Ефективність регуляторів росту рослин на посівах соняшнику

Задля вивчення впливу регуляторів росту рослин на продуктивність соняшнику та якість насіння на дослідному полі Черкаського інституту АПВ упродовж 2005–2006 рр. проводили дослідження. Їх результати пропонуємо вашій увазі.

Україна була й залишається потужним виробником насіння соняшнику. Цінують його насамперед за продуктивність, прибутковість, запашну олію, шрот, насіння. Останнім часом великого значення надають розробці технологій вирощування соняшнику із застосуванням нових елементів, якими в екологічному рільництві є регулятори росту рослин (РРР). Це препарати природного або синтетичного походження, які використовують для обробки рослин, щоб ініціювати зміни в процесах їхньої життєдіяльності. Тобто це — не поживні речовини, а чинники керування ростом і розвитком рослин.
Задля вивчення впливу РРР на продуктивність соняшнику та якість насіння на дослідному полі Черкаського інституту АПВ упродовж 2005–2006 рр. проводили дослідження. Грунти дослідних ділянок — реградовані чорноземи, орний шар яких на 100 г грунту містить: гумусу (за Тюріним) — 2,83%; загального азоту (за К’єльдалем ) — 0,27%; рухомих форм фосфору (за Труогом) — 10,5 мг і калію (за Бровкіною) — 13,8 мг; сума ввібраних основ — 24,4; гідролітична кислотність — 1,38 мг-екв., рН сольової витяжки — 6,85.
Схемою досліду передбачено варіанти (табл. 1).
Обробку посівного насіння регуляторами росту проводили згідно зі схемою дослідів за добу перед висівом ПНШ-3 “Фермер”, з розрахунку 10 л робочої рідини на 1 тонну насіння. Посіви соняшнику обприскували у фазі 4–5 пар листків, з розрахунку 250 л/га розчину.
Технологія вирощування соняшнику — узвичаєна для області, площа облікової ділянки — 27 м2, повторність — чотириразова. Під передпосівну культивацію вносили мінеральні добрива в дозі N60Р60К60 д.р./га.
Облік урожаю здійснювали суцільним поділянковим зважуванням. Відбір зразків грунту й рослин, а також визначення врожаю та вмісту жиру й білка проводили за загальноприйнятими методиками.
Метеорологічні умови за кількістю тепла, вологи й розподілу їх упродовж вегетації рослин різнилися за роками досліджень із середніми багаторічними, що дало можливість повністю з’ясувати вплив РРР на ріст і розвиток рослин і на формування врожаю соняшнику.
Результати, одержані за 2005– 2006 рр., засвідчили, що обробка посівного матеріалу і посівів соняшнику препаратом Протоностим (25 мл/т і 10 мл/га) забезпечила найбільший урожай насіння — відповідно, 27,3 і 28,6 ц/га, або на 2,3 і 2,5 ц/га більше, ніж на контрольному варіанті, де насіння й посіви обробляли чистою водою (табл.2).
Дещо нижчою була ефективність препаратів Радостим (прибавка — 2,2–1,5 ц/га) і Трептолем (2,2–3,0 ц/га).
Обробка насіння й рослин соняшнику Адаптофітом, 30 мл,  суттєво не вплинула на врожай та якість продукції.
Регулятори росту рослин, які сприяли підвищенню врожаю та його якості (варіанти 2 і 3), позитивно вплинули на елементи структури врожаю: якщо маса 1000 насінин на контрольному варіанті становить 63,4–68,4 г, то після обробки насіння та обприскування посівів препаратом Протоностим, відповідно, — 77,7–78,7 г. Аналогічно змінювалася маса насіння з 1 кошика — 50,8–51,4 г (табл. 3).
Однорічні дані (варіанти 5,6) засвідчили, що під час обробки насіння та обприскування посівів соняшнику у фазі чотирьох пар листків найефективнішим із регуляторів росту рослин є Вегестим з дозою 30 мл/га, прибавка врожаю становила, відповідно, 2,4 і 2,3 ц/га.
Отже, використання РРР може стати вагомим внеском у поліпшення економічного стану кожного господарства, агрофірми, фермера, власника садово-городньої ділянки.
Застосовуючи рістрегулюючі препарати, слід враховувати те, що кожний із них створено для стимулювання росту, розвитку й підвищення продуктивності певних сільськогосподарських культур за відповідних доз, строків і способів застосування. Порушення цих вимог може спричинити зниження очікуваного ефекту.

Л. Тищенко, А. Вовченко,
кандидати с.-г. наук
В. Чабанець, І. Лелека,
наукові співробітники,
Черкаський інститут
агропромислового виробництва