц. — нор­ма ви­т­ра­ти гербіцидів за суцільно­го за­сто­су­ван­ня, кг, л/га;
S — ши­ри­на стрічки об­при­с-
­ку­ван­ня, см;
М — ши­ри­на міжрядь, см.

Нор­ми ви­т­ра­ти
ро­бо­чої ріди­ни
Об­при­с­ку­ван­ня — най­по­ши­реніший спосіб за­сто­су­ван­ня гербіцидів. Від нор­ми ви­т­ра­ти ріди­ни знач­ною мірою за­ле­жать якість і ефек­тивність об­при­с­ку­ван­ня, що за­без­пе­чується ви­ко­ри­с­тан­ням відповідної апа­ра­ту­ри та її технічних мож­ли­во­с­тей.

   Ви­хо­дя­чи із прий­ня­тих норм
ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни гербіцидів, розрізня­ють такі ви­ди об­при­с­ку­ван­ня:
   уль­т­ра­ма­ло­об’ємне — із ви­т­ра­тою до 5 л/га;
   ма­ло­об’ємне — 10–50 л/га (ви­ко­нується вен­ти­ля­тор­ни­ми та авіаційни­ми об­при­с­ку­ва­ча­ми);
   ма­ло­об’ємне — 70–100 л/га (про­во­дять за до­по­мо­гою на­зем­них штан­го­вих об­при­с­ку­вачів);
   зви­чай­не — 150–300 л/га;
   ве­ли­ко­об’ємне — по­над 300 л/га.
   Для на­зем­них трак­тор­них об­при­с­ку­вачів ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти такі нор­ми ви­т­ра­ти ріди­ни за­леж­но від ти­пу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­них гербіцидів, л/га:
   для кон­такт­них — 300–600;
   для си­с­тем­них — 150–300;
   для грун­то­вих — 300–400.

   Для авіаційних об­при­с­ку­вачів нор­ми ви­т­ра­ти ріди­ни ста­нов­лять, л/га:
   на зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­ту­рах за ма­ло­об’ємно­го об­при­с­ку­ван­ня — 25–50;
   за за­сто­су­ван­ня грун­то­вих гербіцидів, а та­кож після­с­хо­до­вих пре­па­ратів на посівах ри­су — 50–100;
   на посівах льо­ну, із ви­ко­ри­с­тан­ням мак­си­маль­но доз­во­ле­них норм ви­т­ра­ти гербіци­ду — 100–150;
   за за­сто­су­ван­ня де­си­кантів —100–200.

   Ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни і якість об­при­с­ку­ван­ня знач­ною мірою за­ле­жать від йо­го дис­перс­ності. Розрізня­ють такі ви­ди об­при­с­ку­ван­ня за­леж­но від розміру (діаме­т­ра) крап­лин, мкм:
   ае­ро­золь­не — до 50;
   дрібно­крап­лин­не — від 51 до 150;
   се­ред­нь­о­крап­лин­не — від 151 до 300;
   ве­ли­ко­крап­лин­не — по­над 300.
Ефек­тивність за­сто­су­ван­ня гербіцидів до­ся­гається не кількістю ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту, а за­вдя­ки щільності і
рівномірності по­крит­тя по­верхні
ро­бо­чою ріди­ною.Кон­цен­т­рація гербіцидів у ро­бочій рідині за­ле­жить від нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту і ріди­ни, що виз­на­ча­ють відповідно до ви­мог ви­ко­ри­с­тан­ня на­зем­ної чи авіаційної апа­ра­ту­ри і роз­ра­хо­ву­ють за фор­му­лою:
К = (Н × 100)/Q ,
де  К — кон­цен­т­рація ро­бо­чої
ріди­ни, %;
Н — нор­ма ви­т­ра­ти гербіци­ду за пре­па­ра­том, кг, л/га;
Q — нор­ма ви­т­ра­ти ріди­ни, л/га.

За­сто­су­ван­ня ок­ре­мих гербіцидів і пре­па­ра­тив­них форм по­тре­бує, щоб їхня кон­цен­т­рація у ро­бочій рідині не бу­ла ниж­чою від пев­них по­каз­ників, оскільки роз­чин­ни­ки діючої ре­чо­ви­ни гербіци­ду за знач­но­го роз­ве­ден­ня не мо­жуть ут­ри­му­ва­ти йо­го у роз­чи­не­но­му стані. Під час цьо­го гербіцид ви­к­ри­с­талізо­вується і ви­па­дає в осад, що за­би­ває провідну си­с­те­му об­при­с­ку­ва­ча і спри­чи­нює опіки рос­лин.