Засоби механізації доїння корів

Порівняння систем доїння корів в умовах дрібного виробництва засвідчило, що в мобільних доїльних установок є деякі спільні технологічні риси з лінійними (стаціонарними). За рівної кількості доїльних апаратів пересувні системи доїння мають вищу продуктивність, менші затрати праці, а також питомі енерго- та металомісткість. Відтак саме це - найкращий варіант для дрібнотоварного виробництва.

Останнім часом понад 80% незбираного молока в країні вироблено в господарствах населення. Для задоволення потреб цього сегменту виробників пропонуються різнотипні системи доїння. Під час вибору технічних засобів машинного доїння на перший план виходять  питання щодо їхньої вартості й технологічної придатності. Для дрібного товаровиробника в цьому сенсі найпривабливішими можна вважати мобільні доїльні установки. Основна перевага обладнання такого типу в тому, що його можна використовувати як для доїння корів у приміщеннях, так і на пасовищах.
До його складу входять: змонтовані на візку вакуумний насос (із електроприводом або двигуном внутрішнього згоряння), рама якого одночасно може слугувати й вакуумним балоном, та один або два доїльні апарати, відповідно, з одним або двома доїльними відрами. У технологічному відношенні таку систему доїння можна класифікувати як доїння в пересувну ємність із автономним джерелом вакуумметричного тиску.
Загалом мобільні доїльні системи імпонують дрібному виробникові, але залишаються найменш дослідженими з погляду експлуатаційних особливостей і технологічних параметрів відповідно до конкретних умов виробництва.
 Водночас із наявністю спільних ознак за конструктивним виконанням і технологічними показниками відомі мобільні доїльні установки мають і певні відмінності (табл. 1).
Так, шведська фірма DeLaval пропонує виробникам молока мобільні доїльні установки Carello та Bosio. Сучасніша установка Bosio призначена для обслуговування значно більшого поголів'я, хоча у них є й дещо спільне: обома установками можна доїти корів з допомогою одного чи двох доїльних апаратів зі збиранням молока в одне або два доїльні відра однакової ємності, встановлені на візку. Відмінність тільки в конструктивному виконанні, зокрема, в установці Carello немає вакуумного балона (обов'язковий елемент лінійних доїльних установок).
Пересувна доїльна установка MobiMelk фірми Westfalia Surge має аналогічне призначення, але молоко від двох доїльних апаратів збирається в одну, встановлену на візку ємність збільшеного об'єму - 40 л (з алюмінію) або 33 л (з нержавіючої сталі). Вакуумному насосу може надавати дії як електродвигун, так і двигун внутрішнього згоряння (останній варіант розширює сферу використання). Зокрема, її можна використовувати в умовах, де немає електропостачання, наприклад на пасовищах. Наявність однієї ємності, а не двох доїльних відер, як в обладнанні фірми DeLaval, і компактне розміщення вакуумного насоса на вакуумному балоні (ресивері) зменшує габарити установки, що позитивно впливає на її маневровість у корівнику й на пасовищах.
В індивідуальних доїльних установках GEPV-160 і GEPV-250 італійської фірми Interpuls на візку змонтовано тільки електродвигун із вакуумним насосом і вакуумний балон, а одне або два доїльні відра з доїльними апаратами потрібно переносити вручну, що створює помітні незручності та ускладнює роботу оператора. В цьому разі мобільною можна вважати тільки вакуумну установку. Сам же процес доїння з використанням такого обладнання можна розглядати як доїння в переносні доїльні відра, аналогічні лінійним доїльним установкам, але з мобільною вакуумною установкою.
Таку саму особливість мають вітчизняні пересувні доїльні установки УДИ-5, що представлені на ринку ТОВ "Агросистема".
