Чинники, що впливають на якість і лежкість моркви

Збирання моркви розпочинають коли середньодобова температура знижується до приблизно 12 °C. Затягування строків збирання до пізньої осені підвищує ризик пошкодження коренеплодів морозом, а також сприяє їхньому забрудненню ґрунтом і залишками гички, що негативно впливає на лежкість продукції під час зберігання.

Під час збирання коренеплоди посіви попередньо підорюють, після чого морквини очищають від гички та залишків ґрунту. Затримка в очищенні гички також може знижувати лежкість моркви.

У разі використання моркви для споживання у свіжому вигляді гичку зрізають разом із верхівковою брунькою, щоб запобігти проростанню. Для насіннєвої моркви черешки гички залишають, обрізаючи їх на довжину близько 2 см.

Під час очищення проводять калібрування відповідно до вимог стандарту. У разі виникнення надлишкового зволоження моркву просушують у затінку, адже сушіння за яскравого сонячного освітленні несприятливо впливає на лежкість. Найбільш економічно доцільним є комбайнове збирання коренеплодів. Зібрані комбайновим способом коренеплоди транспортують у сховище для товарної доробки, після чого завантажують у контейнери для зберігання та подальшої реалізації. Для збирання моркви, яка йде на промислову переробку, використовують комбайни, які спочатку зрізають гичку, — це можуть бути переобладнані бурякозбиральні та картоплезбиральні комплекси зі спеціальними приставками.

Стандартні коренеплоди моркви повинні мати максимальний діаметр від 2,5 до 3 см та відповідні органолептичні якості: властивий тургор, без зовнішньої травмованості, без ознак захворювань, недопустима наявність краплинної води, колір та форма має бути властиві цьому типу моркви, довжина стебла над морквою до 2 см або ж вони мають бути дещо вищими над голівкою.

Морква часто травмується під час перевантажувань через невисокий вміст в її коренеплодах клітковини, а здатність до утворення перидерми в неї невисока, що потрібно враховувати за зберігання. Підмерзлі коренеплоди непридатні для зберігання. Процес самолікування моркви відбувається за високої аерації та температурі понад 10 °С, що неможливо за комбайнового способу збирання через забруднення коренеплодів землею.

Стандартні коренеплоди моркви повинні мати максимальний діаметр від 2,5 до 3 см та відповідні органолептичні якості

Однією з причин втрат плодів моркви є неправильне пакування продукції і, як наслідок, збільшення механічних ушкоджень овочів за подальшого перевантажування. Найпопулярнішими видами тари для зберігання плодоовочевої продукції є: мішки, дерев’яні ящики, картонні коробки, пластикові ящики, корабельні контейнери, переносні піддони, плетені піддони та харчові контейнери.

Морква має невеликий стан спокою і за високої вологості й температури проростає. За температури від 0 до 8 °С процес диференціації бруньок триває впродовж 30–70 діб. Режим зберігання моркви передбачає відсутність світла, вміст вуглекислого газу від 3 до 5 %, температуру 0…1 °С та за відносної вологості повітря 90 %, уміст кисню 9–10 %. Морква має підвищене тепло- та вологовиділення, що передбачає невелику висоту насипу за її зберігання. Моркву зберігають у тарі та насипом (з перешаруванням та без його). Застосовують різні види тари: поліетиленові відкриті мішки, контейнери та ящики.

Коренеплоди моркви краще зберігаються за умов перешарування (наприклад, піском) із додатковим покриттям плівкою із синтетичних матеріалів. У зимовий період у разі застосування активного вентилювання рекомендується подавати повітря з вологістю близько 90 % в об’ємі 30–40 м³ на тонну моркви.

Тарою для зберігання моркви можуть бути перфоровані поліетиленові мішки з отворами у нижній частині для видалення надлишкової вологи, що утворюється за перепадів температури. Товщина плівки, що використовується для виготовлення тари близько 150 мкм. 

За умов зберігання моркви з перешаруванням у сховищах влаштовують штабелі наступним чином: на дно штабеля насипають пісок, штабель має прямокутну форму з меншою площею поперечного розміру у верхній частині. Внизу прямокутник має розміри 2–3х1 м, висота 1 м, ширина у верхній частині 0,8 м. Для перешарування моркви використовують зволожений пісок або торф із вологістю до 70 %. Товщина шару між коренеплодами має становити 2–3 см. Штабелі моркви формують так: їх розміщують на певній відстані від стін, залишаючи проходи шириною до 0,5 м між штабелями. Самі штабелі розташовують перпендикулярно до головного проходу сховища.

Моркву також зберігають у буртах, товщина укриття яких залежить від обсягу продукції та погодних умов у регіоні. Серед сучасних методів зберігання виділяють: зберігання в контейнерах зі штучним охолодженням, зберігання з періодичним зрошенням холодною водою (1 °C) у кількості 100 кг/т кожні 2–3 доби, а також у холодильниках у поліетиленових контейнерах із силіконовими вставками.

Ще один спосіб зберігання моркви – глинування – короткочасне занурення коренеплодів у глиняну бовтанку з подальшим висушуванням. Глиняна плівка зменшує втрати вологи під час зберігання. Аналогічно застосовується обробка торф’яною бовтанкою з подальшим формуванням штабелів із моркви, пересипаної верховим торфом.

