Півста років — на варті агротехнічного здоров’я

У приміщенні актового залу УкрЦВТ імені Леоніда Погорілого відбулося пошанування Держтехнагляду з 50-річним ювілеєм. На урочистому зібранні була присутня й “Пропозиція”.

Держтехнагляду виповнилося 50 років. Інспекція державного технічного нагляду за станом сільськогосподарських машин знала різні часи й різні назви. Період змін і бурхливих реорганізацій певною мірою закінчився 1986 року. Звідтоді інспекція має свою нинішню назву. Її основні завдання: реалізація державної політики в здійсненні нагляду за тим, як підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності) та громадяни дотримуються правил технічної експлуатації, ремонту й вибракування сільськогосподарських машин, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів, обладнання тваринницьких ферм, посівних і збиральних машин, а також контролю за правилами транспортування й зберігання нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу. Про стан сільськогосподарської техніки в українських господарствах написано багато, в тому числі були публікації і в нашому виданні. Втім, безперервно подорожуючи господарствами всієї України, можемо констатувати: останнім часом ситуація з технічним забезпеченням вітчизняних господарств поволі почала змінюватися на краще. Тому посприяв і прихід на українські лани потужних інвесторів, які не шкодують коштів на технічне переозброєння, і загальне поліпшення економічної ситуації в країні, порівняно з початком 90-х років минулого століття, і, безперечно, сумлінна праця фахівців Держтехнагляду.
Звісно, проблем з експлуатацією сільгосптехніки — безліч. Брак молодих механізаторів на селі — сумна ознака нашого часу. Посвідчення тракториста, яке, до слова, видає саме Держтехнагляд, нині, на жаль, не надто престижне. Чимала проблема, про яку вже йшлося в статтях “Пропозиції”, — перехід від суб’єктивної оцінки стану машин до об’єктивної за допомогою сучасних засобів

Олександр Шевченко

діагностування. На цьому, до речі, наголошували в своїх промовах і гості урочистого зібрання. Чимало проблем і всередині інспекції. Бюджетна організація не може похвалитися надвисокими зарплатами, на що скаржилися в приватних розмовах працівники регіональних інспекцій. Втім, у свято, можливо, й неправильно вести мову про проблеми, адже на всіх рівнях Держтехнагляду на совість працюють порядні кваліфіковані професіонали, які дієво доводять свою здатність виконати поставлені державою складні завдання. Варто усвідомити, що інженер-інспектор Держтехнагляду — це насамперед союзник сільгоспвиробника, помічник в одержанні максимального врожаю.
Перебування Держтехнагляду в складі Міністерства аграрної політики цілком органічне. “Менше політичного, більше — аграрного” — така порада-кепкування над новою назвою міністерства була колись у моді в аграрних медійників. Щодо Держтехнагляду, то можна сказати так: “Більше аграрного й більше технічного!”.

Дуже сподобалося шанобливе ставлення голови Держтехнагляду Олександра Самотея до своїх попередників. З нагоди ювілею ветеранів Держтехнагляду запросили на урочисте зібрання, де їх було вшановано пам’ятними відзнаками, а також щирими бурхливими оплесками присутніх. Про важливість служби Держтехнагляду свідчить присутність на заході освітян, науковців, у тому числі й безпосередньо з Української академії аграрних наук, а також заступника міністра аграрної політики Олександра Шевченка, який підкреслив, що Держтехнагляд пройшов тернистий шлях “формування механізаторських кадрів, формування інженерно-технічної політики та створення системи технічного сервісу”. Верховну Раду на зібранні представляла народний депутат від фракції БЮТ Антоніна Болюра.
Зі святом фахівців Держтехнагляду привітали майстри мистецтв, серед яких — справжня зірка радянської та української естради Микола Гнатюк. Що ж, святкові феєрверки відлунають, і знову треба ставати до роботи — напруженої, подеколи невдячної, але конче потрібної українському агросектору. 

“Про мій машинно-тракторний парк краще не розповідати: майже вся наявна сільгосптехніка морально й фізично застаріла”, — саме так, трохи ошелешивши автора цих рядків, якось відповів на журналістське запитання один знаний не лише в Україні, а й далеко за її межами вітчизняний аграрій-практик. “Якщо вже в нього так, то як же в інших?” — подумав тоді я. Звідтоді минуло близько десяти років. Господарство, на чолі якого стояв сивочолий аграрій-ветеран, змінило власника, зробило потужні інвестиції в сільгосптехніку. Втім, на вітчизняні лани щороку готується виїхати сила-силенна несправної техніки. Вислів “результат — за будь-яку ціну”, хоча й віддає “совковим” душком, зберігся подекуди й дотепер. Зробімо так, щоб він назавжди пішов у небуття. Високий урожай нам потрібний передусім для здоров’я й процвітання нації. А для високого врожаю потрібна якісна і справна сільгосптехніка.

“Пропозиція” щиро здоровить Держтехнагляд із ювілеєм і зичить пильності, чесності, вдячності держави та сільгоспвиробників, а також постійного ефективного кадрового підживлення! Осібна подяка — авторам, які співпрацюють із нашим виданням!

Олексій Рижков