Чи може цукровий буряк бути гарним попередником для кукурудзи в сівозміні?

 

Існує багато упереджень та сталих переконань щодо впливу попередників на врожай польових культур. Працюючи з фермерами і прагнучи надавати їм точну інформацію щодо вирощування кукурудзи та соняшнику, фахівці міжнародної науково-технологічної компанії Corteva вирішили їх перевірити. Тому провели ґрунтовне дослідження, яке включало аналіз попередніх культур у розрізі умов зволоження, що також є одним із основних критеріїв урожайності. 

 

 

Команда агрономічної підтримки компанії проаналізувала вплив сівозміни на врожайність кукурудзи та соняшнику на понад 3000 полів фермерів у різних регіонах України в 2020–2024 рр. та зробила певні висновки. «Corteva Agriscience постійно працює над ефективними рішеннями для фермерів, що дозволяють отримувати високі врожаї навіть у складних умовах. Питання сівозміни є набагато складнішим, ніж прийнято вважати. І тому ми вирішили докладно деякі її елементи. І визначили, що не завжди теорія відповідає практиці і та культура, що традиційно вважалася традиційно гарним попередником, в сучасних умовах може не бути нею. Або бути, але за умови певного зволоження і системи захисту», — розповідає Сергій Резніченко, керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience.

 

 

В умовах України найбільш поширеними попередниками для кукурудзи є сама кукурудза на зерно, озима пшениця, соняшник та соя. Дещо рідше трапляється ріпак, ячмінь, цукрові буряки. Зовсім рідкісними є пар, гречка, горох, просо.

З огляду на кількість опадів під час вегетаційного періоду культури аналіз 1575 полів показав, що за дотримання технології вирощування найкращі результати показує кукурудза як після ячменю, який рекомендують як оптимальний попередник, так і після цукрових буряків та ріпаку, які оптимальними попередниками не вважаються. А от сама по собі кукурудза, озима пшениця в умовах помірного чи більше ніж достатнього зволоження не завжди підтверджує свій статус найкращого попередника. Якщо ж умови вирощування посушливі, то озиму пшеницю можна рекомендувати як попередник, а от соняшник, а також згідно нашим даним і сою, пар (принаймні у тому вигляді, як він утримується в поточних ситуаціях) та кукурудзу — не бажано.

 

 

Аналіз даних по 1510 полях соняшнику показав, що найбільш поширеними попередниками для соняшника в умовах Степу є озимі зернові, що є виправданим рішенням для посушливих зон, але результати врожайності після зернових, порівняно з іншими попередниками, в умовах кращого зволоження свідчать, що кукурудза на зерно, яка часто передує соняшнику, наприклад, в Лісостепу, є культурою, яка може забезпечити врожайність понад 3 т/га. 

 

 

Менш поширені попередники, але трапляються достатньо часто: сам соняшник, соя, озимий ріпак. Але оскільки всі ці олійні культури відносяться до групи ризику зі спільними хворобами, то використовувати їх як попередник не рекомендується. Хоча у разі забезпечення достатнього захисту вони можуть забезпечити прийнятний результат, особливо, якщо їхня доля в сівозміні не висока.

 

 

«Попри поширену думку, дослідження впливу сівозміни як на врожайність кукурудзи, так і соняшнику показало, що одним із найгірших попередників для соняшника та кукурудзи є пар, тобто незасіяне в попередній рік поле. Це обумовлено тим, що такі поля часто не отримують належного та своєчасного захисту», — підсумовує Сергій Резніченко. Наприклад, традиційно, залишивши поле під паром, фермери нехтують гербіцидним захистом, розраховуючи на те, що бур`яни не перезимують. Але це помилкова стратегія, адже багато бур`янів вегетують протягом вересня-жовтня і, наприклад, підмаренник чи кучерявець сходять восени, використовуючи резерви ґрунтів, погіршуючи ріст і розвиток культур, які зростатимуть на полі. Іншим дієвим заходом збереження/накопичення вологі в ґрунті під паром є боронування. Боронування ґрунту є обов’язковим елементом накопичення вологи в ґрунті, через те що воно перериває інтенсивне випаровування вологи через капіляри верхнього шару ґрунту, але відмова від боронування полів призводить до втрати вологи через відсутність цього «захисного» шару ґрунту.

 

Загалом дослідження підтвердили важливість комплексного аналізу всіх факторів впливу на врожайність, зокрема використання інноваційних препаратів захисту, наприклад таких, як пропонує Corteva. Саме вони є запорукою отримання стабільних урожаїв в умовах мінливого клімату України.