Діагностика хвороб насіння соняшнику

Основні джерела інфекції багатьох хвороб соняшнику - уражені рослинні рештки, грунт, а також інфіковане насіння.

М. Кирик, д-р біол. наук,
М. Піковський, канд. біол. наук,
НУБіП України


На останнє слід акцентувати особливу увагу, оскільки його роль у поширенні інфекції є небезпечною. З цією метою насіння, призначене для сівби, має проходити попередню перевірку з метою визначення його посівних якостей та встановлення зараженості патогенами. Отримані результати дають змогу намітити заходи, що забезпечують контроль насіннєвої інфекції, попереджають накопичення грибів у грунті та вберігають сходи від загибелі.

   Біла гниль
Збудник хвороби - гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary.
У польових умовах хвороба проявляється у вигляді трьох форм: кореневої, стеблової та кошикової. На уражених кошиках на тильній стороні з'являються блідо-коричневі плями, тканина стає мокрою і легко продавлюється. Некротичні ділянки швидко збільшуються і часто охоплюють значну частину кошика. У місцях плям і на його поверхні  утворюється біла повстяна грибниця, яка пронизує насіння. Часто між насінням і в насінні утворюються чорні склероції. У першому випадку вони нерідко мають вид решітки. Уражені тканини кошика навіть у суху погоду залишаються вологими і розм'якшеними.
Шкідливість білої гнилі виражається в загибелі рослин, зниженні продуктивності, погіршенні або втраті посівних і товарних якостей насіння.
Міцелій гриба в ураженому насінні зазвичай локалізується в оплодні. У разі раннього ураження, а також за сильного розвитку хвороби гриб утворює дрібні склероції не тільки зовні насіння, але й усередині. В останньому випадку має місце прихована зараженість. Іноді інфіковане насіння виділяється серед здорового світлішим, аж до білястого, забарвленням. Часто воно стає плюсклим, втрачає схожість.
Основне джерело інфекції білої гнилі - склероції, які перебувають у грунті, та у вигляді домішки в насіннєвому матеріалі. Усередині ураженого насіння зберігається грибниця патогену, а також склероції.
Під час зовнішнього огляду зразка насіннєвого матеріалу в пробі звертають увагу на наявність склероціїв. При цьому слід враховувати, що відсутність їх серед насіння не свідчить про те, що воно неінфіковане, оскільки міцелій гриба може бути всередині насіння. Значна кількість насіннєвого матеріалу має приховану форму ураження. Тому не можна обмежуватися одним зовнішнім оглядом, а слід провести фітопатологічну експертизу. Згідно з ДСТУ 4138-2002 (Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості), зараженість насіння соняшнику білою гниллю визначають під час пророщування його в рулонах фільтрувального паперу, вміщених у скляні посудини.

   Сіра гниль
Збудник хвороби - гриб Botrytis cinerea Pers.
Хвороба проявляється протягом вегетації на всіх надземних органах.
За ураження кошиків на їхньому тильному боці утворюються спочатку гнильні сірувато-коричневі плями, які іноді облямовані червонувато-бурою тканиною. Вони в подальшому розростаються, і гниль може охопити велику частину або весь кошик. Важлива ознака сірої гнилі на кошиках - наявність попелясто-сірого нальоту, який складається з міцелію та конідіального спороношення гриба, що утворюється на ураженій тканині в умовах високої вологості повітря. На міцелії іноді з'являються плоскі склероції.
Гриб, розповсюджуючись тканинами квітколожа, проникає в насіннєву оболонку та ядро. Оболонка насіння стає пухкою і мармуровою. На поверхні та усередині насіння утворюються дрібні склероції.
Заражене насіння втрачає схожість і покривається суцільним сірим нальотом, що складається з органів спороношення патогену. Проростки зараженого насіння спочатку мають темно-коричневий колір, а потім загнивають. Хворі проростки на вигляд нагадують проростки, заражені білою гниллю, але до часу утворення характерного спороношення гриба.
Шкідливість сірої гнилі полягає в зниженні схожості та пліснявінні насіння, випаданні сходів і недоборі частини врожаю. За сильного ураження маса 1000 насінин зменшується, а пустозерність зростає.
В ураженому насінні патоген зберігається у вигляді грибниці.
Згідно з ДСТУ 4138-2002 (Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості), зараженість насіння соняшнику сірою гниллю визначають під час пророщування його в рулонах фільтрувального паперу, вміщених у скляні посудини.

Фомопсис
Збудник хвороби - гриб Phomopsis helianthi Munt.-Cvet. et al. - анаморфна стадія, Diaporte helianthi Munt.-Cvet. et al. - телеоморфна.
Проявляється на листі, черешках і стеблах рослин. На листі з'являються плями, які розростаються в напрямку до центральної жилки черешка. В подальшому весь листок деформується, в'яне і всихає. На стеблах плями частіше спостерігаються між четвертою та сьомою парами листків. Вони розростаються до 20 см у довжину, сірого або сіро-бурого забарвлення. У місцях ураження тканина розм'якшується, стебло руйнується і розламується. В ураженій тканині закладаються численні чорні сферичні пікніди. Хворі рослини в'януть і гинуть.
За ураження квітконоса та кошика соняшнику патоген проникає в насіння (лушпиння та ядра), де зберігається у вигляді міцелію та пікнід. Такі зернівки невиповнені, передчасно всихають, мають низьку схожість.
Нині роль насіннєвої інфекції в розповсюдженні хвороби до кінця не вивчена. Одні дослідники вказують на можливість перенесення інфекції з насінням, інші вважають, що фомопсис насінням не передається, оскільки гриб утворює на лушпинні насіння пікніди тільки із стерильними b-конідіями. Життєздатність патогену в насінні соняшнику може зберігатися в лабораторних умовах до 1,5 року.
Методика аналізування зараженості насіння соняшнику фомопсисом викладена у роботі А. І Смєтнік зі співавторами (1988). Вона передбачає застосування біологічного методу (пророщування насіння на живильному середовищі), а також мікроскопічний аналіз структур гриба.

