Чи потрібен захист в умовах захищеного грунту?

Умови захищеного грунту є незрівнянно сприятливішими для розвитку шкідників і хвороб, а, отже, — для виявлення високого ступеня їхньої шкодочинності. У визначенні засобів захисту рослин в умовах закритого грунту слід брати до уваги такі вимоги:

1. Продукція має бути екологічно чистою.

2. Умови праці для працівників господарства мають бути максимально безпечними з погляду санітарно-гігієнічних та медичних вимог.

3. Навколишня екологічна обстановка не повинна страждати через негативну дію хімічних речовин.

4. Урожай має бути максимальним, а якість продукції якнайвищою.

5. Шкідники та хвороби не повинні перевищувати економічного порогу шкодочинності.

6. Витрати на боротьбу зі шкідниками і хворобами не повинні перевищувати економічного порогу.

Одним з важливих складових успіху є грамотна сучасна стратегія захисту рослин. Її основа — інтегрований підхід, економічно й екологічно обгрунтований, що включає новітні досягнення в галузі селекції з використанням природних механізмів регуляції чисельності шкідників і ступеня розвитку хвороб за допомогою засобів захисту рослин у поєднанні з новими досягненнями в галузі виробництва пестицидів. Іншими словами — пріоритетним є біологічний підхід, у крайньому разі — хіміотерапія.
У закритому грунті, як ніде у сільськогоспвиробництві, загострилася суперечність між потребою одержання максимально високого врожаю і зростанням затрат на його одержання, тобто курс іде на суперінтенсивну технологію. У цьому зв’язку орієнтація тільки на хімічне пригнічення шкідників і хвороб —  означає безвихідь, оскільки стійкість шкідливих організмів до нової отрути виникає уп’ятеро швидше, ніж з’являється новий препарат, запропонований хімічною індустрією.
Звідси основою інтегрованого захисту рослин у закритому грунті залишається біологічний метод. Досвід передових тепличних господарств свідчить про те, що проблема захисту врожаю може бути успішно вирішена використанням біологічного підходу до цього питання. Саме тому біолабораторії при тепличних комбінатах вкрай потрібні й виправдані. Зусилля нашого підприємства спрямовані на максимальне скорочення хімічних впливів для одержання високих врожаїв екологічно чистої продукції. Основне завдання біолабораторії — вчасно й у достатній кількості виробити засоби захисту рослин для пригнічення основних шкідників захищеного грунту (білокрилок, павутинних кліщів, попелиць, рослинноїдних трипсів). Для цього налагоджено виробництво енкарзії, фітосейулюсу, галиці, афідіусу, лізіфлебусу, амблісейусу, а також здійснюється впровадження мікробних препаратів проти різного роду таких патогенів, як Агат-25, псевдобактерії, триходермін тощо.

Так, у 2003 році на виробничих площах комбінату було успішно застосовано 32,5 млн енкарзії, понад 11 млн фітосейулюсу, 11 млн афідіусу, близько 13 млн галиці, більш як 7 млн лізіфлебусу, 155 млн амблісейусу, 241 тис. макролофусу.
Втім, попри максимальні зусилля біологізації захисту рослин, досягти бажаного самим лише біологічним шляхом вдається не завжди. У такому разі доводиться вдаватися до послуг хімії. І тут ми йдемо шляхом використання щадних до корисної фауни препаратів з нетривалим терміном дії, таких, що швидко розкладаються до нетоксичних залишків.
Останніми роками послуги хімії стали особливо потрібними у пригніченні совок — серйозних шкідників не лише відкритого, а й закритого грунту. Ми маємо намір розв’язати цю проблему комплексно:

 · застосовувати феромонні пастки для моніторингу й відловлення самців;
 · використовувати патоку для відловлення метеликів совок;
 · випускати у потрібній кількості трихограму для знищення яєць шкідника;
 · випускати зовнішніх паразитів личинок шкідливих лускокрилих — габробраконів проти листогризучих гусениць, що пошкоджують плоди.
Шлях екологічного підходу до вирощування культур захищеного грунту в СТОВ “Крымтеплица” давно став нормою і удосконалюється далі.

Н. Кривцова, зав. біолабораторії