Паливно-мастильнi матерiали: новi термiни, марки

За галузевим стандартом України ГСТУ 320.00149943.015—2000 iз базових компонентiв i високооктанової кисневмiсної добавки (ВКД) виробляють бензини моторнi сумiшевi неетилованi (табл.3). Бензини, виробленi за технiчними умовами та галузевими стандартами, характеризуються пiдвищеною температурою кiнця кипiння до 215°С. Користувачам цю особливiсть потрiбно обов’язково враховувати, оскiльки на непрогрiтому двигунi можливе неповне згоряння палива, внаслiдок чого пiдвищується його витрата, знижується економiчнiсть i потужнiсть двигуна. Крiм того, та частина палива, що не згорiла, стiкаючи по стiнках цилiндрiв, змиває плiвку мастильного матерiалу, внаслiдок чого збiльшується спрацювання деталей двигуна i погiршується якiсть моторної оливи. До того ж, для цiєї групи бензинiв на перiод вiд 1 жовтня до 1 квiтня показник “Температура початку перегонки” не нормується. Пiд час виробництва бензинiв дозволяється введення присадок, допущених до застосування встановленим порядком, якщо застосовуються присадки, що змiнюють колiр бензину, показник “Колiр” не є бракувальним. Hедостатнiй обсяг власного виробництва автомобiльних бензинiв в Українi компенсується iмпортними, переважно, з Росiйської Федерацiї, Бiлорусi й Литви (пiдприємства Бiлорусi й Литви виготовляють свою продукцiю зазвичай за росiйськими нормативними документами). Стандарт Росiйської Федерацiї ГОСТ Р 51105—97 “Топлива для двигателей внутреннего сгорания. Hеэтилированный бензин. Технические условия”, чинний з 01.01.1999 р., передбачає виготовлення, залежно вiд октанового числа, визначеного дослiдним методом, таких марок бензину: Hормаль-80, Регуляр-91, Премiум-95, Супер-98 (табл. 4). Замiсть жорсткого подiлу бензинiв на “лiтнi” й “зимовi” запропоновано бiльш гнучку систему подiлу за випарнiстю (тиском насиченої пари й фракцiйним складом) на 5 класiв (табл. 5). Згiдно з ДСТУ 3868—99, який затверджено i впроваджено наказом Держстандарту України вiд 8 квiтня 1999 року №179, чинним вiд 01.09.1999 року, для швидкохiдних дизелiв автотракторної технiки виготовляють такi марки дизельного палива (табл. 7): Л — лiтнє, рекомендується до використання за температури повiтря не нижче мiнус 5°С. За згодою iз споживачем допускається виробляти дизельне паливо з температурою застигання не вище 0°С, за мiнiмальної температури повiтря на мiсцi застосування не нижче 5°С. З — зимове, рекомендується для використання за температури повiтря не нижче мiнус 15°С. За згодою з Мiноборони України допускається виробляти й застосовувати паливо з граничною температурою фiльтрованостi не вище мiнус 25°С. За вмiстом сiрки дизельнi палива розподiляють на чотири види, а за температурою спалаху в закритому тиглi — на двi групи (див. табл.6). В умовному позначеннi дизельного палива марки Л зазначена масова частка сiрки й температура спалаху в закритому тиглi, дизельного палива марки З — частка сiрки й температура застигання. Для прикладу: умовне позначення дизельного лiтнього палива з масовою часткою сiрки до 0,10% i температурою спалаху 40°С — “Паливо дизельне Л-0, 10-40” за ДСТУ 3868—99; умовне позначення дизельного зимового палива з масовою часткою сiрки до 0,20% i температурою застигання мiнус 25°С — “Паливо дизельне Л-0,20-(-25)” за ДСТУ 3868—99. Держстандарт України наказом вiд 25.10.1999 р. №2910 вiдновив в Українi чиннiсть мiждержавного стандарту ГОСТ 305—82 “Топливо дизельное. Технические условия”, скасованого ранiше. Це зумовлено тим, що за низькотемпературними властивостями паливо дизельне марки З, що виробляють за ДСТУ 3868—99, не відповідає експлуатацiйним вимогам технiки, яку застосовує Мiнiстерство оборони України. За ГОСТом 305—82 виробляють дизельне паливо трьох марок: зимове — З, лiтнє — Л та арктичне — А (табл. 7). Вiдповiдно до стандарту, в умовному позначеннi лiтнього палива вказано граничний вмiст сiрки й температуру спалаху, допустимi для даного палива. Hаприклад: “Паливо дизельне Л-0,2-40” ГОСТ 305—82. У позначеннi зимових видів палива, замiсть температури спалаху, вказано температуру застигання, наприклад: “Паливо дизельне З-0,2 мiнус 35” ГОСТ 305—82. У позначеннi арктичних палив вказано тiльки граничний вмiст сiрки, наприклад: “Паливо дизельне А-0,4” ГОСТ 305—82. В умовах зростаючої із середини 70-х рокiв диспропорцiї мiж приростом видобутку нафти й збiльшенням потреби в дизельному паливi у багатьох країнах, i в нашiй також,було проведено роботи з розширення ресурсiв дизельного палива завдяки пiдвищенню температури кiнця кипiння палива на 25...30°С. З’явилося дизельне паливо обважненого фракцiйного складу (УФС), яке виготовляють на Херсонському нафтопереробному заводі за ТУ 38.601-53-2—93 (табл. 8). Виготовляють паливо трьох марок: УФС — для експлуатацiї за температури навколишнього повiтря 5°С i вище; УФСп1 — iз депресорною присадкою для експлуатацiї за температури навколишнього повiтря мiнус 5°С i вище; УФСп2 — iз депресорною присадкою для експлуатацiї за температури навколишнього повiтря мiнус 15°С i вище. За вмiстом сiрки палива подiляють на пiдгрупи: I — масова частка сiрки не бiльше 0,2%; II — масова частка сiрки не бiльше 0,5%; III — масова частка сiрки не бiльше 1,0%. Приклад умовного позначення дизельного палива УФС iз масовою часткою сiрки до 0,2%: Паливо дизельне обважненого фракцiйного складу УФС-0,2 ТУ 38.601-53-2—93. Користувачам потрiбно пам’ятати, що через пiдвищену густину УФС збiльшується циклова подача палива i, як наслiдок, на 1,5...2% зростає його годинна витрата та пiдвищується димнiсть на 10...15%. Отже, з переходом на паливо УФС потрiбне корегування регулювання паливної апаратури двигуна. А. Окоча, канд. техн. наук, доцент HАУ, Я. Бiлокiнь, канд. техн. наук, доцент HАУ