   Суха гниль кошиків
Збудниками хвороби є гриб Rhizopus nodosus Namuls. i Rhizopus nigricans Ehr.
На зворотному боці кошика утворюється коричнево-бура загниваюча пляма, що швидко розростається і охоплює весь кошик, який підсихає та твердіє. Уражені ділянки викришуються разом із комірками і хворим насінням.
Часто насіння не утворюється, або є плюсклим. Вся маса насінин суцільно пронизується грибницею брудно-білого кольору зі спороношенням гриба у вигляді бурих шпилькових головок. Насінини з уражених кошиків жовтуваті.
Зараженість насіння визначають біологічним методом (пророщування насіння у вологій камері), який викладений у роботі Н. О. Наумової. У вологих умовах заражене насіння швидко покривається повітряною грибницею брудно-білого кольору. На її поверхні видно бурі крапки - спорангії гриба.

   Вертицильоз
Збудник захворювання - гриб Verticillium dahliae Kleb.
Проявляється з періоду утворення кошика до дозрівання насіння. Характеризується спочатку в'яненням окремих ділянок листя (як правило, всередині), яке поступово блідніє, жовтіє та всихає, набуваючи коричневого кольору.
За ураження соняшнику збудником вертицильозу, зменшується величина кошика, урожай та маса насіння.
В інфікованому насінні патоген перебуває у вигляді грибниці.
Н. О. Наумова описує біологічний метод аналізування насіння щодо зараженості вертицильозом (спосіб вологої камери та висів насіння на агаризоване живильне середовище). Надалі проводять мікроскопічний аналіз структур гриба.

Сапротрофна мікофлора насіння
Видовий склад епіфітної мікофлори насіння соняшнику представлений деякими видами родів Penicillium Link., Aspergullus Michel., Mucor Mich. emend Ehrenb, Cladosporium Link., Alternaria Nees та ін.
 Розвиток даних грибів часто можна спостерігати на насінні під час порушення умов його зберігання.
Mucor mucedo Fres. emend. Bref. на насінні викликає утворення сіро-зеленого або темно-бурого нальоту. Інтенсивний розвиток патогену відбувається за умов високої температури (24...26°С) та підвищеної вологості. Хвороба поширена в період збирання врожаю, під час зберігання насіння та його проростання. На ураженому насінні утворюється павутинистий наліт та окремі темні головки, які помітні без збільшуваних приладів. За потреби можна використовувати лупу.
Penicillium expansum Link. є поширеним у грунті та заселяє різні рослинні субстрати. В умовах підвищеної вологості повітря розвивається на насінні у вигляді пліснявого нальоту зелено-сизого кольору.
Trichothecium roseum Link ex Friet Fries є одним із збудників пліснявіння насіння. Хвороба проявляється у вигляді порошистого рожевого нальоту. Повітряний міцелій гриба добре розвинений, павутиновий.

Заходи попередження
ураження насіння патогенами
Фітопатологічна експертиза насіннєвого матеріалу. Аналізування здійснюють за методами, наведеними з ДСТУ 4138-2002 (Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості). Згідно з ДСТУ 6068:2008 (Насіння соняшнику. Сортові та посівні якості. Технічні умови), наявність склероціїв білої та сірої гнилей (крім оригінального) не повинна перевищувати 5 шт./кг - у елітному, 10 шт./кг - у репродукційному насінні. Не допустима наявність склероціїв білої та сірої гнилі в оригінальному насінні сортів та батьківських форм гібридів соняшнику.
Знезараження насіння проводять дозволеними протруйниками. Даний прийом підвищує посівні якості насіннєвого матеріалу, оскільки контролює патогени, що перебувають на поверхні та в середині насіння, а також захищає проростки від пліснявіння у грунті.

Агротехнічні заходи
Повернення соняшнику на колишнє місце в сівозміні не раніше ніж через 8-10 років. Знищення падалиці, що може бути резерватором хвороб.
Насіннєві ділянки мають бути віддалені від товарних не менше як на 1000 м, на насіннєвих посівах дотримуються агротехнічних вимог, знищують бур'яни і шкідників, які є резерваторами та переносниками збудників хвороб. За появи 3-4 пар листків видаляються рослини, уражені несправжньою борошнистою росою та бактеріальним в'яненням. Перед цвітінням і збиранням урожаю проводять обстеження посівів: рослини, уражені збудниками білої, сірої та попелястої гнилей, чорної плямистості, пероноспорозу, бактеріального та вертицильозного в'янення, видаляють з посівів.
Застосування фунгіцидів та десикантів. У період вегетації рослин проти білої та сірої гнилей соняшнику можливе обприскування посівів фунгіцидами. Зокрема, під час формування кошиків та в період цвітіння, у роки, сприятливі для епіфітотійного розвитку гнилей, посіви обприскують рекомендованими препаратами.
Для отримання якісного насіння застосовують десикацію, що дає змогу зменшити ураженість насіння білою та сірою гнилями.
Збирання врожаю проводять в оптимальні терміни, оскільки запізнення з його проведенням веде до розвитку гнилей, а також пліснявіння насіння. Зібране насіння відразу ж очищують, сортують та доводять до кондиційної вологості.