Три системи обробітку грунту: в чому різниця?

Серед основних систем грунтообробітку принципово розрізняють три: традиційна (оранка), мінімальна (безплужний обробіток із постійним розпушенням грунту) та Ноу-Тілл (безплужний).

За традиційної системи на оброблюваних угіддях регулярно застосовують оранку. Ця система сприяє утворенню поверхні, майже повністю вільної від пожнивних решток. Однак витрати на такий обробіток значно вищі, ніж за інших систем, тому що часто потрібно вживати додаткових заходів із обробітку грунту.

У пошуках кращого варіанта
Традиційна система обробітку грунту широко відома аграріям. Тому ми розглянемо детальніше інші дві системи.
Мінімальний обробіток грунту часто ще називають "консервуючим". Різниця між мінімальним та безплужним обробітками, перш за все, полягає в інтенсивності та, особливо, в глибині обробітку. Якщо мінімальна система спрямована на те, щоб обробляти верхній шар грунту з пророслим корінням (0-30 см) із певним розривом, то за системою Ноу-Тілл потрібно проводити лише один обробіток на глибину закладання насіння (3-10 см).
Кожен із цих процесів обробітку має свої переваги та недоліки. Однак перед тим, як ми зосередимося на них, спочатку розглянемо основні принципи структури грунту.
Грунтові бактерії, гриби, одноклітинні та інші мікроорганізми грають значну роль у підтримці фізичних та біохімічних властивостей, які визначають родючість грунту.
Родючість грунту залежить від кількості та активності живих організмів у грунті.
 Середовище життєдіяльності грунтової фауни
Живі організми "мають завдання" підготувати поживні речовини, що перебувають у грунті у зв'язаному стані, таким чином, щоб рослини могли за допомогою своїх коренів взяти їх із грунтової води. При цьому грунтова фауна значно сприяє мінералізації поживних речовин.
У верхніх 30 см хорошого здорового грунту зберігається 60000-90000 кг калію та 5000-9000 кг фосфору на гектар. Тож "завдання" живих організмів - перетворити поживні речовини у придатну для рослин форму. В здоровому грунті за відповідної активності грунтової фауни щороку виробляється 400-550 кг калію та 25-50 кг фосфору, придатного для поглинання рослинами.
Після збирання та вивезення врожаю з полів грунт втрачає поживні речовини, запас яких потрібно відновити внесенням добрив.
Чисті втрати фосфору під час вирощування всіх цих культур становлять 40-50 кг щорічно.
Продукт переробки дощових черв'яків містить удесятеро більше поживних для рослин речовин, ніж компост. На одному гектарі орної землі близько 1 млн дощових черв'яків виробляють 115 т екскрементів щорічно, що відповідає 2300 мішкам вагою по 50 кілограмів.
Тож головне завдання грунтообробітку - підготувати структуру грунту у загальному верхньому шарі (0-90 см) таким чином, щоб живі організми могли використати потрібні для них речовини (повітря, вода, органічні речовини) і водночас уникнути ущільнення грунту.

   Водний баланс
Обробіток грунту має бути спрямований на те, щоб позбутися ущільнення грунту та унеможливити негативний вплив на водний баланс у грунті за регулярного розпушування верхніх шарів. В ущільненому грунті не відбувається водообмін між верхніми та нижніми шарами.

      Повітря
Ущільнений грунт впливає не лише на водний баланс, а й на грунтовий повітрообмін, оскільки в такому грунті не вистачає порожнин для повітря, яке життєво необхідне для живих організмів у грунті.

    Органічні речовини
Органічні речовини (коріння, пожнивні рештки, сидерати) слугують джерелом живлення для грунтової фауни.
Для того, щоб створити якомога більший життєвий простір для грунтової фауни, слід рівномірно змішувати органічні речовини з грунтом. Що рівномірнішим буде це змішування, то рівномірніше всією площею розміщуватимуться та розмножуватимуться живі організми.
Тому перед технологією обробітку грунту постає завдання
  Розпушити грунт та таким чином забезпечити оптимальне середовище для життєдіяльності грунтової фауни
  Позбутися наявного ущільнення грунту
  Забезпечити простір для накопичення води та повітря
  Забезпечити рівномірне за площею і глибиною змішування органічних речовин із грунтом (пожнивні рештки, сидерати)

У чому різниця між цими системами обробітку?
Основна відмінність між мінімальною системою та системою Ноу-Тілл полягає у рівномірному змішуванні органічних речовин.
Система мінімального обробітку однозначно спрямована на те, щоб створити пухку структуру грунту з доброю проникністю кореневих систем рослин.
Особливо сприйнятливі до неправильного або несвоєчасного обробітку чорноземи. А проходи грунтообробної техніки вологим грунтом призводять до його масивних ущільнень.
Неправильний обробіток грунту, що провадили останні 40-50 років саме в регіонах із найкращими чорноземами (Україна, Росія), призвів до масивної деградації грунтів. Ця деградація проявляється у вигляді вітрової, водної ерозії, масивних уражень бур'янами (пирій, лисохвіст) та тим, що ущільнений грунт часто не в змозі всмоктувати опади (дощ, сніготанення).
Тому найважливіше завдання обробітку грунту полягає в тому, щоб, перш за все, механічно позбутися наявних ущільнень та надалі уникати появи нових.
Другим завданням грунтообробітку є якісне загортання пожнивних решток у глибокі шари грунту, завдяки чому збільшується життєвий простір для грунтової фауни. До того ж, відбувається різке її розмноження, що, своєю чергою, сприяє розпаду органічних та мінералізації поживних речовин. Як результат, грунтова фауна стає активнішою, поживні речовини - доступнішими, врожайність - стабільною, а потреба в добривах - меншою.
Завдяки переміщенню на поверхню глибоких шарів грунту підвищується його здатність акумулювати воду, що значно поліпшує стабільність урожаїв.
Безплужна система обробітку грунту - Ноу-Тілл - також виправдана і доволі поширена альтернативна грунтообробна система.
Однак ця система потребує достатньо досвіду. Через те, що грунт обробляється лише у шарах, близьких до поверхні, помилки під час його проведення мають сильніші наслідки, ніж за звичайного обробітку. Якщо господарство прийняло рішення застосувати систему Ноу-Тілл, спочатку воно має підготувати для цього відповідний фундамент. Наявні ущільнення грунту за послідовного безплужного обробітку можуть бути ліквідовані не відразу, тому грунт слід готувати до безплужного обробітку протягом чотирьох-шести років.

Для цього важливо:
 усунути наявне ущільнення грунтів;
 сформувати активну структуру грунту;
 створити життєвий простір для грунтової фауни;
 вживати ефективних заходів із знищення бур'янів.
І тільки за врахування всіх цих факторів можна, за наявності достатнього досвіду, переходити на безплужну систему обробітку.
За безплужної системи потрібно впровадити збалансовану сівозміну з сільгоспкультурами, що мають глибоку кореневу систему, або з проміжними культурами - для того щоб і грунтова фауна у глибших шарах грунту була достатньо забезпечена органічними речовинами.
Регулярне використання гербіцидів суцільної дії та нематоцидів спричинює негативний вплив на грунтову фауну та мікроорганізми. Поверхневе змішування з грунтом пожнивних решток призводить до збільшення випадків виникнення фузаріозу, який особливо швидко розвивається навесні за поєднання підвищеної вологості грунту та інсоляції. Так, під час вирощування кукурудзи підвищується ступінь ураження кукурудзяним метеликом, якщо подрібнені стебла кукурудзи не змішані з грунтом відповідним чином.

Йоганн Татцбер,
агроконсультант Qiuvogne