Морква у польових умовах Житомирщини

На дослідних ділянках ТОВ «Зоря Полісся», яке розташоване в Пулинському районі Житомирської області, було закладено польові експерименти, щоб вивчити вплив строків сівби на лежкість та якість пізньостиглої моркви. Схеми висіву були такі:

Площа ділянки в дослідах становила 1,8 м². Дослідження проводили з чотириразовою повторністю, ділянки були розміщені систематичним способом.
Строки висіву суттєво впливали на польову схожість насіння моркви. У сорту Карлена цей показник коливався в межах від 63,1 % до 68,4 %, а у сорту Долянська — від 65,7 % до 70,3 %. Ми спостерігали тенденцію до зниження польової схожості за більш пізніх строків висіву. Це можна пояснити погіршенням водно-фізичних властивостей ґрунту на дослідних ділянках, а також зміною температурного режиму на глибині загортання насіння.

Максимальна товарність коренеплодів моркви відзначалася за сівби у третій декаді квітня — вона становила 82–89 %, тоді як за сівби на місяць пізніше, у третій декаді травня, цей показник знижувався до 54–57 %

Варто зазначити, що сорт Долянська, як пізньостиглий, демонстрував дещо вищі показники схожості на всіх строках сівби порівняно з сортом Карлена.
Правильний вибір строку сівби є ключовим чинником для отримання високої врожайності та забезпечення лежкості моркви. Висів моркви для тривалого зберігання за надто ранніх строків є недоцільним, оскільки це призводить до передчасного дозрівання коренеплодів. Такі коренеплоди, залишені в ґрунті до пізньої осені, часто втрачають свої товарні якості та можуть загнивати. Збирання коренеплодів в ранні строки (наприклад, у серпні) економічно невигідно через потребу в додаткових витратах на охолодження продукції.

Строки дозрівання моркви

Тривалість вегетаційного періоду моркви залежала від строку сівби. У сорту Карлена вона становила від 114 днів при сівбі в третій декаді квітня до 129 днів за пізнішої сівбі. У сорту Долянська цей показник варіювався від 113 до 133 днів. Сівба, проведена в першій та другій декадах травня, забезпечувала настання технічної стиглості та збирання врожаю в оптимальні вересневі строки. У разі сівби в третій декаді травня формування технічної стиглості відбувалося в другій декаді жовтня, що також давало змогу проводити збирання в рекомендовані строки.

У середньому за роки досліджень максимальний урожай коренеплодів отримано у сорту Долянська за сівби в третій декаді квітня — 33,7 т/га. У сорту Карлена за тих самих умов урожай був нижчим на 2,8 т/га і становив 30,9 т/га.

Пізні строки сівби — менші коренеплоди

За результатами досліджень встановлено, що пізні строки сівби призводять до зменшення маси товарних коренеплодів та зниження кількості стандартної продукції. Це пов’язано з тим, що оптимальна температура для формування коренеплодів моркви, як холодостійкої культури, становить близько 18 °C, яка спостерігається за умов ранніх строків сівби.

Максимальна товарність коренеплодів моркви відзначалася за сівби у третій декаді квітня — вона становила 82–89 %, тоді як за сівби на місяць пізніше, у третій декаді травня, цей показник знижувався до 54–57 %.

Досліди показали, що сівба моркви у третій декаді квітня дала змогу отримати максимальну схожість та густоту рослин моркви

Також за пізніших строків сівби зменшувалася маса коренеплодів. Зокрема, у разі проведення сівби в третій декаді травня вона становила 69–73 г (залежно від сорту), у той час як за сівби в третій декаді квітня — 82–89 г. Аналогічна тенденція простежувалася й щодо довжини коренеплодів. У сорту Долянська довжина коренеплоду за пізнього висіву (третя декада травня) становила 12,2 см, що на 5,3 см менше порівняно з раннім висівом (третя декада квітня). У сорту Карлена довжина зменшувалася до 11,8 см, що на 3,5 см менше порівняно з квітневими посівами.

Крім того, пізній строк сівби суттєво впливав на загальну врожайність. Так, за сівби у третій декаді травня врожайність моркви сорту Карлена становила в середньому 15,9 т/га, а сорту Долянська — 18,9 т/га, що на 14,9–15,0 т/га менше порівняно з сівбою у третій декаді квітня.

Коли сіяти моркву для найбільших урожаю та якості

Досліди показали, що сівба моркви у третій декаді квітня дала змогу отримати максимальну схожість та густоту рослин моркви. Ці показники у фазу повних сходів становили 68,4% та 616 шт. на м² . 

Максимальну тривалість періоду вегетації — 133 доби встановлено за висіву моркви сорту Долянська у третій декаді травня, сівба ж у більш ранні строки скорочує тривалість росту і розвитку культури. 

Висівання моркви в третій декаді квітня забезпечує найвищу продуктивність культури. У середньому за роки досліджень максимальний урожай коренеплодів спостерігався у сорту Долянська — 33,7 т/га. У сорту Карлена за аналогічних умов урожай був на 2,8 т/га нижчим і становив 30,9 т/га.

Мінімальні втрати вмісту сухої речовини були за зберігання коренеплодів моркви перешарованої в тарі в умовах штучного охолодження, де відносні втрати сухої речовини наприкінці зберігання становили 40,8 %, натомість за зберігання затареної в ящики неперешарованої моркви показник втрат сухої речовини збільшився і становив 46,9 %. 

В ґрунтово-кліматичних умовах Полісся рекомендуємо вирощувати моркву сорту Долянська з ранніми строками висівання для споживання у другу декаду травня для зберігання. З метою підвищення економічної ефективності рекомендуємо зберігання перешарованих піском коренеплодів в тарі та застосування штучного охолодження.

Алла Бичківська, Поліський Національний університет