Біостимулятори і вирощування озимої пшениці та ярого ячменю в посушливому Присивашші

Регулятори росту рослин знаходять все більшого поширення перш за все в економічно розвинутих країнах. У нас в Україні, зокрема в південному регіоні, запроваджуються вони ще досить повільно. Причиною цього є недостатня вивченість ефективності цього елемента технології та слабка поінформованість сільськогосподарських виробників. За даними багатьох дослідних установ, застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні озимої пшениці та ярого ячменю сприяє активізації ростових процесів рослин, підвищенню їх стійкості до несприятливих біотичних та абіотичних факторів, підвищенню продуктивності рослин та покращанню якості зерна. У виробництві використовуються як зарубіжні, так і вітчизняні препарати. Останніми роками об’єктами дослідження є регулятори нового покоління з високою біологічною активністю, норми внесення яких дуже малі. На Генічеській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН, яка знаходиться в найпосушливішому регіоні степової зони — Присивашші, з річною нормою опадів 331 мм (за вегетацію пшениці — 271 мм, ярого ячменю — 91 мм), у 1999–2001 роках проводилося вивчення стимуляторів росту на посівах озимої пшениці та ярого ячменю за умов допосівної обробки насіння та дворазового застосування: обробка насіння плюс обприскування посівів під час вегетації. Допосівну обробку насіння стимуляторами проводили одночасно з протруюванням насіння Вітаваксом, а обприскування — у фазі виходу рослин в трубку на фоні, де було проведено допосівну обробку насіння Агростимуліном із розрахунку 10 мл/т насіння. У наших дослідах допосівна обробка насіння різними стимуляторами на проходженні фенологічних фаз не позначалась, але сприяла підвищенню польової схожості насіння, інтенсивнішому росту рослин та їх кущінню, формуванню більшої густоти продуктивних стеблин та більшій продуктивності колосу, збільшенню маси 1000 зерен, а в результаті — підвищенню врожайності обох культур (табл. 1). Найбільший приріст зерна озимої пшениці забезпечила допосівна обробка насіння Протоном*, Триманом та Метаболітом* (3,2–3,9 ц/га), ярого ячменю — Агростимуліном, Триманом та ДГ-361* (1,8–2,4 ц/га). Реакція культур на цей агрозахід була практично рівнозначною, оскільки приріст урожаю варіював у межах від 1,2–7,8% у пшениці та від 2,9 до 7% у ярого ячменю. Дворазове застосування стимуляторів при вирощуванні озимої пшениці і ярого ячменю забезпечило більший приріст урожаю, ніж одноразове їх застосування (табл. 2). Найефективнішим при обприскуванні посівів обох культур виявився Триман. Слід зазначити, що ярий ячмінь більш відчутно реагував на обприскування посіву стимуляторами, ніж озима пшениця. Якщо врожайність пшениці в результаті дворазового застосування різних стимуляторів підвищилася, порівняно з контролем, на 2,4–6,1 ц/га, або 4,1–10,5%, то ячменю — на 3,4–9,4 ц/га, або 8,3–23,0%. Ефективність застосування біостимуляторів великою мірою залежала від умов вологозабезпечення. Так, допосівна обробка насіння озимої пшениці біостимуляторами в надто посушливу осінь 1998 року (запаси продуктивної вологи під час сівби в шарі грунту 0–20 см становили 5,5 мм) не забезпечила суттєвого підвищення врожаю зерна, а в роки із сприятливішим вологозабезпеченням в осінній період (2000–2001 рр., коли запаси продуктивної вологи, відповідно, становили 14,7 та 21, 7 мм) приріст урожаю варіював, залежно від біостимулятора, від 1,0 до 4,2 ц/га та від 0,7 до 6,1 ц/га, відповідно. Аналогічна закономірність спостерігалась і за обробки біостимуляторами насіння ярого ячменю. Застосування стимуляторів росту рослин збігається в часі і поєднується в єдиному технологічному циклі, тому у виробничих умовах не потребує додаткових витрат енергоресурсів. Зокрема, допосівну обробку насіння проводять одночасно з його протруюванням проти хвороб, а обприскування можна проводити баковою сумішшю з гербіцидами. Тільки тут важливо враховувати, що при цьому слід використовувати гербіциди, термін дії яких подовжений без негативного впливу на сільськогосподарські культури (типу Гранстар, Гроділ Ультра тощо). Таким чином, використання сучасних вітчизняних стимуляторів росту рослин навіть за посушливих умов південного степу є резервом підвищення продуктивності основних зернових культур, як при допосівній обробці насіння, так і при обприскуванні посівів. Б. Виблов, А. Виблова,
кандидати с.-г. наук,
В. Мазур, аспірант