Найпотужніший у нашій країні виробник доїльного обладнання - ВАТ "Брацлав" - пропонує установки для індивідуального доїння: УІД-10 (з одним доїльним апаратом зі збиранням молока в одне молочне відро) та УІД-20 (з двома доїльними апаратами зі збиранням молока в два молочні відра). Їхня конструктивна особливість - специфічна форма вакуумного балона, який виконує функцію рами візка. Це обладнання за конструкцією подібне до мобільних установок Bosio. Деяка відмінність між ними є в технологічних показниках. Так, вітчизняне обладнання поступається за пропускною здатністю та продуктивністю оператора машинного доїння на варіанті з двома доїльними апаратами. Серед проаналізованих зразків найвищу пропускну здатність і продуктивність праці мають індивідуальні доїльні установки "Берізка-1" та "Берізка-2". Принциповим у конструкції цього обладнання можна вважати наявність лише однієї молокозбірної ємності різного об'єму для різної кількості доїльних апаратів і те, що тут немає вакуумного балона.
  За такої різноманітності як конструктивних рішень та марочного складу, так і широкого варіювання технологічних показників ефективності роботи, в разі, коли немає порівняльних характеристик цих мобільних доїльних установок з класичними системами доїння, товаровиробникам і досі складно зробити раціональний вибір тієї чи іншої системи доїння за однотипних виробничих умов.
Ми дослідили економічну доцільність і експлуатаційну зручність різних варіантів доїння й доїльного обладнання, насамперед, для умов малих господарств. При цьому порівнювали технологічні параметри та питомі витрати (табл. 2).
Даний аналіз засвідчив (рис. 1), що, з одного боку, найвищу продуктивність оператора машинного доїння за найменших затрат праці (на 25-32% менші порівняно з доїнням у переносні молочні відра, а в разі доїння в пересувну молочну ємність - на 59-69% у варіанті з одним доїльним апаратом, та на 16-24% - у варіанті з двома доїльними апаратами) забезпечують лінійні доїльні установки за доїння в молокопровід. А з другого боку, останні мають найвищу металомісткість (на 41-46% вищу порівняно з доїнням у переносні молочні відра й на 62-83% порівняно з мобільним доїльним агрегатом) та енергоємність (на 41-44% вищу порівняно з доїнням у переносні молочні відра, а в разі доїння в пересувну молочну ємність з одним доїльним апаратом - на 4-48% і на 61-62% за умови доїння двома доїльними апаратами) обслуговування тварин. Зважаючи на це, застосування такого типу доїльних установок в особистих і невеликих фермерських господарствах потребує значних капітальних вкладень і збільшених затрат праці для забезпечення якісного обслуговування доїльного обладнання в процесі його експлуатації.
  Майже однакові показники за енергоємністю мають системи доїння в молокопровід та доїльні системи, в яких на візку змонтовано лише вакуумну установку, а молочну ємність треба переносити вручну. Потребою в роздільному переміщенні візка та молочної ємності пояснюють значно нижчу (на 68-80%) продуктивність праці оператора машинного доїння під час використання такого мобільного агрегату. З огляду на це збільшуються до 0,17 люд..год/гол. і питомі затрати праці, які вищі (на 58-63%) навіть порівняно із системою доїння двома доїльними апаратами в переносні відра.
  Системи доїння в переносну ємність та в молокопровід за питомою енергоємністю (відповідно, на 15-32% і 61-62%) поступаються варіанту доїння мобільною установкою з пересувною ємністю й двома доїльними апаратами. Мобільний агрегат з двома доїльними апаратами, незалежно від того, збирають молоко в дві ємності чи в одну, але збільшеного об'єму, вирізняється також кращими показниками металомісткості (на 68- 70% менший порівняно з доїнням у переносні молочні відра та на 81-84% - у молокопровід).
За питомими затратами праці на обслуговування однієї корови переваги, як уже зазначалося, на користь систем доїння в молокопровід. Але мобільний агрегат із двома доїльними апаратами поступається такому варіанту лише на 11-16%. І пояснюється це тим, що в разі доїння в молокопровід один оператор машинного доїння обслуговує на один доїльний апарат більше.
  Отже, за техніко-економічними показниками перші позиції займають мобільні системи доїння з двома доїльними апаратами.

І. Ревенко,
 д-р техн. наук, професор,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
О. Медведський,
Житомирський національний агроекологічний університет