З мінімальними втратами врожаю

Жнива у Коломийській дослідній станції, яка є науковим підрозділом Івано-Франківського інституту АПВ, пройшли в звичному ритмі, без порушення агротехнічних строків
і технологічного режиму.

На перших порах було обмолочено насіння багаторічних трав, які використовують для закладання культурних пасовищ, сіножатей. Зібрано ріпак сорту Дангал селекції цього самого інституту з площі 54 га, а також озимі зернові - ячмінь сорту Борисфен, нові сорти: пшениці-дворучки Зимоярка, ярої пшениці Струна Миронівська, ярого ячменю Сонцедар, озимого жита Верасень, що налиті добірним зерном у тужавих колосках.
   Природно-кліматичні умови Прикарпаття - специфічні. Через дощові опади у регіонах Західного Лісостепу, Карпат і Передкарпаття на станції, як і в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності та господарювання, впродовж жнивного періоду застосовують спосіб прямого комбайнування комбайном "Вольво-1150". Ще є один комбайн - "Сампо-500" випуску 1987 року. Але, за словами Богдана Федорина, завідувача відділу первинного та елітного насінництва, його недоцільно було ремонтувати, бо дешевше обходиться орендування комбайна з пропускною здатністю 5,5-6 кг/с. Оплата за послуги - 350 грн із розрахунку за кожний зібраний гектар зернових колосових культур. Тоді як за використання "Сампо-500" витрати в 1,6-1,8 раза більші порівняно з агрегатом, який орендуємо.
У зональних умовах однофазне збирання менш залежне від погодних умов. Стеблостій після дощу швидко висихає, і через 4-5 годин збирання знову триває, тоді як для просихання валків потрібно 1-2 дні сонячної погоди. Характерно, що за такого способу збирання висоту зрізування стебел установлюємо залежно від густоти й висоти стеблостою (13-35 см), для пониклої стеблової маси цю висоту зменшуємо на 10-30%, у разі виляглого стеблостою вона становить 6-12 сантиметрів.
За даними виробничо-експлуатаційних випробувань комбайнів СК-5М "Нива", "Єнісей-1200" та нового зразка "Хемас Фармер-220", проведених у дослідній станції та опорно-базових господарствах Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва області, за жниваркою найбільші втрати можуть бути зрізаним колосом, що  становить 75-87% загальних втрат.
   За рекомендаціями науковців ННЦ "ІМЕСГ" НААН України, враховуємо також окремі етапи налагодження очищення. Бо основною причиною втрат зерна з відхиленням їх у полову є порушення вимог регулювання молотильного апарата, встановлення жорсткого режиму його роботи. Наприклад, під час збирання зернових колосових частота обертання барабана - 800-1200 хв-1, гороху та сої - 600, а ріпаку 700-800 хв-1.
   На першому етапі, із установленням частоти обертання вала вентилятора слід дотримуватися правила: кількість повітря має забезпечувати винесення легких домішок із молотарки та утримування вороху над верхнім решетом очисного механізму у зваженому стані.
   На другому етапі, щоб не було втрат вільного зерна і колосків через їхнє потрапляння у полову, подовжувач зафіксовуємо на верхньому отворі, а за обробки сухої маси - закріплюємо на нижньому.
   На третьому - змінюємо ступінь відкриття жалюзі верхнього решета, за якого очищені зерна з нижнього решета не сходять у колосовий шнек.
Під час здійснення контролю якості збирання врожаю насінницьких посівів враховуємо показники втрат зерна за молотаркою, за комбайном із подрібнювачем соломи та ступінь подрібнення зерен і чистоту продукції.
Післязбиральна обробка зерно-насінницької продукції, як і основний процес збирання врожаю у полі, потребує дотримання вимог технології, використання наявного оснащення зернотоку та його майданчиків із раціональною віддачею. На території току є комплект бункерів для активного вентилювання типу БВ-40А. Однак їх не використовуємо, бо сумарна встановлена потужність кожного становить 66 кВт (з урахуванням калорифера). Практикуємо лише природне (радіаційне) сушіння зерно-насіннєвого матеріалу, тому що зерноворох, який привозять від комбайна, має вологість не більшу за 22%.
   Для механізованого розгортання маси, формування куп, кагатів ефективним є використання на току станції трактора Т-25А, оснащеного бульдозерним скребком, яким механізатор-ветеран Ярослав Середюк вправно виконує згадані операції. Однак у конструкції скребка передбачено гумовий бандаж-накладку, щоб не пошкоджувати насіннєві оболонки зернівок.

М. Фіялка,
канд. техн. наук, завлаб механізації,
Коломийська дослідна станція